Постанова 4824 № 753/6085/19

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД апеляційне провадження №22-ц/824/4360/2022 справа №753/6085/19 ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 27 вересня 2022 року м.Київ Київський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: судді-доповідача Поліщук Н.В. суддів Андрієнко А.М., Невідомої Т.О. розглянувши у письмовому провадженні справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на заочне рішення Дарницького районного суду міста Києва від 16 січня 2020 року, ухвалене під головуванням судді Коренюка А.М., у справі за позовом Акціонерного товариства Комерційний банк «ПРИВАТБАНК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,- встановив: У березні 2019 року AT КБ "ПРИВАТБАНК" звернулося до суду з позовом про стягнення з ОСОБА_1 47 688,92 гривень заборгованості за кредитним договором. Вимоги обґрунтовує тим, що 20 квітня 2011 року між сторонами виникли кредитні правовідносини шляхом заповнення позичальником заяви, згідно із якою відповідач висловив згоду про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг у ПриватБанку, відповідно до якої позичальник погодився, що ця заява разом із Пам`яткою клієнта, Умовами та Правилами надання банківських послуг, а також Тарифами становить договір про надання банківських послуг. Згідно із доводами позовної заяви позичальник отримав кредитні кошти у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку у розмірі 8 500,00 грн., при цьому кредитний ліміт може змінюватися за ініціативою банку. У зв`язку із неналежним виконанням позичальником своїх зобов`язань станом на 27 лютого 2019 року заборгованість становить 47 688,92 грн що складається із: - 22 258,01 гривень - заборгованість за тілом кредиту; - 5 871,19 гривень - заборгованість за простроченим тілом кредиту; - 5521,17 гривень - заборгованості за тілом кредиту; - 16 812,63 гривні - нарахована пеня за прострочене зобов`язання; - 500 гривень - штраф (фіксована частина) - 2 247,09 гривень - штраф (процентна складова). Заочним рішенням Дарницького районного суду міста Києва від 16 січня 2020 року позовні вимоги задоволено. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь АТ КБ "ПРИВАТБАНК" заборгованість за кредитним договором - 47 688,92 грн, судовий збір - 1 921,00 грн, а всього 49 609,92 грн. Не погодившись з ухваленим рішенням, ОСОБА_1 подано апеляційну скаргу. Вказує, що Умови та Правила надання банківських послуг АТ КБ «ПРИВАТБАНК», витяг з тарифів обслуговування кредитної картки «Універсальна» та пам`ятка клієнта не містять підпису позивача, а тому відсутні підстави уважати, що сторони дійшли домовленості про укладення кредитного договору. Вказує, що у заяві від 18 лютого 2011 року не зазначена процентна ставка та відсутні умови договору про встановлення відповідальності у вигляді неустойки (пені, штрафів) за порушення зобов`язання. Посилаючись на ці обставини, вказує, що АТ КБ «ПРИВАТБАНК» не виконав вимоги про повідомлення споживача про умови кредитування та узгодження із споживачем саме тих умов, про які вважав узгодженими банк. Мотивуючи наведеним, просить суд апеляційної інстанції скасувати заочне рішення Дарницького районного суду міста Києва від 16 січня 2020 року та постановити нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити у повному обсязі. Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників сторін, розглянувши справу в межах доводів апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість ухваленого по справі судового рішення, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з огляду на таке. Відповідно до частин 1 та 2 статті 367 ЦПК України судапеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Відповідно до статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм, матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що відповідач підписавши анкету заяву про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг у «ПРИВАТБАНКУ», засвідчив, що всі умови кредитного договору йому зрозумілі і він вважає їх справедливими по відношенню до себе та підтвердив свою здатність їх виконувати. Колегія суддів не погоджується з такими висновками суду першої інстанції з огляду на таке. Згідно з частиною 1 статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Частиною 2 статті 6 ЦК України передбачено, що сторони мають право врегулювати у договорі, який передбачений актами цивільного законодавства, свої відносини, які не врегульовані цими актами. Відповідно до статті 6 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (стаття 627 ЦК України). Згідно зі статтею 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами. Відповідно до частини 1 статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. Тобто, метою договору є забезпечення фіксування тих умов, на які сторони погоджуються для врегулювання своїх взаємних прав і обов`язків щодо обраного ними кола відносин. Умови договору та спосіб його вчинення можуть бути визначені сторонами з урахуванням вимог законодавства та із дозволеним відступом від нього, або на таких саме принципах запропоновані однією із сторін. Відповідно до частини 