Ухвала КЦС ВС № 607/16128/19

Ухвала 27 серпня 2020 року м. Київ справа № 607/16128/19 провадження № 61-12188ск20 Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Черняк Ю. В. розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 05 грудня 2019 року та постанову Тернопільського апеляційного суду від 23 червня 2020 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Кооперативу «СОЮЗ» про визнання майнових прав на об`єкт нерухомості та за зустрічним позовом Кооперативу «СОЮЗ» до ОСОБА_1 про визнання правовідношення припиненим та стягнення коштів, ВСТАНОВИВ: У липні 2019 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Кооперативу «СОЮЗ» про визнання майнових прав на об`єкт нерухомості. Кооператив «Союз» звернувся до суду із зустрічним позовом до ОСОБА_1 про визнання правовідношення припиненим та стягнення коштів. Рішенням Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 05 грудня 2019 року, залишеним без змін постановою Тернопільського апеляційного суду від 23 червня 2020 року, в задоволені позову ОСОБА_1 відмовлено. У задоволенні зустрічного позову Кооперативу «СОЮЗ» відмовлено. 13 серпня 2020 року ОСОБА_1 звернувся доВерховного Суду з касаційною скаргою на рішення Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 05 грудня 2019 року та постанову Тернопільського апеляційного суду від 23 червня 2020 року з пропуском строку на касаційне оскарження, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просив скасувати оскаржувані судові рішення та ухвалити нове рішення про задоволення його позову. 08 лютого 2020 року набрав чинності Закон України від 15 січня 2020 року № 460-IХ «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ». Відповідно до частини третьої статті 3 ЦПК України (тут і далі у редакції, чинній на час подання касаційної скарги) провадження у цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи. Як убачається з поштового конверту, касаційну скаргу здано на пошту 13 серпня 2020 року, тобто з пропущенням строку на касаційне оскарження, встановленого статтею 390 ЦПК України. У касаційній скарзі ОСОБА_1 зазначив, що повний текст оскаржуваної постанови суду апеляційної інстанції він отримав 28 липня 2020 року, однак жодних доказів на підтвердження зазначених обставин не надав. Згідно із частиною третьою статті 393 ЦПК України касаційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 390 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, наведені нею у заяві, визнано неповажними. Заявник протягом десяти днів з дня отримання ухвали про залишення касаційної скарги без руху має право звернутись до суду касаційної інстанції із наданням відповідних доказів. Також частиною другою статті 389 ЦПК України визначено, що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу. У пункті 5 частини другої статті 392 ЦПК України передбачено, що у касаційній скарзі повинно бути зазначено підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 389 цього Кодексу підстави (підстав). У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 1 частини другої статті 389 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається постанова Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права у подібних правовідносинах, що не був врахований в оскаржуваному судовому рішенні. У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 2 частини другої статті 389 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається обґрунтування необхідності відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду. Касаційна скарга ОСОБА_1 не відповідає зазначеним вище вимогам закону, оскільки заявник узагальнено посилається на відсутність висновку Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах, однак не зазначає, щодо застосування якої саме норми права у подібних правовідносинах відсутній висновок Верховного Суду. Ураховуючи викладене, заявник не зазначає конкретні обов`язкові підстави касаційного оскарження, визначені частиною другою статті 389 ЦПК України, що унеможливлює відкриття касаційного провадження. У зв`язку з цим заявнику необхідно уточнити вимоги касаційної скарги та відповідно до вимог пункту 1 частини четвертої статті 392 ЦПК України надати касаційну скаргу (у новій редакції) та її копії відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі. Згідно із частиною другою статті 393 ЦПК України у разі, якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 392 цього Кодексу, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу, про що суддею постановляється відповідна ухвала. Керуючись статтями 185, 389, 392, 393 ЦПК України,

УХВАЛИВ: Касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 05 грудня 2019 року та постанову Тернопільського апеляційного суду від 23 червня 2020 року залишити без руху. Надати для усунення зазначених вище недоліків касаційної скарги строк до 25 вересня 2020 року, але який не може перевищувати десяти днів з дня вручення цієї ухвали. Якщо заяву про поновлення строку на касаційне оскарження, з наданням відповідних доказів, не буде подано особою у зазначений строк або наведені підстави для поновлення строку касаційного оскарження будуть визнані неповажними, суд відмовляє у відкритті касаційного провадження на підставі пункту 4 частини другої статті 394 цього Кодексу. Ухвала оскарженню не підлягає. Суддя Ю. В. Черняк