Постанова 4803 № 210/4677/20

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Провадження № 22-ц/803/1856/21 Справа № 210/4677/20 Суддя у 1-й інстанції - Ступак С. В. Суддя у 2-й інстанції - Бондар Я. М. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 16 лютого 2021 року м.Кривий Ріг Дніпровський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: головуючого судді - Бондар Я.М. суддів - Барильської А.П., Зубакової В.П. секретар судового засідання Кислиця І.В. сторони справи : позивач - ОСОБА_1 , відповідач Публічне акціонерне товариство "АрселорМіттал Кривий Ріг", розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за апеляційною скаргою представника позивача ОСОБА_1 адвоката Гузєва Ігоря Григоровича на рішення Дзержинського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 13 листопада 2020 року, ухваленого суддею Ступаком С.В. у м. Кривому Розі, відомості про дату складання повного тексту судового рішення відсутні,- В С Т А Н О В И В : У серпні 2020 року представник позивача ОСОБА_1 адвокат Гузєв І.Г. звернувся до суду з позовом до Публічного акціонерного товариства «АрселорМіттал Кривий Ріг» (надалі- ПАТ "АрселорМіттал Кривий Ріг" ) про відшкодування моральної шкоди, завданої працівнику в наслідок ушкодження здоров`я. В обґрунтування позовних вимог зазначив, що ОСОБА_1 працюючи на посаді учня машиніста тепловозу, 20.02.2020 року ПАТ «АрселорМіттал Кривиі Ріг», близько 19 год. 17 хв., знаходячись на залізничній колії №15а конвертерного відділення №2 напроти конвертера №6 будівлі головного корпусу конвертерного цеху на відмітці +8,180 м. осі 29 рядів Г-Д, з вини відповідача, отримав тяжкі тілесні ушкодження у вигляді: «опік полум`ям ІІ АБ - ІІІ ст. 40% голови, обличчя, тулуба, сідниць, верхніх та нижніх кінцівок, тяжкий опіковий шок». Висновком МСЕК від 16.06.2020 року позивачу первинно встановлено 70% втрати професійної працездатності та друга група інвалідності внаслідок трудового каліцтва. Внаслідок нещасного випадку, який стався з вини відповідача, позивач відчуває сильний фізичний біль, порушено нормальні життєві зв`язки позивача, останній позбавлений можливості реалізовувати свої звички та бажання, у нього постійно виникають складнощі у зв`язку з загальною слабкістю, втомою, постійними болями. Тривалий процес лікування тілесних ушкоджень, отриманих внаслідок нещасного випадку, пов`язаного з виробництвом, позбавляє позивача можливості вести повноцінний спосіб життя. З моменту отримання травм, позивач постійно відчуває фізичні страждання та біль, обґрунтовані важкістю самопочуття та особливостями лікування. Позивач, внаслідок отриманих тілесних ушкоджень, що супроводжується значною втратою працездатності, систематичною необхідністю отримання медичної допомоги, відсутності реальної динаміки покращення стану здоров`я, яке позивач мав до отримання каліцтва, постійно відчуває психологічний дискомфорт, порушення душевної рівноваги, вираженої у почуттях розпачу, тривоги, роздратованості, поганому сні на фоні сильних больових відчуттів. Вказане негативно позначалося і позначається сьогодні на душевному та фізичному станах позивача, який в тому числі не має можливості приділяти належної уваги своїй родині. З урахуванням вказаних обставин, позивач просить стягнути на свою користь в рахунок відшкодування моральної шкоди, спричиненої ушкодженням здоров`я, 330610 грн. без урахування утримання податку з доходів фізичних осіб. Рішенням Дзержинського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 13 листопада 2020 року позов задоволено частково. Стягнуто з ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг» на користь ОСОБА_1 , суму моральної шкоди завданої внаслідок ушкодження його здоров`я, у розмірі 120 000 гривень 00 копійок, без урахування утримання податку з доходів фізичних осіб. В задоволенні іншої частини позову- відмовлено.Стягнуто з ПАТ«АрселорМіттал Кривий Ріг», на користь держави судовий збір 1200 гривень 00 копійок. Не погоджуючись із рішенням суду, представник позивача ОСОБА_1 адвокат Гузєв І.