Постанова Київський апеляційний суд № 752/21666/20

Київський апеляційний суд Провадження № 33/824/2437/2020 Єдиний унікальний № 760/8978/20 Категорія: ч. 1 ст. 130 КУпАП Головуючий в суді першої інстанції: Зелінська М.Б. Доповідач: Гладій С.В. П О С Т А Н О В А ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 12 січня 2021 року м. Київ Суддя Київського апеляційного суду Гладій С.В., за участі особи, стосовно якої складено протокол про адміністративне правопорушення - ОСОБА_1 , його захисника - адвоката Свистули Д.А., розглянувши в залі суду у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу останньої на постанову Голосіївського районного суду м. Києва від 02 грудня 2020 року стосовно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , - В С Т А Н О В И В: Цією постановою ОСОБА_1 визнаний винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, та на нього за цим законом накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 600 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 10200 грн. з позбавленням права керування транспортними засобами строком на один рік. Згідно з постановою суду, ОСОБА_1 28 вересня 2020 року о 03 год. 45 хв. в м. Києві по проспекту Науки, 24, керував автомобілем «Форд», д.н.з. НОМЕР_1 , з ознаками наркотичного сп`яніння: зіниці очей не реагують на світло, неприродна блідість обличчя, тремтіння пальців рук. Від проходження огляду на стан сп`яніння у встановленому законом порядку ОСОБА_1 відмовився в присутності двох свідків, чим порушив п. 2.5 Правил дорожнього руху України, за що відповідальність передбачена ч. 1 ст. 130 КУпАП. Не погоджуючись рішенням суду, захисник Свистула Д.А. в апеляційній скарзі просить скасувати постанову Голосіївського районного суду м. Києва від 02 грудня 2020 року, вважаючи її незаконною та такою, що постановлена без з`ясування всіх обставин справи, та закрити провадження у справі за відсутності в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП. На обґрунтування апеляційних вимог захисник зазначає, що працівники поліції безпідставно склали щодо ОСОБА_1 протокол про адміністративне правопорушення, оскільки в стані наркотичного сп`яніння він не був, ознак наркотичного сп`яніння не мав, та, крім іншого, працівники поліції, всупереч Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, одразу запропонували йому прослідувати у відповідний заклад охорони здоров`я, замість проведення такого огляду із застосуванням спеціальних технічних засобів на місці зупинки транспортного засобу, на що ОСОБА_1 відмовився. Просить звернути увагу і на те, що в матеріалах справи відсутнє направлення ОСОБА_1 на огляд з метою виявлення стану сп`яніння, що, в свою чергу, свідчить про порушення працівниками поліції положень ст. 266 КУпАП. Зазначає захисник і про те, що при розгляді справи судом першої інстанції, ОСОБА_1 не було надано можливості надати пояснення щодо відсутності його вини та обставин складання щодо нього протоколу про адміністративне правопорушення, що є грубим порушенням процесуальних прав особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, відповідно до змісту ч. 1 ст. 268 КУпАП. Крім того, судом не був опитаний свідок ОСОБА_2 , який знаходився в автомобілі, та міг підтвердити факт тверезості ОСОБА_1 та не вживання останнім наркотичних засобів. Просить врахувати адвокат і позитивні дані, які характеризують ОСОБА_1 , який є відповідальним працівником, має на утриманні - співмешканку, 2001 р.н., а позбавлення водійських прав призведе до втрати джерела доходів, оскільки автомобіль використовується в робочих цілях. Вислухавши пояснення ОСОБА_1 та в його інтересах захисника Свистули Д.А. на підтримку доводів апеляційної скарги про скасування постанови та закриття провадження у справі у зв`язку з відсутності в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, свідків ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , дослідивши матеріали справи за протоколом про адміністративне правопорушення та переглянувши відеозапис, перевіривши доводи апеляційної скарги, слід дійти до наступних висновків. Апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги, як указано в ст. 294 КУпАП. Відповідно до вимог ст. 245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративне правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності із законом. Як регламентують приписи ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення, зобов`язаний, зокрема, з`ясувати, чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа у його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність особи, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на підставі яких у визначеному законом порядку встановлюється наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи та інших обставин справи, що мають значення для її правильного вирішення. Ці фактичні дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, речовими доказами, а також іншими документами, як наголошується в ст. 251 КУпАП. Суд, у відповідності з приписами ст. 252 КУпАП, оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Дані вимоги закону при розгляді матеріалів за протоколом про адміністративне правопорушення судом першої інстанції дотримані і висновок суду про визнання ОСОБА_1 винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, - за відмову від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан наркотичного сп`яніння, всупереч п. 2.5 Правил дорожнього руху України - є правильним, а зміст постанови відповідає вимогам, передбаченими ст.ст. 283, 284 КУпАП, оскільки в ній наведені докази, на яких ґрунтується висновок про вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення. Так, ОСОБА_1 під час розгляду справи в суді апеляційної інстанції не заперечував обставин того, що 28 вересня 2020 року о 03 год. 45 хв. в м. Києві по проспекту Науки, 24, зупинив автомобіль «Форд», д.н.з. НОМЕР_1 , яким він до цього керував, щоб придбати ліки для своєї співмешканки. До його автомобіля під`їхали працівники поліції та в ході розмови з якими, у останніх виникли підозри щодо стану, в якому він знаходився, у зв`язку з чим йому запропонували пройти огляд у лікаря-нарколога. Він- ОСОБА_1 поспішав до додому, де його очікувала співмешканка в хворобливому стані та потребувала ліки, про що повідомив працівникам поліції та відмовився проїхати до лікаря нарколога. Зауважує, що наркотичні речовини він не вживає. Отже, ОСОБА_1 фактично погодився з тим, що на законну вимогу працівника поліції пройти огляд для визначення стану сп`яніння у лікаря-нарколога в закладі охорони здоров`я - він відмовився. Фактичні обставини провадження підтвердив і свідок ОСОБА_2 , який в суді апеляційної інстанції повідомив, що перебував в якості пасажира в автомобілі під керуванням ОСОБА_1 в часі, коли вони повертались додому. Їх зупинили працівники поліції і в ході розмови у них виникла підозра щодо перебування ОСОБА_1 в стані наркотичного сп`яніння. На пропозицію працівників поліції проїхати до закладу охорони здоров`я для огляду ОСОБА_1 , останній відмовився, оскільки поспішав додому, де його очікувала близька людина в хворобливому стані. Отже, з пояснень свідка ОСОБА_2 , який є неупередженою особою в даному провадженні, слідує, що ОСОБА_1 не перебував біля автомобіля, а керував ним та був зупинений працівниками поліції. Свідок ОСОБА_3 тільки підтвердила факт того, що дійсно, в телефонній розмові, просила цивільного чоловіка придбати ліки, оскільки почувала себе незадовільно. Також надала пояснення, що ОСОБА_1 не вживає будь-то алкогольні, наркотичні чи інші речовини; характеризується виключно позитивно, як в побуті, так і на роботі, має високу соціальну відповідальність. Як судом першої, так і апеляційної інстанції були досліджені докази у провадженні, відповідно до яких вбачається наступне. Відповідно до даних протоколу про адміністративне правопорушення серії ДПР18 № 018781 від 28 вересня 2020 року, в означений день, о 03 год. 45 хв. в м. Києві, пр.-т Науки, 24, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом «Ford Fusion», д.н.з. НОМЕР_1 , з ознаками наркотичного сп`яніння: зіниці ока розширені та не реагують на світло, неприродна блідість, тремтіння пальців рук. Від проходження огляду на стан сп`яніння у встановленому законом порядку водій відмовився в присутності двох свідків, чим порушив вимоги п. 2.5 Правил дорожнього руху, за що відповідальність передбачена ч. 1 ст. 130 КУпАП (а.с. 1). ОСОБА_4 було роз`яснено його права, передбачені ст. 63 Конституції України та ст. 268 КУпАП, розуміння яких він засвідчив власноручним підписом в протоколі про адміністративне правопорушення (а.с. 1) та зазначив, що ознайомлений з тим, що відсторонений від керування та автомобіль залишає на місці. Протокол про адміністративне правопорушення був складений уповноваженою на те особою - поліцейським роти № 1 батальйону № 2 полку № 1 УПП в м. Києві ДПП капралом поліції Павлюк Н.