Постанова 4851 № 440/4433/18

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ Головуючий І інстанції: Бойка С.С. 16 лютого 2021 р. Справа № 440/4433/18 Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії: Головуючого судді: Мельнікової Л.В., Суддів: Рєзнікової С.С. , Бегунца А.О. , розглянувши у порядку письмового провадження в приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду у місті Харкові за апеляційною скаргою Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області на ухвалу Полтавського окружного адміністративного суду від 21.09.2020 року, прийняту за результатами розгляду заяви ОСОБА_1 про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду по справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Полтавського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Полтавської області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії, - В с т а н о в и в: Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 16.01.2019 року у справі № 40/4433/18, що набрало законної сили 21.05.2019 року, задоволено адміністративний позов ОСОБА_1 до Полтавського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Полтавської області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії. Так, судовим рішенням визнано протиправним та скасовано рішення Полтавського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Полтавської області (далі Полтавське ОУПФУ Полтавської області, пенсійний орган) від 19.11.2018 року №

209. Пенсійний орган зобов`язаний поновити ОСОБА_1 виплату пенсії по інвалідності, призначену відповідно до вимог Закону України "Про прокуратуру" з дати припинення виплати. Ухвалою суду від 01.11.2019 року замінено сторону виконавчого провадження № 59324000, а саме первісного боржника - Полтавське ОУПФУ Полтавської області на його правонаступника Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області (далі ГУ ПФУ в Полтавській області). 09.09.2020 року ОСОБА_1 звернулась до суду із заявою, якою просить про встановити судовий контроль за виконанням рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 16.01.2019 року у справі № 440/4433/18 шляхом зобов`язання ГУ ПФУ в Полтавській області подати звіт про виконання судового рішення. Своє звернення до суду ОСОБА_1 аргументує тим, що у наслідок бездіяльності ГУ ПФУ в Полтавській області та невиконання рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 16.01.2019 року у справі № 440/4433/18, до сьогодні заборгованість по виплаті її пенсії за період січень 2019 21.05.2019 року складає 37.556,78 грн. Вона неодноразово зверталась з письмовими зверненнями до відповідача з питання погашення заборгованості. Невиконання судового рішення відповідач обґрунтував положеннями постанови КМУ № 649 від 22.08.2019 року «Питання погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішенням суду». Рішенням Окружного адміністративного суду м. Києва від 12.11.2019 року № 640/5248/19 з урахуванням змін, внесених постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 22.07.2020 року, визнано протиправними та нечинними пункти 1 та 2 постанови КМУ №

649. З урахуванням зазначеного судового рішення, 13.08.2020 року нею подано чергове звернення до ГУ ПФУ в Полтавській області з питання виконання рішення суду, однак відповідачем у черговий раз констатовано наявність заборгованості по виплаті її пенсії та зазначено, що виплата заборгованості «буде здійснена в межах бюджетних асигнувань, виділених на цю мету», при цьому, строки погашення заборгованості відповідачем не зазначені. Заперечуючи проти заяви ОСОБА_1 , ГУ ПФУ в Полтавській області зазначає, що на виконання рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 16.01.2019 року, залишеного без змін постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 21.05.2019 року поновлено виплату пенсії ОСОБА_1 по 2 групі інвалідності згідно Закону України «Про прокуратуру», виходячи з розрахунку 60 % складових місячного заробітку у розмірі 40.161,80 грн. на підставі довідки прокуратури Полтавської області від 20.11.2017 року № 18-512/вих.17 з дати набрання чинності судового рішення 21.05.2019 року. Розмір пенсії з 21.05.2019 року склав 24.097,08 грн., з обмеженням 10 мінімальними пенсіями за віком 14.970,00 грн. Доплату по перерахунку за період з 21.05.2019 року заявниця отримала 07.09.2019 року разом із пенсійною виплатою за вересень 2019 року, загальною сумою 42.094,34 грн. за основною відомістю через відділення банку. Розпорядженням управління від 17.09.2019 року проведено поновлення виплати пенсії з 20.11.2017 року, розмір пенсії 10.740,00 грн. Суму боргу за період з 01.12.2018 року по 31.08.2019 року у розмірі 45.641,92 грн. обліковано в органах Пенсійного фонду України для виплати у визначеному порядку згідно бюджетних призначень. Додатково на виконання постанови Полтавського окружного адміністративного суду від 18.09.2019 року по справі № 440/3015/19 в межах суми стягнення за один місяць 07.11.2019 року виплачено доплату за грудень 2018 року у розмірі 8085,14 грн. Відповідно, сума боргу нарахована для виплати становить 37.556,78 грн. Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 21.09.2020 року задоволена заява ОСОБА_1 про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду Полтавського окружного адміністративного суду від 16.01.2019 року у справі № 440/4433/18. Зобов`язано ГУ ПФУ в Полтавській області подати до Полтавського окружного адміністративного суду звіт про виконання рішення суду від 16.01.2019 року у справі № 440/4433/18 за позовом ОСОБА_2 до Полтавського ОУПФУ Полтавської області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії упродовж одного місяця з дня отримання цієї ухвали суду. Не погоджуючись із судовим рішенням, в апеляційній скарзі ГУ ПФУ в Полтавській області, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати ухвалу Полтавського окружного адміністративного суду від 21.09.2020 року. В обґрунтування апеляційної скарги позивач зазначає, що рішення які набрали законної сили виконуються управлінням в межах покладених зобов`язань, а тому підстав для встановлення судового контролю та подання звіту про виконання судового рішення не має. Так, згідно розпорядження від 16.08.2019 року управлінням, у добровільному порядку, виконано рішення Полтавського окружного адміністративного суду по справі № 440/4433/18. У відзиві на апеляційну скаргу ГУ ПФУ в Полтавській області ОСОБА_1 просить залишити її без задоволення, а ухвалу суду, - без змін. За приписами ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги (ч. 1 ст. 308). Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язкової підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права (ч. 2 ст. 308). Заслухавши суддю-доповідача, переглянувши судове рішення в межах доводів та вимог апеляційної скарги, перевіривши повноту встановлення судом фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги, з огляду на наступне. Відповідно до ч. 5 ст. 124, п. 9 ч. 3 ст. 129 Конституції України судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов`язковими до виконання на всій території України. Стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує особі право на справедливий суд. У свою чергу, Європейський суд з прав людини, юрисдикція якого поширюється на всі питання тлумачення і застосування Конвенції (пункт 1 статті 32 Конвенції) наголосив, що "<…> це право було б ілюзорним, якби правова система Договірної держави допускала, щоб остаточне судове рішення, яке має обов`язкову силу, не виконувалося на шкоду одній із сторін. Важко собі навіть уявити, щоб стаття 6 детально описувала процесуальні гарантії, які надаються сторонам у спорі, - а саме: справедливий, публічний і швидкий розгляд, - і водночас не передбачала виконання судових рішень. Якщо вбачати у статті 6 тільки проголошення доступу до судового органу та права на судове провадження, то це могло б породжувати ситуації, що суперечать принципу верховенства права, який Договірні держави зобов`язалися поважати, ратифікуючи Конвенцію <…>. Отже, для цілей статті 6 виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина "судового розгляду" (рішення у справі "Горнсбі проти Греції" від 19.03.97, пункт 41). "<…> Ефективний доступ до суду включає право на виконання судового рішення без невиправданих затримок <…> саме на державу покладено обов`язок дбати про те, щоб остаточні рішення, винесені проти її органів, установ чи підприємств, які перебувають у державній власності або контролюються державою, виконувалися відповідно до зазначених вище вимог Конвенції" (рішення у справі "Юрій Миколайович Іванов проти України" від 15.10.09 (заява №40450/04), пункти 51, 54). Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 16.01.2019 року у справі № 40/4433/18, залишеним без змін постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 21.05.2019 року, визнано протиправним та скасовано рішення Полтавського ОУПФУ Полтавської області від 19.11.2018 року №

