LLegalAIпошук судової практики
← повернутись до результатів

Ухвала КЦС ВС548/168/19

від 09.04.2021 · Цивільна
Резолютивна:Поновити ОСОБА_1 строк на касаційне оскарження рішення Хорольського районного суду Полтавської області від 18 червня 2020 року та постанови Полтавського апеляційного суду від 10 лютого 2021 рокуу цій справі.

Ухвала 9 квітня 2021 року м. Київ справа № 548/168/19 провадження № 61-4921ск21 Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Карпенко С. О., розглянувши касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Хорольського районного суду Полтавської області від 18 червня 2020 року та постанову Полтавського апеляційного суду від 10 лютого 2021 року у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - орган опіки та піклування в особі Служби у справах дітей виконавчого комітету Києво-Святошинської районної державної адміністрації Київської області, про зміну визначеного способу участі у вихованні дитини, ВСТАНОВИВ: 31 березня 2021 року подана касаційна скарга ОСОБА_1 на рішення Хорольського районного суду Полтавської області від 18 червня 2020 року та постанову Полтавського апеляційного суду від 10 лютого 2021 року, повний текст якої складено 22 лютого 2021 року. Відповідно до частини третьої статті 3 Цивільного процесуального кодексу (далі - ЦПК) України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи. Відповідно до статті 390 ЦПК Україникасаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення. Строк на касаційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині третій статті 394 цього Кодексу. Касаційна скарга містить клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження судових рішень, обґрунтоване отриманням копії постанови Полтавського апеляційного суду 2 березня 2021 року.На підтвердження зазначеного заявником додано копію конверта, в якому апеляційним судом направлено копію постанови. Розглянувши клопотання, касаційний суд дійшов висновку, щовказана заявником причина пропуску строку на касаційне оскарження судових рішень підтверджена наданим доказом, що свідчить про пропуск процесуального строку з поважних причин. Встановлені обставини є підставою для задоволення клопотання і поновлення ОСОБА_1 строку на касаційне оскарженнярішення Хорольського районного суду Полтавської області від 18 червня 2020 року та постанови Полтавського апеляційного суду від 10 лютого 2021 року, оскільки касаційна скарга поданазаявником протягом тридцяти днів з дня отримання ним копії оскаржуваної постанови. Проте касаційне провадження не може бути відкрито з огляду на наступне. Частиною другою статті 389 ЦПК України визначено, що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу. Відповідно до пункту 5 частини другої статті 392 ЦПК України у касаційній скарзі повинно бути зазначено підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга, з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 389 цього Кодексу підстави (підстав). У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 1 частини другої статті 389 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається постанова Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права у подібних правовідносинах, що не був врахований в оскаржуваному судовому рішенні. У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 2 частини другої статті 389 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається обґрунтування необхідності відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду. Касаційна скарга ОСОБА_1 не у повній мірі відповідає зазначеним вимогам закону. Підставами касаційного оскарження заявник визначає пункт 1 частини другої статті 389 ЦПК України, зазначаючи при цьому постанови Верховного Суду, в яких викладено висновки про застосування норми права у подібних правовідносинах, які не враховані в оскаржуваних судових рішеннях; пункт 4 частини другої статті 389 ЦПК України. Також підставою касаційного оскарження рішення Хорольського районного суду Полтавської області від 18 червня 2020 року та постанови Полтавського апеляційного суду від 10 лютого 2021 року заявник визначає відсутність у подібних правовідносинах висновку Верховного Суду щодо застосування пункту 2 частини другої статті 49 ЦПК України (пункт 3 частини другої статті 389 ЦПК України). У випадку визначення підставою касаційного оскарження судового рішення пункт 3 частини другої статті 389 ЦПК України, касаційна скарга має містити вказівку на норму права, щодо якої відсутній висновок, та обґрунтування необхідності формування єдиної правозастосовчої практики щодо цієї норми для правильного вирішення справи. Проте касаційна скарга не містить обґрунтування необхідності формування єдиної правозастосовчої практики щодо застосування пункту 2 частини другої статті 49 ЦПК України. За таких обставин ОСОБА_1 необхідно подати до Верховного Суду виправлену касаційну скаргу, оформлену у відповідності до вимог статті 392 ЦПК України, надати копії цієї скарги відповідно до кількості учасників справи. Оскільки касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 392 ЦПК України, вона відповідно до вимог частини другої статті 393 ЦПК України залишається без руху. Керуючись статтями 185, 392, 393 ЦПК України, Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду

УХВАЛИВ: Поновити ОСОБА_1 строк на касаційне оскарження рішення Хорольського районного суду Полтавської області від 18 червня 2020 року та постанови Полтавського апеляційного суду від 10 лютого 2021 рокуу цій справі. Касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Хорольського районного суду Полтавської області від 18 червня 2020 року та постанову Полтавського апеляційного суду від 10 лютого 2021 року залишити без руху. Надати заявнику десять днів з дня вручення цієї ухвали для усунення зазначених недоліків. У разі невиконання у встановлений судом строк вимог цієї ухвали скарга вважатиметься неподаною і буде повернута заявнику. Ухвала оскарженню не підлягає. Суддя С. О. Карпенко

релевантний фрагмент
Посилання у тексті:
· понад 3 посилання поспіль згортаються у «+N»