Постанова Шостий апеляційний адміністративний суд № 320/7955/21

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 320/7955/21 Суддя (судді) першої інстанції: Шевченко А.В. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 14 лютого 2022 року м. Київ Шостий апеляційний адміністративний суд у складі: Головуючого судді: Чаку Є.В., суддів: Єгорової Н.М., Коротких А.Ю. за участю секретаря Ковтун К.В. розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу приватного виконавця виконавчого округу м.Києва ОСОБА_1 на рішення Київського окружного адміністративного суду від 28 вересня 2021 року у справі за позовом приватного виконавця виконавчого округу м.Києва ОСОБА_1 до Міністерства юстиції України та Дисциплінарної комісії приватних виконавців при Міністерстві юстиції України про визнання протиправними та скасування рішення і наказу, - В С Т А Н О В И В : Приватний виконавець виконавчого округу м.Києва Дорошкевич Віра Леонідівна звернулася до Київського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Міністерства юстиції України, Дисциплінарної комісії приватних виконавців при Міністерстві юстиції України, в якому просила: - визнати протиправним та скасувати рішення Дисциплінарної комісії приватних виконавців при Міністерстві юстиції України від 07.04.2021, оформлене протоколом № 57, про задоволення подання Міністерства юстиції України та застосування до приватного виконавця виконавчого округу міста Києва ОСОБА_1 (свідоцтво про право на здійснення діяльності приватного виконавця № 0365 від 10.06.2019) дисциплінарного стягнення у вигляді догани; - визнати протиправним та скасувати наказ Міністерства юстиції України № 1490/7 від 07.05.2021 про введення в дію рішення Дисциплінарної комісії приватних виконавців при Міністерстві юстиції України від 07.04.2021, оформлене протоколом № 57, про задоволення подання Міністерства юстиції України та застосування до приватного виконавця виконавчого округу міста Києва ОСОБА_1 (свідоцтво про право на здійснення діяльності приватного виконавця № 0365 від 10.06.2019) дисциплінарного стягнення у вигляді догани. Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 28 вересня 2021 року у задоволенні позову відмовлено. Не погоджуючись з таким судовим рішенням, позивача подала апеляційну скаргу, в якій просила скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нову постанову про задоволення позову у повному обсязі. На думку апелянта, рішення суду першої інстанції прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи. У відзиві на апеляційну скаргу відповідач просив залишити рішення суду без змін, а апеляційну скаргу без задоволення. Оскільки апеляційна скарга подана на рішення суду першої інстанції, яке ухвалено в порядку спрощеного (в порядку письмового) позовного провадження, колегія суддів, керуючись п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України, вирішила розглядати справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами. Відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи та дослідивши докази, колегія суддів дійшла наступних висновків. Судом встановлено, що за результатами позапланової невиїзної перевірки діяльності приватного виконавця ОСОБА_1 , яка проводилася на підставі скарги ОСОБА_2 , Управлінням забезпечення примусового виконання рішень у Полтавській області Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми) складено довідку від 12.02.2021, у якій зазначено, що позивачкою при відкритті виконавчого провадження № 62207883 порушено вимоги частини другої статті 24 Закону України «Про виконавче провадження» № 1404-VIII від 02.06.2016 та частини другої статті 25 Закону України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів» № 1403-VIII від 02.06.2016. По іншим питанням, порушеним у скарзі ОСОБА_2 , порушень вимог законодавства перевіркою не встановлено. 24.03.2021 на підставі вказаної довідки Міністерством юстиції України внесено подання до Дисциплінарної комісії приватних виконавців про притягнення до дисциплінарної відповідальності приватного виконавця виконавчого округу міста Києва ОСОБА_1 . 07.04.2021 Дисциплінарною комісією прийнято рішення про накладення на позивача дисциплінарного стягнення у вигляді догани, оформлене протоколом №

