Постанова 4824 № 761/13836/18

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД П О С Т А Н О В А ІМЕНЕМ УКРАЇНИ Справа № 761/13836/18 № апеляційного провадження: 22-ц/824/3856/2021 Головуючий у суді першої інстанції: Юзькова О.Л. Доповідач у суді апеляційної інстанції:Семенюк Т.А. 16 лютого 2021 року Київський апеляційний суд в складі колегії суддів Судової палати з розгляду цивільних справ: Головуючого - Семенюк Т.А Суддів - Рейнарт І.М., Немировської О.В., при секретарі - Максюк І.Г., розглянувши в судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Шевченківського районного суд міста Києва від 16 листопада 2020 року в справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи: приватний нотаріус Києво-Святошинського районного нотаріального округу Київської області Юніна Аліна Анатоліївна, ОСОБА_3 про витребування майна з чужого незаконного володіння, - В С ТА Н ОВ И В: ОСОБА_1 у квітні 2018 року звернулась до суду з позовом до ОСОБА_2 про витребування майна з чужого незаконного володіння. У листопаді 2020 року позивач подала заяву про забезпечення доказів шляхом витребування з Київського державного нотаріального архіву належним чином завірену копію нотаріальної справи приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Юніної А.А. щодо посвідчення нею договору купівлі - продажу квартири АДРЕСА_1 від 17 квітня 2015 року, укладеного між ОСОБА_4 та ОСОБА_2 , зареєстрованого в реєстрі за реєстровим номером №107. В обґрунтування заяви зазначила, що 17 квітня 2015 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Юніною А.А. посвідчено зазначений договір, відповідно до якого відповідач набув право власності на спірну квартиру. Відповідно до інформації, що міститься в матеріалах цивільної справи, діяльність приватного нотаріуса КМНО Юніною А.А. припинена, а документи за 2015-2018 роки здано до Київського державного нотаріального архіву. Зазначає, що докази, які містяться в Київському державному нотаріальному архіві є необхідним для встановлення юридичного факту, а саме чи є відповідач ОСОБА_2 добросовісним набувачем, проте отримати вищезазначені докази самостійно позивач немає можливості в силу положень ст. 8 Закону України «Про нотаріат», оскільки вона не є стороною правочину. Ухвалою Шевченківського районного суд міста Києва від 16 листопада 2020 року заяву ОСОБА_1 про забезпечення доказів залишено без задоволення. Не погоджуючись з ухвалою суду, ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу, у якій просить скасувати ухвалу суду та прийняти нове рішення, яким задовольнити клопотання про забезпечення доказів у повному обсязі, вважаючи, що судом порушено норми процесуального права, не враховано обставини, які мають суттєве значення для справи. В обґрунтування апеляційної скарги зазначила, що предметом спору є квартира АДРЕСА_1 , яка незаконно вибула з її володіння в липні 2014 року та за короткий проміжок часу була тричі перепродана. Останнім набувачем спірної квартири є ОСОБА_2 , за яким було зарєстровано право власності на майно відповідно до договору купівлі-продажу від 17 квітня 2015 року, посвідченого приватним нотаріусом КМНО Юніною А.А за реєстровим №107. Зазначає, що відповідно до постанови Верховного Суду України від 17 грудня 2014 року в справі №6-140цс14, роз`яснено, що під час розгляду спорів про витребування майна з чужого незаконного володіння, суди мають встановити всі юридичні факти, які визначені, статтями 387 та 388 ЦК України, зокрема, чи набуто майно з відповідних правових підстав, чи є підстави набуття майна законними, чи є набувач майна добросовісним набувачем. Окрім того, Велика Палата Верховного Суду у постанові від 14 листопада 2018 року в справі №183/1617/16 зазначила, зокрема, що відповідач може бути визнаний добросовісним набувачем лише за умови, що правочин, за яким він набув спірне майно у володіння, відповідає усім ознакам дійсності правочину, за винятком того, що він вчинений при відсутності у продавця права на відчуження. Таким чином, для встановлення факту щодо добросовісності відповідача скаржник просила задовольнити клопотання про забезпечення доказів шляхом витребуванння з Київського державного нотаріального архіву належним чином завірену копію нотаріальної справи приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Юніної А.А. щодо посвідчення нею договору купівлі- продажу квартири АДРЕСА_1 від 17 квітня 2015 року, укладеного між ОСОБА_4 та ОСОБА_2 , зареєстрованого в реєстрі за реєстровим номером №107 Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, доводи апеляційної скарги, заперечення, перевіривши законність та обґрунтованість ухвали суду та матеріали справи в межах апеляційного оскарження, вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню. Як вбачається з матеріалів справи, заявник, у відповідності до ст.ст. 116-118 ЦПК України, звернулась до суду із заявою про забезпечення доказів, в якій просила суд витребувати з Київського державного нотаріального архіву належним чином завірену копію нотаріальної справи приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Юніної А.