Постанова 4851 № 520/16572/2020

Головуючий І інстанції: Панов М.М. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 16 лютого 2021 р. Справа № 520/16572/2020 Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії: Головуючого судді Ральченка І.М., Суддів: Чалого І.С. , Катунова В.В. , розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Таміра" в особі ліквідатора Шаповалова І.В. на ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 24.11.2020, по справі № 520/16572/2020 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Таміра" в особі ліквідатора Шаповалова І.В. до Комунального підприємства "Харківське міське бюро технічної інвентаризації" , Державного реєстратора Зачепилівської селищної ради Зачепилівського району Харківської області Лазарєва Юрія Олексійовича третя особа Товариство з обмеженою відповідальністю "Скандій" про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії, ВСТАНОВИВ: ТОВ "Таміра" в особі ліквідатора Шаповалова І.В. звернулось до суду із позовом, у якому просило визнати протиправними дії Комунального підприємства "Харківське міське бюро технічної інвентаризації" Харківської міської ради, Державного реєстратора Зачепилівської селищної ради Зачепилівського району Харківської області Лазарева Ю.О. щодо допущення технічної помилки в описі об`єкта нерухомого майна (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 1878592063101; реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна в Реєстрі прав власності на нерухоме майно 37342241), яка полягає у невідповідності опису об`єкта нерухомого майна відомостям у правовстановлюючому документі, який став підставою для державної реєстрації; зобов`язати Комунальне підприємство "Харківське міське бюро технічної інвентаризації Харківської міської ради, Державного реєстратора Зачепилівської селищної ради Зачепилівського району Харківської області Лазарева Ю.О. виправити технічну помилку, допущену в описі об`єкта нерухомого майна, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 1878592063101, номер запису про право власності 32517596, шляхом заміни слів «нежитлові приміщення цокольного поверху №1-:21, 23-:-31, 35, 38-:-41, 44, 46-:-54, 56-:-60, 1-го пов. №1-:-12, 14, 15, 26-:-30, 32-:42, 46-:-51, 53-:57, 63, 64, 66-:-68, 71-:-73, 78, 80, 83- :-95, 102-:-104, 99, 100, 105-:-108, 110, 112-:-129, 138-:-164, 2-го поверху №1-:-25, 29-:-31, 90- :-97, 33, 36, 37, 40-:-49, 24, 50-:-57, 59-:-63, 65-:-89, 98-:-109 в літ. «У-2» на «нежитлова будівля літера «У-2». 23.11.2020 ТОВ "Таміра" в особі ліквідатора Шаповалова І.В. звернулось до суду першої інстанції із заявою про вжиття заходів забезпечення позову шляхом заборонити будь-яким особам, зокрема, але не виключно, Комунальному підприємству "Харківське міське бюро технічної інвентаризації" Харківської міської ради, Державному реєстратору Зачепилівської селищної ради Зачепилівського району Харківської області Лазареву Ю.О., будь-яким суб`єктам державної реєстрації речових прав на нерухоме майно (виконавчим органам сільських, селищних та міських рад, Київській, Севастопольській радах, міським, районним, районним у містах Києві та Севастополі державним адміністраціям, акредитованим суб`єктам, державним реєстраторам речових прав на нерухоме майно, державним та приватним нотаріусам), вчиняти будь-які дії (у тому числі реєстраційні дії та дії в межах виконавчого провадження та дії у межах справ про банкрутство), спрямовані на зміну власника, а також дії, які можуть призвести до зміни власника, в тому числі дії, які можуть призвести до поділу, виділу часток, зміни опису, технічних характеристик, в тому числі - площі, щодо нежитлових приміщень цокольного поверху №1-:-12, 14, 15, 26-:-30, 32-:42, 46-:-51, 53-:57, 63, 64, 66-:-68, 71-:-73, 78, 80, 83- :-95, 102-:-104, 99, 100, 105-:-108, 110, 112-:-129, 138-:-164, 2-го поверху №1-:-25, 29-:-31, 90- :-97, 33, 36, 37, 40-:-49, 24, 50-:-57, 59-:-63, 65-:-89, 98-:-109 в літ. «У-2» загальною площею 37755,9 кв.м., розташованих за адресою: Харківська обл., м. Харків, вул. Морозова, 13, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1878592063101. Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 24.11.2020 у задоволенні заяви ТОВ "Таміра" в особі ліквідатора Шаповалова І.