1 статті 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами кредитного договору, відповідно до змісту частини 1 статті 638 та статті 1054 ЦК України, є умови про мету, суму і строк кредиту, умови і порядок його видачі, розмір, порядок нарахування та виплата процентів, відповідальність сторін. Правовідносини між сторонами можуть виникати унаслідок приєднання однієї сторони до умов іншої (стаття 634 ЦК України). Про ознайомлення із запропонованими умовами сторона, яка приєднується, має засвідчити своїм підписом, чи іншим способом про ознайомлення та погодження (стаття 207 ЦК України). Платіжна картка - електронний платіжний засіб у вигляді емітованої в установленому законодавством порядку пластикової чи іншого виду картки, що використовується для ініціювання переказу коштів з рахунка платника або з відповідного рахунка банку з метою оплати вартості товарів і послуг, перерахування коштів зі своїх рахунків на рахунки інших осіб, отримання коштів у готівковій формі в касах банків через банківські автомати, а також здійснення інших операцій, передбачених відповідним договором Кредитна банківська платіжна картка надає змогу здійснювати операції за дебетом картрахунку в межах установленого банком-емітентом ліміту кредиту. Кредитна схема передбачає здійснення розрахунків за виконані клієнтом операції з використанням платіжної картки за рахунок коштів, наданих йому банком у кредит (у межах кредитної лінії). Підставою позову є невиконання кредитних зобов`язань, що пов`язані із видачею кредитних коштів. Статтею 1054 ЦК України установлено, що кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним. Згідно із частиною першою статті 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги. За змістом статті 634 цього Кодексу договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору. У переважній більшості випадків застосування конструкції договору приєднання його умови розробляє підприємець (у цій справі АТ КБ "ПриватБанк"). Оскільки умови договорів приєднання розробляються банком, такі повинні бути зрозумілі усім споживачам і доведені до їх відома. Саме банк має підтвердити, що на час укладення відповідного договору діяли саме ці умови, а не інші. З огляду на зміст статей 633, 634 ЦК України можна уважати, що в такому випадку споживач послуг банку лише приєднується до тих умов, з якими він ознайомлений. Оформлення договірних відносин, у разі виконання спору, повинно забезпечувати рівні можливості для сторін доводити факт укладення договору на тих чи інших умовах, а суд дослідити та оцінити такі умови. Обравши спосіб, відповідно до якого клієнт AT "ПРИВАТБАНК" лише вказує, що він ознайомився з умовами, які викладені окремо на веб-сайті банку в мережі Інтернет та вони можуть змінюватися, проте клієнт зобов`язаний стежити за такими змінами, банк, тим самим, добровільно допускає настання ризику доведення своїх вимог та факту належної обізнаності клієнта банку із умовами, на яких відбувається кредитування. За змістом статті 1056-1 ЦК України в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, розмір процентів та порядок їх сплати за договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів. Відповідно до статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики. Згідно із статтею 1049 цього Кодексу позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками. З матеріалів справи убачається, що 20 квітня 2011 року у формулярі Анкета-заява про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг в ПриватБанку заповнена інформація про персональні та контактні дані ОСОБА_1 , а також ним поставлено підпис під текстом у розділі "Прошу надати мені перераховані нижче послуги". Зазначений розділ передбачає проставлення відміток навпроти запропонованого виду карток (платіжна картка "Універсальна", пенсійна картка, дебетова особиста картка, зарплатна картка, картка Gold, ощадкнижка (депозит), ідентифікація з паспортом), проте будь-яких відміток зазначений розділ не містить. У графі про суму бажаного кредитного ліміту щодо карток кредитка універсальна/Gold зазначено 15 000 грн. Окрім того, при пред`явленні позову банком наданий витяг з Тарифів обслуговування кредитних карт "Універсальна", у яких містяться умови щодо пільгового періоду, базової процентної ставки, неустойки для наступних видів кредитних карт: - Універсальна, 30 днів пільгового періоду; - Універсальна, 55 днів пільгового періоду; - Універсальна Contract; - Універсальна GOLD. При цьому, для карток "Універсальна, 30 днів пільгового періоду" та "Універсальна Contract" процентна ставка для всього періоду кредитування вказана як незмінна, а для інших карток процентна ставка підвищується у чітко вказані дати. Використання даних наведених Тарифів є можливим лише за умови, що в Анкеті-заяві позначено про те, яку конкретно картку отримав позичальник, інакше втрачається зв`язок між тарифами та умовами кредитування, які були обрані позичальником, та, виходячи з чого, має орієнтуватися суд під час розгляду справи. Окрім того, матеріали справи не містять даних про те, що відповідач при заповненні Анкети-заяви був ознайомлений та погодив використання