Постанова 4851 № 520/8459/2020

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 15 лютого 2021 р.Справа № 520/8459/2020 Другий апеляційний адміністративний суд у складі: Головуючого судді: Присяжнюк О.В., Суддів: Спаскіна О.А. , П`янової Я.В. , за участю секретаря судового засідання Медяник А.О. розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "ПРОМРЕМЛОКОМОТИВ" на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 15.10.2020 року (ухвалене суддею Пановим М.М., повний текст якого складено 22.10.2020 р.) по справі № 520/8459/2020за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ПРОМРЕМЛОКОМОТИВ" до Головного управління ДПС у Харківській області , Державна податкова служба України про визнання протиправним та скасування податкових повідомлень-рішень і рішень, ВСТАНОВИВ: Товариство з обмеженою відповідальністю (в подальшому ТОВ) "ПРОМРЕМЛОКОМОТИВ" звернулось до суду з адміністративним позовом до Головного управління ДПС у Харківській області, в якому просило: визнати протиправними та скасувати повністю податкові повідомлення-рішення Головного управління ДПС України у Харківській області: від 18.03.2020 №00000480511 про збільшення суми грошового зобов`язання з податку на додану вартість у розмірі 649063,75 грн. (в т.ч. донарахування ПДВ 519251,00 грн та штрафна санкція 129812,75 грн.); від 18.03.2020 №00000490511 про зменшення від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного періоду на 2531,00 грн.; визнати протиправним та скасувати повністю рішення Державної податкової служби України від 02.06.2020 вих.№10/33-00-08-05-02-06 про результати розгляду скарги ТОВ "ПРОМРЕМЛОКОМОТИВ" вих.30/03/20-01 від 30.03.2020 (вх.№14026/6 від 07.04.2020). Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 15.10.2020 у задоволенні даного позову відмовлено. Не погодившись із рішенням суду першої інстанції, позивачем подано апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норма матеріального та процесуального права, а саме: вимог Податкового кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та на невідповідність висновків суду обставинам справи, просить скасувати рішення Харківського окружного адміністративного суду від 15.10.2020 по справі № 520/8459/20 та ухвалити нове рішення, яким вимоги позивача задовольнити в повному обсязі. Ухвалою Другого апеляційного адміністративного суду від 15.02.2021, постановленою без виходу до нарадчої кімнати, задоволено клопотання відповідача про заміну відповідача у справі з Головного управління ДПС у Харківській області (код ЄДПРОУ 43143704) на Головне управління ДПС у Харківській області код ЄДПРОУ 43983495). Відповідно до ч. 4 ст. 229 Кодексу адміністративного судочинства України, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося. Суд, перевіривши підстави для апеляційного перегляду, вважає, що вимоги апеляційної скарги позивача підлягають частковому задоволенню з наступних підстав. Відповідно до ст. 308 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Судовим розглядом встановлено, що за результатами, проведеної контролюючим органом документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ "ПРОМРЕМЛОКОМОТИВ" з питань дотримання вимог податкового законодавства України з податку на додану вартість під час господарських взаємовідносин з ПП "ФОНД" за січень 2018 року, травень - липень 2018 року, вересень - грудень 2018 року, січень 2019 року, що містяться у податкових деклараціях з ПДВ за звітний період декларування ПДВ січень 2018 року, лютий 2018 року, травень - грудень 2018 року, січень 2019 року, лютий 2019 року та подальшого ланцюга постачання, складено Акт № 536/20-40-05-11-10/40343218 від 25.02.2020. Висновком вказаного акту встановлено порушення ТОВ "ПРОМРЕМЛОКОМОТИВ" вимог п. 198.1, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198, п. 200.1, п. 200.2 ст. 200 Податкового кодексу України, внаслідок чого завищено податковий кредит на загальну суму ПДВ 263147 грн., що в свою чергу призвело до заниження податку на додану вартість, що підлягає сплаті на загальну суму 521782 грн. та завищення від`ємного значення за лютий 2018 року у сумі 2531 грн. 18.03.2020 на підставі акту від 25.02.2020 № 536/20-40-05-11-10/40343218 винесені податкові повідомлення-рішення № 00000480511 про збільшення суми грошового зобов`язання з ПДВ на суму 519251,00 грн. за основним платежем та на суму 129812,75 грн. штрафної санкції та №00000490511 про зменшення суми від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного періоду на 2531,00 грн. Не погоджуючись з вищевказаними повідомленнями-рішеннями відповідача, позивач звернувся до суду з цим позовом. Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що проведеною перевіркою не встановлено реальність здійснення господарських операцій по взаємовідносинах між ТОВ "ПРОМРЕМЛОКОМОТИВ" та ПП "ФОНД", та відповідачем доказано правомірність спірних податкових-повідомлень рішень. Суд апеляційної інстанції не погоджується з таким висновком суду з наступних підстав. Згідно із ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Відповідно до п. 44.1 ст. 44 Податкового кодексу України, для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, реєстрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків та зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту. Згідно із п. 138.2 ст. 138 Податкового кодексу України, витрати, які враховуються для визначення об`єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов`язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу. Відповідно пп. 139.1.9 п. 139 ст. 139 Податкового кодексу України, не включаються до складу витрат: витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов`язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку. Податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг (у разі здійснення контрольованих операцій - не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу) та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку. Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду (п. 198.3 статті 198 Податкового кодексу України). Згідно із п. 198.6 ст. 198 ст. 198 Податкового кодексу України, не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу. У разі коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними у абзаці першому цього пункту документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу. Судовим розглядом встановлено, що між позивачем та ТОВ "ПРОМРЕМЛОКОМОТИВ" (покупець) та Приватним підприємством «ФОНД» (продавець) укладено договір поставки № 01/01-2018 ввід 01.01.2018 р., умовами якого встановлено, що продавець, у порядку і на умовах, визначених цим договором зобов`язується поставити і передати у власність певний товар, а покупець прийняти та своєчасно оплатити запчастини, матеріали в асортимент. Виконання умов вищевказаного договору підтверджується наступними документами: видатковими накладними № 0105 від 29.01.2019 р., № 0104 від 28.01.2019 р., № 0102 від 23.01.2019 р., № 0102 від 22.01.2019 р., № 1206 від 15.12.2018 р., № 1205 від 15.12.208 р., № 1108 від 30.11.2018 р., № 1102 від 06.11.2018 р., № 1006 від 26.10.2018 р., № 1005 від 23.10.2018 р., № 0706 від 16.07.2018 р., № 0603 від 07.06.2018 р., № 0503 від 30.05.2018 р., № 0104 від 22.01.2018 р., № 0106 від 26.01.2018 р., № 0902 від 10.09.2018 р.; накладними вимогами на відпуск (внутрішнє переміщення) матеріалів № 00000000078 від 19.07.2018 р. № 0000-000027 від 19.12.2018 р. № 0000-000040 від 03.12.2018 р. № 0000-000023 від 29.11.2018 р. Оплата за вказаним договором підтверджується платіжними дорученнями № 541 від 23.01.2018 р. № 545 від 26.01.2018 р.№ 789 від 044.06.2018 р. № 824 від 26.06.2018 р. № 826 від 27.06.2018 р. № 864 від 27.07.2018 р. № 947 від 07.09.2018 р., № 930 від 04.09.2018 р., № 1 від 10.09.2018 р. № 958 від 20.09.2018 р. № 970 від 21.09.2018 р. № 1095 від 02.11.2018 р., № 1096 від 02.11.2018 р., № 1114 від 06.11.2018 р. № 1118 від 06.11.2018 р. № 1142 від 16.11.2018 р., № 1207 від 10.12.2018 р., № 122 від 13.12.2018 р., № 1242 від 22.12.2018 р., № 1243 від 22.12.2018 р., № 1282 від 10.01.2019 р., № 1285 від 11.01.2019 р., № 1334 від 25.01.2019 р. № 1335 від 25.01.2019 р., № 1342 від 28.01.2019 р. та оборотно сальдовими відомостями. Транспортування вищевказаного товару підтверджується товарно транспортними накладними № 2019020205 від 29.01.2019 р., № 2019010104 від 28.01.2019 р., № 1029010103 від 23.01.2019 р., № 2019010102 від 22.01.2019 р., № 2018121205 від 15.12.2018 р., № 2018111108 від 30.11.2018 р., № 2018111102 від 06.11.2018 р., № 2018101006 від 26.10.2018 р., № 2018101005 від 23.10.2018 р., № 20180701 від 16.07.2018 р., № Р6 від 07.06.2018 р., № Р 5 від 30.05.2018 р., № 2018010106 від 28.01.2018 р., № Р7 від 10.09.2018 р.; рахунками фактури № 106 від 23.01.2019 р., № 105 від 22.01.2019 р., рахунок фактура № 171 від 15.12.2018 р., № 170 від 15.12.2018 р., № 157 від 02.11.2018 р., № 155 від 26.10.2018 р., № 138 від 16.07.2018 р., № 103 від 07.06.2018 р., № 128 від 30.05.2018 р., № 105/1 від 22.01.2018 р., № 105/2 від 26.01.2018 р., № 143 від 04.09.2018 р. Крім того, позивачем