LLegalAIпошук судової практики
← повернутись до результатів

Ухвала КЦС ВС534/1558/19

від 15.01.2021 · Цивільна
Резолютивна:Поновити ОСОБА_1 , який діє в інтересах ОСОБА_2 , строк на касаційне оскарження рішення Автозаводського районного суду Полтавської області від 15 травня 2020 року та постанови Полтавського апеляційного суду від 6 жовтня …

Ухвала 15 січня 2021 року м. Київ справа № 534/1558/19 провадження № 61-19400ск20 Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Карпенко С. О., розглянувши касаційну скаргу ОСОБА_1 , який діє в інтересах ОСОБА_2 , на рішення Автозаводського районного суду Полтавської області від 15 травня 2020 року та постанову Полтавського апеляційного суду від 6 жовтня 2020 року у справі за заявою ОСОБА_1 , який діє в інтересах ОСОБА_2 , про видачу обмежувального припису, заінтересована особа - ОСОБА_3 , ВСТАНОВИВ: 24 грудня 2020 року подана касаційна скарга ОСОБА_1 , який діє в інтересах ОСОБА_2 , на рішення Автозаводського районного суду Полтавської області від 15 травня 2020 року та постанову Полтавського апеляційного суду від 6 жовтня 2020 року. Відповідно до частини третьої статті 3 Цивільного процесуального кодексу (далі - ЦПК) України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи. Відповідно до статті 390 ЦПК України касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення. Строк на касаційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині третій статті 394 цього Кодексу. Касаційна скарга містить клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження судових рішень мотивоване тим, що постанову суду апеляційної інстанції заявником отримано 31 жовтня 2020 року. До касаційної скарги, на підтвердження зазначеного, додано копію поштового конверта, в якому Полтавським апеляційним судом направлено копію оскаржуваної постанови, та роздруківку із сайту Акціонерного товариства «Укрпошта» щодо відстеження пересилання поштового відправлення із штрихкодовим ідентифікатором 3600115302408. Крім того, заявник вказує, що з 31 жовтня 2020 року до 27 листопада 2020 року хворів на гостру респіраторну хворобу COVID-19, спричинену коронавірусом SARS-CoV-2»; 6 листопада 2020 року його госпіталізовано до інфекційного відділення лікарні, де він перебував до 16 листопада 2020 року. До касаційної скарги, на підтвердження зазначеного, додано копії листків непрацездатності від 2 листопада 2020 року, від 16 листопада 2020 року та від 17 листопада 2020 року, цифрової рентгенографії від 4 листопада 2020 року, результатів аналізу від 9 листопада 2020 року, виписки із медичної карти амбулаторного хворого від 16 листопада 2020 року. Вказані заявником підстави пропуску строку на касаційне оскарження судових рішень свідчать про пропуск процесуального строку з поважних причин. Розглянувши зазначене клопотання, касаційний суд дійшов висновку про його задоволення і поновлення ОСОБА_1 , який діє в інтересах ОСОБА_2 , строку на касаційне оскарження рішення Автозаводського районного суду Полтавської області від 15 травня 2020 року та постанови Полтавського апеляційного суду від 6 жовтня 2020 року. Проте касаційна скарга ОСОБА_1 , який діє в інтересах ОСОБА_2 , не може бути прийнята касаційним судом і відкрито провадження у справі з огляду на наступне. Частиною другою статті 389 ЦПК України визначено, що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу. Відповідно до пункту 5 частини другої статті 392 ЦПК України у касаційній скарзі повинно бути зазначено підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга, з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 389 цього Кодексу підстави (підстав). У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 1 частини другої статті 389 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається постанова Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права у подібних правовідносинах, що не був врахований в оскаржуваному судовому рішенні. У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 2 частини другої статті 389 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається обґрунтування необхідності відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду. Касаційна скарга ОСОБА_1 , який діє в інтересах ОСОБА_2 , не відповідає зазначеним вимогам закону. Підставою касаційного оскарження рішення Автозаводського районного суду Полтавської області від 15 травня 2020 року та постанови Полтавського апеляційного суду від 6 жовтня 2020 року заявник визначає відсутність у подібних правовідносинах висновку Верховного Суду (пункт 3 частини другої статті 389 ЦПК України). Проте заявник не вказує, щодо застосування якої саме норми права у подібних правовідносинах відсутній висновок. Узагальнене посилання заявника на пункт 3 частини другої статті 389 ЦПК України не свідчить про визначення ним конкретних підстав, на яких подається касаційна скарга. У випадку визначення підставою касаційного оскарження судових рішень пункт 3 частини другої статті 389 ЦПК України, касаційна скарга має містити вказівку на норму права щодо якої відсутній висновок та обґрунтування необхідності формування єдиної правозастосовчої практики щодо цієї норми для правильного вирішення справи. За таких обставин заявнику необхідно подати до Верховного Суду виправлену касаційну скаргу, оформлену у відповідності до вимог статті 392 ЦПК України, надати копії цієї скарги відповідно до кількості учасників справи. Оскільки касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 392 ЦПК України, вона відповідно до вимог частини другої статті 393 ЦПК України залишається без руху. Керуючись статтями 185, 392, 393 ЦПК України, Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду

УХВАЛИВ: Поновити ОСОБА_1 , який діє в інтересах ОСОБА_2 , строк на касаційне оскарження рішення Автозаводського районного суду Полтавської області від 15 травня 2020 року та постанови Полтавського апеляційного суду від 6 жовтня 2020 року у цій справі. Касаційну скаргу ОСОБА_1 , який діє в інтересах ОСОБА_2 , на рішення Автозаводського районного суду Полтавської області від 15 травня 2020 року та постанову Полтавського апеляційного суду від 6 жовтня 2020 року залишити без руху. Надати заявнику десять днів з дня вручення цієї ухвали для усунення зазначених недоліків. У разі невиконання у встановлений судом строк вимог цієї ухвали скарга вважатиметься неподаною і буде повернута заявнику. Ухвала оскарженню не підлягає. Суддя С. О. Карпенко

релевантний фрагмент
Посилання у тексті:
· понад 3 посилання поспіль згортаються у «+N»