Постанова 4856 № 560/2102/23

П О С Т А Н О В А ІМЕНЕМ УКРАЇНИ Справа № 560/2102/23 Головуючий суддя 1-ої інстанції - Польовий О.Л. Суддя-доповідач - Залімський І. Г. 31 серпня 2023 року м. Вінниця Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії: головуючого судді: Залімського І. Г. суддів: Сушка О.О. Мацького Є.М. , розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області на рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 13 березня 2023 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області, Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії, В С Т А Н О В И В : ОСОБА_1 звернулася в суд з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області, в якому просить суд: - визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області від 27.01.2023 №968250875317 щодо відмови у переведенні ОСОБА_1 на пенсію за віком відповідно до Закону України від 16.12.1993 №3723-ХІІ "Про державну службу" (Закон №3723-ХІІ); - зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області зарахувати ОСОБА_1 до стажу державної служби період роботи в органах державної податкової служби з 06.09.1995 по 18.01.2023; - зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області призначити та здійснити нарахування і виплату ОСОБА_1 з 20.01.2023 пенсію державного службовця відповідно до статті 37 Закону №3723-ХІІ із заробітку, зазначеного у довідках Головного управління ДПС в Хмельницькій області від 19.01.2023 №61/Л/22-01-10-02-06, від 19.01.2023 №62/Л/22-01-10-02-06, від 19.01.2023 №№63/Л/22-01-10-02-06. Рішенням Хмельницького окружного адміністративного суду від 13.03.2023 позов задоволено. Не погоджуючись із вказаним судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просив рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 13.03.2023 скасувати, прийняти нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог в повному обсязі, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, невідповідність висновків суду обставинам справи, що призвело до неповного з`ясування обставин справи і, як наслідок, невірного вирішення справи та прийняття необґрунтованого рішення. В обґрунтування апеляційної скарги зазначено, що рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області від 27.01.2023 №968250875317 правомірно відмовлено позивачу у переведенні на пенсію по інвалідності за нормами Закону України "Про державну службу" №889-VIII, оскільки зазначеним законом не передбачено призначення даного виду пенсії. Позивач не подала відзив на апеляційну скаргу відповідача. Ухвалою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 06.07.2023, з урахуванням п.3 ч.1 ст.311 КАС України, суд вирішив розглядати дану справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами. Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла наступних висновків. Як вірно встановлено судом першої інстанції, ОСОБА_1 призначена пенсія по інвалідності відповідно до Закону №1058-IV. Відповідно до відомостей трудової книжки НОМЕР_1 позивачка у період з 06.09.1995 по 18.01.2023 працювала на різних посадах в органах державної податкової служби. 20.01.2023 позивачка звернулась до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області з заявою про переведення її з пенсії по інвалідності, призначеної відповідно до Закону №1058-IV, на пенсію за віком у відповідності до статті 37 Закону №3723-ХІІ. Рішенням від 27.01.2023 №968250875317 Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області відмовило позивачці у переведенні на пенсію зі віком у зв`язку з відсутністю правових підстав. Листом від 02.02.2023 №2200-0303/8/8406 Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області повідомило позивачку про прийняте рішення. Не погоджуючись з рішенням відповідача про відмову у переведенні на пенсію по інвалідності, позивач звернулася до суду. Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що позивач має стаж на посаді державної служби понад 20 років, а тому має право на призначення пенсії за віком згідно зі ст. 37 Закону № 3723-XII, а тому відповідно наявні правові підстави для переведення позивачки з пенсії по інвалідності, призначеної їй відповідно до Закону № 1058-IV, на пенсію державного службовця за віком відповідно до Закону № 3723-XII. Колегія суддів погоджується із вказаним висновком суду першої інстанції та враховує наступне. Приписами частини 3 статті 46 Конституції України, передбачено, що пенсії, інші види соціальних витрат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом. Згідно із ч.2 ст.46 Закону України "Про державну службу" від 10.12.2015№889-VIII до стажу державної служби зараховуються, зокрема, час перебування на посадах, на яких присвоюються військові та спеціальні звання. Стаж державної служби, відповідно до пункту 6 Порядку обчислення стажу державної служби, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 березня 2016 року № 229, за періоди роботи (служби) до набрання чинності Законом №889-VIII обчислюється відповідно до пункту 8 розділу XI Прикінцевих та перехідних положень Закону №889-VIII. Тобто, стаж державної служби за періоди роботи (служби) до набрання чинності цим Законом обчислюється у порядку та на умовах, установлених на той час законодавством. Для призначення пенсії державного службовця відповідно до Закону №3723, стаж державної служби обраховувався відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 03.05.94 №283 "Про порядок обчислення стажу державної служби" (Порядок №283). Пунктом 2 Порядку №283 визначено, що до стажу державної служби зараховується робота (служба), зокрема, на посадах керівних працівників і спеціалістів в апараті державної податкової служби. Відповідно до відомостей трудової книжки НОМЕР_1 позивачка у період з 06.09.1995 по 18.01.2023 працювала на різних посадах в органах державної податкової служби. Пунктом 342.4 статті 342 Податкового кодексу України передбачено, що посадові особи контролюючих органів є державними службовцями. Статтею 344 ПК України встановлено, що пенсійне забезпечення посадових осіб контролюючих органів, крім діючих у них підрозділів податкової міліції, здійснюється в порядку та на умовах, передбачених законом України "Про державну службу". Тому, період