Постанова Львівський апеляційний суд № 463/1365/20

Справа № 463/1365/20 Головуючий у 1 інстанції: Стрепко Н.Л. Провадження № 33/811/593/20 Доповідач в 2-й інстанції: Стельмах І. О. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 04 листопада 2020 року Львівський апеляційний суд у складі: судді Стельмаха І.О., з участю особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності,- ОСОБА_1 , захисника адвоката Галича П.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові справу про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 130 КУпАП за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на постанову судді Личаківського районного суду м. Львова від 23 квітня 2020 року в с т а н о в и в : Постановою судді Личаківського районного суду м. Львова від 23 квітня 2020 року ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , та проживає за адресою: АДРЕСА_2 , визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та на нього накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 600 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 10 200 грн з позбавленням права керування транспортними засобами строком на один рік. Стягнуто з ОСОБА_1 в дохід держави 420, 40 грн судового збору. ОСОБА_1 визнаний винним у тому, що він 11 лютого 2020 року о 04:10 год. на вул. Пасічній, 71а у м. Львові керував автомобілем «ВАЗ 21063», номерний знак НОМЕР_1 , з ознаками алкогольного сп`яніння: запах алкоголю з порожнини рота, нестійка хода, тремтіння пальців рук. Від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння у встановленому законом порядку водій відмовився в присутності двох свідків, чим порушив п.2.5 Правил дорожнього руху та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП. На постанову судді ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просить постанову судді скасувати та закрити провадження у справі у зв`язку з відсутністю у його діях складу адміністративного правопорушення. В обґрунтування апеляційних вимог захисник покликається на такі доводи: в протоколі про адміністративне правопорушення взагалі не конкретизовано його дій, які б свідчили, що він ухилявся від проходження медичного огляду і в чому саме такі дії полягають; свідок ОСОБА_2 в судовому засіданні повідомив, що поліцейські на місці не відбирали у нього пояснення, а просто дали підписати бланк із вже надрукованим текстом; з відеозапису вбачається, що поліцейський ОСОБА_3 почав заповнювати вказані бланки пояснень ще задовго до того, як були запрошені свідки; свідки не були присутні при тому, коли поліцейські пропонували йому варіанти проходження огляду; в матеріалах справи відсутній Акт огляду на стан сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів; матеріали не містять також направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння, або перебування під впливом лікарських препаратів. Крім того апелянт стверджує, що з трьох запропонованих йому поліцейським варіантів, він обрав проходження огляду на стан сп`яніння на місці. Свідки при цьому були відсутні. В подальшому, як вбачається з відеозапису, він проходив огляд на стан сп`яніння за допомогою Драгера, однак поліцейські, не дочекавшись завершення огляду, без чіткого роз`яснення інструкції щодо використання приладу, дійшли висновку, що він відмовився від огляду. Також звертає увагу, що поліцейські не повідомили йому, що у разі його відмови від огляду на місці зупинки транспортного засобу, він підлягає доставленню до медичного закладу для подальшого проведення огляду на стан сп`яніння. Вважає, що з огляду на докази, наявні в матеріалах справи про адміністративне правопорушення, вбачається той факт, що обставини вчинення адміністративного правопорушення, яке ставиться йому в провину, базуються виключно на припущеннях самих поліцейських, які не підтверджуються належними та допустимими доказами у справі. Зазначає, що поліцейський свідомо вніс інший час складання протоколу, а саме 04 год. 55 хв., що не відповідає дійсності. У судовому засіданні ОСОБА_1 та його захисник Галич П.О. апеляційну скаргу підтримали, покликаючись на викладені в ній мотиви. ОСОБА_1 пояснив, що не відмовлявся від проходження огляду на стан сп`яніння та погодився пройти такий на місці зупинки транспортного засобу за допомогою приладу «Драгер». Однак незважаючи на неодноразові спроби продути прилад, такий не показував результатів тесту. Поліцейськими це було розцінено як відмова від огляду, та складено протокол про адміністративне правопорушення, без роз`яснення проходження огляду в медичному закладі. Заслухавши пояснення ОСОБА_1 , виступ захисника Галича П.О. на підтримку апеляційної скарги, перевірив доводи апеляційної скарги та дослідивши матеріали справи, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав. Відповідно до ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності. Водночас, згідно з вимогами ст. 280 КУпАП, суддя при розгляді справи про адміністративне правопорушення, в числі інших визначених законом обставин, зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності. Згідно з ст. 251 КУпАП доказами по справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на підставі яких у визначеному законом порядку відповідним органом встановлюється наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інших обставин справи, що мають значення для вирішення справи. Відповідно до ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю. Отже, з огляду на положення ст.