Ухвала КАС ВС № 640/17989/20

УХВАЛА 04 лютого 2021 року Київ справа №640/17989/20 адміністративне провадження №Зі/9901/15/21 Верховний Суд у складі судді Касаційного адміністративного суду Калашнікової О. В., розглянувши у порядку письмового провадження заяву ОСОБА_1 про відвід колегії суддів у складі Уханенка Сергія Анатолійовича, Кашпур Ольги Валеріївни та Радишевської Олесі Ростиславівни у розгляді справи №640/17989/20 за позовом ОСОБА_1 до Секретаря Великої Палати Верховного суду Князєва Всеволода про визнання протиправними дій, зобов`язати вчинити дії,- УСТАНОВИВ : 15 січня 2021 року ОСОБА_1 подав касаційну скаргу на ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 25 серпня 2020 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 15 грудня 2020 року у справі №640/17989/20. Ухвалою Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 18 січня 2021 року касаційну скаргу залишено без руху, а заявнику надано строк для усунення її недоліків. Зокрема, ОСОБА_1 необхідно було надати касаційну скаргу у новій редакції, в якій зазначити в чому полягає неправильне застосування судами норм матеріального права чи порушення ними норм процесуального права, що призвело до ухвалення незаконного судового рішення (рішень). До цієї скарги додати її копії відповідно до кількості учасників справи, заяву про поновлення строку, у якій зазначити причини пропуску процесуального строку, докази, які підтверджують дату отримання оскаржуваного судового рішення та документ про сплату судового збору. 29 січня 2021 року до Верховного Суду надійшла заява ОСОБА_1 , в якій він, посилаючись на вимоги ухвали Верховного Суду від 18 січня 2021 року, надав відповіді на наведені у зазначеній ухвалі Суду недоліки його касаційної скарги. Водночас, у цій же заяві заявник просить передати касаційну скаргу іншій колегії суддів з тих підстав, що, на думку заявника, колегія суддів у складі Уханенка С.А., Кашпур О.В. та Радишевської О.Р. прямо заінтересована в результаті розгляду справи №640/17989/20. З огляду на наведені заявником підстави передачі справи іншій колегії суддів, колегією суддів ця заява кваліфікована як заява про відвід у розгляді справи. Ухвалою Верховного Суду від 03 лютого 2021 року заяву ОСОБА_1 про відвід колегії суддів у складі Уханенка Сергія Анатолійовича, Кашпур Ольги Валеріївни та Радишевської Олесі Ростиславівни визнати необґрунтованим, у зв`язку з чим, заяву згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 04 лютого 2021 року передано судді Калашніковій О.В. Розглянувши вказану заяву, Верховний Суд вважає за необхідне зазначити таке. Підстави для відводу (самовідводу) судді передбачені статтею 36 Кодексу адміністративного судочинства України, відповідно до частин першої-четвертої якої суддя не може брати участі в розгляді адміністративної справи і підлягає відводу (самовідводу): 1) якщо він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав правничу допомогу стороні чи іншим учасникам справи в цій чи іншій справі; 2) якщо він прямо чи опосередковано заінтересований в результаті розгляду справи; 3) якщо він є членом сім`ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім`ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу; 4) за наявності інших обставин, які викликають сумнів у неупередженості або об`єктивності судді; 5) у разі порушення порядку визначення судді для розгляду справи, встановленого статтею 31 цього Кодексу. Суддя підлягає відводу (самовідводу) також за наявності обставин, встановлених статтею 37 цього Кодексу. До складу суду не можуть входити особи, які є членами сім`ї, родичами між собою чи родичами подружжя. Незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу. Головна мета відводу - гарантування безсторонності суду, зокрема, щоб запобігти упередженості судді (суддів) під час розгляду справи, а мета самовідводу - запобігання будь-яким сумнівам щодо безсторонності судді. Стаття 6 Конвенції вимагає суд у межах своїх повноважень бути неупередженим. Неупередженість зазвичай означає відсутність упередженості або суб`єктивного ставлення, що може бути оцінене багатьма способами (рішення ЄСПЛ у справі «Ветштайн проти Швейцарії»). Згідно з частиною третьою статті 39 Кодексу адміністративного судочинства України відвід (самовідвід) повинен бути вмотивованим і заявленим протягом десяти днів з дня отримання учасником справи ухвали про відкриття провадження у справі, але не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається за правилами спрощеного позовного провадження. Заявляти відвід (самовідвід) після цього дозволяється лише у виняткових випадках, коли про підставу відводу (самовідводу) заявнику не могло бути відомо до спливу вказаного строку, але не пізніше двох днів з дня, коли заявник дізнався про таку підставу. У цьому випадку, є цілком очевидним, що для підтвердження порушення (або можливого порушення) суддею принципу неупередженості, існує необхідність довести стороною наявність відповідних суб`єктивних та об`єктивних критеріїв. Разом з цим, надаючи оцінку об`єктивності судді під час вчинення ним процесуальних дій, необхідно виходити з таких критеріїв: чи вільний суддя під час виконання ним своїх обов`язків від будь-яких заходів впливу; чи сприяє його поведінка у судовому процесі та за стінами суду підтримці та зростанню довіри суспільства, представників юридичної професії та сторін у справі; чи вчинялись суддею дії, які можуть стати приводом для позбавлення його права брати участь у судовому засіданні та приймати рішення у справах. Перед розглядом справи суддя повинен утриматись від будь-яких коментарів, які можуть вплинути на перебіг цієї справи чи поставити під