57. Наказом Міністерства юстиції України 07.05.2021 № 1490/7 вищезазначене рішення введене в дію. З матеріалів справи вбачається, що суть порушення позивача полягало у наступному: 15.04.2020 приватним нотаріусом Броварського районного нотаріального округу Київської області Колейчиком В.В. вчинено виконавчий напис. У виконавчому написі зазначено, що стягнення звернуто до громадянина України ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце народження невідомо, РНОКПП НОМЕР_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 , місце проживання: АДРЕСА_2 , фактичне місце роботи невідоме, який є боржником за кредитним договором № 592313-А від 25.06.2019, укладеним з Товариством з обмеженою відповідальністю "СС Лоун" (код ЄДРПОУ: 40071779), правонаступником усіх прав та обов`язків якого на підставі договору відступлення прав вимоги за кредитними договорами 40071779-16 від 12.09.2019 є Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінфорс" (код ЄДРПОУ:41717584, місце знаходження: 01042, місто Київ, Новопечерський провулок, 19/3, корпус 2, офіс 9), який є стягувачем. 21.04.2020 ТОВ "Фінфорс" звернулось до приватного виконавця Дорокшевич Віри Леонідівни із заявою про примусове виконання рішення - виконавчого напису, виданого приватним нотаріусом Броварського районного нотаріального округу Київської області Колейчиком В.В. за № 8899 від 15.04.2020 про стягнення з боржника коштів у розмірі 19184 грн. 29.05.2020 приватним виконавцем винесено постанову про відкриття виконавчого провадження № 62207883 з примусового виконання зазначеного виконавчого документа, постанову про стягнення з боржника основної винагороди, постанову про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження, постанову про арешт на все рухоме майно боржника, у межах суми звернення стягнення з урахуванням основної винагороди приватного виконавця, витрат виконавчого провадження - 22102,40 грн. 29.05.2020 приватним виконавцем винесено постанову про арешт коштів боржника, якою накладено арешт на грошові кошти, що містяться на всіх відкритих рахунках боржника 29.05.2020 направлено запити до Пенсійного фонду України та Державної фіскальної служби України з метою перевірки майнового стану боржника. Згідно з відповіддю Пенсійного фонду України боржник - ОСОБА_2 отримує дохід в Кіровоградській обласній організації профспілки працівників зв`язку ПАТ "Укрпошта", ТОВ "Фінансова компанія "Форза" та Кіровоградській дирекції Акціонерного товариства "Укрпошта". 13.07.2020 приватним виконавцем винесено три постанови про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника, які направлено до ПАТ "Укрпошта", ТОВ "Фінансова компанія "Форза" та Кіровоградської дирекції Акціонерного товариства "Укрпошта". Рішенням Кіровоградського окружного адміністративного суду у справі № 340/3148/20 від 25.08.2020, залишеного без змін постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 08.10.2020, визнано протиправною і скасовано постанову про відкриття виконавчого провадження ВП № 62207883 від 29.05.2020. 19.11.2020 приватним виконавцем винесено постанови про скасування процесуального документу, якими скасовано постанову про відкриття виконавчого провадження від 29.05.2020, постанову про стягнення з боржника основної винагороди від 29.05.2020, постанову про мінімальний розмір витрат виконавчого провадження від 29.05.2020, постанову про арешт майна боржника від 29.05.2020, постанови про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інша доходи боржника від 13.07.2020. У висновку комісії зазначено, що позивачем серед іншого порушено частину 2 ст. 24 Закону України "Про виконавче провадження" № 1404-VIII від 02.06.2016 та частину 2 статті 25 Закону України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів" № 1403-VIII від 02.06.2016, а саме прийнято до виконання виконавчий документ, місце виконання якого знаходиться поза межами виконавчого округу в якому приватний нотаріус здійснює свою діяльність. Не погоджуючись з такими діями та рішеннями відповідачів, вважаючи їх протиправними, а свої права порушеними, позивачка звернулася до суду з даним позовом. Відповідно до статті 1 Закону України "Про виконавче провадження" виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню. Пунктом 3 частини першої статті 3 Закону України "Про виконавче провадження" визначено, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню рішення на підставі такого виконавчого документа, як виконавчий напис нотаріуса. Відповідно до статті 5 Закону України "Про виконавче провадження" передбачено, що примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання рішень і рішень інших органів". При цьому, згідно частини другої статті 5 Закону України "Про виконавче провадження" приватний