Г., посилаючись на невідповідність висновків суду обставинам справи, неповним з`ясуванням обставин справи, яке має значення для вірного вирішення спірного питання, просить рішення змінити та збільшити розмір моральної шкоди до заявленого в позовних вимогах. Вважає визначений судом розмір моральної шкоди, значно заниженим, таким, що не відповідає стражданням позивача та принципу розумності, виваженості та справедливості. Зазначає, що судом першої інстанції не враховано, що у зв`язку з нещасним випадком позивачу завдано травми, внаслідок якої позивач вимушений регулярно проходити медичне лікуванні, трудове каліцтво призвело до істотної зміни звичного способу життя, суттєвого зниження життєвої активності, стало причиною нераціональної втрати життєвого часу та енергії, супроводжувалось больовими відчуттями та дискомфортом. З моменту травмування позивач в значній мірі позбавлений можливості повноцінно працювати, реалізовувати свої наміри в професійній сфері, реалізовувати свої звички та бажання, змушений залучати додаткові зусилля та ресурси для організації життя. При цьому, наводить в апеляційній скарзі, як приклад, Постанову Великої Палати Верховного Суду від 05.12.2018 року у справі № 210/5258/16-ц, якою з відповідача на користь позивача в рахунок відшкодування моральної шкоди стягнуто 275 000 гривень, за умови, що позивачем втрачено 100 % професійної працездатності. Відзив на апеляційну скаргу не подано. Відповідно до вимог ст.367 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Заслухавши доповідь судді-доповідача, представника відповідача ОСОБА_2 , який заперечував проти доводів апеляційної скарги та просив її залишити без задоволення, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах позовних вимог, доводів апеляційних скарг, колегія суддів прийшла до наступних висновків. Судом встановлено, що згідно записів в трудовій книжці, позивач що з 27.07.2006 року по 03.04.2007 року ОСОБА_1 працював на ВАТ «МітталСтіл Кривий Ріг» на ЖДЦ № 2 на посаді помічника машиніста тепловозу, з 03.04.2007 року по 01.12.2012 року працював помічником машиніста тепловозу служби рухомого складу металургійного виробництва в залізно дорожньому цеху № 2, з 01.12.2012 року по 31.08.2015 року працював машиністом тепловозу служби рухомого складу металургійного виробництва, з 31.08.2015 року по 01.02.2020 року машиністом тепловозу служби рухомого складу металургійного виробництва, з 01.02.2020 року персонал «Служби рухомого складу» (Металургійного виробництва) дільниці «Експлуатації рухомого складу» ЦЕЗТ пере підпорядковано на «Дільницю експлуатація рухомого складу» (Металургійне виробництво) дільниці «Забезпечення технологічних перевезень» залізничного цеху № 2, що підтверджується копією трудової книжки . (а.с. 38-42) Відповідно акту №16 від 20.02.2020 року форми Н-1/П розслідування (спеціального розслідування) нещасного випадку (аварії), що стався 20 лютого 2020 року близько о 19 годині 17 хвилин на Публічному акціонерному товаристві «АрселорМіттал Кривий Ріг» , нещасний випадок на виробництві який стався з ОСОБА_1 визнано таким, що пов`язаний з виробництвом. Відповідно даних внесених до Акту форми Н-1/П «Проведення розслідування (спеціального розслідування) нещасного випадку (аварії), що стався 20 лютого 2020 року близько о 19 годині 17 хвилин на Публічному акціонерному товаристві «АрселорМіттал Кривий Ріг» № 16, позивачем в результаті нещасного випадку отримано наступні травми:«опік полум`ям ІІ АБ - ІІІ ст. 40% голови, обличчя, тулуба, сідниць, верхніх та нижніх кінцівок, тяжкий опіковий шок». (а.