Постанова 4856 № 120/2979/20-а

П О С Т А Н О В А ІМЕНЕМ УКРАЇНИ Справа № 120/2979/20-а Головуючий суддя 1-ої інстанції - Комар Павло Анатолійович Суддя-доповідач - Сторчак В. Ю. 04 лютого 2021 року м. Вінниця Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії: головуючого судді: Сторчака В. Ю. суддів: Іваненко Т.В. Граб Л.С. , розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Вінницькій області на окрему ухвалу Вінницького окружного адміністративного суду від 20 жовтня 2020 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Вінницький комбінат хлібопродуктів №2" до Головного управління ДПС у Вінницькій області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, В С Т А Н О В И В : В провадженні Вінницького окружного адміністративного суду перебувала адміністративна справа за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Вінницький комбінат хлібопродуктів №2" до Головного управління ДПС у Вінницькій області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення. Рішенням Вінницького окружного адміністративного суду від 13 жовтня 2020 адміністративний позов задоволено. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Вінницькій області від 18.06.2020 №0000300402 "Форма "В1". У зв`язку із допущенням неналежного виконання професійних обов`язків представником Головного управління ДПС у Вінницькій області Кухрівським Олександром Васильовичем, судом постановлено окрему ухвалу від 20 жовтня 2020, якою доведено до її відома начальника Головного управління ДПС у Вінницькій області для вжиття відповідних заходів реагування та встановлено місячний строк з дня надходження окремої ухвали, для надання суду відповіді про наслідки виконання окремої ухвали та вжитті у зв`язку з цим заходи. Відповідач, не погодившись із окремою ухвалою, оскаржив її в апеляційному порядку. Зокрема, в апеляційній скарзі, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм права, просив скасувати вказану окрему ухвалу, як таку, що є необгрунтованою та ухваленою внаслідок неповно з`ясованих обставин у справі. В апеляційній скарзі відповідачем зазначено, що судом першої інстанції, під час винесення окремої ухвали, не було перераховано допущених порушень з боку представника відповідача, без зазначення конкретних норм чинного законодавства або норм права, порушення яких встановлено під час судового розгляду. Представник позивача з"явився до суду та подав заяву про розгляд справи без його участі. Представник відповідача в судове засідання не з"явився. 25 січня 2020 року відповідачем подано до суду заяву про відкладення розгляду справи з підстав того, що розпочата процедура виключення відомостей з ЄДРПОУ щодо працівників правової роботи, які діють у судах. Відтак, з метою не допущення неуповноваженого представника просить відкласти підготовче засідання. Оцінюючи вказані причини колегія суддів виходить з того, що відповідач не позбавлений права і можливості забезпечити за необхідності участь у судовому засіданні іншого представника, з числа як своїх працівників/керівників, так і осіб, не пов`язаних з ним трудовими відносинами. Неможливість такої заміни представника і неможливість розгляду справи без участі представника підлягає доведенню учасником судового процесу на загальних підставах. Однак, доказів такої неможливості відповідачем не надано, як не підтверджено й мотиви викладені в поданому клопотанні. Отже, на думку колегії суддів, наведені у клопотання мотиви не можуть вважатись поважними причинами, за яких суд зобов`язаний відкласти судове засідання, а тому подане клопотання задоволенню не підлягає. Згідно з частиною 2 статті 313 КАС України, неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи. Оскільки учасники справи в судове засідання не з`явились, про час та місце розгляду справи повідомлені у встановленому законом порядку, відповідно до частини 4 статті 229 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного запису не здійснювалось. Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла наступних висновків. Згідно з ч.1 ст.249 КАС України, суд, виявивши під час розгляду справи порушення закону, може постановити окрему ухвалу і направити її відповідним суб`єктам владних повноважень для вжиття заходів щодо усунення причин та умов, що сприяли порушенню закону. Відповідно до ч.4 ст.249 КАС України в окремій ухвалі суд має зазначити закон чи інший нормативно-правовий акт (у тому числі його статтю, пункт тощо), вимоги яких порушено, і в чому саме полягає порушення. Суд апеляційної інстанції зазначає, що окрема ухвала - це рішення, яким суд реагує на виявлені під час розгляду справи порушення закону, причини та умови, що сприяли вчиненню порушення. Окрема ухвала є формою профілактичного впливу судів на правопорушників. Необхідність їх винесення зумовлена завданнями адміністративного судочинства - захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень органів державної влади, місцевого самоврядування, їхніх посадових, службових осіб у процесі здійснення ними управлінських функцій. Слід зазначити, що суд має право, але не зобов`язаний, постановляти окрему ухвалу. Проте, виходячи з особливого статусу суду в системі органів, що забезпечують правовий порядок, суд зобов`язаний реагувати на випадки очевидних, умисних або системних порушень закону. Підставою для окремої ухвали є виявлення порушення закону і встановлення причин та умов, що сприяли вчиненню порушення. Відтак, окрема ухвала може бути постановлена лише у разі, якщо під час судового розгляду встановлено певне правопорушення. Юридична кваліфікація правопорушення судом не здійснюється. Водночас, суд може в окремій ухвалі зазначити, елементи якого складу правопорушення слід перевірити (службова недбалість, зловживання владою тощо). Перевіривши висновки суду першої інстанції щодо наявності підстав для постановлення оскаржуваної окремої ухвали, колегія суддів зазначає наступне. Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України та законами України. Зі змісту окремої ухвали від 20 жовтня 2020 слідує, що в судовому засіданні в суді першої інстанції, при з`ясуванні обставин справи та дослідженні доказів, головуючим суддею запропоновано надати пояснення сторонам. Після надання додаткових пояснень та обґрунтованих заперечень, з посиланнями на норми законодавства, щодо протиправності винесення відповідачем оскаржуваного податкового повідомлення-рішення представником позивача, представник Головного управління ДПС у Вінницькій області Кухрівський О.В., на вимогу судді надати пояснення з підстав чого представник відповідача заперечує проти позову, останній лише зіслався на відзив, у якому, як зазначив, викладено всі обставини та заперечення і він їх підтримує, та зауважив, що додаткових пояснень немає. Разом з тим, суд першої інстанції звернув увагу, що відзив на позовну заяву, у якому відповідач просить відмовити у задоволенні позову, аналогічний акту перевірки, тобто частина акту про результати документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ "Вінницький комбінат хлібопродуктів №2" від 15.05.2020 №1097/02-32-04-02/34325039 скопійована. При цьому, відзив на позовну заяву не містить заперечень щодо наведених позивачем обставин та правових підстав позову, з якими відповідач не погоджується, із посиланням на відповідні докази та норми права. В даному випадку необхідно врахувати, що одним з пунктом посадових обов`язків інспектора Управління правового забезпечення Головного управління ДПС у Вінницькій області є прийняття участі у судових засіданнях по судовим справам, де стороною виступає Головне управління ДПС у Вінницькій області у судах всіх юрисдикцій та інстанцій, з дотриманням вимог КАС України. Водночас, позовна робота, що забезпечується юридичними підрозділами ДПС, юридичне обслуговування податкового процесу, маючи на меті представництво і захист інтересів держави у судах під час розгляду спорів передбачає не лише комплекс заходів щодо підготовки процесуальних документів, а також і потребує високого рівня професіоналізму і компетентності щодо доведення своєї правової позиції у судовому засіданні. Враховуючи специфіку роботи працівників ДПС, слід зауважити, що їх діяльність пов`язана із взаємодією з іншими людьми, конфліктними ситуаціями, потребою відстоювати власну позицію, тому вона повинна відповідати встановленим принципам і нормам моралі, охороні авторитету державної влади і її представників, а також толерантному ставленню до усіх. Виконання службових обов`язків потребує від представників влади розвинутого почуття відповідальності за свої рішення, дії, і при здійсненні функціональних повноважень юридичні підрозділи ДПС повинні керуватися і нормами права і морально-етичними нормами. Колегія суддів наголошує, що податковим законодавством презюмується правомірність рішень, дій та бездіяльності платника податків (стаття 4 ПК України), що в сукупності з нормами ч. 2 ст. 77 КАС України обумовлює покладення обов`язку доказування в податкових спорах саме на податковий орган, який у відповідності до принципу офіційного з`ясування обставин справи повинен доводити в суді обставини, що зумовлюють покладення на платника певних обов`язків. Аналогічна правова позиція викладена, зокрема, у постановах Верховного Суду від 20.02.2018 року у справі № 817/149/17, від 29.03.2018 року у справі № 813/2758/16. Судова колегія також враховує висновки Європейського суду з прав людини, викладені в рішенні від 23.07.2002 року у справі «Компанія «Вестберґа таксі Актіеболаґ» та Вуліч проти Швеції», відповідно до яких справи мають бути розглянуті на підставі поданих доказів, а довести наявність підстав, передбачених відповідними законами, має саме податкове управління. Більш того, зазначений обов`язок доказування податкового органу також випливає з принципу офіційності встановлення обставин справи та неможливості втручання органів влади у мирне володіння майном, на чому неодноразово наголошено в рішеннях Європейського суду з прав людини (зокрема, рішення ЄСПЛ від 14.10.2010 року у справі «Щокін проти України»). Неналежне виконання посадовими особами відповідача, як суб`єкта владних повноважень, своїх обов`язків, порушення ними приписів ч. 2 ст. 77 КАС України, призвело до ускладнення встановлення усіх фактичних обставин справи. Зокрема, суд першої інстанції в окремій ухвалі вказав, що під час розгляду справи представник відповідача у судовому засіданні проявив неналежне виконання професійних обов`язків, оскільки не був підготовлений до справи, що поміж іншого слугувало однією з підстав для задоволення позову. Викладене також вказує на неналежне і безвідповідальне виконання представником Головного управління ДПС у Вінницькій області своїх обов`язків. На підставі викладеного, судова колегія вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та постановив окрему ухвалу з додержанням норм матеріального і процесуального права і прийшов до обґрунтованого висновку про наявність порушень вимог закону представником Головного управління ДПС у Вінницькій області Кухрівським Олександром Васильовичем, а доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції. В свою чергу, доводи апеляційної скарги не містять належного обґрунтування чи достатніх, переконливих доводів на спростування висновків суду першої інстанції. Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 315 та статті 316 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції, суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Таким чином, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а окрема ухвала суду першої інстанції - без змін. Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 311, 313, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд П О С Т А Н О В И В : Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Вінницькій області залишити без задоволення, а окрему ухвалу Вінницького окружного адміністративного суду від 20 жовтня 2020 року - без змін. Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно зі ст.ст.328, 329 КАС України. Головуючий Сторчак В. Ю. Судді Іваненко Т.В. Граб Л.С.