В. про забезпечення позову відмовлено. Позивач, не погодившись із таким рішенням суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій просив, посилаючись на прийняття рішення з порушенням норм матеріального та процесуального права, ухвалу скасувати та прийняти нове судове рішення про задоволення заяви про вжиття заходів забезпечення позову. В обґрунтування апеляційної скарги позивач зазначив, що про очевидну протиправність дій державних реєстраторів при внесенні до опису об`єкта нерухомості помилкових відомостей, очевидну та реальну загрозу заподіяння шкоди правам та інтересам позивача та існування небезпеки переходу права власності на спірне майно третім особам. На підставі п. 2 ч. 1 ст. 311 КАС України справа розглянута в порядку письмового провадження, у зв`язку з чим, відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 311 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється. Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, рішення суду першої інстанції, доводи апеляційної скарги, приходить до висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з огляду на таке. У відповідності до приписів частин першої та другої статті 150 Кодексу адміністративного судочинства України суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо: 1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або 2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю. Системний аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що заходи забезпечення позову можуть вживатися виключно у випадках, коли невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю. Згідно роз`яснень Постанови Пленуму Верховного Суду України від 22 грудня 2006 року № 9 «Про практику застосування судами процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» та Постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України від 06 березня 2008 року № 2 «Про практику застосування адміністративним судами окремих положень Кодексу адміністративного судочинства під час розгляду адміністративних справ», при розгляді заяв про забезпечення позову суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитись, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулась з такою заявою, позовним вимогам. Згідно Рекомендації № R (89) 8 про тимчасовий судовий захист в адміністративних справах, прийнятій Комітетом Ради Європи 13.09.1989 року, рішення про вжиття заходів тимчасового захисту може, зокрема, прийматися у разі, якщо виконання адміністративного акта може спричинити значну шкоду, відшкодування якої неминуче пов`язано з труднощами, і якщо на перший погляд наявні достатньо вагомі підстави для сумнівів у правомірності такого акта. Суд, який постановляє вжити такий захід, не зобов`язаний одночасно висловлювати думку щодо законності чи правомірності відповідного адміністративного акта; його рішення стосовно вжиття таких заходів жодним чином не повинно мати визначального впливу на рішення, яке згодом має бути ухвалено у зв`язку з оскарженням адміністративного акта. Тобто, інститут забезпечення адміністративного позову є однією з гарантій захисту прав, свобод та законних інтересів юридичних та фізичних осіб - позивачів в адміністративному процесі, механізмом, який покликаний забезпечити реальне та неухильне виконання судового рішення прийнятого в адміністративній справі. Вирішуючи питання щодо вжиття заходів забезпечення позову, слід навести мотиви, що свідчать про існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення у справі, а також вказати, в чому будуть полягати дії, направлені на відновлення прав позивача, оцінити складність вчинення цих дій, встановити, що витрати, пов`язані з відновленням прав будуть значними. Отже, обов`язковою умовою застосування заходів забезпечення позову є наявність хоча б однієї з таких обставин: очевидність небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі; доведення позивачем того, що захист його прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів, або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат; очевидність ознак протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень. При цьому заходи забезпечення мають бути вжиті лише в межах позовних вимог та бути адекватними та співмірними з позовними вимогами. Так, у вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку з вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу. Таким чином, підставою застосування заходів до забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення суду, що невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання судового рішення. Обґрунтовуючи клопотання про вжиття заходів забезпечення позову, позивач послався на очевидну протиправність дій державних реєстраторів при внесенні до