с. 17-36) Відповідно до п.5 акту форми Н-1/П, основною причиною настання нещасного випадку являється не забезпечення безпечного виконання виробничого процесу, а саме: допущено скупчення чавуну в донній частині конвертера, яке утворилось в процесі його експлуатації, обрушення частини футеровки днища конвертера з потраплянням гідратованого вогнетрива в порожнину конвертера, чим порушено вимоги п.3.2 глави ІІІ «Правил охорони праці у сталеплавильному виробництві» НПАОП 27.1-1.01-09. (10). До супутніх причин компетентною комісією віднесено наступні: порушення вимог безпеки під час експлуатації обладнання, устаткування, машин, механізмів тощо п.2.3 глави розділу VIII «Правил охорони праці в металургійній промисловості» НПАОП 27.0-1.01-08; п.1.3 глави 1, п.4.2.13 розділу 4.2 глави 4 «Правил безпеки на залізничному транспорті підприємств системи Мінчормету СРСР»; п.1.5 глави 1 розділу Х, п.3.5 глави 3 розділу ХІІІ «Правил технічної експлуатації залізничного транспорту промислових підприємств»; п.1.15 глави 1, п.6.6 глави 6, п.6.9 глави 6 міжцехової інструкції «Порядок обслуговування залізничним транспортом конвертерного цеху» 171-МЦІ-08-24-2017. Пунктом 8 акту форми Н-1/П особи, які допустили порушення законодавства про охорону праці, віднесено працівників відповідача, а саме: ОСОБА_3 - старшого майстра основної виробничої дільниці конвертерів конвертерного цеху сталеплавильного департаменту ПАТ «АМКР», ОСОБА_4 змінного майстраосновної виробничої дільниці конвертерного цеху сталеплавильного департаменту ПАТ «АМКР», ОСОБА_5 - майстра (локомотивних бригад) цеху експлуатації залізничного транспорту транспортного департаменту ПАТ «АМКР», ОСОБА_6 , начальника зміни служби рухомого складу цеху експлуатації залізничного транспорту транспортного департаменту ПАТ «АМКР», ОСОБА_7 - міксерового конвертерного цеху сталеплавильного департаменту ПАТ «АМКР», ОСОБА_8 - начальника ЦЕЗТ транспортного департаменту ПАТ «АМКР». Відповідно до висновку МСЕК від 16.06.2020 року, ОСОБА_1 вперше встановлено 70% втрати професійної працездатності та друга група інвалідності, внаслідок трудового каліцтва з наступним переоглядом 10.06.2021 року. (а.с.10-11) Згідно наданих позивачем виписних епікризів, видно що позивач проходив лікування в закладах охорони здоров`я через отримане трудове каліцтво (а.с. 18-20) . Суд першої інстанції, ухвалюючи рішення про часткове задоволення позовних вимог, виходив з того, що, трудове каліцтво позивачем отримано під час виконання ним трудових обов`язків на підприємстві відповідача, у зв`язку із чим поклав обов`язок відшкодувати позивачу шкоду, завдану ушкодженням здоров`я на ПАТ "АрселорМіттал Кривий Ріг". Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції. Статтею 3 Конституції України передбачається, що людина, її життя і здоров`я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю. Права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Держава відповідає перед людиною за свою діяльність. Утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов`язком держави. Частина 4 статті 43, частина 1 статті 46 Конституції України встановлюють, що кожен має право на належні, безпечні і здорові умови праці, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом. Громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Стаття 153 КЗпП України встановлює, що забезпечення безпечних і нешкідливих умов праці покладається на власника або уповноважений ним орган. Рішенням Конституційного Суду №20-рп/2008 від 08.10.2008 р. встановлено, що обов`язок по відшкодуванню моральної шкоди покладається на підприємства, які заподіяли шкоду. Статтею 173 КЗпП України закріплено за потерпілим право на відшкодування шкоди, заподіяної каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я, пов`язаним з виконанням трудових обов`язків. Статтею 237-1 КЗпП України передбачено, що відшкодування власником або уповноваженим ним органом моральної шкоди працівнику у разі, якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв`язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя. Відповідно до ст. 