Постанова 4851 № 440/5189/20

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 08 лютого 2021 р. Справа № 440/5189/20 Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії: Головуючого судді: Калиновського В.А., Суддів: Кононенко З.О. , Мінаєвої О.М. , розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 16.11.2020 року, головуючий суддя І інстанції: С.С. Бойко, м. Полтава, по справі № 440/5189/20 за позовом ОСОБА_1 до Міністерства соціальної політики України про визнання дій неправомірними та зобов`язання вчинити певні дії, ВСТАНОВИВ: ОСОБА_1 (далі- ОСОБА_1 , позивач) звернувся до суду з адміністративним позовом до Міністерства соціальної політики України (далі- відповідач), в якому просив суд: - визнати неправомірними дії Міністерства соціальної політики України по наданню відповіді листом вих. 2429/0/5-20/29 від 30.07.2020 року не по суті скарги позивача від 08 липня 2020 року та пересилання скарги для вирішення належним органом - Міністерством фінансів України; - зобов`яти Міністерство соціальної політики України повторно розглянути скаргу ОСОБА_1 від 08 липня 2020 року та надати ОСОБА_1 повні достовірні та вичерпні відповіді на його питання викладені в зверненні від 08 липня 2020 року. - зобов`язати Міністерство соціальної політики України подати до суду звіт про виконання рішення суду в тримісячний термін з дня набрання рішенням суду законної сили. Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 16.11.2020 року адміністративний позов задоволено частково. Визнано протиправною бездіяльність Міністерства соціальної політики України щодо нерозгляду звернення ОСОБА_1 від 08.07.2020 реєстраційний номер С-2781/2/4-20 особисто Міністром соціальної політики України. Зобов`язано Міністерство соціальної політики України розглянути звернення ОСОБА_1 від 08.07.2020 реєстраційний номер С-2781/2/4-20 і надати відповідь на це звернення за підписом Міністра соціальної політики України У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено. Позивач, не погодившись із рішенням суду щодо відмови в розподілі судових витрат, подав апеляційну скаргу, в якій просить змінити рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 16.11.2020 року по справі № 440/5189/20, та стягнути з Міністерства соціальної політики України судовий збір. В обгрунтування вимог апеляційної скарги зазначає, що на момент подачі позову позивач був звільненим від сплати судового збору та все ж вказує на необхідність розподілу судових витрат. Відповідач подав відзив на апеляційну скаргу, в якому він, наполягаючи на законності та обґрунтованості рішення суду першої інстанції, просив залишити апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржуване рішення без змін. На підставі положень п. 3 ч. 1 ст. 311 Кодексу адміністративного судочинства України (далі- КАС України), справа розглянута в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами. Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду та доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав. Відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Відмовляючи у вирішенні питання про розподіл судових витрат, суд першої інстанції виходив з того, що ОСОБА_1 звільнений від сплати судового збору та не поніс витрат в зв`язку з поданням адміністративного позову. Колегія суддів погоджується з даним висновком суду першої інстанції, виходячи з наступного. Відповідно до приписів ч. 1, 3 ст. 143 КАС України, суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі. Відповідно до ч.1 статті 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа. Положеннями ст. 132 КАС України передбачено, що судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначені у Законі України «Про судовий збір». Відповідно до абз. 1 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством. Статтями 3, 5 Закону України «Про судовий збір» встановлені перелік об`єктів, за які не справляється судовий збір, та коло осіб, звільнених від його сплати. Так, від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються особи з інвалідністю I та II груп, законні представники дітей з інвалідністю і недієздатних осіб з інвалідністю. Таким чином, позивач як особа з інвалідністю II групи звільняється від сплати судового збору. Також в матеріалах справи відсутні докази сплати судового збору, на підставі яких можна було б встановити понесені позивачем витрати. Враховуючи вищевикладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що оскільки позивач звільнений від сплати судового збору, то в даному випадку підстави для розподілу судових витрат відсутні. Таким чином, судова колегія приходить до висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, а викладені в апеляційній скарзі доводи позицію суду першої інстанції не спростовують. Відповідно ч. 1 ст. 242 КАС України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Згідно ч. 1 ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Зважаючи на встановлені обставини справи, колегія суддів дійшла висновку, що рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 16.11.2020 року по справі №440/5189/20 прийнято з дотриманням норм чинного процесуального та матеріального права і підстав для його скасування не виявлено. Керуючись ст. ст. 311, 315, 321, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення. Рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 16.11.2020 по справі № 440/5189/20 - залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України. Головуючий суддя В.А. Калиновський Судді З.О. Кононенко О.М. Мінаєва