замовлялися послуги з перевезення вантажу, що підтверджується рахунком фактури № 1/10 від 10.09.2018 р., актом надання послуг № 1/10 від 10.09.2018 р. щодо перевезення послуг, договором - заявкою щодо надання транспортних послуг № 10/09-1. Також наявність у позивача автомобіля LADA-RS0Y5L-ХE7-52 підтверджується договором купівлі-продажу № АК-000277/1 та додатковою угодою до нього від 11.09.2017 р. Також між позивачем (покупець) та ТОВ «БРІТА» (продавець) укладено № 98 з/т від 24.07.2018 р., умовами якого визначено, що продавець зобов`язується передати у власність покупця Тепловоз для маневрової і вивізної роботи та договір № 91 від 04.09.2018 р., умовами якого встановлено, що позивач (продавець) зобов`язується передати покупцю АТ «БАЛТСЬКЕ ХЛІБОПРИЙМАЛЬНЕ ПІДПРИЄМСТВО» тепловоз після проведення капітального ремонту, що підтверджується наданою специфікацією. Судовим розглядом встановлено, що позивач наймає в оренду приміщення, що підтверджується договорами суборенди, укладеними між позивачем та ТОВ «БІЗНЕС-ЦЕНТР ПУШКА», та ТОВ «Харківській вагонобудівний завод». Згідно із ст. 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» господарська операція - дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов`язань, власному капіталі підприємства. Первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення. Підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи (ч. 1 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»). Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов`язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції (ч. 2 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»). Правові наслідки у вигляді виникнення права платника податку на формування витрат та податкового кредиту наступають лише у разі реального (фактичного) вчинення господарських операцій з придбання товарів (робіт, послуг) з метою їх використання в своїй господарській діяльності, що пов`язані з рухом активів, зміною зобов`язань чи власного капіталу платника, та відповідають економічному змісту, відображеному в укладених платником податку договорах, що має підтверджуватись належним чином оформленими первинними документами. Аналіз реальності господарської діяльності повинен здійснюватися на підставі даних податкового, бухгалтерського обліку платника податків та відповідності їх дійсному економічному змісту. При цьому в первинних документах, які є підставою для бухгалтерського обліку, фіксуються дані лише про фактично здійснені господарські операції. Наявність або відсутність окремих документів, як і деякі помилки чи неточності у їх оформленні, не є підставою для висновків про відсутність господарської операції, якщо з інших даних випливає, що фактичний рух активів або зміни у власному капіталі чи зобов`язаннях платника податків у зв`язку з його господарською діяльністю мали місце (відбулися), а певні недоліки в заповненні первинних документів носять оціночний характер. Таким чином, суд апеляційної інстанції вважає, що наявними в матеріалах справи доказами підтверджено реальність укладених між позивачем та його контрагентом договорів, доказів того, що первинні документи складені необґрунтовано чи з порушенням чинного законодавства контролюючим органом не надано. Як вбачається з акту первірки ГУДФС у Донецькій області складено податкову інформацію щодо ПП «ФОНД» за звітний період, в якій була проведена перевірка позивача щодо фінансово-господарських операцій з ТОВ «Гідропроф» ТОВ «Еконія 21» ТОВ «Лідер-Група» ТОВ «Мегатрейдинг» ТОВ «Топаз ЮА»: «Транс Сервіс+», які не мали реального товарного характеру. Крім того, згідно із вказаною інформацією ПП «ФОНД» кількість штатних працівників - 1 особа, керівник та головний бухгалтер в одній особі; балансова вартість основних засобів складам: 0 гривень, інформація про об`єкти оподаткування або об`єкти, пов`язані з оподаткуваннях або через які провадиться діяльність відповідно до форми 20-ОПП, відсутня. У зв`язку з вищевикладеним, судом першої інстанції зроблений висновок , що перевіркою не встановлено реальність здійснення господарських операцій по взаємовідносинах між ТОВ «ПРОМРЕМЛОКОМОТИВ» та ПП «ФОНД». Проте, суд апеляційної інстанції не погоджується з таким висновком суду першої інстанції з наступних підстав. Посилання відповідача на податкову інформацію щодо контрагентів є необґрунтованим, оскільки Податковий кодекс України не ставить право платника ПДВ на податковий кредит в залежність від дій або бездіяльності його контрагентів. Норми податкового законодавства не ставлять у залежність