Постанова 4856 № 560/11189/22

П О С Т А Н О В А ІМЕНЕМ УКРАЇНИ Справа № 560/11189/22 Головуючий суддя 1-ої інстанції - Божук Д.А. Суддя-доповідач - Залімський І. Г. 14 червня 2023 року м. Вінниця Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії: головуючого судді: Залімського І. Г. суддів: Мацького Є.М. Сушка О.О. , розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області на рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 13 лютого 2023 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії, В С Т А Н О В И В : ОСОБА_1 звернувся до Хмельницького окружного адміністративного суду із позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області, у якому просив суд: - визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області про відмову в призначенні пенсії від 15.09.2022 №221350004214; - зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області зарахувати до страхового стажу період роботи з 14 листопада 1983 року по 05 липня 1984 року, що складає 8 місяців15 днів; - зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області призначити пенсію за віком з 06 серпня 2022 року відповідно до Закону України від 09.07.2003 №1058-ІV "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" (Закон №1058-ІV). Рішенням Хмельницького окружного адміністративного суду від 13.02.2023 позов задоволено частково, ухвалено: - зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області зарахувати ОСОБА_1 до страхового стажу період роботи з 14 листопада 1983 року по 05 липня 1984 року у колгоспі імені 50-річчя Жовтня. - у задоволенні решти позовних вимог відмовити. Не погоджуючись із вказаним судовим рішенням, Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області подало апеляційну скаргу, в якій просить рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 13.02.2023 скасувати, прийняти нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог в повному обсязі, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, невідповідність висновків суду обставинам справи, що призвело до неповного з`ясування обставин справи і, як наслідок, невірного вирішення справи та прийняття необґрунтованого рішення. В обґрунтування апеляційної скарги зазначено, що до страхового стажу позивача не зараховано період роботи в колгоспі імені 50-річчя Жовтня з 14.11.1983 по 05.07.1984 згідно з записами трудової книжки серії НОМЕР_1 від 11.05.1983. Трудова книжка колгоспника оформлена з порушенням вимог, адже відсутня інформація про встановлений мінімум трудової участі у господарстві та фактично вироблені ОСОБА_1 вихододні. Звертає увагу, що позивачем невірно розраховано кількість 8 місяців 15 днів за спірний період. Період з 14 листопада 1983 року по 05 липня 1984 року складав 7 місяців 21 день. Тому навіть при умові зарахування зазначеного періоду роботи до страхового стажу позивач не набуде необхідної кількості такого стажу згідно вимог Закону. Позивач та Головне управління Пенсійного фонду України в Рівненській області не подали відзиву або письмових пояснень на апеляційну скаргу. Ухвалою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 14.04.2023, з урахуванням п.3 ч.1 ст.311 КАС України, суд вирішив розглядати дану справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами. Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла наступних висновків. Як вірно встановлено судом першої інстанції, 09.09.2022 ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ), звернувся до головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області з заявою про призначення пенсії за віком відповідно до Закону № 1058-ІV. До заяви про призначення пенсії позивач надав, зокрема, трудову книжку серії НОМЕР_1 від 11.05.1983. Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області від 15.09.2022 № 221350004214 позивачу відмовлено у призначенні пенсії за віком у зв`язку з відсутністю необхідного стажу роботи 29 років. Вказано, що страховий стаж особи становить 27 років 5 місяців 11 днів, а для визначення права на призначення пенсії - 28 років 4 місяці 5 днів. За доданими документами до страхового стажу не зараховано період роботи в колгоспі імені 50-річчя Жовтня з 14.11.1983 по 05.07.1984 згідно із записами трудової книжки серії НОМЕР_1 від 11.05.1983, оскільки заявником не надана довідка про періоди роботи на підставі записів про трудову участь з урахуванням виробленого мінімуму (тобто довідка в якій зазначається з якого часу колгоспник перебував членом колгоспу, кількість нарахованих трудоднів або відпрацьованих людино-днів та підстава видачі довідки) Позивач не погодився із вказаною відмовою, а тому звернувся до суду. Частково задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що наявні правові підстави для зарахування до стажу позивача періоду роботи з 14 листопада 1983 року по 05 липня 1984 року працював у колгоспі імені 50-річчя Жовтня. Водночас, навіть з урахуванням спірних періодів роботи загальний страховий стаж позивача не становить 29 років, що є умовою для призначення позивачу пенсії за віком, тому рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області про