Ухвала КЦС ВС № 607/23580/19

УХВАЛА 30 липня 2020 року м. Київ справа № 607/23580/19 провадження № 61-11092ск20 Верховний Суд у складі судді Другої судової палати Касаційного цивільного суду Бурлакова С. Ю., розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 04 лютого 2020 року та постанову Тернопільського апеляційного суду від 05 червня 2020 року в справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , третя особа - приватний нотаріус Тернопільського міського нотаріального округу Березій Зінаїда Анатоліївна, про визнання недійсними договорів, зобов`язання поновити право власності, ВСТАНОВИВ: 08 лютого 2020 року набрав чинності Закон України від 15 січня 2020 року № 460-ІХ «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення розгляду судових справ». 17 липня 2020 року ОСОБА_1 надіслав засобами поштового зв`язку до Верховного Суду касаційну скаргу на рішення Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 04 лютого 2020 року та постанову Тернопільського апеляційного суду від 05 червня 2020 року. Повний текст постанови апеляційного суду складено 10 червня 2020 року. В касаційній скарзі ОСОБА_1 просить суд касаційної інстанції оскаржувані судові рішення скасувати і справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції. Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу справ між суддями від 28 липня 2020 року для розгляду справи визначено суддю-доповідача Бурлакова С. Ю. Подана касаційна скарга не може бути прийнята касаційним судом до розгляду та вирішено питання про відкриття касаційного провадження з огляду на таке. Відповідно до частини першої статті 390 ЦПК України касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення (частина 2 статті 390 ЦПК України). Відповідно до частини 3 статті 390 ЦПК України строк на касаційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині третій статті 394 цього Кодексу. Згідно з частиною 1 статті 127 ЦПК України, суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними. В касаційній скарзі заявлено клопотання ОСОБА_1 про поновлення строку на касаційне оскарження судових рішень, з посиланням на те, що копію повного тексту оскаржуваної постанови апеляційного суду отримано ним лише 04 липня 2020 року. Однак, доказів на підтвердження дати отримання копії оскаржуваного судового рішення не надано. Враховуючи наведене, вказані підстави не можуть бути визнані судом поважними, а тому ОСОБА_1 необхідно надати до суду докази отримання ним копії повного тексту оскаржуваної постанови апеляційного суду. Частиною другою статті 389 ЦПК України визначено, що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу. Пунктом 5 частини другої статті 392 ЦПК України визначено, що у касаційній скарзі повинно бути зазначено підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 389 цього Кодексу підстави (підстав). У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 1 частини другої статті 389 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається постанова Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права у подібних правовідносинах, що не був врахований в оскаржуваному судовому рішенні. У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 2 частини другої статті 389 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається обґрунтування необхідності відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду. Вказана касаційна скарга не відповідає зазначеним вище вимогам закону, оскільки заявник не зазначає конкретні обов`язкові підстави касаційного оскарження, визначені частиною другою статті 389 ЦПК України, що унеможливлює відкриття касаційного провадження. Таким чином, ОСОБА_1 необхідно надати до суду нову редакцію касаційної скарги, відповідно до кількості учасників справи, в якій зазначити підставу (підстави), передбачену (передбачені) статтею 389 ЦПК України, на яку (якій) подається касаційна скарга. У порушення вимог пункту третього частини четвертої статті 392 ЦПК України до касаційної скарги не додано документ, що підтверджує сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі. Натомість, в касаційній скарзі ОСОБА_1 зазначає, що він є особою з інвалідністю ІІ групи, однак жодних доказів на підтвердження вказаного не додає. Відповідно до пункту 9 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір» від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються інваліди І та ІІ групи, законні представники дітей-інвалідів і недієздатних інвалідів. Таким чином, ОСОБА_1 необхідно надати до суду документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону або сплатити судовий збір відповідно до Закону України «Про судовий збір». Ставка судового збору за подання до суду позовної заяви немайнового характеру, яка подана фізичною особою становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (підпункт другий пункту першого частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір»», в редакції, чинній станом на дату подання позовної заяви у даній справі). Розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб станом на 01 січня 2019 року становить 1 921 грн. Згідно зі статтею 4 Закону України «Про судовий збір» за подання касаційної скарги справляється судовий збір, який відповідно до підпункту 7 пункту 1 частини другої цієї статті становить 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги в розмірі оспорюваної суми. Таким чином, за подання касаційної скарги на рішення Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 04 лютого 2020 року та постанову Тернопільського апеляційного суду від 05 червня 2020 рокунеобхідно сплатити 4 610 грн 40 коп. (за три вимоги немайнового характеру) або надати докази на підтвердження підстав звільнення від сплати судового збору. У порушення вимог пункту 3 частини другої статті 392 ЦПК України у касаційній скарзі не зазначено ім`я (прізвище, ім`я, по-батькові) всіх учасників справи, їх місце проживання або перебування, а саме - приватного нотаріуса Тернопільського міського нотаріального округу Березій З. А. У порушення вимог частини четвертої статті 392 ЦПК України до касаційної скарги не додано копії скарги з доданими до неї матеріалами відповідно до кількості учасників справи. Таким чином, ОСОБА_1 необхідно надати нову редакцію касаційної скарги відповідно до кількості учасників справи, в якій зазначити ім`я (прізвище, ім`я, по-батькові) всіх учасників справи, їх місце проживання або перебування, а саме -приватного нотаріуса Тернопільського міського нотаріального округу Березій З. А. Частиною третьою статті 393 ЦПК України установлено, що касаційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 390 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, наведені нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху особа має право звернутися до суду касаційної інстанції із заявою про поновлення строку або навести інші підстави для поновлення строку. Отже, касаційну скаргу ОСОБА_1 необхідно залишити без руху з наданням йому можливості усунути вищевказані недоліки. На підставі наведеного, керуючись статтями 185, 392, 393 ЦПК України,

УХВАЛИВ: Залишити без руху касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 04 лютого 2020 року та постанову Тернопільського апеляційного суду від 05 червня 2020 року, та надати для усунення зазначених вище недоліків строк до 30 серпня 2020 року, але який не може перевищувати десяти днів з дня вручення цієї ухвали. Якщо наведені підстави для поновлення строку касаційного оскарження будуть визнані неповажними, у відкритті касаційного провадження буде відмовлено. У разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали касаційна скарга вважатиметься неподаною та буде повернута. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання і оскарженню не підлягає. Суддя С. Ю. Бурлаков