Постанова 4856 № 560/3164/20

П О С Т А Н О В А ІМЕНЕМ УКРАЇНИ Справа № 560/3164/20 Головуючий суддя 1-ої інстанції - Салюк П.І. Суддя-доповідач - Сапальова Т.В. 03 лютого 2021 року м. Вінниця Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії: головуючого судді: Сапальової Т.В. суддів: Смілянця Е. С. Капустинського М.М. , за участю: секретаря судового засідання: Колісниченко Ю.В., представниці позивачки: Бацюк О.М., представниці відповідача: Федосєєвої Л.Є., розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області на рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 21 липня 2020 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області про визнання протиправними та скасування відмови, рішення, зобов`язання вчинити дії, В С Т А Н О В И В : в червні 2020 року ОСОБА_1 звернулась до Хмельницького окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області про визнання протиправною та скасування відмови Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області у призначенні ОСОБА_1 , пенсії по інвалідності відповідно до ч. 7 статті 37 Закону України "Про державну службу"; визнання протиправним та скасування рішення про відмову Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області №283 від 04 березня2020 року у перерахунку пенсії; зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області зарахувати ОСОБА_1 до стажу державної служби період роботи з 23 серпня 1989 року по 28 лютого 2020 року; зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області призначити та здійснити виплату ОСОБА_1 пенсії державного службовця по інвалідності відповідно до ч. 7-12 статті 37 Закону України "Про державну службу" в розмірі 60% суми заробітної плати, з якої сплачено єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування з дня подання заяви до головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області; зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області провести перерахунок пенсії державного службовця з моменту звернення - 03 березня 2020 року відповідно до статті 37 Закону України "Про державну службу". Відповідно до рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 21 липня 2020 року позов задоволено частково; визнано протиправною відмову Головного управління Пенсійного фонду України у Хмельницькій області у призначенні ОСОБА_1 пенсії по інвалідності ІІ-ї групи відповідно до ч. 7 ст. 37 Закону України "Про державну службу"; визнано протиправним та скасовано рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області № 283 від 04 березня 2020 року; зобов`язано Головне Управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області зарахувати ОСОБА_1 до стажу державної служби періоди роботи в Старосинявській районній державній адміністрації Хмельницької області з 06 серпня 1992 року по 28 лютого 2020 року; зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області призначити та здійснити нарахування і виплату ОСОБА_1 з 03 березня 2020 року пенсії державного службовця по інвалідності - ІІ ї групи відповідно до ст. 37 Закону України "Про державну службу" у розмірі 60 відсотків від заробітку, зазначеного в про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця від 28 лютого 2020 року № 0-27/33 та довідки про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця з урахуванням виплачених сум пенсії. У задоволенні позову в іншій частині відмовлено. Не погодившись з прийнятим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить його скасувати та відмовити в задоволенні позовних вимог. В обґрунтування апеляційної скарги відповідач зазначає про те, що позивачка не досягла встановленого Законом пенсійного віку. Крім того, Закон України "Про державну службу" не передбачає такого виду пенсії як пенсія по інвалідності. Позивачка у відзиві на апеляційну скаргу заперечила проти її доводів і зазначила, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, у зв`язку з чим просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін. Представниця позивачки в судовому засіданні заперечила проти доводів апеляційної скарги, у зв`язку з чим просила залишити її без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін. Представниця відповідача в судовому засіданні підтримала вимоги апеляційної скарги та просила її задовольнити. Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін, виходячи з наступного. Судом першої інстанції встановлено, що з 01 червня 2015 року ОСОБА_1 призначено пенсію по II групі інвалідності від загального захворювання відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" від 09 липня 2003 року №1058-VІ. 03 березня 2020 року позивачка звернулась до головного управління Пенсійного фонду України Хмельницької області із заявою щодо переведення на пенсію по інвалідності, відповідно до Закону України "Про державну службу". Рішенням головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області №283 від 04 березня 2020 року ОСОБА_1 відмовлено у переведені з пенсії по інвалідності за нормами Закону України "Про державну службу" від 10 грудня 2015 року № 889-VІІІ, з врахуванням наданої довідки про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця від 28 лютого 2020 року № 0-27/33 та довідки про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця (посадовий оклад, надбавка за ранг, надбавка за вислугу років), про що позивача повідомлено листом головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області від 15 травня 2020 року № 2200-0301-8/19955. Вважаючи вказану вище відмову