опису об`єкта нерухомості помилкових відомостей, що не відповідають змісту рішення Господарського суду Харківської області від 07.11.2011 у справі № 5023/7506/11. Наведені обставини в подальшому можуть призвести до зміни власника майна, яке є предметом спору, та у свою чергу призведе до ускладення виконання судового рішення у даній справі. Крім того, позивач зазначив, що існують підстави вважати, що належне ТОВ "Таміра" майно може бути відчужене третьої особою ТОВ «Харків-Надра», з огляду на проведений 24.07.2019 аукціон з продажу майна ТОВ «Харків-Надра»: лот № 3: нежитлові приміщення цокольного поверху № 1-21, 23-31, 35, 38-41, 44, 46-54, 56-60; 1-го поверху № 1-12, 14, 15, 26-30, 32-42, 46-51, 53-57, 63, 64, 66-68, 71-73, 78, 80, 83-95, 99, 100, 102-104, 105-108, 110, 112-129, 138-164; 2-го поверху № 1-25, 29-31, 90-97, 33, 36, 37, 40-49, 24, 50-57, 59-63, 65-89, 98-109 в літ. «У-2» загальною площею 37755,9 кв.м., місцезнаходження: Харківська область, м. Харків, вул. Морозова,

13. Однак, колегія суддів зазначає, що наведені позивачем обґрунтування та надані на підтвердження цього докази не дають підстав для висновку про очевидну та реальну загрозу заподіяння шкоди правам та інтересам позивача, а свідчать про імовірність таких наслідків. Стосовно посилань позивача на існування небезпеки переходу права власності на зазначене майно третім особам колегія суддів зазначає, що спори, предметом розгляду яких є питання права власності, не підлягають вирішенню в порядку адміністративного судочинства, а отже не є об`єктом дослідження в рамках даної справи. Одночасно, позивач, вважаючи такі права порушеними, не позбавлений можливості звернутись за захистом останніх у відповідному порядку. Також, колегія суддів звертає увагу, що заходи забезпечення мають бути вжиті лише в межах позовних вимог та бути адекватними та співмірними з позовними вимогами. Співмірність передбачає співвідношення негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії. Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється, зокрема, з урахуванням співвідношення права (інтересу), про захист яких просить заявник, з майновими наслідками заборони вчиняти певні дії. Втім, у даному випадку колегія суддів на вбачає дотримання наведеного вище принципу співмірності заходів забезпечення позову позовним вимогам. Так, фактично заявлені позивачем вимоги заяви про забезпечення позову зводяться до заборони третім особам вчиняти будь-які дії, що можуть призвести до зміни власника спірного майна, а отже пов`язані із відчуженням майна, у той час як предметом даної справи є питання виправлення технічної помилки, допущеної державними реєстраторами в описі спірного об`єкта нерухомого майна. Таким чином, суд першої інстанції, відмовляючи у задоволенні заяви, виходив з необґрунтованості та не доведеності існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача, а також з того, що позивачем не наведено належних та достатніх доводів, що невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, поновлення порушених чи оспорюваних прав та інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду, або очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю. Крім того, колегія суддів зазначає, що доводи стосовно неправомірності дій суб`єктів владних повноважень бути досліджені під час розгляду справи по суті позовних вимог та не є підставою для забезпечення адміністративного позову. Інших, передбачених ст. 150 КАС України підстав для забезпечення позову, позивачем не надано. Апеляційна скарга також не містить належних та обґрунтованих доводів, які б спростовували наведені висновки суду. Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. На підставі викладеного, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо відмови у задоволенні заяви ТОВ "Таміра" в особі ліквідатора Шаповалова І.В. про забезпечення позовної заяви, з огляду на що судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права і підстав для його скасування не вбачається, апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а ухвала суду першої інстанції - без змін. Керуючись ст. ст. 243, 250, 311, 315, 316, 321 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Таміра" в особі ліквідатора Шаповалова І.В. - залишити без задоволення. Ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 24.11.2020 по справі № 520/16572/2020 залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає. Суддя-доповідач І.М. Ральченко Судді І.С. Чалий В.В. Катунов