виконавець здійснює примусове виконання рішень, передбачених статтею 3 цього Закону. Згідно з частинами другою, четвертою статті 24 Закону України "Про виконавче провадження" приватний виконавець приймає до виконання виконавчі документи за місцем проживання, перебування боржника - фізичної особи, за місцезнаходженням боржника - юридичної особи або за місцезнаходженням майна боржника. Виконавчі дії у виконавчих провадженнях, відкритих приватним виконавцем у виконавчому окрузі, можуть вчинятися ним на всій території України. Виконавець має право вчиняти виконавчі дії щодо звернення стягнення на доходи боржника, виявлення та звернення стягнення на кошти, що перебувають на рахунках боржника у банках чи інших фінансових установах, на рахунки в цінних паперах у депозитарних установах на території, на яку поширюється юрисдикція України. Статтею 26 Закону України "Про виконавче провадження" встановлено, що виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у статті 3 цього Закону: за заявою стягувача про примусове виконання рішення. Аналіз наведених норм права дає можливість дійти висновку, що право приватного виконавця відкривати виконавче провадження обмежується виконавчим округом, на території якого приватний виконавець здійснює свою діяльність. Відповідно до частин першої та другої статті 25 Закону № 1403-VIII виконавчим округом є територія Автономної Республіки Крим, області, міста Києва чи Севастополя. В даному випадку, боржником у виконавчому провадженні є фізична особа, місцем виконання виконавчого напису є зареєстроване у встановленому законом порядку місце проживання боржника. Суд першої інстанції вірно зазначив, що оскільки у виконавчому документі зазначено місце реєстрації фізичної особи - боржника, яке знаходиться на території Кіровоградської області, тобто не в межах виконавчого округу, в якому здійснює діяльність позивачка, вона не мала підстав для прийняття виконавчого документу до виконання через те, що виконавчий документ пред`явлено не за місцем виконання, та відкривати виконавче провадження. Позивачка отримавши виконавчий документ повинна була повернути його стягувачу без прийняття до виконання, як це передбачено пунктом 10 частини четвертої статті 4 Закону № 1404-VIII, відповідно до якого виконавчий документ повертається стягувачу органом державної виконавчої служби, приватним виконавцем без прийняття до виконання протягом трьох робочих днів з дня його пред`явлення, якщо виконавчий документ пред`явлено не за місцем виконання або не за підвідомчістю. Аналогічний висновок наведено у постановах від 31 березня 2021 року у справі № 380/7750/20 та від 15 липня 2021 року у справі № 380/9335/20, де Верховний Суд зазначив, що визначення місця виконання виконавчого документа щодо боржника (як фізичної особи-боржника) має відбуватися за зареєстрованим місцем проживання боржника. Будь-яка інша адреса місця проживання чи відомості про місце перебування особи-боржника можуть слугувати додатковою інформацією і сприяти примусовому виконанню рішення, але не використовуватися як юридичний факт, з яким Закон №1404-VIII пов`язує місце виконання рішення, а з ним і виконавчий округ приватного виконавця. Доводи позивачки про те, що виконавець повинен не пізніше наступного робочого дня з дня надходження до нього виконавчого документа винести постанову про відкриття виконавчого провадження, а тому прийняття чи неприйняття до виконання виконавчого документа протягом трьох робочих днів з дня його пред`явлення будуть свідчити про порушення частини п`ятої статті 26 Закону № 1404-VIII колегія суддів вважає необґрунтованими, оскільки надання триденного терміну для вирішення питання щодо повернення виконавчого документа стягувачу без прийняття до виконання спрямоване саме на необхідність перевірки органом державної виконавчої служби, приватним виконавцем, зокрема і відповідності зареєстрованого місця проживання боржника - фізичної особи адресі боржника, вказаної у виконавчому документі, і належності такого зареєстрованого місця проживання виконавчому округу, на який поширюються повноваження приватного виконавця. З огляду на вищевикладене, колегія суддів погоджується із висновками комісії про допущення приватним виконавцем порушень Закону України «Про виконавче провадження». Щодо дотримання процедури розгляду скарги у відповідності до наданих відповідачам повноважень, слід зазначити наступне. Пунктом 1 Положення про Міністерство юстиції України, затвердженого постановою Уряду від 02 липня 