Постанова 4855 № 826/26631/15

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 826/26631/15 Суддя (судді) першої інстанції: Маруліна Л.О. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 23 грудня 2020 року м. Київ Шостий апеляційний адміністративний суд у складі: головуючого судді Ключковича В.Ю., суддів Парінова А.Б., Беспалова О.О., розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 27 жовтня 2020 року (прийняте в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін, суддя Маруліна Л.О.) у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" Кадирова Владислава Володимировича, Фонду гарантування вкладів фізичних осіб про зобов`язання вчинити дії, - В С Т А Н О В И В : ОСОБА_1 звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовною заявою до уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" Кадирова Владислава Володимировича, Фонду гарантування вкладів фізичних осіб , в якій просив зобов`язати уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" Кадирова Владислава Володимировича подати до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб додаткову інформацію про ОСОБА_1 як вкладника, якому необхідно здійснити виплату відшкодування за Договором банківського вкладу (депозиту) №027-29051-170215 від 17.02.2015 "Найкращий від Миколая" у доларах США за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб. Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 08.02.2016 позов задоволено; визнано протиправним та скасовано наказ Уповноваженої особи фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «Дельта Банк» Кадрова В.В. від 16.09.2015 №813 в частині визнання нікчемним договору банківського вкладу (депозиту) від 17.02.2015 №027-29051-170215 укладеного між ОСОБА_1 та ПАТ «Дельта Банк»; зобов`язано Уповноважену особу фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «Дельта Банк» Кадрова В.В. подати до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб додаткову інформацію про ОСОБА_1 як вкладника ПАТ «Дельта Банк», якому необхідно здійснити виплату відшкодування на підставі договору банківського вкладу (депозиту) від 17.02.2015 №027-29051-170215. 15.02.2016 Фондом гарантування вкладів фізичних осіб подано заперечення по справі. Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 29.03.2016 апеляційну скаргу Уповноваженої особи фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «Дельта Банк» Кадрова Владислава Володимировича - залишено без задоволення; постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 08.02.2016 року - залишено без змін. Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції, з висновками якого погодився апеляційний суд, дійшов висновку, що рішення Уповноваженої особи Фонду про застосування наслідків нікчемності до договорів банківських вкладів (депозитів), в тому числі й до договору банківського вкладу (депозиту) № 027-29051-170215 від 17.02.2015 року є протиправним, оскільки відповідачем не доведено наявність підстав вважати цей договір таким, що має ознаки нікчемності, визначені частиною третьою статті 38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб». Постановою Верхового Суду від 10.04.2019 касаційну скаргу Уповноваженої особи фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «Дельта Банк» Кадрова Владислава Володимировича - задоволено частково; постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 08.02.2016 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 29.03.2016 року скасовано та направлено справу на новий розгляд до суду першої інстанції. Направляючи адміністративну справу на новий розгляд до суду першої інстанції, Верховним Судом зазначено, що судами попередніх інстанцій не перевірено, чи встановлено договором банківського вкладу від 17.02.2015 року №027-29051-170215 обмеження щодо зарахування коштів на банківський рахунок з рахунку третіх осіб. Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 27 жовтня 2020 року у задоволенні адміністративного позову відмовлено. Не погоджуючись із вказаним рішенням, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, з підстав порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, в якій просить рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 27.10.2020 скасувати та прийняти нове судове рішення, яким задовольнити позовні вимоги повністю. В апеляційній скарзі позивач зазначає, що положення Договору №027-29051-170215 не передбачають жодних заборон на зарахування коштів на ім`я вкладника від іншої особи, а п. 1.8 Договору диспозитивно містить лише можливі (не виключні) шляхи поповнення вкладу за цим Договором. Отже, жодних законних підстав для висновку, що положення Договору банківського вкладу №027-29051-170215 передбачають заборону на зарахування коштів на вкладний (депозитний) рахунок ОСОБА_1 , від іншої фізичної особи немає. Більш того, таке зарахування не може свідчити про недійсність або нікчемність як самого Договору №027-29051-170215, так і фактичного правочину про перерахування коштів. 