відповідача протиправною, позивачка звернулася до суду з адміністративним позовом у даній справі. Частково задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що період роботи на посадах в органах місцевого самоврядування з 06 серпня 1992 року по 28 лютого 2020 року підлягає зарахуванню до стажу державної служби. Оскільки позивачка є інвалідом ІІ групи, має відповідний стаж на посаді державної служби, перед зверненням за призначенням пенсії працювала на посаді, віднесеній до посад державних службовців, тому наявні правові підстави для переведення позивачки з пенсії по інвалідності, призначеної їй відповідно до Закону № 1058-IV, на пенсію державного службовця по інвалідності ІІ групи відповідно до Закону № 3723-XII. Відмовляючи в задоволенні позову в іншій частині, суд першої інстанції виходив з того, що відсутні підстави врахування стажу позивачки з 23 серпня 1989 року по 05 серпня 1992 року на посадах санітарки неврологічного відділення та буфетницею дитячого відділення Старосинявської районної лікарні, оскільки такі посади не віднесені до посад державних службовців. Відповідно до ч.1 ст.308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції по суті заявлених позовних вимог, виходячи з наступного. Принципи, правові та організаційні засади забезпечення державної служби, зокрема, порядок реалізації права на пенсійне забезпечення державних службовців, визначається Законом України "Про державну службу" від 10.12.2015 № 889-VIII (далі - Закон № 889-VIII). Відповідно до пп.1 п.2 Прикінцевих та перехідних положень Закону № 889-VIII визнано таким, що втратив чинність Закон України "Про державну службу" (Відомості Верховної Ради України, 1993 р., № 52, ст. 490 із наступними змінами), крім статті 37, що застосовується до осіб, зазначених у пунктах 10 і 12 цього розділу. Згідно з п.10, 12 Прикінцевих та перехідних положень Закону № 889-VIII державні службовці, які на день набрання чинності цим Законом займають посади державної служби та мають не менш як 10 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державних службовців, визначених статтею 25 Закону України "Про державну службу" (Відомості Верховної Ради України, 1993 р., № 52, ст. 490 із наступними змінами) та актами Кабінету Міністрів України, мають право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону України "Про державну службу" (Відомості Верховної Ради України, 1993 р., № 52, ст. 490 із наступними змінами) у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців. Для осіб, які на день набрання чинності цим Законом мають не менш як 20 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державної служби, визначених статтею 25 Закону України "Про державну службу" (Відомості Верховної Ради України, 1993 р., № 52, ст. 490 із наступними змінами) та актами Кабінету Міністрів України, зберігається право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону України "Про державну службу" (Відомості Верховної Ради України, 1993 р., № 52, ст. 490 із наступними змінами) у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців. Тобто, за наявності в особи станом на 01 травня 2016 року певного стажу державної служби (10 років для осіб, що на зазначену дату займали посади державної служби, або 20 років незалежно від того, чи працювала особа станом на 01 травня 2016 року на державній службі), така особа зберігає право на призначення пенсії відповідно до ст. 37 "Про державну службу" від 16.12.1993 № 3723-XII (далі - Закон № 3723-XII), у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців. Згідно з ч.1 ст.37 Закону № 3723-XII на одержання пенсії державних службовців мають право чоловіки, які досягли віку 62 роки, та жінки, які досягли пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" , за наявності страхового стажу, необхідного для призначення пенсії за віком у мінімальному розмірі, передбаченого абзацом першим частини першої статті 28 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", у тому числі стажу державної служби не менш як 10 років, та які на час досягнення зазначеного віку працювали на посадах державних службовців, а також особи, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, незалежно від місця роботи на час досягнення зазначеного віку. Пенсія державним службовцям призначається в розмірі 60 відсотків суми їх заробітної плати, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, а особам, які на час звернення за призначенням пенсії не є державними службовцями, - у розмірі 60 відсотків заробітної плати працюючого державного службовця відповідної посади та рангу за останнім місцем роботи на державній службі, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування. Відповідно до ч.9 ст.37 Закону № 3723-XII пенсія по інвалідності у розмірах, передбачених частиною першою цієї статті, призначається за наявності страхового стажу, встановленого для призначення пенсії по інвалідності відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" ( 1058-15 ), особам, визнаним інвалідами I або II групи у період перебування на державній службі, які мають стаж державної служби не менше 10 років, а також особам з числа інвалідів I або II групи незалежно від часу встановлення їм інвалідності, які мають не менше 10 років стажу державної служби на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, якщо безпосередньо перед зверненням за призначенням такої пенсії вони працювали на зазначених посадах. Пенсія по інвалідності відповідно до цього Закону призначається незалежно