Постанова 4851 № 520/2262/2020

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 16 червня 2021 р.Справа № 520/2262/2020 Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії: Головуючого судді: Русанової В.Б., Суддів: Перцової Т.С. , Жигилія С.П. , за участю секретаря судового засідання Севастьянової А.Ю., розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 15.04.2021 (головуючий суддя І інстанції: Сліденко А.В., повний текст складено 16.04.21 року) по справі № 520/2262/2020 за позовом ОСОБА_1 до Секретаріату Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії, ВСТАНОВИВ: ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до суду із скаргою, в якій просив змінити або встановити спосіб і порядок виконання виконавчого листа Харківського окружного адміністративного суду у справі № 520/2262/2020. В обґрунтування скарги зазначив, що рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 20.08.2020, яке набрало законної сили з ОСОБА_1 стягнуто судовий збір в розмірі 42,00 грн, оплата якого була відстрочена до ухвалення рішення по суті позову. Вказує, що виконавчий лист по справі № 520/2262/2020 пред`явлено до виконання, за яким державним виконавцем прийнято постанови про відкриття виконавчого провадження, про розмір мінімальних витрат, як позивачу не направлено. При цьому, вважає, що з нього безпідставно стягнуто судовий та виконавчий збір, оскільки він є пенсіонером за віком та інвалідом 3 групи. Крім того, вказує, що копію постанови Другого апеляційного адміністративного суду від 21.12.2020 ним отримано 04.03.2021, у зв`язку з чим позивач не міг в період з 21.12.2020 по 04.03.2021 добровільно виконати судове рішення. Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 15.04.2021 скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення. ОСОБА_1 , не погодившись з ухвалою суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм процесуального права та неповне з`ясування всіх обставин, що мають значення для справи, просить її скасувати та прийняти нове рішення, яким задовольнити скаргу. В обґрунтування зазначає, що судом першої інстанції не взято до уваги, що позивач не мав можливості добровільно виконати рішення суду від 20.08.2020, оскільки копію постанови апеляційного суду він отримав 04.03.2021, тобто вже після відкриття виконавчого провадження, у зв`язку з чим він вважає, що наявні підстави для зміни або встановлення способу і порядку виконання виконавчого листа. Крім того, зазначає, що постанови від 20.01.2021 йому не направлялись, що не враховано судом першої інстанції. Секретаріат Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини (далі - відповідач) не надав відзив на апеляційну скаргу. Відповідно до ч. 4 ст. 229, ч. 1 ст. 308 КАС України справа розглядається в межах доводів та вимог апеляційної скарги, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється. Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши ухвалу суду першої інстанції, доводи апеляційної скарги, дослідивши докази по справі, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав. З матеріалів справи вбачається, що рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 20.08.2020 по справі № 520/2262/2020, залишеним без змін постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 21.12.2020 позов ОСОБА_1 до Секретаріату Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини про визнання протиправними дій з приводу розгляду його скарги від 08.08.2019 та зобов`язання Секретаріат Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини надати остаточну відповідь на скаргу від 08.08.2019 - залишено без задоволення. Стягнуто з ОСОБА_1 в дохід Державного бюджету України через Державну судову адміністрацію України суму судового збору у розмірі 42 грн. 00 коп., оплата якого відстрочена ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 05.03.2020 до ухвалення рішення по суті позову. 13.01.2021 Харківським окружним адміністративним судом видано виконавчий лист, який пред`явлено Державною судовою адміністрацією України до виконання, що підтверджується постановою про відкриття виконавчого провадження від 20.01.2021 № 64209390 (зв.б. а.с. 166, 199). 22.03.2021 ОСОБА_1 звернувся до суду із заявою про зміну або встановлення способу і порядку виконання виконавчого листа у справі № 520/2262/2020, в якому визначив стягувачем Міжрайонний відділ Державної виконавчої служби по Холодногірському та Новобаварському районах у м. Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків). Посилаючись на те, що державним виконавцем безпідставно прийнято постанови про відкриття виконавчого провадження, про розмір мінімальних витрат, оскільки він є пенсіонером за віком та інвалідом 3 групи, умисно не направлено їх копії постанов та не надано можливості добровільно виконати судове рішення, просив змінити або встановити спосіб і порядок виконання виконавчого листа Харківського окружного адміністративного суду у справі № № 520/2262/2020. Відмовляючи у задоволенні заяви, суд першої інстанції виходив з того, що рішення суду від 20.08.2020 фактично є виконаним, а тому відсутні підстави для зміни або встановлення способу і порядку виконання судового рішення. Надаючи оцінку встановленим обставинам справи та доводам апеляційної скарги, колегія суддів зазначає наступне. Згідно зі ст. 