Постанова Донецький апеляційний суд № 233/1748/20

Єдиний унікальний номер 233/1748/20 Номер провадження 22-ц/804/313/21 Головуючий у 1 інстанції Наумик О.О. Єдиний унікальний номер 233/1748/20 Доповідач Папоян В.В. Номер провадження 22-ц/804/313/21 П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 17 лютого 2021 року Донецький апеляційний суд в складі: судді-доповідача Папоян В.В. суддів Корчистої О.І., Мальованого Ю.М., за участю секретаря Гладуха О.О. розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Бахмуті Донецької області за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Костянтинівського міськрайонного суду Донецької області від 23 жовтня 2020 року цивільну справу №233/1748/20 за позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «По газопостачанню та газифікації «Донецькоблгаз» про захист прав споживачів (головуючий у 1 інстанції суддя Наумик О.О.), В С Т А Н О В И В : У квітні 2020 року позивач звернувся до суду з позовом до ПАТ «По газопостачанню та газифікації «Донецькоблгаз». В обґрунтування якого зазначив, що він є споживачем послуги з газопостачання, яка надається відповідачем за адресою АДРЕСА_1 . Він своєчасно оплачує надані послуги та користувався субсидію, але відповідачем було неправомірно нарахована заборгованість у сумі 8308,00 грн. У зв`язку з чим виплату субсидії на споживання газу у період 2019-2020 роки йому припинили. За його заявою відповідачем була проведена відповідна перевірка його платежів та станом на 03 січня 2018 року було встановлено переплату у сумі 2420,00 грн. Відповідач запропонував компенсувати переплату, розрахувавшись газом з його родичами (сестрою та братом), але він відмовився та вимагав повернути йому гроші. Також він неодноразово звертався до відповідача із заявою про повернення незаконно отриманих коштів за послуги у сумі 1000,00 грн, але йому було відмовлено. На його адресу було надіслано відповідь про те, що його борг складає 898,00 грн. Оскільки розрахунки відповідача щодо оплати за надані послуги суперечливі то він зробив власний розрахунок, за яким відповідач заборгував йому 2902,00 грн. У зв`язку з зазначеним просив зобов`язати відповідача видати йому довідку щодо відсутності у нього боргу за надані послуги; вирахувати з відповідача борг 2902,00 грн та стягнути компенсацію за неправомірний наклеп на нього у сумі 4902,00 грн. Рішенням Костянтинівського міськрайонного суду Донецької області від 23 жовтня 2020 року у задоволенні позову ОСОБА_1 було відмовлено. Не погодившись з зазначеним рішенням суду, позивач подав апеляційну скаргу, у якій просив рішення суду скасувати, як помилкове та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги. В обґрунтування доводів зазначає, що вважаючи його боржником нараховування субсидії на споживання газу йому було припинено на 2019-2020 роки. Однак з його власних розрахунків у нього боргу не має та наявна переплата у 2902 грн, яку винен йому відповідач. Також за його заявою була проведена перевірка та встановлена переплата у 2420 грн на 2018 рік. Зазначає, що помилка сталася у тому числі через невірну пораду оператора відповідача. В судовому засіданні апеляційного суду позивач доводи апеляційної скарги підтримав, просив рішення суду скасувати та ухвалити нове, яким задовольнити його вимоги у повному обсязі. Представник відповідача у судове засідання апеляційного суду не з`явилися, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином. За ч.2 ст. 372 ЦПК України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час та місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи. Заслухавши суддю-доповідача, пояснення сторони, дослідивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а рішення суду першої інстанції - залишенню без змін. Відповідно до статті 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального й процесуального права. Як вбачається з матеріалів справи, суд правильно встановив правовідносини, які склалися між сторонами та надав їм належну оцінку. Спірні правовідносини регулюються ЦК України, ЖК України, Законом України «Про житлово-комунальні послуги», Законом України «Про ринок природного газу», Правилами постачання природного газу, затверджених постановою НКРЕКП від 30.09.2015 року №2496, які зареєстровано у Мін`юсті України 06.11.2015 року за №1382/27827 та Положенням про порядок призначення житлових субсидій, затверджених постановою КМ України віл 21.10.1995 року №848. Відповідно до п.5 ч.3 ст.20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» споживач зобов`язаний оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом. Згідно зі ст.32 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» плата за житлово-комунальні послуги нараховується щомісячно. Розмір плати за комунальні послуги розраховується, виходячи