209. Пенсійний орган зобов`язаний поновити ОСОБА_1 виплату пенсії по інвалідності, призначену відповідно до вимог Закону України "Про прокуратуру" з дати припинення виплати. На виконання рішення суду відповідач здійснив поновлення виплати пенсії з 17.09.2019 року та нарахував заборгованість по виплаті пенсії за період з 01.12.2018 року по 31.08.2019 року у розмірі 45.641,92 грн, яка на цей час становить 37.556,78 грн. Таким чином, відповідачем проведено виплату пенсії з 21.05.2019 року, а не як зобов`язано рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 16.01.2019 у справі № 440/4433/19, починаючи з 20.11.2017 року, оскільки заборгованість по виплаті пенсії за період з 01.12.2018 року по 31.08.2019 року становить 37.556,78 грн. За такої обставини дії органу пенсійного фонду щодо невиплати пенсії не відповідають вимогам чинного законодавства. Колегія суддів зауважує, що ефективний доступ до суду включає право на те, щоб рішення суду було виконане без невиправданих затримок. Водночас, затримка виконання судового рішення на період, що є необхідним для вирішення проблем публічного порядку, може у виняткових випадках бути виправдана. Європейський суд з прав людини у пункті 46 Рішення від 15.10.09 у справі "Юрій Миколайович Іванов проти України" зазначив, що від особи, яка домоглася винесення остаточного судового рішення проти держави, не можна вимагати ініціювання окремого провадження з його примусового виконання (див. рішення у справі "Метаксас проти Греції" (Metaxas v. Greece), N 8415/02, п. 19, від 27 травня 2004 року; та у справі "Лізанець проти України" (Lizanets v. Ukraine), N 6725/03, п. 43, від 31 травня 2007 року). У таких справах відповідний державний орган, який було належним чином поінформовано про таке судове рішення, повинен вжити всіх необхідних заходів для його дотримання або передати його іншому компетентному органу для виконання (див. згадане вище рішення у справі Бурдова (N 2), п. 68). Конституційний Суд України у Рішенні від 9.07.07 №6-рп/2007 вказав на те, що невиконання державою своїх соціальних зобов`язань щодо окремих осіб ставить громадян у нерівні умови, підриває принцип довіри особи до держави, що закономірно призводить до порушення принципів соціальної, правової держави (підпункт 3.2). Відповідно до ч. 1 ст. 382 КАС України суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов`язати суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення. Частиною 1 ст. 383 КАС України встановлено, що особа-позивач, на користь якої ухвалено рішення суду, має право подати до суду першої інстанції заяву про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб`єктом владних повноважень - відповідачем на виконання такого рішення суду, або порушення прав позивача, підтверджених таким рішенням суду. Наведені обставини дають підстави колегії суддів дійти висновку про те, що вимоги ОСОБА_1 про зобов`язання ГУ ПФУ в Полтавській області у місячний строк подати звіт про виконання рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 16.01.2019 року по справі №440/4433/18 є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню. Інші доводи та заперечення сторін на висновки колегії суддів не впливають. При цьому, колегія суддів враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у апеляційному провадженні), сформовану, зокрема у справах "Салов проти України" (№ 65518/01; пункт 89), "Проніна проти України" (№ 63566/00; пункт 23) та "Серявін та інші проти України" (№ 4909/04; пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (Ruiz Torija v.Spain) серія A. 303-A; пункт 29). Згідно п. 1 ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін. У відповідності до ч. 1 ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Підстави для розподілу судових витрат відсутні. На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 121, 249, 292, 293, 308, 310, 313, 315, 316, 321, 322, 325, 382, 383 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, - П О С Т А Н О В И В: Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області залишити без задоволення, а ухвалу Полтавського окружного адміністративного суду від 21 вересня 2020 року, - без змін. Постанова Другого апеляційного адміністративного суду набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України. Головуючий суддя Л.В. Мельнікова Судді С.С. Рєзнікова А.О. Бегунц