достовірність даних податкового обліку платника податків від дотримання податкової дисципліни його контрагентами та чинним законодавством не передбачено, що суб`єкту господарювання необхідно контролювати стан податкового обліку його контрагентів, фактичного знаходження їх за місцем реєстрації та наявності чи відсутності у них основних фондів. Наявність або відсутність окремих документів, як і деякі помилки чи неточності у їх оформленні, не є підставою для висновків про відсутність господарської операції, якщо з інших даних випливає, що фактичний рух активів або зміни у власному капіталі чи зобов`язаннях платника податків у зв`язку з його господарською діяльністю мали місце (відбулися), а певні недоліки в заповненні первинних документів носять оціночний характер. Крім того, норми податкового законодавства не ставлять у залежність достовірність даних податкового обліку платника податків від дотримання податкової дисципліни його контрагентами, якщо цей платник (покупець) мав реальні витрати у зв`язку з придбанням товарів (робіт, послуг), призначених для використання у його господарській діяльності. Порушення певним постачальником товару (робіт, послуг) у ланцюгу постачання вимог податкового законодавства чи правил ведення господарської діяльності не може бути підставою для висновку про порушення покупцем товару (робіт, послуг) вимог законодавства щодо формування об`єкта оподаткування податком на прибуток та податкового кредиту, тому платник податків (покупець товарів (робіт, послуг)) не повинен зазнавати негативних наслідків, зокрема у вигляді позбавлення права на формування витрат та податкового кредиту, за можливу неправомірну діяльність його контрагентів за умови, якщо судом не встановлено фактів, які свідчать про обізнаність платника податків щодо такої поведінки контрагентів та злагодженість дій між ними. Аналогічний висновок щодо застосування норм матеріального права, викладений в постанові Верховного Суду від 22.05.2020 р. (справа № 804/9510/15). Із врахуванням вищевикладеного, суд апеляційної інстанції не погоджується з висновком суду першої інстанції, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення обґрунтовані та не підлягають скасуванню, оскільки судовим розглядом вствнолено, що вказані податкові повідомлення-рішення не відповідають вимогам чинного законодавства, у зв`язку з чим підлягають скасуванню. Згідно із ч. 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Згідно із п. 2 ч. 1 ст. 315, п. 4 ч. 1 ст. 317 Кодексу адміністративного судочинства України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення, у разі неправильного застосування норм матеріального права. Таким чином, суд апеляційної інстанції вважає необхідним скасувати рішення Харківського окружного адміністративного суду від 15.10.2020 р. та прийняти постанову, якою задовольнити позов ТОВ "ПРОМРЕМЛОКОМОТИВ". Щодо позовних вимог ТОВ "ПРОМРЕМЛОКОМОТИВ" про визнання протиправним та скасування повністю рішення Державної податкової служби України від 02.06.2020 вих. № 10/33-00-08-05-02-06 про результати розгляду скарги ТОВ "ПРОМРЕМЛОКОМОТИВ" вих.30/03/20-01 від 30.03.2020 (вх. №14026/6 від 07.04.2020), суд апеляційної інстанції вважає, що ці позовні вимоги не підлягають задоволенню, оскільки належним способом захисту прав позивача в спірних правовідносинах є саме скасування оскаржуваних податкових повідомлень-рішень. Керуючись ст. ст.77, 243, 308, 316, 322, 325, 326, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, - .

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ПРОМРЕМЛОКОМОТИВ" задовольнити частково. Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 15.10.2020 року по справі № 520/8459/2020 скасувати. Прийняти постанову, якою позов Товариства з обмеженою відповідальністю "ПРОМРЕМЛОКОМОТИВ" задовольнити частково. Скасувати податкові повідомлення-рішення Головного управління ДПС України у Харківській області: від 18.03.2020 р. № 00000480511 про збільшення суми грошового зобов`язання з податку на додану вартість у розмірі 649063 гривні 75 копійок (в т.ч. донарахування ПДВ 519251 гривень та штрафна санкція 129812 гривень 75 копійок; від 18.03.2020 р. № 00000490511 про зменшення від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного періоду на 2531 гривень. В іншій частині в задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю "ПРОМРЕМЛОКОМОТИВ" відмовити. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду. . Головуючий суддя О.В. Присяжнюк Судді О.А. Спаскін Я.В. П`янова Повний текст постанови складено 19.02.2021 року