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Відповідно до ч. 2 ст. 14 КАС України судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України. Відповідно до ст. 370 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом. Таким чином, рішення суду, яке набрало законної сили є обов`язковим для учасників справи. Це забезпечується, в першу чергу, через примусове виконання судових рішень відповідно до Закону України "Про виконавче провадження". Порядок та підстави для зміни способу, порядку та встановлення строку виконання судового рішення закріплені статтею 378 КАС України. Відповідно до ч.ч. 1-3 ст. 378 КАС України за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання. Питання про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення може бути розглянуто також за ініціативою суду. Заява про встановлення або зміну способу або порядку виконання, відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення розглядається у десятиденний строк з дня її надходження у судовому засіданні з повідомленням стягувача та боржника. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає судовому розгляду. У заяві позивач просить встановити або змінити спосіб виконання судового рішення, проте не зазначає у який спосіб мають бути вчинені такі дії. Зі змісту скарги вбачається, що фактично заявник не погоджується з діями державного виконавця по виконанню рішення суду від 20.08.2020, що виходить за межі повноважень суду щодо встановлення або зміни способу виконання судового рішення в розумінні ст. 378 КАС України. Таким чином, колегія суддів вважає, що обставини, зазначені ОСОБА_1 не вказують на неможливість виконання судового рішення у цій справі та не надають достатніх правових підстав для застосування процесуального інституту зміни порядку і способу виконання судового рішення, регламентованого статтею 378 КАС України. Крім того, встановлення або зміна способу або порядку виконання судового рішення може мати місце виключно за умови існування обставин, які істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим. При цьому, підставою для встановлення способу або порядку виконання судового рішення, є обґрунтовані обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у визначений строк або встановленим адміністративним судом способом. Обґрунтованими є виключні обставини, які є об`єктивно непереборними, тобто такими, що ускладнюють або унеможливлюють виконання рішення суду у раніше встановлений судом спосіб. Наявність таких обставин має бути підтверджено належними та допустимими доказами. Отже, під встановленням або зміною способу чи порядку виконання судового рішення слід розуміти прийняття судом нових заходів для реалізації рішення в разі неможливості його виконання у порядку і способом, раніше встановленим судом. Натомість, з матеріалів справи вбачається, що рішення Харківського окружного адміністративного суду від 20.08.2020 є виконаним, що підтверджується постановою про закінчення виконавчого провадження від 26.03.2021, що свідчить про відсутність обставин, які ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим. Також, колегія суддів зауважує, що приписи ст. 378 КАС України передбачають можливість встановити чи змінити спосіб або порядок виконання рішення суду за заявою стягувача чи виконавця. У цьому випадку заявник ОСОБА_1 - є боржником, право якого на звернення до суду з такою заявою Кодексом адміністративного судочинства України не передбачене. Враховуючи вищевикладене, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції щодо відмови у задоволенні заяви ОСОБА_1 про встановлення або зміну способу виконання рішення суду. Доводи апеляційної скарги зазначених вище висновків суду попередньої інстанції не спростовують і не дають підстав для висновку, що судом першої інстанції при розгляді справи неповно з`ясовано обставини, що мають значення для справи чи порушено норми процесуального права. Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Таким чином, колегія суддів зазначає, що суд першої інстанції дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин норми матеріального та процесуального права, а тому апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 15.03.2021 - без змін. Керуючись ст. ст. 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення. Ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 15.04.2021 по справі № 520/2262/2020 залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду. Головуючий суддя В.Б. Русанова Судді Т.С. Перцова С.П. Жигилій Повний текст постанови складено 18.06.2021 року