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає у тому числі у фізичному болю та стражданнях, яких зазнала особа у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я. Частиною 3 ст.1166 ЦК України визначено, що шкода, завдана каліцтвом, іншим ушкодженням здоров`я або смертю фізичної особи внаслідок непереборної сили, відшкодовується у випадках встановлених законом. У пункті 13 Постанови Пленуму Верховного Суду України в «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди»№ 4 від 31 березня 1995 року роз`яснено, що відповідно до статті 237-1 КЗпП України за наявності порушення прав працівника у сфері трудових відносин, зокрема, виконання робіт у небезпечних для життя і здоров`я умовах, яке призвело до його моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв`язків чи вимагає від нього додаткових зусиль для організації свого життя, обов`язок по відшкодуванню моральної (немайнової) покладається на власника або уповноважений ним орган незалежно від форми власності, виду діяльності чи галузевої належності. Як видно з акту проведення розслідування нещасного випадку, що стався 20 лютого 2020 року із позивачем, особами, дія або бездіяльність яких призвела до нещасного випадку є: ОСОБА_3 - старший майстер основної виробничої дільниці конвертерів конвертерного цеху сталеплавильного департаменту ПАТ «АМКР», який порушив вимоги п.3.2 глави ІІІ «Правил охорони праці у сталеплавильному виробництві» НПАОП 27.1-1.01.-09 та вимоги п.3.3.5, п. 3.3.11 глави 3.3 розділу 3 посадової інструкції старшого майстра основної виробничої дільниці конверторів конвертерного цеху ДІ. 042.1222.2.012; ОСОБА_4 - змінний майстер основної виробничої дільниці конвертерного цеху сталеплавильного департаменту ПАТ «АМКР», який порушив вимоги п.2.3 глави 2 розділу VIII правил охорони праці в металургійній промисловості» НПАОП 27.0-1.01-08; вимоги п.1.15 глави 1, п.6.6 глави 6 міжцехової інструкції «Порядок обслуговування залізничним транспортом конвертерного цеху» 171-МЦІ-08-24-2017, вимоги п.3.3.6, п.3.3.12 глави 3.3. розділу 3 посадової інструкції змінного майстра основної виробничої дільниці конвертерів конвертерного цеху ДІ . 042.1222.2.002; ОСОБА_5 - майстер (локомотивних бригад) цеху експлуатації залізничного транспорту транспортного департаменту ПАТ «АМКР», який порушив вимоги с.1.3 глави 1 «Правил безпеки на залізничному транспорті підприємстві системи Мінчормету СРСР» НПАОП27.5-1.13-79, п. 1.5 розділу Х «Правил технічної експлуатації залізничного транспорту промислових підприємств» та вимоги п. 3.3.1, п. 3.3.8.12 посадової інструкції майстра (локомотивних бригад) служби рухомого складу цеху експлуатації залізничного транспорту ДІ, 171.1222,2.010; ОСОБА_6 , начальник зміни служби рухомого складу цеху експлуатації залізничного транспорту транспортного департаменту ПАТ «АМКР», який порушив вимоги п. 4.2.13 розділу 4.2 глави

4. «Правил НПАОП 27.5-1.13-79; п.1.3 глави 1 «Правил безпеки на залізничному транспорті підприємств системи Мінчормету СРСР» НПАОП 27.5-1.13-79, п.1.5 розділу Х «Правил технічної експлуатації залізничного транспорту промислових підприємств» та вимоги п. 3.3.1, п. 3.3.3.12 посадової інструкції начальника зміни служби рухомого складу цеху експлуатації залізничного транспорту департаменту ДІ. 171.1222.2.014; ОСОБА_7 - міксеровий конвертерного цеху сталеплавильного департаменту ПАТ «АМКР», який порушив вимоги п.6.9 глави 6 міжцехової інструкції «Порядок обслуговування залізничним транспортом конвертерного цеху» 171-МЦІ-08-24-2017.; ОСОБА_8 - начальник ЦЕЗТ транспортного департаменту ПАТ «АМКР», який порушив п. 4.2.13 «Правила безпеки на залізничному транспорті підприємств системи Мінчормету СРСР» НПАОП 27.5-1.13-79 та вимоги п. 3.3.1.4, п. 3.3.1.14, п. 3.3.3.2 посадової інструкції начальника цеху експлуатації залізничного експлуатації ДІ. 171.1222.2.0024. Виходячи з наведеного, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, трудове каліцтво позивача, яке завдає йому фізичного болю та душевних страждань, виникло також й з вини відповідача, яким не було виконано вимоги законодавства щодо створення на робочому місці працівника безпечних умов праці. Стаття 4 Закону України «Про охорону праці» передбачає, що державна політика в галузі охорони праці базується , зокрема, на принципах пріоритету життя і здоров`я працівників, повної відповідальності роботодавця за створення належних, безпечних і здорових умов праці; соціального захисту працівників, повного відшкодування шкоди особам, які потерпіли від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань. Факт