відмову в призначенні пенсії від 15 вересня 2022 року №221350004214, у зв`язку з відсутністю необхідного страхового стажу, є правомірним та не підлягає скасуванню. Відповідно до ч.1 ст.308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. З матеріалів апеляційної скарги встановлено, що відповідач фактично погодився із висновками суду першої інстанції в частині відмови в задоволенні позовних вимог, а тому, керуючись положеннями ч.1 ст.308 КАС України, колегія суддів здійснювала перегляд оскаржуваного судового рішення в межах апеляційної скарги відповідача. Колегія суддів погоджується із вказаним висновком суду першої інстанції про задоволення позову та враховує наступне. Відповідно до ч.1 ст.26 Закону №1058-ІV особи мають право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років за наявності страхового стажу не менше 15 років по 31 грудня 2017 року. Починаючи з 1 січня 2018 року право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років мають особи за наявності страхового стажу, зокрема, з 1 січня 2022 року по 31 грудня 2022 року - не менше 29 років. Частиною 1 статті 24 Закон №1058-ІV встановлено, що страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок. Згідно із ч.2 ст.24 Закону №1058-ІV страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом. Статтею 56 Закону України №1788-XII "Про пенсійне забезпечення" передбачено, що до стажу роботи зараховується робота, виконувана на підставі трудового договору на підприємствах, в установах, організаціях і кооперативах, незалежно від використовуваних форм власності та господарювання, а також на підставі членства в колгоспах та інших кооперативах, незалежно від характеру й тривалості роботи і тривалості перерв. При обчисленні стажу роботи в колгоспі за період після 1965 року, якщо член колгоспу не виконував без поважних причин встановленого мінімуму трудової участі в громадському господарстві, враховується час роботи за фактичною тривалістю. Наведені норми свідчать про те, що єдиною підставою для врахування до трудового стажу часу роботи колгоспника за фактичною тривалістю є невиконання встановленого мінімуму трудової участі саме без поважних причин. Постановою Ради Міністрів СРСР від 21.04.1975 №310 затверджено Основні положення про порядок видачі і ведення трудових книжок колгоспників (Основні положення), згідно з пунктом 1 яких трудова книжка колгоспника є основним документом про трудову діяльність члена колгоспу. Відповідно до пунктів 5, 6 Основних положень про порядок видачі трудових книжок колгоспників до трудової книжки колгоспника заносились, зокрема, відомості про трудову участь (прийнятий у колгоспі річний мінімум участі в громадському господарстві, його виконання), відомості про нагородження та заохочення, переведення на іншу роботу, припинення роботи. Всі записи в трудовій книжці завіряються в усіх розділах за час роботи в колгоспі підписом голови колгоспу або спеціально уповноваженого правлінням колгоспу особи та печаткою. Пунктом 13 Основних положень передбачено, що відповідальність за своєчасне і правильне заповнення трудових книжок, за їх облік, зберігання і видачу несе спеціально уповноважена правлінням колгоспу особа. Відповідно до трудової книжки позивач з 14 листопада 1983 року по 05 липня 1984 року працював у колгоспі імені 50-річчя Жовтня. Водночас, записи про встановлений мінімум вихододнів, як і про відпрацьовані дні, відсутні, що й слугувало підставою для не зарахування до страхового стажу позивача періоду роботи в колгоспі з 14 листопада 1983 року по 05 липня 1984 року. Як обґрунтовано зауважив суд першої інстанції, неналежний порядок ведення та заповнення трудової книжки та іншої документації з вини адміністрації підприємства не може бути підставою для позбавлення позивача його конституційного права на соціальний захист щодо вирішення питань надання пенсії за віком. У постанові Верховного Суду від 06.02.2018 у справі №677/277/17 зазначив, що недотримання правил ведення трудової книжки може мати негативні наслідки саме для особи, яка допустила такі порушення, а не для зазначеної у такій трудовій книжці особи. З урахування наведеного, наявні правові підстави для зарахування до стажу позивача періоду роботи з 14 листопада 1983 року по 05 липня 1984 року у колгоспі імені 50-річчя Жовтня. На підставі викладеного, судова колегія вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права і прийшов до обґрунтованого висновку про часткове задоволення позовних вимог, а доводи апеляційної скарги не спростовують висновки суду першої інстанції. Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 315 та статті 316 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Таким чином, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін. Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд П О С Т А Н О В И В : апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області залишити без задоволення, а рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 13 лютого 2023 року - без змін. Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає. Головуючий Залімський І. Г. Судді Мацький Є.М. Сушко О.О.