Постанова Полтавський апеляційний суд № 552/5467/20

ПОЛТАВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Справа № 552/5467/20 Номер провадження 33/814/171/21Головуючий у 1-й інстанції Шиян В. М. Доповідач ап. інст. Маліченко В. В. Категорія ПОСТАНОВА ПО СПРАВІ ПРО АДМІНПРАВОПОРУШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 03 лютого 2021 року м. Полтава Суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Полтавського апеляційного суду Маліченко В. В., з участю: секретаря судового засідання - Пархоменко Ю. І., особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , захисника Яресько Н. М., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали про притягнення до адміністративної відповідальності за ст. 124 КУпАП ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , українця, громадянина України, уродженця с. Попівка Глобинського району Полтавської області, маючого вищу освіту, одруженого, маючого на утримання неповнолітню дитину, працюючого фінансовим директором ПП «Електро Техкомплект», посвідчення водія НОМЕР_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Київського районного суду м. Полтави від 30 грудня 2020 року,- В С Т А Н О В И В : Постановою Київського районного суду м. Полтави від 30 грудня 2020 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП та призначено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 340 грн. на користь держави. Стягнуто з ОСОБА_1 судовий збір. Судове рішення мотивовано тим, що в діях ОСОБА_1 вбачається склад правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, а саме порушення п. 16.11 Правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів. Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції ОСОБА_1 подано апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Київського районного суду м. Полтави в частині визнання його винним у вчиненні правопорушення передбаченого ст. 124 КУпАП. Адміністративну справу про адміністративне правопорушення направити до Полтавського відділу поліції ГУНП в Полтавській області для усунення недоліків. З рішенням районного суду не погоджується, так як вважає, що вказана постанова винесена з грубим порушенням норм процесуального. Доводи апеляційної скарги мотивовані тим, що схема ДТП складена невірно, а протокол працівники поліції склали на підставі схеми ДТП, не враховано висновок експерта, що у скоєнні ДТП існує вина обох водіїв. Суд не взяв до уваги вказані обставини, та на його вимогу не відправив адміністративні матеріали на доопрацювання до ПВ ПП ГУНП у Полтавській області. Заслухавши пояснення учасників провадження, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, приходжу до висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав. Згідно з положеннями ст.ст.245,252,280 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності. Відповідно до ч.7 ст.294 КУпАП апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права. Орган (посадова особа) приймає рішення на підставі досліджених доказів, оцінюючи їх за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом та правосвідомістю. Орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. При цьому положеннями статті 251 КУпАП передбачено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами. Відповідно ст. 124 КУпАП порушення учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна, - тягне за собою накладення штрафу в розмірі двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або позбавлення права керування транспортними засобами на строк від шести місяців до одного року. Згідно п. 16.11 ПДР на перехресті нерівнозначних доріг водій транспортного засобу, що рухається по другорядній дорозі, повинен дати дорогу транспортним засобам, які наближаються до даного перехрещення проїзних частин по головній дорозі, незалежно від напрямку їх подальшого руху. В рішенні по справі «О' Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29 червня 2007 року, Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати (далі Суд) постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов`язки у правовому полі. Подія адміністративного правопорушення за ч.1 ст.124 КУпАПта вина особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, підтверджується дослідженими місцевим судом та наведеними у постанові суду доказами, які були перевірені судом апеляційної інстанції, а саме: Даними протоколу про адміністративне правопорушення від 16 листопада 2020 року серія ДПР № 118973, в якому зазначено, що 16 листопада 2020 року о 11 год 02 ОСОБА_1 , керуючи автомобілем PEUGEOT PARTNER д. н. з. НОМЕР_2 , рухався по вул. Курчатова на перехресті з вул. Половка та вул. Курчатова при здійсненні маневру повороту ліворуч в напрямку а/д Київ-Харків-Довжанський М-03, не надав перевагу в русі ТЗ AUDI100 д.