Постанова 4811 № 466/7669/20
від 22.02.2021 ·Справа № 466/7669/20 Головуючий у 1 інстанції: Єзерський Р.Б. Провадження № 33/811/1805/20 Доповідач в 2-й інстанції: Стельмах І. О. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 22 лютого 2021 року Львівський апеляційний суд у складі: судді Стельмаха І.О., з участю особи, яка притягається до адміністративної відповідальності,- ОСОБА_1 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові справу про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 130 КУпАП за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на постанову судді Шевченківського районного суду м. Львова від 15 жовтня 2020 року, в с т а н о в и в : Постановою судді Шевченківського районного суду м. Львова від 15 жовтня 2020 року ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який проживає за адресою: АДРЕСА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, та на нього накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 600 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 10 200 грн з позбавленням права керування транспортними засобами строком на один рік. Стягнуто з ОСОБА_1 в дохід держави 420 грн 40 коп. судового збору. ОСОБА_1 визнаний винним у тому, що він 19.09.2020 о 21:10 год, у м. Львові на вул. Шевченка, 354, керував автомобілем марки «BMW 525», номерний знак НОМЕР_1 з ознаками алкогольного сп`яніння: нечітка мова, нестійка хода, запах алкоголю з порожнини рота. Від проходження огляду на стан сп`яніння за допомогою приладу «Drager» та в медичному закладі водій ОСОБА_1 відмовився у встановленому законом порядку у присутності двох свідків, чим порушив п. 2.5 ПДР, тобто скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП. На постанову судді ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просить постанову судді скасувати та закрити провадження у справі у зв`язку із відсутністю доказів події адміністративного правопорушення. В обґрунтування апеляційних вимог покликається на те, що коли його зупинили працівники поліції, він не відмовлявся від проходження огляду, пройшов такий за допомого приладу «Драгер», який не показав вміст алкоголю в його організмі. Проїхати до медичного закладу для проходження огляду, працівники поліції не пропонували. Зазначає, що постановами Шевченківського районного суду м. Львова його також визнано винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ст. 124 КУпАП та зазначено час вчинення правопорушення 21.10 год., 21.15 год. У своїх поясненнях свідки ОСОБА_2 та ОСОБА_3 зазначають, що були запрошені працівниками поліції о 22.10 год.19.09.2020. Вважає, що дані особи не могли бути свідками його відмови о 21.10 год. У протоколі невірно вказано час вчинення адміністративного правопорушення, а тому суд безпідставно притягнув його до відповідальності. Постанова містить невірний опис обставин нібито скоєного ним правопорушення, та невірне зазначення часу адміністративного правопорушення, що є підставою для її скасування. У судовому засіданні ОСОБА_1 апеляційну скаргу підтримав, покликаючись на викладені в ній мотиви. ОСОБА_1 пояснив, що не відмовлявся від проходження огляду на стан сп`яніння та погодився пройти такий на місці зупинки транспортного засобу за допомогою приладу «Драгер». Однак незважаючи на неодноразові спроби продути прилад, такий не показував результатів тесту. Поліцейськими це було розцінено як відмова від огляду, та складено протокол про адміністративне правопорушення, без роз`яснення проходження огляду в медичному закладі. Заслухавши пояснення ОСОБА_1 на підтримку апеляційної скарги, перевіривши доводи апеляційної скарги та дослідивши матеріали справи, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав. Відповідно до ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності. Водночас, згідно з вимогами ст. 280 КУпАП, суддя при розгляді справи про адміністративне правопорушення, в числі інших визначених законом обставин, зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності. Згідно з ст. 251 КУпАП доказами по справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на підставі яких у визначеному законом порядку відповідним органом встановлюється наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інших обставин справи, що мають значення для вирішення справи. Відповідно до ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю. Отже, з огляду на положення ст.ст. 251, 252 КУпАП суддя в постанові повинен навести докази наявності чи відсутності адміністративного правопорушення, винності особи у його вчиненні, а також дати належну оцінку цим доказам у їх сукупності. Проте, вищевказані вимоги закону суддею місцевого суду дотримані не були і висновок про доведеність винуватості ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, за обставин, наведених у постанові, не підтверджується доказами. Так, положеннями статті 130 КУпАП передбачена відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. Відповідно до п. 2.5 ПДР України водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. Проведення огляду на стан сп`яніння здійснюється в порядку, встановленому ст. 266 КУпАП, відповідно до Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої спільним Наказом МВС України та МОЗ України від 09.11.2015 № 1452/735 (далі - Інструкція) та Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції і проведення такого огляду, затвердженого постановою КМУ від 17.12.2008 № 1103 (далі - Порядок). Згідно з положеннями ст. 266 КУпАП особи, які керують транспортними засобами, щодо яких є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного сп`яніння, підлягають огляду на стан алкогольного сп`яніння, який проводиться поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів у присутності двох свідків, а у разі незгоди водія на проведення такого огляду або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров`я, які мають право на проведення такого огляду, не пізніше двох годин з моменту встановлення підстав для його здійснення. Зазначені вимоги закону знайшли своє відображення і в п. 7 розділу 1 Інструкції, в якому визначено, що у разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейським, такий огляд проводиться в найближчому закладі охорони здоров`я, якому надано право на його проведення відповідно до статті 266 КУпАП. При цьому в п. 6 Порядку вказано, що водій транспортного засобу, що відмовився від проведення огляду на місці зупинки транспортного засобу або висловив незгоду з його результатами, направляється поліцейським для проведення огляду до відповідного закладу охорони здоров`я; водночас у разі відмови водія транспортного засобу від проведення огляду в закладі охорони здоров`я поліцейський в присутності двох свідків складає протокол про адміністративне правопорушення, у якому зазначає ознаки сп`яніння і дії водія щодо ухилення від огляду (п. 8 Порядку). Частиною 5 статті 266 КУпАП передбачено, що огляд особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, проведений з порушенням вимог цієї статті, вважається недійсним. Як вбачається з відеозапису події від 19 березня 2020 року співробітники поліції запропонували ОСОБА_1 пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу за допомогою спеціального технічного засобу, а також додатково повідомили, що він може пройти огляд у медичному закладі, або може відмовитися від проходження огляду. ОСОБА_1 погодився пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу. Під час неодноразових спроб ОСОБА_1 продути прилад «Драгер», такий не показував жодних результатів, тому дії ОСОБА_1 працівниками поліції було розцінено, як відмова від проходження огляду. Проте, розцінивши дії ОСОБА_1 , як відмову від огляду, в порушення вимог закону щодо порядку проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння, поліцейські не направили ОСОБА_1 для проведення огляду до найближчого закладу охорони здоров`я. Оскільки працівниками поліції не було дотримано вимог закону щодо проведення огляду ОСОБА_1 на стан алкогольного сп`яніння, то такий огляд вважається недійсним. Крім того, відповідно до п. 6 Розділу ІХ Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, у разі відмови водія транспортного засобу від проведення огляду в закладі охорони здоров`я поліцейський в присутності двох свідків складає протокол про адміністративне правопорушення, у якому зазначає ознаки сп`яніння і дії водія щодо ухилення від огляду. При винесенні постанови, суддя місцевого суду оцінки та аналізу наявним у справі доказам не надав, не з`ясував усі обставини справи в їх сукупності, унаслідок чого, за відсутності в матеріалах справи належних доказів, дійшов помилкового висновку про наявність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП. Відповідно до вимог ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Крім того, апеляційний суд звертає увагу на таке. Як вбачається з наявного у матеріалах справи відеозапису, працівники поліції пояснили ОСОБА_1 , що він має право: пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу за допомогою спеціального технічного засобу, у медичному закладі, або може відмовитися від проходження огляду. Разом з тим, працівниками поліції не було роз`яснено ОСОБА_1 його обов`язку пройти огляд відповідно до встановленого законом порядку. За право особи відповідальність наступати не може. Отже дії працівників поліції не відповідають вимогам Закону та Інструкції. У справі відсутні належні, допустимі та достатні докази, які б підтверджували наявність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП. Відповідно до п.1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочате, а розпочате підлягає закриттю в разі відсутності події і складу адміністративного правопорушення. З огляду на викладене, апеляційну скаргу слід задовольнити, постанову судді скасувати, а справу закрити на підставі п.1 ст. 247 КУпАП у зв`язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП. Керуючись п.1 ст. 247, ст. 294 КУпАП, апеляційний суд п о с т а н о в и в: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити. Постанову судді Шевченківського районного суду м. Львова від 15 жовтня 2020 року щодо ОСОБА_1 скасувати. Справу про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 130 КУпАП закрити за відсутністю складу адміністративного правопорушення. Постанова є остаточною, оскарженню не підлягає. Суддя Львівського апеляційного суду І.О. Стельмах