18.12.2020 до суду апеляційної інстанції від Фонду гарантування вкладів фізичних осіб надійшов відзив на апеляційну скаргу, уя кому відповідач просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 27 жовтня 2020 року - без змін. У відповідності до ст. 308 КАС України справа переглядається колегією суддів в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Заслухавши суддю - доповідача, дослідивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги та відзиву на неї, колегія суддів зазначає наступне. Як вбачається з матеріалів справи, між ОСОБА_1 та ПАТ «Дельта Банк» укладено договір банківського вкладу від 17.02.2015 №027-29051-170215, відповідно до якого банком прийнято на вкладний (депозитний) рахунок грошові кошти у сумі 6 000 доларів США на строк по 16 серпня 2015 року. Відповідно до платіжного доручення від 17.02.2015 кошти у сумі 6 000 доларів США надійшли на рахунок позивача шляхом перерахування з банківського рахунку ОСОБА_2 , відкритому в ПАТ «Дельта Банк». Відповідно до постанови Правління Національного банку України від 02.03.2015 №150 «Про віднесення Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» до категорії неплатоспроможних», виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення від 02.03.2015 №51 «Про запровадження тимчасової адміністрації у Публічному акціонерному товаристві «Дельта Банк», згідно з яким з 03.03.2015 року запроваджено тимчасову адміністрацію та призначено Уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації у ПАТ «Дельта Банк». Уповноваженою особою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації в ПАТ «Дельта Банк» призначено провідного професіонала з питань врегулювання неплатоспроможності банків відділу запровадження процедури тимчасової адміністрації та ліквідації департаменту врегулювання неплатоспроможності банків Кадирова В.В. На офіційному сайті Фонду опубліковано оголошення про те, що з 11.06.2015 року ПАТ «Дельта Банк» починає виплати коштів вкладникам за договорами, строк дії яких закінчився до 03.03.2015 року включно та за договорами банківського рахунку (поточні та карткові рахунки). Виплати коштів будуть здійснюватися через установи чотирьох банків. Відповідно до протоколу засіданні Комісії з перевірки правочинів (договорів) за вкладними операціями ПАТ «Дельта Банк», призначеної наказом від 29.05.2015 року № 408, та наказу від 16.09.2015 року № 813, застосовано наслідки нікчемності догорів банківського вкладу (депозиту) згідно з додатком та, зокрема, до договору банківського вкладу (депозиту) від 17.02.2015 року № 027-29051-170215. Листом Тимчасової адміністрації ПАТ «Дельта Банк» від 23.09.2015 №8821/2952 позивача повідомлено про нікчемність договору банківського вкладу (депозиту) від 17.02.2015 № 027-29051-170215 згідно з пунктом 7 частини третьої статті 38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб». Листом ПАТ «Дельта Банк» (ліквідація) від 10.11.2015 №05-3105975 позивача повідомлено про не включення інформації по договору банківського вкладу (депозиту) від 17.02.2015 № 027-29051-170215 до переліку вкладників АТ «Дельта Банк», які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду гарантування вкладів фізичних осіб. Не отримавши гарантованого відшкодування за вкладом в межах гарантованої суми, позивач звернувся до суду з даним позовом. Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що зарахування коштів на вкладний (депозитний) рахунок ОСОБА_1 , відкритого на підставі договору №027-29051-170215 банківського вкладу (депозиту) «Найкращий від Миколая» у доларах США від 17.02.2015 року, від іншої фізичної особи суперечить умовам даного договору (пункту 1.8), статті 1062 Цивільного кодексу України та є достатньою підставою для підтвердження отримання позивачем певних переваг в порівнянні з іншими вкладниками, зокрема щодо внесення коштів на депозитний рахунок третьою особою без відповідного договірного врегулювання. Надаючи оцінку спірним правовідносинам, колегія суддів приходить до наступного. Положеннями ч. 2 ст. 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Спірні відносини врегульовано Законом України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» (далі, також - Закон № 4452-VI у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), Положенням про порядок відшкодування Фондом гарантування вкладів фізичних осіб коштів за вкладами, затвердженим рішенням виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 09.08.2012 №14, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 07.09.2012 за №1548/21860 (у редакції, чинній на час виникнення спірних відносин) (далі, також - Положення №14). Згідно з частиною першою статті 2 Закону №4452-VI вклад - кошти в готівковій або безготівковій формі у валюті України або в іноземній валюті, які залучені банком від вкладника (або які надійшли для вкладника) на умовах договору банківського вкладу (депозиту), банківського рахунку або шляхом видачі іменного депозитного сертифіката, включаючи нараховані відсотки на такі кошти (пункт 3); вкладником є фізична особа (крім фізичних осіб - суб`єктів підприємницької діяльності), яка уклала або на користь якої укладено договір банківського вкладу (депозиту), банківського рахунку або яка є власником іменного депозитного сертифіката (пункт 4). Відповідно до частини першої статті 26 Закону №4452-VI Фонд гарантує кожному вкладнику банку відшкодування коштів за його вкладом. Фонд відшкодовує кошти в розмірі вкладу, включаючи відсотки, нараховані на день початку процедури виведення Фондом банку з ринку, але не більше суми граничного розміру відшкодування коштів за вкладами, встановленого