2014 року № 228, встановлено, що Міністерство юстиції України є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України. Міністерство юстиції України у своїй діяльності керується Конституцією та законами України, актами Президента України, Кабінету Міністрів України, іншими актами законодавства України, а також дорученнями Президента України. Водночас, одним із завдань Мін`юсту є забезпечення формування та реалізація державної політики у сфері організації примусового виконання рішень. Вказана норма знайшла своє відображення і у Законі України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень та інших органів», що визначає основи організації та діяльності з примусового виконання судових рішень і рішень інших органів (посадових осіб) органами державної виконавчої служби та приватними виконавцями, їхні завдання та правовий статус. Статтею 17 Закону України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень та інших органів» встановлено, що Міністерство юстиції України формує та реалізує державну правову політику у сфері організації примусового виконання рішень, забезпечує підготовку приватних виконавців та підвищення їхньої кваліфікації, здійснює контроль за діяльністю приватних виконавців та визначає порядок здійснення контролю за діяльністю приватного виконавця; вводить в дію рішення Дисциплінарної комісії приватних виконавців (далі - Дисциплінарна комісія) про застосування до приватного виконавця дисциплінарного стягнення та ін. З матеріалів справи вбачається, що на засіданні Дисциплінарної комісії приватних виконавців 07.04.2021 розглянуто подання Міністерства юстиції України про притягнення приватного виконавця виконавчого округу міста Києва ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності за результатами позапланової невиїзної перевірки, яка проводилась на підставі скарги ОСОБА_2 . За результатами розгляду вирішено подання Міністерства юстиції України про притягнення приватного виконавця виконавчого округу міста Києва ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності задовольнити та застосувати до неї дисциплінарне стягнення у вигляді догани. Відповідно до статті 39 Закону України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень та інших органів» дисциплінарна комісія утворюється при Міністерстві юстиції України для розгляду питань притягнення приватних виконавців до дисциплінарної відповідальності за вчинення дисциплінарних проступків. Дисциплінарна комісія: розглядає подання Міністерства юстиції України, Ради приватних виконавців України про притягнення приватного виконавця до дисциплінарної відповідальності; у разі надходження скарг на діяльність приватних виконавців направляє їх на перевірку Міністерству юстиції України чи Раді приватних виконавців України; приймає рішення на підставі подання Міністерства юстиції України чи Ради приватних виконавців України про застосування до приватного виконавця дисциплінарного стягнення. Частиною першою статті 41 Закону України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень та інших органів» передбачено, що за вчинення дисциплінарного проступку до приватного виконавця може бути застосовано одне з таких дисциплінарних стягнень: попередження; догана; зупинення діяльності приватного виконавця на строк до шести місяців; припинення діяльності приватного виконавця. Згідно з частиною другою цієї статті Закону рішення Дисциплінарної комісії про задоволення відповідного подання Міністерства юстиції України чи Ради приватних виконавців України та застосування до приватного виконавця дисциплінарного стягнення вводиться в дію наказом Міністерства юстиції України. На підставі рішення Дисциплінарної комісії від 07.04.2021, оформленого протоколом № 57, Міністерством юстиції України видано наказ. Таким чином, Міністерство юстиції України, як суб`єкт владних повноважень на якого законодавцем покладено обов`язок щодо введення в дію рішень Дисциплінарної комісії, діючи на підставі, в межах та у спосіб визначених законодавством, уповноважений на видання такого роду наказів. У апеляційній скарзі позивачка зазначила, що її дії не підпадають під ознаки дисциплінарного проступку, так як не є протиправними, не суперечать нормам Закону України «Про виконавче провадження», Інструкції з організації примусового виконання рішень чи будь-якому іншому нормативно-правовому акту; в її діях відсутня умисна вина, яка передбачає, що особа усвідомлювала протиправність свого діяння, передбачала його шкідливі наслідки