LLegalAIпошук судової практики
← повернутись до результатів

Постанова 4852160/14860/20

від 17.02.2021 ·
Резолютивна:Апеляційну скаргу приватного виконавця виконавчого округу м.Києва Шмідт Катерини Валеріївни задовольнити.

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А і м е н е м У к р а ї н и 17 лютого 2021 року м. Дніпросправа № 160/14860/20 Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого - судді Щербака А.А. (доповідач), суддів: Баранник Н.П., Малиш Н.І., розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу приватного виконавця виконавчого округу м.Києва Шмідт Катерини Валеріївни на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 23 грудня 2020 року (суддя Маковська О.В.) у справі за позовом ОСОБА_1 до приватного виконавця виконавчого округу м.Києва Шмідт Катерини Валеріївни про визнання протиправною та скасування постанови,- ВСТАНОВИВ: ОСОБА_1 звернулась з позовом до приватного виконавця виконавчого округу м.Києва Шмідт К.В. про визнання протиправною та скасування постанови. Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 23 грудня 2020 року позов задоволено. Суд вирішив визнати протиправною та скасувати постанову ВП №62818022 від 13.08.2020 про відкриття виконавчого провадження. Відповідачем була подана апеляційна скарга, просить рішення суду першої інстанції скасувати, в задоволенні позову відмовити. Апеляційна скарга обґрунтована тим, що судом було порушено норми матеріального та процесуального права, суд першої інстанції не врахував що адреса позивача АДРЕСА_1 була зазначена у виконавчому документі. Позивач направив відзив на апеляційну скаргу, просить апеляційну скаргу залишити без задоволення. Адміністративна справа розглянута апеляційним судом відповідно до пункту 3 частини 1 ст.311 КАС України в порядку письмового провадження, на підставі наявних у ній доказів. Колегія суддів доходить висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню. Як було встановлено судом першої інстанції, ОСОБА_1 з 11.04.1996 зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 , що підтверджується копією паспорта. На примусовому виконанні приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Шмідт К.В. перебуває виконавче провадження №62818022 у відношенні боржника ОСОБА_1 , яке відкрито на підставі заяви ТОВ «Фінансова компанія «Сіті Фінанс» про примусове виконання виконавчого напису, який було вчинено 21.07.2020 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Хара Н.С. за №25719 про стягнення з боржника коштів. Приватним виконавцем виконавчого округу м.Києва Шмідт К.В. 13.08.2020 винесена постанова про відкриття виконавчого провадження, а 02.11.2020 постанова про арешт коштів боржника. Вважаючи постанову про відкриття провадження протиправною, позивач звернулась за захистом порушеного права до суду. Задовольняючи позов, суд першої інстанції зазначив, що приватним виконавцем, як суб`єктом владних повноважень, не надано доказів того, що боржник, на момент прийняття оскаржуваної постанови, проживав за вказаною у ній адресою, на території якої приватний виконавець здійснює свою діяльність. Колегія суддів з висновками суду першої інстанції про необхідність задоволення позову не погоджується. Відповідно до п.3 ч.1 ст.3 Закону України «Про виконавче провадження», відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню рішення на підставі таких виконавчих документів: виконавчих написів нотаріусів. Згідно п.1 ч.1 ст.26 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у статті 3 цього Закону за заявою стягувача про примусове виконання рішення. Відповідно до ч.3 ст.26 вказаного Закону, у заяві про примусове виконання рішення стягувач має право зазначити відомості, що ідентифікують боржника чи можуть сприяти примусовому виконанню рішення (рахунок боржника, місце роботи чи отримання ним інших доходів, конкретне майно боржника та його місцезнаходження тощо), рахунки в банківських установах для отримання ним коштів, стягнутих з боржника, а також зазначає суму, яка частково сплачена боржником за виконавчим документом, за наявності часткової сплати. Згідно ч.1 ст.5 Закону України «Про виконавче провадження», примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів». Згідно ч. 2 ст.25 Закону України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів», приватний виконавець має право приймати до виконання виконавчі документи, місце виконання яких відповідно до Закону України «Про виконавче провадження» знаходиться у межах Автономної Республіки Крим, області або міста Києва чи Севастополя, у яких розташований його виконавчий округ. Відповідно до ч.2 ст.24 Закону України «Про виконавче провадження», приватний виконавець приймає до виконання виконавчі документи за місцем проживання, перебування боржника - фізичної особи, за місцезнаходженням боржника - юридичної особи або за місцезнаходженням майна боржника. Як встановлено судом першої інстанції, 13.08.2020 приватним виконавцем виконавчого округу міста Києва Шмідт К.