сумнів справедливе ведення процесу. Суддя утримується від публічних та інших коментарів, оскільки це може перешкодити неупередженому розгляду справи стосовно певної особи чи питання. При об`єктивному підході до встановлення наявності упередженості суду (суддів) повинно бути визначено окремо від поведінки судді, чи існують очевидні факти, що можуть поставити під сумнів його безсторонність. При цьому, вирішальним є саме наявність відповідних обставин, підтверджених належними та допустимими доказами, які свідчать про обґрунтованість сумніву в неупередженості суду, а позиція зацікавленої сторони є важливою але не вирішальною. Верховний Суд зазначає, що суб`єктивний критерій вимагає оцінки реальних дій окремого судді під час розгляду конкретної справи і лише після встановлення фактів у поведінці судді, які можна кваліфікувати як прояв упередженості, можливо поставити під сумнів його безсторонність. У справі «Газета Україна-Центр проти України» (заява № 16695/04, рішення від 15 липня 2010 року) ЄСПЛ зазначив, що «Відповідно до усталеної практики Суду існування безсторонності для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції повинно визначатися на підставі суб`єктивного критерію, в контексті якого слід враховувати особисті переконання та поведінку певного судді, що означає необхідність встановити, чи мав суддя у певній справі будь-яку особисту зацікавленість або упередженість, а також на підставі об`єктивного критерію, в контексті якого необхідно встановити, чи забезпечував суд і, серед інших аспектів, його склад, достатні гарантії аби виключити будь-які обґрунтовані сумніви щодо його безсторонності». ОСОБА_1 відвід мотивує тим, що колегії суддів у складі Уханенка Сергія Анатолійовича, Кашпур Ольги Валеріївни та Радишевської Олесі Ростиславівни приймала участь у розгляді його касаційної скарги у справі №826/8903/18 та ухвалою від 24 жовтня 2019 року відмовила у відкритті касаційного провадження. Заявник вважає, що колегії суддів у складі Уханенка Сергія Анатолійовича, Кашпур Ольги Валеріївни та Радишевської Олесі Ростиславівни прямо заінтересована в результаті розгляду справи №640/17989/20, з огляду на вищезазначену ухвалу від 24 жовтня 2019 року. Проаналізувавши аргументи, якими обґрунтовано відвід суддів, Верховний Суд дійшов висновку про відсутність визначених процесуальним законом підстав для відводу колегії суддів у складі Уханенка Сергія Анатолійовича, Кашпур Ольги Валеріївни та Радишевської Олесі Ростиславівни від участі у розгляді цієї справи, оскільки заявником не наведено жодного факту прояву суддею поведінки, яка б свідчила про упередженість чи безсторонність у цій справі. Одночасно Верховний Суд підкреслює, що не можуть бути підставою для відводу суддів заява, яка містить тільки припущення про існування відповідних обставин, не підтверджених належними, достатніми, достовірними і допустимими доказами. Тому відвід має бути вмотивований, тобто в ньому неодмінно мають бути наведені аргументи, а до самої заяви долучені відповідні докази, які підтверджують наявність підстав для відводу. Надаючи оцінку обґрунтованості заяви про відвід колегії суддів у складі Уханенка Сергія Анатолійовича, Кашпур Ольги Валеріївни та Радишевської Олесі Ростиславівни у справі №640/17989/20, Верховний Cуд також бере до уваги те, що окрім переліку обставин, які є безумовними підставами для відводу судді, у процесуальному законі також зазначені й виняткові випадки, за яких заявлення відводу a priori не може бути підставою для застосування цього процесуального інституту. Крім того, за правилами частини четвертої статті 36 Кодексу адміністративного судочинства України незгода сторони з процесуальними рішеннями судді не може бути підставою для відводу. Доводи заявника свідчать саме про незгоду сторони з рішенням колегії суддів у справі №826/8903/18, що у відповідності до положень частини четвертої статті 36 КАС України, не може бути визнано обґрунтованою підставою для відводу. При цьому інші підстави передбачені статтями 36, 37 Кодексу адміністративного судочинства України, які б унеможливлювали участь у розгляді справи зазначених суддів і викликали необхідність їх відводу, відсутні. Відтак, сумнів у неупередженості судді у зв`язку з прийняттям рішення у справі №826/8903/18 не є таким, що може свідчити про упередженість чи необ`єктивність суду. На підставі викладеного, обставини, якими заявник обґрунтовує свою заяву, не викликають обґрунтованих сумнівів у неупередженості або необ`єктивності колегії суддів у складі Уханенка Сергія Анатолійовича, Кашпур Ольги Валеріївни та Радишевської Олесі Ростиславівни оскільки немає жодних доказів, які б містили належні, достатні, допустимі та достовірні дані щодо порушення гарантій неупередженості цих суддів як з погляду "суб`єктивного критерію", так і з погляду "об`єктивного критерію", яким керується Європейський суд з прав людини. Ураховуючи необґрунтованість заявленого ОСОБА_1 відводу колегії суддів у складі Уханенка Сергія Анатолійовича, Кашпур Ольги Валеріївни та Радишевської Олесі Ростиславівни суддя вважає, що підстави для задоволення заявленого відводу відсутні. Керуючись статтями 36, 40 КАС України, Суд- УХВАЛИВ: У задоволенні заяви ОСОБА_1 про відвід колегії суддів у складі Уханенка Сергія Анатолійовича, Кашпур Ольги Валеріївни та Радишевської Олесі Ростиславівни у справі №640/17989/20 за позовом ОСОБА_1 до Секретаря Великої Палати Верховного суду Князєва Всеволода про визнання протиправними дій, зобов`язати вчинити дії - відмовити. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не оскаржується. ........................... О.В. Калашнікова, Суддя Верховного Суду