заподіяння моральної шкоди позивачу у зв`язку з отриманим професійним захворюванням встановлений та доведений матеріалами справи. Так, згідно виписних епікризів, позивач від отриманої травми переніс фізичний біль, оперативне втручання, змушений проходити стаціонарний курс лікування та періодичні обстеження, переносить щоденний фізичний біль та моральні страждання, позбавлений нормальних життєвих зв`язків, у зв`язку з тим, що трудове каліцтво обмежує життєву активність. Звільнений з підприємства через отриману виробничу травму, що вимагає від неї додаткових зусиль для організації життя. Згідно рішення Конституційного Суду України від 27.01.2004 року, моральна шкода потерпілого від нещасного випадку на виробництві чи професійного захворювання полягає, зокрема, у фізичному болю, фізичних та душевних стражданнях, яких він зазнає у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я. Ушкодження здоров`я, заподіяні потерпілому під час виконання трудових обов`язків, незалежно від ступеня втрати професійної працездатності спричиняють йому моральні та фізичні страждання. Колегія суддів погоджується з доводами апеляційної скарги представника позивача, що визначений судом першої інстанції розмір моральної шкоди, є дещо заниженим, визначений без повного урахування роз`яснень, наведених в п. 9 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» № 4 від 31.03.1995р. з подальшими змінами, відповідно до яких, розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає в межах заявлених вимог залежно від характеру та обсягу заподіяних позивачеві моральних і фізичних страждань, з урахуванням в кожному конкретному випадку, ступеня вини відповідача та інших обставин, у зв`язку із чим доводи відповідача, колегія суддів вважає такими, що не заслуговують на увагу. Колегія суддів, беручи до уваги глибину і тривалість моральних страждань позивача, характер отриманої виробничої травми, відсоток втрати професійної працездатності в розмірі 70%, що нещасним випадком порушено та порушуються нормальні життєві зв`язки позивача, останній позбавлений можливості реалізовувати свої звички та бажання, постійно відчуває м`язове тремтіння, задишку при ході, наразі не може пересуватись у просторі без сторонньої допомоги та палиці. Зазначені обставини доводять, що з 33 річного віку життя позивача переповнене болю та страждань він потребує систематичного лікування, постійно відчуває наслідки травмування, яке призвело до суттєвого обмеження можливостей організму, вважає що визначений судом першої інстанції розмір компенсації моральної шкоди слід змінити та збільшити з 120 000 грн. до 190 000 грн., що відповідно до положення п.п.1,3 ч.1 ст.376 ЦПК України є підставою для зміни рішення суду. Посилання представника позивача, як приклад, на судові рішення у цивільних справах, які виникли з подібних правовідносин, а саме на Постанову Великої Палати Верховного Суду від 05.12.2018 року у справі № 210/5258/16-ц, якою стягнуто більші суми компенсації моральної шкоди, колегією суддів не приймаються, з огляду на наступні обставини. Так, Європейський суд з прав людини в своїх рішеннях («Шевченко проти України», «Харук та інші проти України», «Скордіно проти Італії») і в Практичній інструкції по зверненню в ЄСПЛ від 28 березня 2007 року, затвердженій Головою ЄСПЛ на підставі ст. 32 Регламенту ЄСПЛ, посилається на те, що в справах про присудження морального відшкодування, суд має визначити розмір моральної шкоди з огляду на розміри присудження компенсації у подібних справах та об`єктивної оцінки психотравматичної ситуації. Відповідно до частини четвертої статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. 