Постанова 4855 № 640/20823/20

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 640/20823/20 Суддя (судді) першої інстанції: Смолій І.В. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 17 лютого 2021 року м. Київ Шостий апеляційний адміністративний суд у складі: Головуючого судді: Чаку Є.В., суддів: Федотова І.В., Коротких А.Ю. за участю секретаря Ковтун К.В. розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 10 листопада 2020 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Кабінету Міністрів України, треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору: Міністерство енергетики України, Національне агентство України з питань державної служби, Державна екологічна інспекція України, ОСОБА_2 про визнання протиправним та скасування рішення, - В С Т А Н О В И В : ОСОБА_1 звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Кабінету Міністрів України, треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору: Міністерство енергетики України, Національне агентство України з питань державної служби, Державна екологічна інспекція України, ОСОБА_2 про визнання протиправним та скасування розпорядження від 20.05.2020 №549-р "Про призначення ОСОБА_2 Головою Державної екологічної інспекції України". Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 04 листопада 2020 року позов залишено без розгляду. Не погоджуючись з такою ухвалою суду, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати останню та передати справу на розгляд до суду першої інстанції. В обґрунтування скарги апелянт зазначив, що ч.5 ст.122 КАС України до спірних правовідносин не підлягає до застосування, оскільки позивач не оскаржує звільнення з публічної служби, не заявляє жодних вимог щодо поновлення на державній службі, а оскаржує саме легітимність прийняття Кабінетом Міністрів України розпорядження від 20.05.2020 №549-р «Про призначення ОСОБА_2 Головою Державної екологічної інспекції України». У відзивах та письмових поясненнях на апеляційну скаргу Кабінет Міністрів України, Національне агентство України з питань державної служби та Державна екологічна інспекція України зазначили, що суд першої інстанції при прийнятті оскаржуваної ухвали повно, всебічно та об`єктивно з`ясував обставини справи, правильно застосував норми матеріального та процесуального права, а тому ухвала є законною та обґрунтованою. Апелянтом було подано клопотання про розгляд справи без участі позивача та його представника. Сторони в судове засідання не з`явилися, про час, дату та місце слухання справи повідомлялися належним чином. Клопотань про відкладення розгляду справи на іншу дату чи про розгляд справи за участі представників сторін до суду не надходило. Враховуючи те, що відповідно до ч. 2 ст. 313 КАС України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи, а також те, що участь у судовому засіданні учасників справи не визнано обов`язковою, колегія суддів дійшла до висновку про відсутність підстав для відкладення розгляду справи. Судове засідання проведено без фіксації судового процесу, в порядку ч. 4 ст. 229 КАС України. Відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи та дослідивши докази, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а ухвалу суду необхідно залишити без змін, з наступних підстав. Відповідно до частини другої статті 55 Конституції України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб. На підставі частин першої - третьої та п`ятої статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк. За визначенням, наведеним у пункті 17 частини першої статті 4 КАС України, публічна служба - це діяльність на державних політичних посадах, у державних колегіальних органах, професійна діяльність суддів, прокурорів, військова служба, альтернативна (невійськова) служба, інша державна служба, патронатна служба в державних органах, служба в органах влади Автономної Республіки Крим, органах місцевого самоврядування. Відповідно до частин першої і другої статті 123 цього Кодексу у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку. Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву. За правилами частини четвертої статті 123, пункту 8 частини першої статті 240 КАС України якщо після відкриття провадження у справі суд дійде висновку, що викладений в ухвалі про відкриття провадження у справі висновок суду про визнання поважними причин пропуску строку звернення до адміністративного суду був передчасним, і суд не знайде інших підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, суд залишає позовну заяву без розгляду. Колегія суддів зазначає, що строк звернення до адміністративного суду - це проміжок часу після виникнення спору в публічно-правових відносинах, протягом якого особа має право звернутися до адміністративного суду із заявою за вирішенням цього спору і захистом своїх прав, свобод чи інтересів. Початок перебігу строку звернення до суду починається з часу, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Поважними причинами визнаються лише ті обставини, які були об`єктивно непереборними, тобто не залежать від волевиявлення особи, що звернулась з адміністративним позовом, пов`язані з дійсно істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливили своєчасне звернення до суду. Такі обставини мають бути підтверджені відповідними та належними доказами. За загальним правилом перебіг строку на звернення до адміністративного суду починається від дня виникнення права на звернення з позовом, тобто, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 було призначено на посаду начальника Управління організаційної діяльності Державної екологічної інспекції України - старшого державного інспектора України з охорони навколишнього природнього середовища, як переможця конкурсу відповідно до його заяви від 15.11.2019 наказом Державної екологічної інспекції №373-о від 15.11.2019. Розпорядженням Кабінету Міністрів України №1074-р від 20.11.2019 «Про тимчасове покладення виконання обов`язків Голови Державної екологічної інспекції України на ОСОБА_1 » на останнього покладено тимчасове виконання обов`язків. У вказаному розпорядженні також зазначено кінцевий термін виконання обов`язків, а саме до призначення в установленому порядку Голови Державної екологічної інспекції України. Враховуючи те, що згідно ч. 8 ст. 31 Закону України «Про державну службу» строк тимчасового виконання обов`язків за вакантною посадою державної служби не може перевищувати три місяці, повноваження ОСОБА_1 в частині виконання обов`язків голови завершились 20.02.2020. 20.05.2020 Кабінетом Міністрів України видано розпорядженням №549-р «Про призначення ОСОБА_2 . Головою Державної екологічної інспекції України». Суд першої інстанції прийняв до уваги доводи відповідача про те, що згідно реєстраційних даних електронної системи документообігу резолюцію на виконавця проставлено ОСОБА_1 особисто о 10 год. 38 хв 22.05.2020, що свідчить про час і дату ознайомлення з цим розпорядженням. 22.05.2020 позивачем було подано заяву про звільнення його за власним бажанням з посади начальника Управління організаційної діяльності Державної екологічної інспекції України - старшого державного інспектора України з охорони навколишнього природнього середовища. Цього ж дня Держекоінспекцією було видано Наказ №131-0 про звільнення ОСОБА_1 із займаної посади. Не погоджуючись з розпорядженням Кабінету Міністрів України №549-р від 20.05.2020 «Про призначення ОСОБА_2 . Головою Державної екологічної інспекції України» позивач 01.09.2020 звернувся до суду з позовом. Приймаючи оскаржувану ухвалу, суд першої інстанції зазначив, що станом на 22.05.2020 ОСОБА_1 був обізнаний з розпорядженням Кабінету Міністрів України №549-р від 20.05.2020 року "Про призначення ОСОБА_2 . Головою Державної екологічної інспекції України", а тому враховуючи положення статті 122 КАС України, строк оскарження вказаного розпорядження сплинув 24.06.2020. Адміністративний позов позивачем було подано до суду 01.09.2020, тобто поза межами строку встановленого законодавством. Колегія суддів вважає вказаний висновок суду першої інстанції обгрунтованим. В апеляційній скарзі апелянтом не наведено жодних заперечень щодо наведених вище обставин, зокрема щодо часу і дати ознайомлення позивача з оскаржуваним розпорядженням. На переконання апелянта позовна заява була пред`явлена ним у належний, встановлений частиною 2 статті 122 КАС України шестимісячний строк, який обчислюється з 20.05.2020, що є днем, коли були порушені права та законні інтереси позивача з огляду на прийняття відповідачем оскаржуваного розпорядження. Апелянт зазначив, що ч.5 ст.122 КАС України до спірних правовідносин не підлягає до застосування, оскільки він не оскаржує звільнення з публічної служби, не заявляє жодних вимог щодо поновлення на державній службі, а оскаржує саме легітимність прийняття Кабінетом Міністрів України розпорядження від 20.05.2020 №549-р «Про призначення ОСОБА_2 Головою Державної екологічної інспекції України». Колегія суддів вважає такі доводи апелянта необґрунтованими, оскільки статтею 122 КАС України передбачено місячний строк для звернення до суду у справах не тільки, щодо питання