з розміру затверджених цін/тарифів та показань засобів обліку або за нормами, затвердженими в установленому порядку. Під час розгляду справи судом першої інстанції було встановлено, що ОСОБА_1 зареєстрований і фактично проживає за адресою: АДРЕСА_1 та є споживачем послуг з газопостачання, які надаються за вказаною адресою ПАТ «По газопостачанню та газифікації «Донецькоблгаз» в особі ВСП «Костянтинівське управління по газопостачанню та газифікації». На ім`я ОСОБА_1 було відкрито особовий рахунок № НОМЕР_1 . Будинок обладнаний газовим лічильником заводській номер 01224252. Споживач до 2019 року користувався житловою субсидією. З матеріалів справи убачається, що у квітні 2017 року була виявлена аварійна ситуація, газопровід перебував у аварійному стані у зв`язку з чим споживача було відключено від газопостачання з 19.04.2017 року по 26.04.2017 року. Про відключення від газопостачання позивача було проінформовано відділ субсидій та у травні 2017 року відділом субсидій було повернуто до бюджету 1446,28 грн. На кінець лютого 2018 року відділом субсидій УСЗН здійснено перерахунок житлової субсидії за квітень 2017 року на суму 602,62 грн. В подальшому ОСОБА_1 неодноразово, зокрема 12.12.2017 року, 17.12.2017 року, 05.01.2018 року та 20.05.2018 року звертався до відповідача з приводу нарахуванні плати за спожити ним послуги з газопостачання у період квітень-травень 2017 року. Наполягав на допущеній помилці при розрахунку суми до сплати та зазначав, що з його боку наявна переплата. На неодноразові звернення позивача ПАТ «По газопостачанню та газифікації «Донецькоблгаз» надавалися відповіді № л-4-2/15 від 25.01.2018 року, № 06/55 від 03.01.2018 року та № 06/1565 від 02.07.2018 року, відповідно до яких заявник повідомлявся про порядок нарахування оплати. Зокрема, у листі Костянтинівського УГГ ПАТ «По газопостачанню та газифікації «Донецькоблгаз» №06/55 від 03.01.2018 року наданого у відповідь на заяву ОСОБА_1 зазначено, що за даними особового рахунку № НОМЕР_1 за опалювальний період 2016-2017 загальний об`єм спожитого газу становить 3979 куб.м (по даним абонента станом на 01.10.2017 року показники лічильника становили 48377, за контрольним зняттям станом на 01.05.2017 року показники лічильника 52356). За спожитий газ перераховано субсидії у сумі 22367,37 грн, споживачем сплачено 1168,75 грн. Повернуто до державного бюджету не використаної субсидії 1446,28 грн. Станом на початок опалювального періоду 2017-2018 року борг по особистому рахунку становить 1840,83 грн, за період з жовтня по грудень 2017 року загальний об`єм спожитого газу становить 725 куб.м. Станом на 01.10.2017 року показники лічильника даним абонента зазначеними в квитанції - 52409, та станом на 08.12.2017 року показники лічильника даним абонента зазначеними в квитанції - 53134. Надійшло субсидії 7775,42 грн, сплачено споживачем - 1447,50 грн. Станом на 08.12.2017 року за показниками лічильника зазначеними абонентом в квитанції 53134 переплата по особовому рахунку становить 2420,17 грн. Згідно із випискою з особового рахунку № НОМЕР_1 станом на 01.01.2017 року сума переплати склала 474,47 грн. За 2017 рік спожито 3506,00 куб метрів газу, за який нарахована оплата в сумі 24 212,61 грн. Споживачем здійснено оплату в сумі 2980,89 грн, субсидія склала 19858,50 грн. Станом на 01.01.2018 року сума заборгованості склала 898,76 грн. За 2018 рік спожито 3153,00 куб метрів газу, за який нарахована оплата в сумі 22978,79 грн. Споживачем здійснено оплату в сумі 2547,37 грн, субсидія склала 16374,21грн. Станом на 01.01.2019 року сума заборгованості склала 4955,95 грн. За 2019 рік спожито 2660,00 куб метрів газу, за який нарахована оплата в сумі 20234,26 грн. Споживачем здійснено оплату в сумі 11518,41 грн, субсидія за січень 2019 року склала 2169,26грн. Станом на 01.01.2020 року сума заборгованості склала 11502,54 грн. За 2020 рік спожито 1652,66 куб метрів газу, за який нарахована оплата в сумі 5089,01 грн. Споживачем здійснено оплату січень-квітень 2020 року в сумі 7659,78 грн, субсидія не нараховувалась. За таких обставин, суд першої інстанції ухвалюючи рішення про відмову у задоволенні позову обґрунтовано виходи з підстав недоведеності позову. Зазначав, що позивачем не надано до суду належних та допустимих доказів на підтвердження своїх доводів. Апеляційний суд не приймає до уваги доводи апеляційної скарги, щодо безпідставності висновків суду першої інстанції, оскільки вони спростовуються матеріалами справи. Відповідно до Правил постачання природного газу, затверджених постановою НКРЕКП від 30.09.2015 року №2496, які зареєстровано у Мін`юсті України 06.11.2015 року за №1382/27827 (далі Правила) постачання природного газу побутовим споживачам здійснюється за договором, який має відповідати типовому договору постачання природного газу побутовим споживачам, що затверджується Регулятором та оприлюднюється в установленому порядку, та укдається між ним та постачальником на умовах типового договору постачання природного газу побутовим споживачам, затвердженого Регулятором, які є однаковими для всіх побутових споживачів України. За договором постачання природного газу постачальник зобов`язаний поставити побутовому споживачу природний газ у необхідних для нього об`ємах (обсягах), а побутовий споживач зобов`язаний своєчасно оплачувати постачальнику вартість природного газу у розмірі, строки та порядку, що визначені договором. Договір постачання природного газу побутовим споживачам укладається з урахуванням статей 633, 634, 641 та 642 Цивільного кодексу України шляхом заявочного приєднання побутового споживача до умов договору постачання природного газу побутовим споживачам за згодою постачальника відповідно до умов Типового договору постачання природного газу побутовим споживачам, затвердженого постановою НКРЕКП від 30 вересня 2015 року № 2500 (далі - Типовий договір), що розміщений на офіційному веб-сайті Регулятора та постачальника і не потребує двостороннього підписання письмової форми договору. Відповідно до пункту 26 Правил побутовий споживач зобов`язаний, зокрема забезпечувати своєчасну та повну оплату вартості природного газу згідно з умовами договору. Відповідно до пунктів 16 та 17 розділу ІІІ Правил оплата побутовим споживачем за надані послуги з газопостачання може провадитися: за квитанціями абонентської книжки постачальника; за платіжними документами, які виписуються постачальником. Розрахунки за послуги з газопостачання можуть проводитися на підставі даних про об`єм (обсяг) газу, визначений споживачем та Оператором ГРМ за підсумками місяця відповідно до умов договору розподілу природного газу, укладеного між побутовим споживачем та Оператором ГРМ, або за плановою величиною середньомісячного споживання в опалювальний та міжопалювальний періоди. Порядок визначення об`єму (обсягу) газу та планові величини середньомісячного споживання (якщо по них будуть здійснюватися розрахунки) визначаються в заяві-приєднанні. Розрахунковим періодом за договором постачання природного газу побутовим споживачам є календарний місяць, крім випадку зміни постачальника відповідно до розділу V та VІ цих Правил, коли для попереднього постачальника розрахунковий період має визначатися як сума газових діб місяця, що передували даті зміни постачальника, а для нового - як сума газових діб місяця, наступних за датою зміни постачальника. (п 18) Відповідно до глави 4 розділу IX Кодексу газорозподільних систем, визначення фактичного об`єму споживання (розподілу/постачання) природного газу (алокації) по об`єкту побутового споживача здійснюється на межі балансової належності між Оператором ГРМ і побутовим споживачем на підставі даних лічильника газу з урахуванням вимог цього Кодексу та договору. Для визначення фактичного об`єму споживання (розподілу/постачання) природного газу (алокації) приймаються дані лічильника газу Оператора ГРМ (п.1). Побутовий споживач, який за умовами договору розподілу природного газу розраховується за лічильником газу, зобов`язаний щомісяця станом на 01 число місяця знімати фактичні показання лічильника газу та протягом п`яти діб (до 05 числа включно) надавати їх Оператору ГРМ у спосіб, визначений договором розподілу природного газу. У разі неотримання Оператором ГРМ до 06 числа місяця, що настає за розрахунковим, показань лічильника газу та за умови, що лічильник газу не оснащений засобами дистанційної передачі даних, фактичний об`єм розподілу та споживання природного газу по об`єкту споживача за розрахунковий період визначається Оператором ГРМ на рівні планового місячного об`єму споживання на відповідний період, що розраховується, виходячи з групи споживання побутового споживача, з урахуванням вимог цього Кодексу. Зі змісту позовної заяви убачається, що спір між сторонами виник з приводу нарахування оплати за послуги з газопостачання у період квітень-травень 2017 року. З виписки з особового рахунку № НОМЕР_1 убачається, що у травні 2017 року за показниками показники лічильника 51320 куб.м (попередні) 52356 куб.м. (поточні) об`єм спожитого газу становить 1036,000 куб.м. Та за тарифом 6,8790 нарахована сума за спожиту послугу у розмірі 7126,64 грн. З урахуванням оплати у розмірі 3383,34 грн, з яких 3382,34 грн субсидія та 1,00 грн оплата споживача, борг склав 779,73 грн. На початок травня 2017 року наявний борг за споживання за користування природним газом в сумі 779,73 грн; показник витрат газу склав 16,00 куб.м, виходячи з показників лічильника споживання газу у цей місяць 52356 куб.м (попередні) 52372 куб.