і бажала або свідомо допускала їх настання; відсутні шкідливі наслідки; відсутній будь-який причинно-наслідковий зв`язку між її діями і шкідливими наслідками, які відсутні. Колегія суддів зазначає, що факт порушення приватним виконавцем вимог частини другої статті 24 Закону України «Про виконавче провадження» № 1404-VIII від 02.06.2016 та частини другої статті 25 Закону України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів» № 1403-VIII від 02.06.2016 щодо прийняття виконавчого документу та відкриття виконавчого провадження поза межами виконавчого округу приватного виконавця, встановлено рішенням суду, яке є остаточним та набрало законної сили. Згідно зі статтею 38 Закону № 1403-VIII підставою для притягнення приватного виконавця до дисциплінарної відповідальності є вчинення ним дисциплінарного проступку. Дисциплінарним проступком приватного виконавця є: 1) факт зайняття діяльністю, несумісною з діяльністю приватного виконавця; 2) порушення правил професійної етики приватного виконавця; 3) розголошення професійної таємниці або вчинення дій, що призвели до її розголошення; 4) невиконання або неналежне виконання своїх обов`язків; 5) невиконання статуту Асоціації приватних виконавців України, рішень Ради приватних виконавців України та з`їзду приватних виконавців України. Відповідно до статті 41 Закону № 1403-VIII за вчинення дисциплінарного проступку до приватного виконавця може бути застосовано одне з таких дисциплінарних стягнень: 1) попередження; 2) догана; 3) зупинення діяльності приватного виконавця на строк до шести місяців; 4) припинення діяльності приватного виконавця. Колегія суддів зазначає, що виявлені під час перевірки порушення у своїй сукупності надавали підстави для притягнення позивачки до дисциплінарної відповідальності. У протоколі №57 зазначено, що під час прийняття рішення взято до уваги раніше прийняті рішення, якими до приватного виконавця ОСОБА_1 застосовано дисциплінарне стягнення у вигляді доган та зупинення діяльності на один місяць, а саме рішення від 16.09.2020, від 08.12.2020, від 05.03.2021. Як правильно зазначив суд першої інстанції станом на 07.04.2021 були наявні факти застосування до приватного виконавця дисциплінарних стягнень протягом останнього року, Вказані дисциплінарні стягнення станом на час винесення оскаржуваного наказу були дійсними. Також суд першої інстанції вірно звернув увагу на те, що у скарзі боржник ОСОБА_2 звертав увагу, що 16.04.2020 приватним виконавцем ОСОБА_1 також було відкрито виконавче провадження № 61849367, де місце проживання боржника - ОСОБА_2 вказано вже: АДРЕСА_3 . З огляду на викладене у сукупності колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що під час розгляду подання Міністерства юстиції України Дисциплінарною комісією приватних виконавців були враховані обставини вчинення проступку, ступінь вини приватного виконавця, тяжкість вчиненого ним дисциплінарного проступку, наявність наслідків, розмір заподіяної шкоди, а також факти застосування до приватного виконавця дисциплінарних стягнень протягом останнього року. Комісією прийнято обґрунтоване рішення оформлене протоколом № 57, про задоволення подання Міністерства юстиції України та застосування до приватного виконавця виконавчого округу міста Києва ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення у вигляді догани Підсумовуючи викладене, за результатами розгляду апеляційної скарги колегія суддів суду апеляційної інстанції дійшла висновку, що суд першої інстанції прийняв правильне рішення про відмову у задоволенні позову. Згідно пункту 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін. Приписи ст. 316 КАС України визначають, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Оскільки судове рішення ухвалене судом першої інстанції з додержанням норм матеріального і процесуального права, на підставі правильно встановлених обставин справи, а доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, то суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржуване судове рішення - без змін. Керуючись ст.ст. 242, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322 КАС України, суд ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу приватного виконавця виконавчого округу м.Києва ОСОБА_1 залишити без задоволення. Рішення Київського окружного адміністративного суду від 28 вересня 2021 року залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги до Верховного Суду. Головуючий суддя: Є.В. Чаку Судді: Н.М. Єгорова А.Ю. Коротких