саме цих Тарифів. Анкета-заява не містить таких основоположних умов, виходячи з яких суд мав би реальну можливість установити укладення договору, конкретні його умови, зокрема, встановити, яка процента ставка мала б відповідати правовідносинам сторін. Розрахунок заборгованості таким доказом не є, оскільки по суті являє собою показники надходжень і витрат, стан заборгованості, нарахування інших показників. Обґрунтовуючи позовні вимоги, банк посилається на Витяг з Умов та правил надання банківських послуг в Приватбанку. Ресурс: Архів Умов та правил надання банківських послуг розміщений на сайті https://privatbank.ua/terms/ як невід`ємні частини спірного договору. Проте матеріали справи не містять підтверджень, що саме цей Витяг з Умов розумів відповідач та ознайомився і погодився з ними, підписуючи заяву-анкету про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг ПриватБанку, а також те, що вказані документи на момент отримання відповідачем кредитних коштів взагалі містили умови, зокрема й щодо сплати процентів за користування кредитними коштами та щодо сплати неустойки (пені, штрафів), та, зокрема, саме у зазначених у цих документах розмірах і порядку нарахування. Велика Палата Верховного Суду при розгляді справи №342/1280/17 (провадження №14-131цс19) з аналогічних правовідносин зауважила, що пересічний споживач банківських послуг з урахуванням звичайного рівня освіти та правової обізнаності, не може ефективно здійснити свої права бути проінформованим про умови кредитування за конкретним договором, який укладений у вигляді заяви про надання кредиту та Умов та правил надання банківських послуг, оскільки Умови та правила надання банківських послуг це значний за обсягом документ, що стосується усіх аспектів надання банківських послуг та потребує як значного часу, так і відповідної фахової підготовки для розуміння цих правил тим більше співвідносно з конкретним видом кредитного договору. Колегія суддів зазначає, що за наведених обставин у цій справі позивачем не доведено належними, допустимими та достатніми доказами складових заборгованості, які підлягали б стягненню. Матеріали справи не містять обгрунтованих доказів, які підтверджували б заборгованість по тілу кредиту на час звернення до суду. Зокрема, Анкета-заява заповнена 20 квітня 2011 року, кредитний ліміт встановлено 15 000 грн., натомість розрахунок заборгованості починається з 18 липня 2014 року та такий сам по собі не є достатнім доказом, оскільки виконано представником банку, особу якого не зазначено, та містить інформацію, яка не підтверджена належними і допустимими доказами. Поряд з цим, ураховуючи, що банком не доведено тип кредитної картки, у зв`язку із чим неможливо установити розмір процентів, обумовлений сторонами при укладенні договору, при цьому Правила надання банківських послуг ПриватБанку з огляду на їх мінливий характер не можна вважати складовою кредитного договору, відтак такі вимоги є недоведеними. Правовідносини між сторонами у цій справі виникли унаслідок приєднання однієї сторони до умов іншої (стаття 634 ЦК України), проте позивачем не надано належних, допустимих, достатніх та достовірних доказів на підтвердження саме тих умов, які були запропоновані відповідачу, надані йому на ознайомлення та до яких він приєднався, засвідчивши своїм підписом, чи іншим способом про ознайомлення та погодження (стаття 207 ЦК України). У контексті одного із основоположних принципів цивільного судочинства - принципу змагальності сторін - вирішальним є те, що збір і підготовка усього фактичного матеріалу для вирішення спору між сторонами покладається законом на сторони. Якщо сторона не подала достатньо доказів для підтвердження певної обставини, суд констатує про її недоведеність. Відтак колегія суддів уважає, що в задоволенні позовних вимог слід відмовити за недоведеністю. Відповідно до статті 376 ЦПК України недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції обставинам справи; неправильне застосування норм матеріального права є підставами для скасування судового рішення та ухвалення нового рішення. З даних квитанції №0.0.2608713589.2 від 15 липня 2022 року убачається, що ОСОБА_1 за подачу апеляційної скарги сплатив судовий збір у розмірі 2 881,50 гривень, який у відповідності до статті 141 ЦПК України підлягає стягненню з АТ КБ "ПРИВАТБАНК" на користь ОСОБА_2 . Керуючись ст.ст. 259, 268, 367, 374, 376, 381-384, 390 ЦПК України, суд -

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити. Заочне рішення Дарницького районного суду міста Києва від 16 січня 2020 року скасувати та ухвалити нове судове рішення такого змісту. У задоволенні позову Акціонерного товариства Комерційного банку "ПРИВАТБАНК" до ОСОБА_1 відмовити. Стягнути з Акціонерного товариства Комерційний банк "ПРИВАТБАНК" на користь ОСОБА_1 судовий збір за розгляд справи у суді апеляційної інстанції у розмірі 2 881,50 гривень. Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття, оскарженню в касаційному порядку не підлягає, крім випадків, установлених пунктом 2 частини 3 статті 389 ЦПК України. Суддя-доповідач Н.В. Поліщук Судді А.М. Андрієнко Т.О. Невідома