проходження, звільнення з публічної служби та поновлення на посаді, а й питання прийняття громадян на публічну службу. В даному випадку позивачем оскаржується розпорядження Кабінету Міністрів України про призначення іншої особи на публічну посаду. В апеляційній скарзі позивач зазначив, що призначення відповідачем Голови Державної екологічної інспекції України було здійснено з порушенням норм чинного законодавства, а саме було незаконно повторно проведено співбесіду, визначено переможцем конкурсу та призначено на посаду ОСОБА_2 , припинено повноваження позивача в незаконний спосіб. Колегія суддів зазначає, що чинне законодавство обмежує право на звернення до суду за захистом прав, свобод та інтересів в цій категорії справ. Це, насамперед, визначено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків пов`язане з необхідністю досягнення юридичної визначеності у публічно-правових відносинах. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними. Поряд з іншим, колегія суддів зауважує, що встановлення процесуальних строків законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства. При цьому строк в один місяць визнано законодавцем достатнім для того, щоб у справах цієї категорії особа, яка вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушено її права, свободи чи інтереси, визначилася, чи звертатиметься вона до суду з позовом за їх захистом. Практика Європейського суду з прав людини також свідчить про те, що право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків на звернення до суду за захистом порушених прав (справа «Стаббігс на інші проти Великобританії», справа «Девеер проти Бельгії»). Крім того, Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях наполягає на тому, що процесуальні строки (строки позовної давності) є обов`язковими для дотримання. Правила регулювання строків для подання скарги, безумовно, мають на меті забезпечення належного відправлення правосуддя і дотримання принципу юридичної визначеності. Зацікавлені особи повинні розраховувати на те, що ці правила будуть застосовані (рішення Європейського суду у справі «Перез де Рада Каванілес проти Іспанії» від 28.10.1998 року, заява № 28090/95, пункт 45). Реалізуючи пункт 1 статті 6 Конвенції, кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух. У рішенні «Міраґаль Есколано та інші проти Іспанії» Європейський суд встановив, що строки позовної давності, яких заявники мають дотримуватися при поданні скарг, спрямовані на те, щоб забезпечити належне здійснення правосуддя і дотримання принципів правової певності. Сторонам у провадженні слід очікувати, що ці норми будуть застосовними (рішення від 25.01.2000 року, пункт 33). Оскільки позивачем більше трьох місяців не ставилося перед судом питання щодо правомірності розпорядження від 20.05.2020 №549-р "Про призначення ОСОБА_2 Головою Державної екологічної інспекції України", подання позовної заяви за відсутності належного обґрунтування причин зволікання із оскарженням спірного розпорядження матиме наслідком порушення принципу правової визначеності, що є неприпустимим з огляду на принципову позицію Європейського Суду з прав людини у цьому питанні. У відповідності до п. 8 ч. 1 ст. 240 КАС України суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду з підстав, визначених частинами третьою та четвертою статті 123 цього Кодексу. Згідно з ч. 3 ст. 123 КАС України якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду. Таким чином, суд першої інстанції вірно та обґрунтовано виніс ухвалу від 10.11.2020 про залишення адміністративного позову ОСОБА_1 без розгляду у зв`язку із пропуском встановленого законом строку звернення до суду з відповідним позовом та відсутністю поважних причин для його поновлення. Враховуючи викладене, колегія суддів зазначає, що судом першої інстанції не допущено неправильного застосування норм матеріального права та порушень норм процесуального права при ухваленні оскаржуваного рішення, а доводи апеляційної скарги не спростовують висновків, викладених в цьому рішенні, тому апеляційна скарга позивача задоволенню не підлягає. Згідно ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Відповідності до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Керуючись ст.ст. 242, 308, 315, 316, 322 КАС України, суд П О С Т А Н О В И В : Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення. Ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 10 листопада 2020 року залишити без змін. Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Головуючий суддя: Є.В. Чаку Судді: І.В. Федотов А.Ю. Коротких