роботи зазначених осіб (у тому числі тих, яким присвоєні спеціальні звання) у контролюючих органах зараховується до стажу державної служби та стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, що дає право на призначення пенсії відповідно до закону України "Про державну службу" незалежно від місця роботи на час досягнення віку, передбаченого зазначеним Законом. Відповідно до статті 343 ПК України посадовим особам органів державної податкової служби присвоюються, зокрема, такі спеціальні звання: радник податкової та митної справи I рангу; радник податкової та митної справи II рангу; радник податкової та митної справи III рангу. Отже, спірні періоди роботи позивачки в органах державної податкової служби зараховуються до стажу державної служби. Відповідно до п. 2 розд. ХІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону № 889-VIII, з 01 травня 2016 року втратив чинність Закон України "Про державну службу" від 28.12.1993 № 3723-XII (Закон № 3723-XII), крім статті 37, що застосовується до осіб, зазначених у п. 10 і 12 цього розділу. Зокрема, п. 10, 12 розд. ХІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону № 889-VIII передбачено, що державні службовці, які на день набрання чинності цим Законом займають посади державної служби та мають не менш як 10 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державних службовців, визначених ст. 25 Закону № 3723-XII та актами Кабінету Міністрів України, мають право на призначення пенсії відповідно до ст. 37 Закону № 3723-XII у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців. Для осіб, які на день набрання чинності цим Законом мають не менш як 20 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державної служби, визначених ст. 25 Закону № 3723-XIIта актами Кабінету Міністрів України, зберігається право на призначення пенсії відповідно до ст. 37 Закону № 3723-XII у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців. Тобто, за наявності в особи станом на 01 травня 2016 року певного стажу державної служби (10 років для осіб, що на зазначену дату займали посади державної служби, або 20 років незалежно від того, чи працювала особа станом на 01 травня 2016 року на державній службі), така особа зберігає право на призначення пенсії відповідно до ст. 37 Закону № 3723-XII, але за такої умови: у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців. Частиною 1 ст. 37 Закону № 3723-XII встановлено, що на одержання пенсії державних службовців мають право чоловіки, які досягли віку 62 роки, та жінки, які досягли пенсійного віку, встановленого ст. 26 Закону № 1058-IV, за наявності страхового стажу, необхідного для призначення пенсії за віком у мінімальному розмірі, передбаченого абз. 1 ч. 1 ст. 28 згаданого Закону, у тому числі стажу державної служби не менш як 10 років, та які на час досягнення зазначеного віку працювали на посадах державних службовців, а також особи, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, незалежно від місця роботи на час досягнення зазначеного віку. Пенсія державним службовцям призначається в розмірі 60 відсотків суми їх заробітної плати, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, а до 01 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, а особам, які на час звернення за призначенням пенсії не є державними службовцями, - у розмірі 60 відсотків заробітної плати працюючого державного службовця відповідної посади та рангу за останнім місцем роботи на державній службі, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, а до 2011 року - страхові внески на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування. Таким чином, оскільки позивачка має стаж на посаді державної служби понад 20 років вона має право на призначення пенсії за віком згідно зі ст. 37 Закону № 3723-XII, а тому відповідно наявні правові підстави для переведення позивачки з пенсії по інвалідності, призначеної їй відповідно до Закону № 1058-IV, на пенсію державного службовця за віком відповідно до Закону № 3723-XII. Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 19 березня 2019 року по справі №507/926/17, від 03 квітня 2019 року по справі №398/3484/16-а та від 14 листопада 2019 року по справі №348/2369/16-а. Таким чином, рішення відповідача про відмову у переході на інший вид пенсії є протиправним. Відповідно до ч.3 ст.45 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" №1058-IV, переведення з одного виду пенсії на інший здійснюється з дня подання заяви на підставі документів про страховий стаж, заробітну плату (дохід) та інших документів, що знаходяться на час переведення з одного виду пенсії на інший в пенсійній справі, а також додаткових документів, одержаних органами Пенсійного фонду. Оскільки позивачка із заявою про переведення на пенсію за віком відповідно до Закону України "Про державну службу" звернулася до пенсійного органу 20.01.2023, нарахування та виплата такої пенсії повинна проводитись саме з дня звернення із відповідною заявою, тобто з 20.01.2023. За змістом рішення Великої Палати Верховного Суду від 13.02.2019 по зразковій справі №822/524/18 належним способом захисту прав позивача в таких типових справах є зобов`язання пенсійного органу призначити та здійснити нарахування і виплату позивачу пенсії державного службовця відповідно до ст. 37 Закону №3723-ХІІ "Про державну службу" у розмірі 60 відсотків від заробітку, зазначеного у відповідній довідці. На підставі викладеного, судова колегія вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права і прийшов до обґрунтованого висновку про задоволення позовних вимог, а доводи апеляційної скарги не спростовують висновки суду першої інстанції. Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 315 та статті 316 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Таким чином, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін. Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд П О С Т А Н О В И В : апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області залишити без задоволення, а рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 13 березня 2023 року - без змін. Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає. Головуючий Залімський І. Г. Судді Сушко О.О. Мацький Є.М.