М., дії якої ні ОСОБА_1 , ні його захисником - оскаржені не були. Обставини вчиненого правопорушення, що викладені в протоколі, засвідчили свідки ОСОБА_5 та ОСОБА_6 , що узгоджується з поясненнями останніх від 28 вересня 2020 року (а.с. 2). Згідно переглянутого відеозапису досліджуваних подій вбачається, що ОСОБА_1 в присутності двох свідків, на пропозицію працівника поліції пройти огляд на стан наркотичного сп`яніння у лікаря-нарколога - відмовився від проходження такого огляду, що і слугувало причиною для складання працівниками поліції протоколу про адміністративне правопорушення за порушення останнім п. 2.5 Правил дорожнього руху України. Досліджуваний відеозапис в повному обсязі спростовує доводи сторони захисту, викладені в апеляційній скарзі в частині недотримання працівниками поліції процедури огляду водія, в т. ч. і приписів ст. 266 КУпАП, та направлення його для освідування до медичного закладу. Що стосується відсутності в матеріалах справи направлення на огляд водія транспортного засобу до медичного закладу охорони здоров`я, то і цей довід апеляційної скарги - є неспроможним, з урахуванням того, що ОСОБА_1 відмовився від проходження такого огляду в присутності двох свідків, анкетні дані яких були встановлені працівниками поліції, без зауважень та застережень з боку самого ОСОБА_1 . При цьому, доводи ОСОБА_7 та в його інтересах захисника Свистули Д.А. про те, що він не перебував в стані наркотичного сп`яніння - не ставлять під сумнів висновки суду, оскількивизначення таких ознак, за їх наявності, відноситься до компетенції працівників поліції, що, відповідно до п. 2.5 Правил дорожнього руху України,породжує у водія обов`язок на вимогу працівника поліції, пройти огляд для визначення стану сп`яніння. Посилання сторони захисту на те, що працівниками поліції була порушена Інструкція про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, що виразилась у запропонуванні одразу прослідувати у відповідний заклад охорони здоров`я,- на увагу не заслуговують та спростовуються цією ж Інструкцією, відповідно до п. 12 якої у разі наявності підстав вважати, що водій транспортного засобу перебуває у стані наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, поліцейський направляє цю особу до найближчого закладу охорони здоров`я. Що стосується посилання захисника на той факт, що при розгляді справи судом першої інстанції, ОСОБА_1 не було забезпечено можливості надати пояснення щодо відсутності його вини та обставин складання щодо нього протоколу про адміністративне правопорушення, то право на надання пояснень ОСОБА_1 було в повній мірі реалізовано в суді апеляційної інстанції, проте вагомих доводів щодо незаконності складання протоколу про адміністративне правопорушення останній не надав. За наведеним, в сукупності, суд першої інстанції прийшов до ґрунтовного висновку про доведеність винуватості ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, за порушення ним п. 2.5 Правил дорожнього руху України. У рішенні по справі "О`Галлоран та Франціє проти Сполученого Королівства" від 29.06.2007, Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов`язки у правовому полі. Притягнення ОСОБА_1 до відповідальності за відмову від проходження огляду на стан наркотичного сп`яніння буде сприяти досягненню основної мети - виховання правопорушника. Наявність позитивних характеристик, постійного місця роботи, яке є джерелом доходів сім`ї та перебування на утриманні ОСОБА_1 співмешканки, 2001 р.н. - ніяким чином не впливає на обраний вид стягнення судом першої інстанції, оскільки санкція статті 130 КУпАП є безальтернативною і іншого виду стягнення - не передбачає. З урахуванням викладеного, порушень норм матеріального або процесуального права, які були б підставою для скасування чи зміни постанови суду першої інстанції, під час апеляційного перегляду справи - не встановлено. За наведеним, апеляційна скарга захисника Свистули Д.А. задоволенню не підлягає. Керуючись ст. 294 КУпАП, - П О С Т А Н О В И В: Постанову Голосіївського районного суду м. Києва від 02 грудня 2020 року, якою ОСОБА_1 визнаний винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч 1 ст. 130 КУпАП, та на нього за цим законом накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 600 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 10.200 грн. з позбавленням права керування транспортними засобами строком на один рік - залишити без змін, а апеляційну скаргу захисника Свистули Дар`ї Андріївни в інтересах ОСОБА_1 - без задоволення. Постанова набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає. Суддя Київського апеляційного суду С.В.Гладій