Постанова 4851 № 520/14170/2020

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 04 лютого 2021 р.Справа № 520/14170/2020 Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії: Головуючого судді: Рєзнікової С.С., Суддів: Бегунца А.О. , Мельнікової Л.В. , за участю секретаря судового засідання Машури Г.І. розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 03.12.2020 року, головуючий суддя І інстанції: Чудних С.О., майдан Свободи, 6, м. Харків, 61022, повний текст складено 03.12.20 року по справі № 520/14170/2020 за позовом ОСОБА_1 до Міжрайонного відділу державної виконавчої служби по Дергачівському та Золочівському районах Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Харків) третя особа Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Довіра та Гарантія" про визнання дій протиправними, визнання протиправною та скасування постанови, ВСТАНОВИВ: Позивач, ОСОБА_1 , звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Міжрайонного відділу державної виконавчої служби по Дергачівському та Золочівському районах Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Харків), третя особа Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Довіра та Гарантія", в якому просив суд: - визнати неправомірними дії державного виконавця Міжрайонного відділу державної виконавчої служби по Дергачівському та Золочівському районах Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) щодо винесення постанови від 12.03.2020 про стягнення виконавчого збору у розмірі 98135,47 грн в межах виконавчого провадження №49007977; - визнати протиправною та скасувати постанову державного виконавця Міжрайонного відділу державної виконавчої служби по Дергачівському та Золочівському районах Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) про стягнення виконавчого збору у розмірі 98135,47 грн в межах виконавчого провадження №49007977. 23.11.2020 від представника позивача до суду першої інстанції надійшло клопотання про поновлення строку звернення до суду із даним позовом, в обґрунтування якого зазначено, що оскаржувану постанову від 12.03.2020 у ВП № 49007977 позивач не отримував. Натомість, 25.09.2020 позивач отримав постанову про відкриття виконавчого провадження, за яким здійснено стягнення виконавчого збору. У зв`язку із тим, що позивач є людиною похилого віку та юридично необізнаний, він лише 13.10.2020 звернувся до свого адвоката за правничою допомогою, а 16.10.2020 звернувся до суду. Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 03.12.2020 клопотання представника позивача щодо визнання поважними причин пропуску строку звернення до суду залишено без задоволення. Адміністративний позов залишено без розгляду. Не погодившись з ухвалою суду першої інстанції, позивачем подано апеляційну скаргу, згідно з якою апелянт просить суд скасувати оскаржувану ухвалу та направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду, посилаючись на неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи та неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права. Сторони по справі не скористались своїм правом на подання відзиву на апеляційну скаргу. Відповідно до ч. 4 ст. 229 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється. Колегія суддів заслухавши суддю-доповідача, перевіривши в межах доводів апеляційної скарги ухвалу суду першої інстанції вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, з наступних підстав. Як свідчать матеріали справи, 12.03.2020 державним виконавцем Міжрайонного відділу державної виконавчої служби по Дергачівському та Золочівському районах Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) в межах виконавчого провадження №49007977 прийнято постанову про стягнення виконавчого збору з ОСОБА_1 у розмірі 98135,47 грн. Не погодившись з прийнятою постановою про стягнення виконавчого збору позивач звернувся до суду з вказаним позовом. Постановляючи ухвалу про залишення позову без розгляду суд першої інстанції виходив з того, що оскаржувана по справі постанова прийнята відповідачем 12.03.2020, проте з позовом про її скасування позивач звернувся 16.10.2020 та не обґрунтував поважність пропуску строку звернення до суду із вказаним позовом. Колегія суддів не погоджується з вказаним висновком суду першої інстанції та зазначає наступне. Згідно з ч.ч. 1-3 ст. 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Для звернення до адміністративного суду суб`єкта владних повноважень встановлюється тримісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня виникнення підстав, що дають суб`єкту владних повноважень право на пред`явлення визначених законом вимог. Цим Кодексом та іншими законами можуть також встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду суб`єкта владних повноважень. Для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Позивач звернувся до суду першої інстанції з позовною заявою в порядку ст. 287 КАС України, відповідно до якої визначено особливості провадження у справах з приводу рішень, дій або бездіяльності органу державної виконавчої служби, приватного виконавця. Відповідно до ч. 1 ст. 287 КАС України, учасники виконавчого провадження (крім державного виконавця, приватного виконавця) та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб. Згідно п. 1 ч. 2 ст. 287 КАС України, позовну заяву може бути подано до суду, зокрема, у десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи інтересів. Тобто, учасники виконавчого провадження мають право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця порушено їхні права, свободи чи інтереси у десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи інтересів. Відповідно до ч.