н.з. НОМЕР_3 під керуванням г. ОСОБА_2 , який рухався по вул. Половка в напрямку а/д Київ-Харків-Довжанський М-03, та здійснив з ним зіткнення. Внаслідок ДТП автомобілі отримали механічні пошкодження з матеріальними збитками. (а. с. -1). Схемою місця дорожньо-транспортної пригоди, яка сталася 16 листопада 2020 року о 11 год. 02 хв. на перехресті вул. Половка та вул. Курчатова в м. Полтава та даними про пошкодження транспортних засобів, яка складена у відповідності до вимог Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, яка затверджена наказом Міністерства внутрішніх справ України від 07 листопада 2015 року N1395. На вказаній схемі зафіксоване розташування транспортних засобів після дорожньо-транспортної пригоди, особливості дорожньої розмітки, відповідні результати виміру відстаней, які мають важливе значення для встановлення обставин дорожньо-транспортної пригоди та пошкодження автомобілів, які сталися внаслідок ДТП. Письмовими поясненнями гр. ОСОБА_2 від 16 листопада 2020 року, зі змісту яких вбачається, що він на автомобілі AUDI 100 рухався по вул. Половка зі сторони вул. Великотирнівської до с. Супрунівка в середньому ряду зі швидкістю 50 км/год. В районі виїзду з вул. Курчатова побачив автомобіль PEUGEOT PARTNER д.н.з. « НОМЕР_2 », який виїхав з вул. Курчатова на вул. Половка в його ряд (на його смугу). Він побачив його бік і почав гальмувати, водій автомобіля PEUGEOT PARTNER д.н.з. НОМЕР_2 в цей момент зупинився на його ряду (на його смузі) боком. Щоб уникнути зіткнення він ( ОСОБА_2 ) почав крутити руля вліво, але зіткнення уникнути не вдалося і він вилетів на бордюр. Письмовими поясненнями водія ОСОБА_1 від 16.11.2020, зі змісту яких вбачається, що він рухаючись на автомобілі PEUGEOT PARTNER д.н.з. НОМЕР_2 з вул. Курчатова на вул. Половка, після перетину перехрестя даних вулиць здійснив поворот наліво в сторону с. Супрунівка. Рухаючись в крайньому лівому ряду, впевнившись у відсутності перешкод, почав здійснювати перелаштування автомобіля в другий ряд, попередньо ввімкнувши покажчик правого повороту. Під час здійснення маневру в його автомобіль ззаду в`їхав автомобіль НОМЕР_4 . Висновком судового експерта Балинського О.П. №35 від 28.12.2020 року, згідного якого в даній дорожній ситуації технічна можливість запобігти зіткнення з автомобілем НОМЕР_4 зі сторони водія PEUGEOT PARTNER ОСОБА_1 визначалась ним виконанням вимог п. 16.11 ПДР України, для чого не було перешкод технічного характеру. Крім того, його дії не відповідали вимогам вищевказаного пункту і знаходились, з технічної точки зору, в причинному зв`язку з ДТП. Згідно вищевказаного висновку, водій НОМЕР_4 також мав технічну можливість уникнути зіткнення шляхом виконання вимог п. 12.3 ПДР застосувавши екстрене гальмування і нездійснення цієї дії з технічної точки зору, знаходиться в причинному зв`язку з ДТП. Крім того, апеляційний суд звертає увагу на те, що зі змісту пояснень ОСОБА_1 в судовому засіданні вбачається, що зіткнення відбулось з вини обох учасників ДТП, що свідчить про те що ним повністю визнано свою вину, та наполягав на визнанні винним також і іншого водія, який причетний до ДТП. Під аварійною обстановкою необхідно розуміти ситуацію, за якої інші учасники дорожнього руху були змушені різко змінити швидкість, напрямок руху або вжити інших заходів щодо забезпечення особистої безпеки або безпеки інших громадян. Апеляційний суд вважає, що ОСОБА_1 , маючи об`єктивну реальну можливість встановити, що по головній дорозі рухається транспортний засіб марки «AUDI100, під керуванням ОСОБА_2 , не