ст. 251, 252 КУпАП суддя в постанові повинен навести докази наявності чи відсутності адміністративного правопорушення, винності особи у його вчиненні, а також дати належну оцінку цим доказам у їх сукупності. Проте, вищевказані вимоги закону суддею місцевого суду дотримані не були і висновок про доведеність винуватості ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, за обставин, наведених у постанові, не підтверджується доказами. Так, положеннями статті 130 КУпАП передбачена відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. Відповідно до п. 2.5 ПДР України водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. Проведення огляду на стан сп`яніння здійснюється в порядку, встановленому ст. 266 КУпАП, відповідно до Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої спільним Наказом МВС України та МОЗ України від 09.11.2015 № 1452/735 (далі - Інструкція) та Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції і проведення такого огляду, затвердженого постановою КМУ від 17.12.2008 № 1103 (далі - Порядок). Згідно з положеннями ст. 266 КУпАП особи, які керують транспортними засобами, щодо яких є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного сп`яніння, підлягають огляду на стан алкогольного сп`яніння, який проводиться поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів у присутності двох свідків, а у разі незгоди водія на проведення такого огляду або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров`я, які мають право на проведення такого огляду, не пізніше двох годин з моменту встановлення підстав для його здійснення. Зазначені вимоги закону знайшли своє відображення і в п. 7 розділу 1 Інструкції, в якому визначено, що у разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейським, такий огляд проводиться в найближчому закладі охорони здоров`я, якому надано право на його проведення відповідно до статті 266 КУпАП. При цьому в п. 6 Порядку вказано, що водій транспортного засобу, що відмовився від проведення огляду на місці зупинки транспортного засобу або висловив незгоду з його результатами, направляється поліцейським для проведення огляду до відповідного закладу охорони здоров`я; водночас у разі відмови водія транспортного засобу від проведення огляду в закладі охорони здоров`я поліцейський в присутності двох свідків складає протокол про адміністративне правопорушення, у якому зазначає ознаки сп`яніння і дії водія щодо ухилення від огляду (п. 8 Порядку). Частиною 5 статті 266 КУпАП передбачено, що огляд особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, проведений з порушенням вимог цієї статті, вважається недійсним. Як вбачається з відеозапису події від 11 лютого 2020 року співробітники поліції запропонували ОСОБА_1 пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу за допомогою спеціального технічного засобу, а також додатково повідомили, що він може пройти огляд у медичному закладі, або може відмовитися від проходження огляду. ОСОБА_1 погодився пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу. Під час неодноразових спроб ОСОБА_1 продути прилад «Драгер», такий не показував жодних результатів, тому дії ОСОБА_1 працівниками поліції було розцінено, як відмова від проходження огляду. Проте, розцінивши дії ОСОБА_1 , як відмову від огляду, в порушення вимог закону щодо порядку проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння, поліцейські не направили ОСОБА_1 для проведення огляду до найближчого закладу охорони здоров`я. Оскільки працівниками поліції не було дотримано вимог закону щодо проведення огляду ОСОБА_1 на стан алкогольного сп`яніння, то такий огляд вважається недійсним. Крім того, відповідно до п. 6 Розділу ІХ Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, у разі відмови водія транспортного засобу від проведення огляду в закладі охорони здоров`я поліцейський в присутності двох свідків складає протокол про адміністративне правопорушення, у якому зазначає ознаки сп`яніння і дії водія щодо ухилення від огляду. Протокол про адміністративне правопорушення серії ДПР18 № 419153 від 11 лютого 2020 року складений про відмову ОСОБА_1 від проходження огляду на стан сп`яніння у встановленому законом порядку. Викладаючи у протоколі фабулу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, поліцейський не вказав, що ОСОБА_1 відмовився від запропонованого йому огляду на стан алкогольного сп`яніння як за допомогою технічних засобів на місці зупинки транспортного засобу, так і у найближчому закладі охорони здоров`я. Тобто в протоколі про адміністративне правопорушення не зазначені дії водія щодо ухилення від огляду, що лише в такому випадку інспектор поліції мав право скласти протокол про адміністративне правопорушення. При винесенні постанови, суддя місцевого суду оцінки та аналізу наявним у справі доказам не надав, не з`ясував усі обставини справи в їх сукупності, унаслідок чого, за відсутності в матеріалах справи належних доказів, дійшов помилкового висновку про наявність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП. Відповідно до вимог ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Отже у справі відсутні належні, допустимі та достатні докази, які б підтверджували наявність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП. Відповідно до п.1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочате, а розпочате підлягає закриттю в разі відсутності події і складу адміністративного правопорушення. З огляду на викладене, апеляційну скаргу слід задовольнити, постанову судді скасувати, а справу закрити на підставі п.1 ст. 247 КУпАП у зв`язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП. Керуючись п.1 ст. 247, ст. 294 КУпАП, апеляційний суд п о с т а н о в и в: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити. Постанову судді Личаківського районного суду м. Львова від 23 квітня 2020 року щодо ОСОБА_1 скасувати. Справу про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 130 КУпАП закрити за відсутністю складу адміністративного правопорушення. Постанова є остаточною, оскарженню не підлягає. Суддя Львівського апеляційного суду І.О. Стельмах