від причини інвалідності за умови припинення державної служби. Таким чином, особи, зазначені в п.10, 12 Прикінцевих та перехідних положень Закону №889-VIII, відповідно до ст.37 Закону № 3723-XII мають право в тому числі і на призначення пенсії по інвалідності. З урахуванням наведеного доводи апеляційної скарги про те, що чинний Закон №889-VIII не передбачає пенсії по інвалідності для державних службовців, є необґрунтованими. Крім того, Закон № 3723-XII не пов`язує нарахування пенсії по інвалідності з такою умовою, як досягнення певного віку. Отже, доводи апеляційної скарги в цій частині не ґрунтуються на положеннях чинного законодавства. Оцінюючи висновки суду першої інстанції про наявність підстав для переведення ОСОБА_1 на пенсію по інвалідності відповідно ст. 37 Закону № 3723-XII, колегія суддів виходить з наступного. Відповідно до записів в трудовій книжці НОМЕР_1 у період з 06 серпня 1992 року по 28 лютого 2020 року позивачка працювала на посадах "бухгалтера, заступника головного бухгалтера Старосинявського райво" та у Старосинявській райдержадміністрації на посадах економіста, економіста І категорії, провідного спеціаліста бюджетного відділу, головного спеціаліста відділу бюджету управління фінансів, начальника бюджетного відділу управління фінансів. Згідно з п.8 Прикінцевих та перехідних положень Закону №889-VIII стаж державної служби за періоди роботи (служби) до набрання чинності цим Законом обчислюється у порядку та на умовах, установлених на той час законодавством. Для призначення пенсії державного службовця відповідно до Закону № 3723-ХІІ стаж державної служби обраховується відповідно до постанови Кабінету Міністрів України "Про порядок обчислення стажу державної служби" від 03 травня 1994 року № 283 (далі - Порядок). Відповідно до п. 2 Порядку обчислення стажу державної служби, до стажу державної служби зараховується робота (служба), зокрема, на посадах в органах місцевого самоврядування, передбачених у статті 14 Закону України "Про службу в органах місцевого самоврядування", а також на інших посадах, не зазначених у цій статті, віднесених Кабінетом Міністрів України до відповідної категорії посад в органах місцевого самоврядування. Згідно зі ст.14 Закону України "Про службу в органах місцевого самоврядування" до шостої категорії посад в органах місцевого самоврядування належать посади керуючих справами (секретарів) виконавчих комітетів міських (міст районного значення), сільських, селищних рад, керівників структурних підрозділів виконавчого апарату районних та секретаріатів районних у містах Києві та Севастополі рад та їх заступників, керівників управлінь, відділів та інших структурних підрозділів виконавчих органів міських (міст районного значення), районних у містах рад та їх заступників, помічників голів, радників, консультантів, начальників секторів, головних бухгалтерів, спеціалістів управлінь, відділів, інших структурних підрозділів виконавчих органів міських (міст обласного значення та міста Сімферополя) рад, старост. З урахуванням наведеного колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що період з 06 серпня 1992 року по 28 лютого 2020 року підлягає зарахуванню до стажу державної служби ОСОБА_1 . Таким чином, ОСОБА_1 є інвалідом ІІ групи, їїє стаж державної служби складає більше 20 років, тому позивачка має право на призначення пенсії по інвалідності згідно зі ст. 37 Закону № 3723-XII, відповідно, наявні правові підстави для переведення позивачки з пенсії по інвалідності, призначеної їй відповідно до Закону № 1058-IV, на пенсію державного службовця по інвалідності ІІ групи відповідно до Закону № 3723-XII. Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом у постанові від 16 жовтня 2019 року у зразковій справі №822/524/18 . Виходячи з суб`єктного складу спірних правовідносин, підстав виникнення спору та правового регулювання спірних правовідносин, колегія суддів дійшла висновку про те, що дана справа відповідає ознакам типової справи, викладеним у рішенні Верховного Суду у справі №822/524/18. Згідно з ч.3 ст.291 КАС України при ухваленні рішення у типовій справі, яка відповідає ознакам, викладеним у рішенні Верховного Суду за результатами розгляду зразкової справи, суд має враховувати правові висновки Верховного Суду, викладені у рішенні за результатами розгляду зразкової справи. Отже, доводи апеляційної скарги не ґрунтуються на вимогах чинного законодавства, яке регулює спірні правовідносини, та повністю спростовуються встановленими у справі обставинами. Відповідно до статті 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. На підставі вищевикладеного колегія суддів дійшла висновку про те, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, а тому рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 21 липня 2020 року слід залишити без змін. Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд П О С Т А Н О В И В : апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області залишити без задоволення, а рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 21 липня 2020 року - без змін. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати прийняття відповідно до ч.1 ст.325 КАС України та може бути оскаржена в касаційному порядку з підстав, передбачених п.2 ч.5 ст.328 КАС України. Згідно з ч.1 ст. 329 КАС України касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Постанова суду складена в повному обсязі 12 лютого 2021 року. Головуючий Сапальова Т.В. Судді Смілянець Е. С. Капустинський М.М.