ч. 3, 4 ст. 123 КАС України, якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду. Якщо після відкриття провадження у справі суд дійде висновку, що викладений в ухвалі про відкриття провадження у справі висновок суду про визнання поважними причин пропуску строку звернення до адміністративного суду був передчасним, і суд не знайде інших підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, суд залишає позовну заяву без розгляду. Як свідчать матеріали справи, 11.09.2020 державним виконавцем Міжрайонного відділу державної виконавчої служби по Дергачівському та Золочівському районах Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) в межах виконавчого провадження №63017922 прийнято постанову про відкриття виконавчого провадження про стягнення виконавчого збору у розмірі 98135,47 з ОСОБА_1 . З метою обґрунтування поважності причин пропуску строку на звернення до суду з вказаним позовом позивачем зазначено, що про порушення своїх прав в спірних правовідносинах позивачу стало відомо лише 25.09.2020, після отримання постанови Міжрайонного відділу державної виконавчої служби по Дергачівському та Золочівському районах Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Харків) від 11.09.2020 про відкриття виконавчого провадження. Крім того, зазначено, що позивач є людиною похилого віку та юридично необізнаний, а тому лише 13.10.2020 звернувся до свого адвоката за правничою допомогою. Аналогічні доводи викладені позивачем в апеляційній скарзі. Колегія суддів вважає обґрунтованими доводи позивача стосовно того, що саме з отриманням постанови про відкриття виконавчого провадження № 63017922 та в, подальшому, за результатами отримання правової допомоги адвоката, позивач реалізував своє право на звернення до суду з позовом про скасування постанови про стягнення виконавчого збору. Крім того, суд апеляційної інстанції критично відноситься до висновків суду першої інстанції стосовно того, що починаючи з 25.09.2020 позивач знав про порушення своїх прав, свобод або інтересів, проте до суду із позовною заявою звернувся лише 16.10.2020, тобто поза межами строку, визначеного статтею 287 КАС України, з посиланням на наявний в матеріалах справи ордер на надання правничої (правової) допомоги, який виписаний на підставі договору про надання правової допомоги від 01.06.2020. Дійсно, в матеріалах справи наявний ордер на надання правничої (правової) допомоги, який виписаний на підставі договору про надання правової допомоги від 01.06.2020, який виписаний 16.10.2020, тобто в день коли подано до суду першої інстанції вказаний позов. Матеріали справи не містять самого договору про надання правової допомоги від 01.06.2020 укладеного між позивачем та його адвокатом, зі змісту якого суд мав би можливість встановити зміст та обсяг узгоджених послуг, що підлягають виконанню за умовами договору та пов`язаність вказаних послуг з вимогами заявленими по даній справі. Відтак, висновки суду першої інстанції стосовно обізнаності позивача про порушення своїх прав з 25.09.2020 є передчасними. Крім того, у разі виникнення сумнівів щодо інформації викладеної в клопотанні про поновлення строку звернення до суду, суд першої інстанції, реалізовуючи принцип офіційного з`ясування обставин у справі, мав можливість витребувати у позивача додаткові докази для перевірки зазначених у клопотанні фактів. Суд апеляційної інстанції зауважує, що суд не повинен тлумачити положення КАС України щодо строків звернення до адміністративного суду у такий спосіб, щоб створювати штучні перешкоди для доступу до правосуддя в адміністративній справі. Адміністративний суд керуючись принципом верховенства права, має розглядати право не як закон чи систему нормативних актів, а як втілення справедливості. Суд має спрямовувати своє провадження на досягнення справедливості, що і є правосуддям. Згідно ч. 1 ст. 242 КАС України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права. Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 6 КАС України, суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини (надалі - ЄСПЛ). Прецедентна практика ЄСПЛ виходить з того, що при реалізації пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод основною складовою права на суд є право доступу, в тому розумінні, що особі має бути забезпечена можливість звернутись до суду для вирішення певного питання, і що з боку держави не повинні чинитись правові чи практичні перешкоди для здійснення цього права. Водночас, кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух. Разом з тим, Європейський суд зазначає, що не повинно бути занадто формального ставлення до передбачених законом вимог, так як доступ до правосуддя повинен бути не лише фактичним, але і реальним. Так, Європейський суд з прав людини у п. 27 рішення від 20.05.2010 у справі «Пелевін проти України» (Заява № 24402/02) зазначив, що право на суд, одним з аспектів якого є право доступу до суду, не є абсолютним і може підлягати дозволеним за змістом обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності скарг. Такі обмеження не можуть зашкоджувати самій суті права доступу до суду, мають переслідувати легітимну мету, а також має бути обґрунтована пропорційність між застосованими засобами та поставленою метою. За таких обставин, суд першої інстанції передчасно виніс оскаржувану ухвалу, у зв`язку з чим ухвала Харківського окружного адміністративного суду від 03.12.2020 підлягає скасуванню. Відповідно до ч. 1 ст. 320 КАС України, підставами для скасування ухвали суду, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є, зокрема порушення норм процесуального права, які призвели до неправильного вирішення питання. Враховуючи, що судом першої інстанції під час постановлення ухвали від 03.12.2020 року порушено норми процесуального права, апеляційна скарга підлягає задоволенню, ухвала Харківського окружного адміністративного суду від 03.12.2020 скасуванню, а справа №520/14170/2020 направленню до суду першої інстанції для продовження розгляду. Керуючись ст. ст. 242, 243, 250, 308, 310, 315, 320, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити. Ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 03.12.2020 року по справі №520/14170/2020 скасувати, справу № 520/14170/2020 направити до Харківського окружного адміністративного суду для продовження розгляду. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду. Головуючий суддя С.С. Рєзнікова Судді А.О. Бегунц Л.В. Мельнікова Повний текст постанови складено 08.02.2021 року