В. винесено постанову про відкриття виконавчого провадження №62818022 з примусового виконання виконавчого напису № 25719 від 21.07.2020 про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Фінансова Компанія «Сіті фінанс» заборгованості у розмірі 11 56,49 грн. У виконавчому документі виконавчому написі №25719 від 21.07.2020 зазначено адресу реєстрації ОСОБА_1 : АДРЕСА_3 та адресу проживання: АДРЕСА_4 (а.с.36). Суду не надано доказів оскарження виконавчого напису нотаріуса та його скасування у визначеному законом порядку, що є підставою для висновку про чинність даного виконавчого документа. У заяві про примусове виконання напису ТОВ «Фінансова компанія «Сіті Фінанс» зазначило місце реєстрації та місце проживання позивача, які співпадають з даними у виконавчому написі. За змістом ч.1 ст.24 Закону «Про виконавче провадження», передбачено, що право вибору місця відкриття виконавчого провадження між кількома органами державної виконавчої служби, що можуть вчиняти виконавчі дії щодо виконання рішення на території, на яку поширюються їхні функції, належить стягувачу. Відповідно до ч. 1 ст. 27 Закону України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів», фізичні та юридичні особи мають право вільного вибору приватного виконавця з числа тих, відомості про яких внесено до Єдиного реєстру приватних виконавців України, з урахуванням суми стягнення та місця виконання рішення, визначеного Законом України «Про виконавче провадження». Отже, з огляду на положення зазначених норм права, саме стягувач наділений правом вибору місця виконання рішення. Таким чином, отримавши від стягувача заяву та виконавчий напис, в яких фактичне місце проживання боржника зазначено в м.Києві, що відноситься до виконавчого округу, на території якого відповідач здійснює діяльність, приватний виконавець Шмідт К.В. у відповідності до положень статті 24 Закону України «Про виконавче провадження» мав повноваження прийняти виконавчий документ до виконання та відкрити виконавче провадження з його виконання за місцем проживання боржника. При цьому, суд апеляційної інстанції зауважує, що а ні Законом України «Про виконавче провадження» а ні Законом України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів» не визначено обов`язку державного чи приватного виконавця перевіряти інформацію про фактичне місце проживання/перебування боржника для вирішення питання про прийняття виконавчого документа до виконання та відкриття виконавчого провадження, адже відповідні відомості виконавець встановлює на підставі виконавчого документа та заяви про його примусове виконання, поданої стягувачем. При розгляді справи судом апеляційної інстанції були враховані правові висновки Верховного Суду, викладені у постанові від 09.12.2020 у справі № 460/3537/20. Враховуючи зазначене, суд апеляційної інстанції приходить до висновку про правомірність постанови ВП №62818022 від 13.08.2020 про відкриття виконавчого провадження. Таким чином, рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню, в задоволенні позову належить відмовити. Керуючись ст. ст. 315, 317, 321, 322 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу приватного виконавця виконавчого округу м.Києва Шмідт Катерини Валеріївни задовольнити. Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 23 грудня 2020 року у справі за позовом ОСОБА_1 до приватного виконавця виконавчого округу м.Києва Шмідт Катерини Валеріївни про визнання протиправною та скасування постанови скасувати. В задоволенні позову відмовити. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена безпосередньо до суду касаційної інстанції в строк, передбачений ст. 329 КАС України. Постанова у повному обсязі складена 17 лютого 2021 року. Головуючий - суддя А.А. Щербак суддя Н.П. Баранник суддя Н.І. Малиш

релевантний фрагмент
Посилання у тексті:
· понад 3 посилання поспіль згортаються у «+N»