А. щодо посвідчення договору купівлі - продажу квартири АДРЕСА_1 від 17 квітня 2015 року, укладеного між ОСОБА_4 та ОСОБА_2 , зареєстрованого в реєстрі за реєстровим номером №107. Предметом спору у вказаній цивільній справі є квартира АДРЕСА_1 Відмовляючи у задоволенні заяви про про забезпечення доказів суд першої інстанції виходив з того, що матеріали заяви не містять відомостей, які дають підстави для застосування положень ст. 116 ЦПК України. Проте колегія суддів не може погодитись з таким висновком суду першої інстанції з наступних підстав. За приписами статей 12, 81 ЦПК України основою цивільного процесу є принцип змагальності сторін, відповідно до якого кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, установлених Цивільним процесуальним кодексом. Оскільки отримання позитивного судового рішення залежить від обсягу наданих належних, достовірних та допустимих доказів, законодавець, з метою сприяння сторонам в поданні відповідного доказу, передбачив механізм доказування сторонами своїх вимог або заперечень за допомогою певних процесуальних дій. Відповідно доч.1 ст. 84 ЦПК України учасник справи у разі неможливості самостійно надати докази, вправі подати клопотання про витребування доказів судом. Згідно ст.76 ЦПК України під доказами розуміються будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків. Відповідно до ч.1 ст.116 ЦПК України суд за заявою учасника справи або особи, яка може набути статусу позивача, має забезпечити докази, якщо є підстави припускати, що засіб доказування може бути втрачений або збирання чи подання відповідних доказів стане згодом неможливим чи утрудненим. Згідно з ч.2 ст.116 ЦПК України способами забезпечення судом доказів є допит свідків, призначення експертизи, витребування та (або) огляд доказів, у тому числі за їх місцезнаходженням, заборона вчиняти певні дії щодо доказів та зобов`язання вчинити певні дії щодо доказів. У необхідних випадках судом можуть бути застосовані інші способи забезпечення доказів, визначені судом. Отже, забезпечення доказів - це вжиття судом заходів, направлених на закріплення і збереження доказів. Підставою забезпечення доказів є обґрунтоване припущення заявника, що невжиття заходів забезпечення доказів може утруднити чи зробити неможливим збирання чи подання доказів або засіб доказування може бути втрачений. Заява про забезпечення доказів за формою та змістом повинна відповідати вимогам статті 117 ЦПК України. Зокрема п.4,5 ч.1 цієї статті встановлено, що у заяві про забезпечення доказів зазначається докази, забезпечення яких є необхідним, а також обставини, для доказування яких вони необхідні; обґрунтування необхідності забезпечення доказів. Аналіз норм права, що регулюють порядок вирішення вказаного питання, дає можливість зробити висновок про те, що задовольняючи заяву про забезпечення доказів, суд має пересвідчитися в тому, що у особи, яка бере участь у справі є складнощі в отриманні документів, тобто об`єктивної неможливості одержання та подання доказового матеріалу до суду особисто, через обставини, які перешкоджають такому поданню. Ці складнощі можуть мати юридичний та фактичний характер. Складнощі юридичного характеру полягають в тому, що на заваді одержанню та поданню доказу є норма закону забороняючого характеру, яка обмежує доступ особи до потрібної доказової інформації. Фактичні складнощі в одержанні доказів мають місце, коли, незважаючи на вжиті особою заходи, потрібний їй доказ одержати не вдалося. Така позиція викладена Верховним Судом в Ухвалі від 02 травня 2019 року у справі № 3д/9901/2/19 при вирішенні питання про забезпечення доказів. Як вбачається із матеріалів справи, звертаючись до суду із заявою про забезпечення доказів, ОСОБА_1 вказала, що отримати докази самостійно, позивач не має можливості в силу положень ст. 8 Закону України «Про нотаріат», оскільки вона не є стороною правочину. Крім того, у межах розгляду спору до предмету доказування входять, зокрема питання про те чи є ОСОБА_2 добросовісним набувачем квартири АДРЕСА_1 від 17 квітня 2015 року, згідно договору купівлі - продажу від 17 квітня 2015 року. Враховуючи наведене, апеляційний суд приходить до висновку, що суд першої інстанції у порушення частини 5 статті 12 ЦПК України, яка зобов'язує суд,зберігаючи об`єктивність і неупередженість, сприяти учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом, віднісся формально до вирішення по суті заяви про витребування доказів. Отже, ухвала суду першої інстанції від 16 листопада 2020 року підлягає скасуванню з ухваленням нового судового рішення про задоволення заяви про витребування доказів. Керуючись ст.ст. 367, 374, 376, 381-384 ЦПК України, суд, - П О С Т А Н О В И В: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити. Ухвалу Шевченківського районного суд міста Києва від 16 листопада 2020 року - скасувати, прийняти нову постанову наступного змісту. Заяву ОСОБА_1 про забезпечення доказів - задовольнити. Витребувати з Київського державного нотаріального архіву (адреса: місто Київ, проспект Повітрофлотський, 76-Г) належним чином завірену копію нотаріальної справи приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Юніної Аліни Анатоліївни щодо посвідчення договору купівлі - продажу квартири АДРЕСА_1 від 17 квітня 2015 року, укладеного між ОСОБА_4 та ОСОБА_2 , зареєстрованого в реєстрі за реєстраційним№107. Постанова набирає чинності з моменту її проголошення, оскарженню в касаційному порядку не підлягає. Повний текст постанови виготовлений 17 лютого 2021 року. Головуючий Судді