м (поточні). Виходячи з об`єму спожитого газу у цей місяць 16,000 куб.м, була нарахована його вартість за тарифом 6,8790 у розмірі 110,06 грн. З урахуванням оплати споживача у розмірі 1,00 грн (і за вирахуванням суми субсидії 1446,28 грн) борг склав 2335,07 грн. Показники лічильника за розрахунком відповідача підтверджені: витягом з реєстру контрольного зняття показників лічильника за адресою АДРЕСА_1 , згідно з яким 21.04.2017 покази лічильника склали 52356 куб. м, що посвідчено особистим підписом споживача; актом контрольної перевірки показників газового лічильника за адресою АДРЕСА_1 , згідно з яким 21.04.2017 року покази лічильника склали 52356 куб. м, що посвідчено особистим підписом споживача. Згідно витягу з реєстру контрольного зняття показників лічильника за адресою АДРЕСА_1 станом на 23.05.2017 покази лічильника склали 52372 куб.м, що посвідчено особистим підписом споживача. З наданих позивачем копій квитанцій про оплату убачається, що за розрахунковий період квітень 2017 року оплата за спожитий газ ним проведена з розрахунку показників лічильника 51430 куб.м (попередні) 51955 куб.м (поточні), що не відповідає показникам лічильника, які було зафіксовано під час контрольної перевірки газового лічильника. Апеляційний суд не приймає посилання позивача на відповідь Костянтинівського УГГ ПАТ «По газопостачанню та газифікації «Донецькоблгаз» №06/55 від 03.01.2018 року, оскільки зі змісту листа убачається, що станом на 08.12.2017 року за даними особового рахунку № НОМЕР_1 борг за спожитий газ відсутній та має місце переплата у сумі 2420 грн. 17 коп. за показниками лічильника - 53134, які зазначені споживачем у квитанції. Тобто зі змісту листа убачається, що зазначена в листі переплата була попередньо розрахована з урахування показників лічильника, які зазначено абонентом у квитанції, станом на початок розрахункового періоду, а саме 08.12.2017 року. Проте в подальшому було проведено корегування нарахувань на кінець розрахункового періоду за показниками лічильника 53611. За положеннями ст. 12 ЦПК України одним із принципів цивільного судочинства є змагальність сторін. Кожна сторонам несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій. Суд, зберігаючи об`єктивність і неупередженість сприяє всебічному і повному з`ясуванню обставин справи, роз`яснює особам, які беруть участь у справі, їхні права та обов`язки, попереджує про наслідки вчинення або невчинення процесуальних дій і сприяє в реалізації ними прав, передбачених законом. Та згідно зі ст. 81 ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Таким чином, обставинами які підлягають доказуванню на загальних підставах, що є обов`язком позивача, є належне виконання ним зобов`язання щодо сплати за надані послуги, проте ним не надано належних та допустимих доказів на підтвердження своїх вимог. З доводів позовної заяви та апеляційної скарги убачається, у підтвердження своїх вимог позивач посилається на власні розрахунки. Однак апеляційний суд зазначає, що вони не відповідають фактичним обставинам справи. Зокрема, з наданих розрахунків убачається, що показання лічильника у квітні 2017 року становили 51430-51955 куб.м. Однак згідно акту контрольної перевірки показників газового лічильника за адресою АДРЕСА_1 станом на 21.04.2017 показники лічильника склали 52356 куб. м. За таких обставин апеляційний суд критично ставиться до розрахунків позивача. Решта доводи апеляційної скарги не спростовують правильність правових висновків суду, зводяться до переоцінки доказів та на законність оскаржуваного судового рішення не впливають. Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року; SERYVIN AND OTHERS v. UKRAINE, № 4909|04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року). Оскаржене судове рішення відповідає критерію обґрунтованості судового рішення. Виходячи з наведеного, апеляційний суд вважає, що суд першої інстанції правильно встановив правовідносини, які склалися між сторонами, повно, всебічно і об`єктивно перевірив доводи і заперечення сторін, встановленим фактам і доказам дав правильну правову оцінку і дійшов обґрунтованого висновку про відмову у задоволенні позовних вимог. Рішення суду першої інстанції винесене з додержання вимог матеріального та процесуального права і відсутні підстави для його скасування. Керуючись статтями 374, 375, 382-384 ЦПК України, Донецький апеляційний суд, П О С Т А Н О В И В: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення. Рішення Костянтинівського міськрайонного суду Донецької області від 23 жовтня 2020 року залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня її складання повного судового рішення безпосередньо до Верховного Суду. Судді: В.В. Папоян О.І. Корчиста Ю.М.Мальований Повний текст постанови складений 17 лютого 2020 року Суддя-доповідач В.В. Папоян