на дату прийняття такого рішення, незалежно від кількості вкладів в одному банку. Сума граничного розміру відшкодування коштів за вкладами не може бути меншою 200000 гривень. Адміністративна рада Фонду не має права приймати рішення про зменшення граничної суми відшкодування коштів за вкладами. Порядок визначення вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами, визначений статтею 27 Закону №4452-VI, за якою Уповноважена особа Фонду складає перелік вкладників та визначає розрахункові суми відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду відповідно до вимог цього Закону та нормативно-правових актів Фонду станом на день отримання рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку (частина перша), протягом трьох днів з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку формує повний перелік вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду, із визначенням сум, що підлягають відшкодуванню (частина друга), зазначає у переліку вкладників суму відшкодування для кожного вкладника, яка розраховується виходячи із сукупного обсягу всіх його вкладів у банку та нарахованих процентів. Нарахування процентів за вкладами припиняється з дня прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку (частина третя). Згідно з розділом ІІІ Положення №14 Уповноважена особа Фонду протягом трьох днів з дня прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку формує та подає до Фонду повний перелік вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду (додаток 8), із визначенням сум, що підлягають відшкодуванню (пункт 3), перелік складається станом на день прийняття Національним банком України рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку і включає суму відшкодування для кожного вкладника, яка розраховується виходячи із сукупного обсягу всіх його вкладів у банку та нарахованих процентів, але не більше суми, встановленої адміністративною радою Фонду на день прийняття рішення про віднесення банку до категорії неплатоспроможних, незалежно від кількості вкладів в одному банку. Визначений у переліку залишок гарантованої суми надається з урахуванням розрахункових сум, сплачених вкладнику протягом дії тимчасової адміністрації у неплатоспроможному банку. Якщо вкладник не отримав свої вклади у межах граничного розміру суми відшкодування протягом дії тимчасової адміністрації за рахунок цільової позики Фонду, така сума відшкодування включається до переліку (пункт 4). Як встановлено колегією суддів, Уповноваженою особою застосовано наслідки нікчемності до договорів банківських вкладів (депозитів) згідно переліку, в тому числі щодо Договору банківського вкладу (депозиту) від 17.02.2015 № 027-29051-170215, укладеного між позивачем та ПАТ «Дельта Банк». Підставою визнання договору нікчемним зазначено пункт 7 частини 3 статті 38 Закону №4452-VI, відповідно до якого правочини (у тому числі договори) неплатоспроможного банку є нікчемними в разі коли банк уклав правочини (у тому числі договори), умови яких передбачають платіж чи передачу іншого майна з метою надання окремим кредиторам переваг (пільг), прямо не встановлених для них законодавством чи внутрішніми документами банку. Відповідачем зазначено, що кошти на рахунок позивача надійшли внаслідок перерахування коштів на вкладний рахунок іншою фізичною особою з метою створення штучного зобов`язання Фонду на відшкодування коштів за рахунок держави, надання переваги (пільги), прямо не встановлені для нього законодавством чи внутрішніми документами банку. Відповідно до статті 1058 Цивільного кодексу України за договором банківського вкладу (депозиту) одна сторона (банк), що прийняла від другої сторони (вкладника) або для неї грошову суму (вклад), що надійшла, зобов`язується виплачувати вкладникові таку суму та проценти на неї або дохід в іншій формі на умовах та в порядку, встановлених договором (частина перша). До відносин банку та вкладника за рахунком, на який внесений вклад, застосовуються положення про договір банківського рахунка (глава 72 цього Кодексу), якщо інше не встановлено цією главою або не випливає із суті договору банківського вкладу (частина третя). Згідно зі статтею 1062 Цивільного кодексу України на рахунок за банківським вкладом зараховуються грошові кошти, які надійшли до банку на ім`я вкладника від іншої особи, якщо договором банківського вкладу не передбачено інше. При цьому вважається, що вкладник погодився на одержання грошових коштів від іншої особи, надавши їй необхідні дані про рахунок за вкладом. Кошти, помилково зараховані на рахунок вкладника, підлягають поверненню відповідно до статті 388 цього Кодексу. Подібні положення визначені в пункті 10.12 Інструкції про порядок відкриття, використання і закриття рахунків у національній та іноземних валютах, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 12.11.2003 №492, за яким кошти на вкладний (депозитний) рахунок фізичної особи можуть бути внесені вкладником готівкою, перераховані з іншого власного вкладного (депозитного) або поточного рахунку. Після закінчення строку або настання інших обставин, визначених законодавством України чи договором банківського вкладу, кошти з вкладного (депозитного) рахунку повертаються вкладнику шляхом видачі готівкою або в безготівковій формі на зазначений у договорі рахунок вкладника