переконавшись у безпечності своїх дій, виїхав на головну дорогу з другорядної, намагаючись виконати маневр повороту ліворуч, створивши перешкоду подальшому руху вищевказаному транспортному засобу, який рухався в середньому ряду дороги, внаслідок чого сталося зіткнення транспортних засобів. Отже, дії водія ОСОБА_1 знаходяться у причинному зв`язку із дорожньо-транспортною пригодою, оскільки саме він створив аварійну ситуацію, яка призвела до зіткнення транспортних засобів. Апеляційний суд враховує правову позицію, яку було висловлено Верховним Судом України у справі №5-218кс15 від 5 листопада 2015р, відповідно до якої водій транспортного засобу, який рухається по головній дорозі вправі розраховувати, що водій транспортного засобу, який рухається по другорядній дорозі, виконає правила дорожнього руху, зупиниться та дасть дорогу транспортному засобу, який рухається по головній дорозі. Зокрема, відповідно до положень пункту 1.4 ПДР, кожний учасник дорожнього руху має право розраховувати на те, що інші учасники виконують ці Правила. Апеляційний суд звертає увагу на те, що відповідно до вимог п.2.3 б ПДР України для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов`язаний: бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, стежити за правильністю розміщення та кріплення вантажу, технічним станом транспортного засобу і не відволікатися від керування цим засобом у дорозі; Проаналізувавши сукупність досліджених доказів, вважає, доведеною, поза розумним сумнівом, вину ОСОБА_3 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП, оскільки він, керуючи транспортним засобом, нехтуючи вимогами дорожнього знаку 2.1. ПДР України, здійснював маневр повороту ліворуч, не переконавшись у відсутності небезпеки, внаслідок чого допустив зіткнення із транспортним засобом НОМЕР_4 , чим порушив п. 16.11 ПДР України та внаслідок чого обидва транспортні засоби отримали механічні пошкодження. Апеляційний суд звертає увагу на те, що при розгляді вказаної справи суд повинен встановити чи доведена вина особи, яка притягається до адміністративної відповідальності у вчиненні адміністративного правопорушення і не встановлює винуватість учасників дорожньо-транспортної пригоди у її вчиненні. Також, необхідно зазначити те, що у випадку виникнення дорожньо-транспортної пригоди за участю декількох водіїв наявність чи відсутність в їх діях складу адміністративного правопорушення, потребує встановлення причинного зв`язку між діянням (порушенням правил безпеки дорожнього руху) кожного з них та наслідками, що настали, тобто з`ясування ступеню участі (внеску) кожного з них у спричинення злочинного наслідку. Відповідно до п.7 Постанови Пленуму Верховного Суду України у постанові № 14 від 23 грудня 2005 року «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті у випадках, коли передбаченіст.286 КК України суспільно небезпечні наслідки настали через порушення правил безпеки дорожнього руху двома водіями транспортних засобів, потрібно з`ясовувати характер порушень, які допустив кожний з них, а також чи не було причиною порушення зазначених правил одним водієм їх недодержання іншим і чи мав перший можливість уникнути дорожньо-транспортної події та її наслідків. Виключається кримінальна відповідальність особи, яка порушила правила дорожнього руху вимушено, через створення аварійної ситуації іншою особою, яка керувала транспортним засобом. Разом з тим, апеляційний суд переглядає справу тільки в межах обвинувачення, яке висунуте водію ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченогост.124 КУпАП і не надає правову оцінку діям іншим учасників дорожньо-транспортної пригоди, які не притягуються до адміністративної відповідальності. Інші доводи апеляційної скарги не впливають на правильність висновків суду першої інстанції та не спростовують висновки суду про винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП. Керуючись ст. 294 КУпАП суддя,- ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення, постанову Київського районного суду м. Полтава від 30 грудня 2020 року - без змін. Постанова набирає законної сили негайно, є остаточною й оскарженню не підлягає. Суддя В.В. Маліченко