Ухвала КЦС ВС № 2-7115/07

Ухвала 18 лютого 2021 року м. Київ справа № 2-7115/07 провадження № 61-1894ск21 Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Черняк Ю. В. розглянув касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Тернопільдерев" на ухвалу Тернопільського апеляційного суду від 22 грудня 2020 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Тернопільдерев» про визнання договору дійсним та визнання права власності, ВСТАНОВИВ: У 2007 році ОСОБА_1 звернулася до Тернопільського міськрайонного суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Тернопільдерев» про визнання договору дійсним та визнання права власності. Рішенням Тернопільського міськрайонного суду від 10 грудня 2007 року позов ОСОБА_1 задоволено. Визнано дійсним договір купівлі-продажу дерев`яних будинків відпочинку під інвентарними номерами 12, 13, 14, 15, 16, 17, 18, 19, 20, 61, 62, 63, 64 та 1/2 частини будинку павільйону-їдальні, що знаходиться на території бази відпочинку Молодість" біля смт. Затока Білгород-Дністровського району Одеської області (територія Будацької коси), укладеного 28 вересня 2007 року між ОСОБА_1 та Товариством з обмеженою відповідальністю "Тернопільдерев". Визнано за ОСОБА_1 право власності на дерев`яні будинки відпочинку під інвентарними номерами 12, 13, 14, 15, 16, 17, 18, 19, 20, 61, 62, 63, 64 та 1/2 частини будинку павільйону-їдальні, що знаходяться на території бази відпочинку Молодість" біля смт. Затока Білгород-Дністровського району Одеської області (територія Будацької коси), придбані нею згідно договору купівлі-продажу від 28 вересня 2007 року. Ухвалою Тернопільського апеляційного суду від 22 грудня 2020 року у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Тернопільдерев" на рішення Тернопільського міськрайонного суду від 10 грудня 2007 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Тернопільдерев» про визнання договору дійсним та визнання права власності, відмовлено. У лютому 2020 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Тернопільдерев» звернулося до Верховного Суду з касаційною скаргою на ухвалу Тернопільського апеляційного суду від 22 грудня 2020 року, в якій, посилаючись на порушення судом апеляційної інстанцій норм процесуального права, просило скасувати оскаржуване судове рішення та направити справу на новий розгляд до суду апеляційної інстанції. Подана касаційна скарга не може бути прийнята касаційним судом до розгляду та питання про відкриття касаційного провадження не може бути вирішено з огляду на наступне. Згідно із частиною третьою статті 393 ЦПК України касаційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 390 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, наведені нею у заяві, визнано неповажними. Касаційну скаргу направлено до Верховного Суду 02 лютого 2021 року, тобто з пропущенням строку на касаційне оскарження, встановленого статтею 390 ЦПК України. У касаційній скарзі Товариства з обмеженою відповідальністю «Тернопільдерев» міститься клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження ухвали Тернопільського апеляційного суду від 22 грудня 2020 року, внаслідок продовження пандемії коронавірусу, що є, на думку заявника, поважною причиною пропуску строку на касаційне оскарження. Наведені заявником причини, що призвели до пропуску строку на касаційне оскарження, не можуть бути визнані поважними, оскільки не підтверджені належними доказами. Продовження процесуальних строків є можливим лише тоді, коли заявник обґрунтовано доведе неможливість вчинення процесуальної дії саме у зв`язку з карантинними заходами. При цьому такі посилання мають бути не абстрактними, а ґрунтуватися на конкретних, чітко вказаних обставинах. Ураховуючи викладене, заявнику необхідно навести поважну причину пропуску строку на касаційне оскарження та надати докази на підтвердження підстав його пропуску та протягом десяти днів з дня отримання ухвали про залишення касаційної скарги без руху звернутись до суду касаційної інстанції із заявою про поновлення строку та наданням відповідних доказів. Крім того, у відповідності до частини третьої статті 392 ЦПК України касаційна скарга підписується особою, яка її подає, або представником такої особи. До касаційної скарги, поданої представником, повинна бути додана довіреність або інший документ, що посвідчує повноваження представника (підписанта). Касаційна скарга підписана директором Товариства з обмеженою відповідальністю "Тернопільдерев" Лихим М. С., проте у матеріалах касаційного провадження відсутній документ, який би підтверджував повноваження Лихого М. С. Таким чином, заявнику необхідно надати суду оформлений належним чином документ, який підтверджує повноваження директора Товариства з обмеженою відповідальністю "Тернопільдерев" Лихого М. С., Згідно із частиною другою статті 393 ЦПК України у разі, якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 392 цього Кодексу, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу, про що суддею постановляється відповідна ухвала. Керуючись статтями 185, 389, 392, 393 ЦПК України,

УХВАЛИВ: Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Тернопільдерев" на ухвалу Тернопільського апеляційного суду від 22 грудня 2020 року залишити без руху. Надати для усунення зазначених вище недоліків касаційної скарги строк до 18 березня 2021 року, але який не може перевищувати десяти днів з дня вручення цієї ухвали. Якщо заяву про поновлення строку на касаційне оскарження, з наданням відповідних доказів, не буде подано особою у зазначений строк або наведені підстави для поновлення строку касаційного оскарження будуть визнані неповажними, колегія суддів у складі трьох суддів вирішує питання про відмову у відкритті касаційного провадження на підставі пункту 4 частини другої статті 394 цього Кодексу. У разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали касаційна скарга вважатиметься неподаною та буде повернута заявникові. Ухвала оскарженню не підлягає. Суддя Ю. В. Черняк