для повернення коштів чи за заявою вкладника на інший його рахунок. На вкладний (депозитний) рахунок фізичної особи можуть зараховуватися кошти, які надійшли на ім`я власника рахунку від іншої особи, якщо договором банківського вкладу не передбачено інше. У цьому разі вважається, що власник рахунку погодився на одержання грошових коштів від іншої особи, надавши їй необхідні дані про свій вкладний (депозитний) рахунок. Пунктом 1.8 Договору банківського вкладу (депозиту) «Найкращий від Миколая» у доларах від 17.02.2015 № 027-29051-170215 передбачено, що зарахування вкладу на рахунок здійснюється з власного поточного або вкладного (депозитного) рахунку вкладника, відкритого в банку, або готівкою через касу банку в день укладання сторонами цього договору. Отже, договором банківського вкладу (депозиту) чітко визначено, що кошти на рахунок, вказаний у договорі зараховуються саме від особи, яка укладає договір і саме в день укладання даного договору. Колегією суддів з матеріалів справи встановлено та не заперечувалось сторонами, що кошти на депозитний (вкладний) рахунок позивача надійшли від ОСОБА_2 шляхом безготівкового перерахування з карткового рахунку, відкритого у ПАТ «Дельта Банк», тобто не відповідно до вимог пункту 1.8 Договору від 17.02.2015 № 027-29051-170215. За змістом пункту 1.8 Договору, у разі неперерахування коштів вкладником договір вважається таким, що не був укладений. На момент укладення договору банківського вкладу у ПАТ «Дельта Банк» діяли Правила банківського обслуговування фізичних осіб, затверджені рішенням Ради директорів АТ «Дельта Банк» від 20.03.2013 (із змінами і доповненнями від 14.01.2015) пунктом 5.11 яких встановлено, що зарахування на вкладний (депозитний) рахунок грошових сум для вкладника від третьої особи не допускається. За змістом пункту 2.2 Договору від 17.02.2015 № 027-29051-170215 позивач, підписуючи цей договір засвідчив, що він ознайомлений з Правилами, погоджується вважати їх обов`язковими для застосування. Судом аеляційної інстанції вже вказувалось, що позивач не включений до переліку вкладників ПАТ «Дельта Банк» у зв`язку із визнанням нікчемним Договору банківського вкладу від від 17.02.2015 № 027-29051-170215 на підставі пункту 7 частини 3 статті 38 Закону №4452-VI. Повноваження Уповноваженої особи повідомляти сторони про нікчемність договорів та вчиняти дії щодо застосування наслідків їх нікчемності визначені пунктом 4 частини другої статті 37 Закону №4452-VI. У зв`язку з наведеним, колегія суддів приходить висновку, що перерахування коштів на виконання вимог Договору банківського вкладу від 17.02.2015 № 027-29051-170215 від третьої особи, суперечить вимогам пункту 1.8 цього договору, пункту 5.11 Правил банківського обслуговування фізичних осіб, статті 1062 Цивільного кодексу України та є достатньою підставою для підтвердження отримання позивачем певних переваг в порівнянні з іншими вкладниками, зокрема щодо внесення коштів на депозитний рахунок третьою особою без відповідного договірного врегулювання. Водночас, з урахуванням того, що Закон №4452-VI є спеціальним у правовідносинах з виплати гарантованої суми вкладникам та яким встановлені повноваження Уповноваженої особи, колегія суддів приходить висновку про відсутність підстав для виплати позивачу як вкладнику банку в межах гарантованої суми 200000 грн. і, як наслідок, відсутність підств для внесення позивача до переліку осіб, які мають право на відшкодування вкладу за рахунок Фонду. Системно проаналізувавши приписи законодавства України, надавши оцінку з урахуванням усіх доказів у справі в їх сукупності, суд апеляційної інстанції вважає, що відповідачем доведено правомірність дій щодо застосування наслідків нікчемності правочину до Договору від 17.02.2015 № 027-29051-170215 банківського вкладу (депозиту), відтак позивач не є вкладником, який має право на відшкодування коштів за вкладом в ПАТ «Дельта Банк» згідно Договору від 17.02.2015 № 027-29051-170215 за рахунок Фонду, а позивачем не надано належних й достатніх доказів та обґрунтувань протилежного. Отже, з огляду на викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про відсутність підстав для задоволення позову, та зазначає, що доводи апеляційної скарги не знайшли своє підтвердження під час перегляду справи судом апеляційної інстанції та не можуть бути підставою для скасування рішення суду першої інстанції. Згідно ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін. У відповідності до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. За таких обставин, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що рішення суду першої інстанції винесене з дотриманням норм процесуального та матеріального права, судом першої інстанції встановлено всі обставини, що мають значення для справи, а доводи апеляційної скарги не спростовують правильність висновків суду першої інстанції, у зв`язку з чим підстав для скасування рішення суду першої інстанції не вбачається. Керуючись ст.ст. 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, суд П О С Т А Н О В И В: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення. Рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 27 жовтня 2020 року залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду. Головуючий суддя В.Ю. Ключкович Судді О.О. Беспалов А.Б. Парінов