Постанова Київський апеляційний суд № 752/17785/20

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД - Справа № 33/824/1180/2021 Постанова винесена суддею Мазур Ю.Ю. Категорія: ст. 44-3 КУпАП П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 02 лютого 2021 року суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду Горб І.М., перевіривши матеріали справи про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на постанову судді Голосіївського районного суду м. Києва від 26 листопада 2020 року, в с т а н о в и л а: Постановою судді Голосіївського районного суду м. Києва від 26 листопада 2020 року ОСОБА_1 визнано винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 44-3 КУпАП, та на неї накладено адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 1 000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 грн. Також постановлено стягнути з ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 420 грн. 40 коп. Не погоджуючись із зазначеною постановою суду, ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу, в якій, вважаючи постанову суду незаконною та необґрунтованою, прийнятою з порушенням норм матеріального та процесуального права, просить її скасувати, та на підставі ст. 22 КУпАП звільнити її від адміністративної відповідальності за ст. 44-3 КУпАП за малозначністю вчиненого адміністративного правопорушення, оголосити їй усне зауваження, а провадження у справі закрити. Також ОСОБА_1 просить поновити строк на апеляційне оскарження постанови суду, як пропущений з поважних причин, посилаючись на те, що у судове засідання, шляхом направлення SMS-повідомлення за номером телефону, який вказаний у протоколі про адміністративне правопорушення, як засоби зв`язку зі нею, або шляхом направлення судової повістки за адресою її проживання, її не викликали, хоча, намагаючись отримати інформацію про дату, час та місце розгляду справи, вона неодноразово самостійно телефонувала до суду. При цьому постанову, яку оприлюднено в Єдиному державному реєстрі судових рішень 24.12.2020 року, будь-якими засобами зв`язку на її адресу не направлено і нею не отримано, а про постановлене 26.11.2020 року щодо неї рішення вона дізналась від знайомої, яка надіслала на її електронну адресу відомості з порталу Судової влади України про справу щодо неї. Крім того, зазначає, що 26.11.2020 року вона перебувала у своїх батьків в с. Зелений Ріг Жашківського району Черкаської області на самоізоляції, так як її батьки мали позитивний тест на гостру респіраторну хворобу СОVID-19. Перевіривши матеріали справи про адміністративне правопорушення, розглянувши клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження постанови суду, вважаю, що клопотання про поновлення строку задоволенню не підлягає, а апеляційна скарга підлягає поверненню особі, яка її подала, з наступних підстав. Згідно ч. 2 ст. 294 КУпАП, постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником протягом десяти днів з дня винесення постанови. Постанова Голосіївського районного суду м. Києва відносно ОСОБА_1 була винесена 26 листопада 2020 року. Разом з тим, апеляційну скаргу та клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження ОСОБА_1 подала 19.01.2021 року, згідно штампу вхідної кореспонденції суду, тобто з пропуском встановленого законом 10-денного строку на апеляційне оскарження. Строк на апеляційне оскарження постанови судді у справі про адміністративне правопорушення може бути поновлений тільки у тому разі, коли він пропущений з поважних причин. Між тим, доводи ОСОБА_1 , наведені в обґрунтування прохання про поновлення строку на апеляційне оскарження, не містять посилань на обставини, які б свідчили про поважність причин пропуску строку на апеляційне оскарження постанови Голосіївського районного суду м. Києва від 26 листопада 2020 року. Як вбачається з постанови Голосіївського районного суду м. Києва від 26 листопада 2020 року, ОСОБА_1 не була присутньою при розгляді справи про адміністративне правопорушення в суді першої інстанції. Разом з тим, з матеріалів справи слідує, що справа призначалася до розгляду на 02.10.2020 року, про що секретар судового засідання намагався повідомити ОСОБА_1 телефонограмою за номером її телефону НОМЕР_1 , однак остання не відповіла на дзвінок, у зв`язку з чим розгляд справи було відкладено на 26.11.2020 року (а.с. 8). Проте, будучи повідомленою телефонограмою за номером телефону НОМЕР_1 про день та час розгляду справи, призначеної на 26.11.2020 року (а.с. 9), ОСОБА_1 у судове засідання не з`явилася, про причини своєї неявки не повідомила і клопотання про відкладення розгляду справи до суду не надіслала, що свідчить про свідоме небажання ОСОБА_1 з`являтись у судове засідання, а тому суд, у відповідності до ст. 268 КУпАП, розглянув справу за відсутності ОСОБА_1 та притягнув останню до адміністративної відповідальності за ст. 44-3 КУпАП. Отже, вищенаведені обставини вказують на те, що ОСОБА_1 , будучи обізнаною про перебування даної справи на розгляді у Голосіївському районному суді м. Києва та її призначення до розгляду у судовому засіданні на 26 листопада 2020 року, в подальшому самостійно не поцікавилася ні станом, ні наслідками розгляду справи про адміністративне правопорушення щодо неї, а поставилася до цього питання байдуже. При цьому, відповідно до практики Європейського суду з прав людини, вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є обмеженими. Від судів вимагається вказувати підстави. Однією з таких підстав може бути, наприклад, неповідомлення сторін органами влади про прийняті рішення у їхній справі. Проте навіть тоді можливість поновлення не буде необмеженою, оскільки сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження (рішення "Пономарьов проти України"). Таким чином, зазначені ОСОБА_1 обставини, такі як прийняття оскаржуваної постанови за її відсутності, та не направлення їй копії оскаржуваної постанови, про яку вона дізналась випадково від знайомої, не можуть бути визнані достатнім обґрунтуванням поважності причини пропуску строку на апеляційне оскарження, оскільки нею не надано будь-яких доказів на підтвердження того, що вона, будучи обізнаною про судове засідання, призначене на 26 листопада 2020 року, була позбавлена можливості дізнатися про результати розгляду справи про адміністративне правопорушення щодо неї, отримати оскаржувану постанову раніше, та відповідно своєчасно подати апеляційну скаргу. Щодо посилання ОСОБА_1 на те, що 26.11.2020 року вона перебувала у своїх батьків в с. Зелений Ріг Жашківського району Черкаської області на самоізоляції, так як її батьки мали позитивний тест на гостру респіраторну хворобу СОVID-19, то воно не заслуговує на увагу, оскільки підтверджуючих документів до клопотання додано не було. За таких обставин, відсутні підстави для поновлення ОСОБА_1 строку на апеляційне оскарження, оскільки причини, на які вона посилається, з урахуванням зазначених вище обставин, не є поважними. Апеляційна скарга, подана після закінчення цього строку, повертається апеляційним судом особі, яка її подала, якщо вона не заявляє клопотання про поновлення цього строку, а також якщо у поновленні строку відмовлено. Оскільки доказів, які б підтверджували поважність пропуску строку на апеляційне оскарження судового рішення, апелянтом не надано, а обставини, на які вона посилається, не є поважними і не підлягають визнанню поважними, то у поновленні строку на апеляційне оскарження слід відмовити, а апеляційну скаргу повернути ОСОБА_1 . На підставі викладеного та керуючись ст. 294 КУпАП, суддя п о с т а н о в и л а: Відмовити ОСОБА_1 у поновленні строку на апеляційне оскарження постанови Голосіївського районного суду м. Києва від 26 листопада 2020 року в справі про адміністративне правопорушення за ст. 44-3 КУпАП відносно ОСОБА_1 . Апеляційну скаргу повернути ОСОБА_1 . Постанова є остаточною і оскарженню не підлягає. Суддя Київського апеляційного суду Горб І.М.