05 грудня 2018 року Велика Палата Верховного у справі № 210/5258/16-ц (провадження № 14-463цс18) прийняла постанову, у якій зробила правовий висновок про те, що у справах щодо відшкодування моральної шкоди, завданої у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я, суди, встановивши факт завдання моральної шкоди, повинні особливо ретельно підійти до того, аби присуджена ними сума відшкодування була домірною цій шкоді. Сума відшкодування моральної шкоди має бути аргументованою судом з урахуванням, зокрема, визначених у частині третій статті 23 ЦК України критеріїв і тоді, коли таке відшкодування присуджується у сумі суттєво меншій, аніж та, яку просив позивач. При цьому, суд констатував у цій справі, що характер отриманої позивачем травми, що спричинила повну втрату ним професійної працездатності, звільнення з роботи через виявлену невідповідність працівника займаній посаді або виконуваній роботі за станом здоров`я, визнання позивача особою з інвалідністю І групи безстроково, неможливість відновлення попереднього фізичного стану, тяжкість і незворотність змін у буденному житті, необхідність щорічної реабілітації, надають йому право на відшкодування моральної шкоди у розмірі 275 000,00 грн. Отже, з урахуванням того, що позивачу ОСОБА_1 встановлено втрату професійної працездатності у розмірі 70%, що безумовно тягне за собою незворотність змін у буденному житті позивача. Самопочуття позивача не поліпшується, негативні зміни в його житті є незворотними, що завдає позивачу душевного болю та страждань, колегія суддів дійшла висновку, що визначений судом першої інстанції розмір відшкодування моральної шкоди слід змінити та збільшити з 120 000 грн. до 190 000 грн., що відповідає судовій практиці Великої Палати Верховного Суду при розгляді справи з аналогічними правовідносинами, є розумним, виваженим і справедливим у його ситуації. Як видно з матеріалів справи, при зверненні до суду із позовом позивач звільнений від сплати судового збору на підставі положення п.2 ч.1ст.5 Закону України «Про судовий збір». Зі змісту положень п.3 ч. 3 ст. 175, п.1.ч.1 ст. 176 ЦПК України ціна позову визначається сумою грошових коштів, якщо позов підлягає грошовій оцінці. Позивач подав позов про стягнення моральної шкоди спричиненої ушкодженням здоров`я та визначив її у грошовому вимірі, тому позовна вимога є майновою. Відповідно до ч.13 ст. 141 ЦПК України, якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат. Відповідно до ст. 141 ЦПК України, якщо суд апеляційної інстанції змінює рішення або ухвалює нове, суд відповідно змінює розподіл судових витрат. Судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. У зв`язку з чим, колегія суддів змінює рішення суду першої інстанції в частині розміру судового збору, стягнутого з Публічного акціонерного товариства «АрселорМіттал Кривий Ріг» на користь держави та збільшує цей розмірі з 1200 грн. до 1900 грн., тобто до одного відсотка від стягнутого розміру моральної шкоди. Крім того, з відповідача Публічного акціонерного товариства «АрселорМіттал Кривий Ріг» на користь держави, підлягає стягненню судовий збір 2850,00 грн. за подання позивачем апеляційної скарги (1900,00 грн. х 150%). В іншій частині рішення суду відповідає нормам матеріального та процесуального права. Керуючись ст.ст. 367, ст. 374, п. 2 ч. 1 ст. 376, ст. ст. 381, 382 ЦПК України, суд, - ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу скаргою представника позивача ОСОБА_1 адвоката Гузєва Ігоря Григоровича задовольнити частково. Рішення Дзержинського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 13 листопада 2020 року змінити, збільшивши розмір моральної шкоди, стягнутої з Публічного акціонерного товариства «АрселорМіттал Кривий Ріг» на користь ОСОБА_1 з 120 000 гривень до 190 000 (сто дев`яносто тисяч) гривень . Рішення Дзержинського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 13 листопада 2020 року змінити, збільшивши розмір стягнутого з Публічного акціонерного товариства «АрселорМіттал Кривий Ріг» на користь держави судового збору з 1200 грн. до 1 900 грн.. В іншій частині рішення суду залишити без змін. Стягнути з Публічного акціонерного товариства «АрселорМіттал Кривий Ріг» за подання апеляційної скарги позивача на користь держави судовий збір у розмірі 2850 грн. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та оскарженню в касаційному порядку не підлягає. Повне судове рішення складено 16 лютого 2021 року. Головуючий: Судді: