Постанова Другий апеляційний адміністративний суд № 480/4136/19

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ Головуючий І інстанції: Бондар С.О. 19 січня 2021 р.Справа № 480/4136/19 Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії: Головуючого судді: Мельнікової Л.В., Суддів: Рєзнікової С.С. , Бегунца А.О. , за участю секретаря судового засідання Колесник О.Е. розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду у місті Харкові справу за апеляційною скаргою Слобожанської митниці Держмитслужби на рішення Сумського окружного адміністративного суду від 16 грудня 2019 року по справі за позовом ОСОБА_1 до Слобожанської митниці Держмитслужби про визнання протиправними та скасування рішення та картки відмови, - в с т а н о в и л а: 15.10.2019 року позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, в якому просить: - визнати протиправним та скасувати рішення Сумської митниці ДФС (правонаступником якої є відповідач Слобожанська митниця Держмитслужби, далі митний орган) про коригування митної вартості товарів № UA805180/2019/000231/2 від 27.09.2019 року; - визнати протиправним та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA805180/2019/00504 від 27.09.2019. В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що він придбав у Польщі автомобіль марки DАСІА, модель LОGАN, 2015 року виготовлення, такий що був в експлуатації. Вартість автомобіля згідно договору купівлі продажу та рахунку - фактури складає 12.000 злотих, що за курсом валюти становить 73.181,45 грн. 27.09.2019 року митним брокером було подано для митного оформлення до митного органу митну декларацію, у якій вартість автомобіля було визначено декларантом за основним методом. Крім самої митної декларації до митного оформлення були подані також всі інші документи, які визначені Митним кодексом України. Проте, відповідачем було прийняте рішення про коригування митної вартості та видано картку відмови у митному оформленні, згідно з якими, вартість автомобіля, визначену декларантом для цілей нарахування митних платежів, було відхилено та визначено митну вартість за другорядним методом (за ціною договору щодо ідентичних товарів). Позивач зазначає, що причиною коригування митної вартості вказано: «Спрацювання профілю ризику 105-2 «Митна вартість товару нижча наявної цінової інформації, отриманої у тому числі із зовнішніх джерел». Також в рішенні зазначено, що основний метод не застосовувався, оскільки використані декларантом відомості не є об`єктивними та достатньо підтвердженими документально. В даних документах відсутні відомості щодо наявних пошкоджень транспортного засобу, які б вплинули на вартість автомобіля. Декларанту направлено запит про необхідність надання додаткових документів, що підтверджують вартість транспортного засобу, зазначену в касових або товарних чеках, ярликах, інших банківських платіжних документах, які містять відомості щодо вартості таких транспортних засобів, згідно вимог ст. 53, та 368 Митного кодексу України. На думку позивача, ним було подано всі необхідні документи, які належним чином були оформлені та містили необхідну інформацію про митну вартість товару, оскільки вартість товару, належним чином підтверджується: рахунком-фактурою № ЕХР/1/2019/09 від 23.06.2019 року; копія митної декларації країни відправителя (Польща) № 19PL301010E0787420 від 24.09.2019 року; митна декларація (постанова КМУ № 431 від 21.05.2012 року) від 25.09.2019 року; акт про проведення огляду транспортного засобу UA205010/2019/324277 від 25.09.2019 (м/п Яготин Волинська митниця ДФС); свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу № НОМЕР_1 ; квитанція про попередню оплату за митне оформлення автомобіля № 0.0.1475082951.1 від 24.09.2019 року на суму 33.959,66 грн.; сертифікат відповідності Державного підприємства «Державний автотранспортний науково-дослідний і проектний інститут» № 045098 від 26.09.2019 року; документ, що визначає вартість автомобіля (faktura VATnr 29090006) від 21.08.2019 року; митна декларація № UA805180/2019/026427 від 24.09.2019 року та інші, що зазначені в картці-відмови. Крім того, позивач зазначив, що в рішенні Сумської митниці ДФС про коригування митної вартості товарів № UA805180/2019/000231/2 від 27.09.2019 року не вказано конкретні обставини, які викликали у митного органу сумніви, не спростовано числові значення складових митної вартості транспортного засобу, рішення не містить математичного розрахунку ціни товару за одиницю (із зазначенням конкретних складових цього розрахунку), не розкриває конкретних фактів, які вплинули на таке коригування, не містить обґрунтування числового значення скоригованої митної вартості товарів та фактів, які вплинули на таке коригування. Заперечуючи проти вимог позивача, у відзиві на адміністративний позов Слобожанська митниця Держмитслужби вказує, що під час митного оформлення автомобіля, придбаного позивачем, встановлено порушення вимог ч. 2 ст. 53 Митного кодексу України, а саме: неподання декларантом документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах 2, 4 статті 53 Митного кодексу України та відсутність всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості транспортного засобу. Тому вартість автомобіля, визначену декларантом для цілей нарахування митних платежів за основним методом, було відхилено та визначено митну вартість за другорядним методом (за ціною договору щодо ідентичних товарів) Рішенням Сумського окружного адміністративного суду від 16.12.2019 року задоволено адміністративний позов ОСОБА_1 . Так, судовим рішенням визнано протиправними та скасовано рішення Сумської митниці ДФС від 27.09.2019 № UA805180/2019/000231/2 та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленню випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 27.09.2019 № UA805180/2019/00504. Судом проведений розподіл судових витрат - стягнуто на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Сумської митниці ДФС витрати, понесені у зв`язку зі сплатою судового збору у розмірі 768,40 грн. Судове рішення вмотивовано тим, що усі зауваження відповідача з приводу наявності у нього сумнівів у правильності визначення позивачем митної вартості та з приводу не підтвердження позивачем числових значень складових митної вартості є необґрунтованими та надуманими. Суд також зазначив, що ненадання декларантом запитуваних митним органом документів, за відсутності обґрунтування неможливості визначення митної вартості товару за першим методом, не є достатнім для висновку про наявність підстав для застосування митним органом іншого методу визначення митної вартості. Не погоджуючись із судовим рішенням, в апеляційній скарзі відповідач, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати судове рішення та прийняти нове про відмову в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 . Аргументуючи вимоги апеляційної скарги, відповідач фактично наводить аналогічні доводи, що зазначені ним у відзиві на позов. Відзив на апеляційну скаргу від позивача не надходив, що не перешкоджає апеляційному перегляду справи. За приписами ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги (ч. 1 ст. 308). Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язкової підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права (ч. 2 ст. 308). Заслухавши суддю-доповідача, переглянувши судове рішення в межах доводів і вимог апеляційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, а судове рішення на підставі ст. 316 КАС України слід залишити без змін, з наступних підстав. Згідно з ч. 1 ст. 257 Митного кодексу України декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення. При застосуванні письмової форми декларування можуть використовуватися як електронні документи, так і документи на паперовому носії Пунктами 23, 29 ч. 1 ст. 4 Митного кодексу України митне оформлення - виконання митних формальностей, необхідних для випуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення. Митні формальності - сукупність дій, що підлягають виконанню відповідними особами і органами доходів і зборів з метою дотримання вимог законодавства України з питань державної митної справи. Частиною 1 ст. 52 Митного кодексу України передбачено, що заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою. Судом установлено, що ОСОБА_1 придбав транспортний засіб автомобіль марки DАСІА, модель LОGАN, 2015 року виготовлення, такий що був в експлуатації, тип кузова універсал, номер кузова НОМЕР_2 , тип двигуна - дизель, показник спідометру: 169824 км. Ознаки експлуатації: подряпини та сколи ЛФП по кузову, забруднення салону та сидінь. Країна відправлення - Польща. 24.09.2019 року вказаний автомобіль було ввезено в Україну та згодом доставлено в Сумську митницю ДФС для митного оформлення. Вартість автомобіля згідно рахунку - фактури складає 12.000,00 злотих (а.с. 18), що за курсом валюти 6,098454 на день сплати митних платежів при перетині кордону 24.09.2019 року визначена як вартість ввезеного автомобіля згідно електронної декларації № UА805180/2019/026427 (Декларація № 1950) - 73.181,45 грн. (а.с. 27) 27.09.2019 року митним брокером подано для митного оформлення до митного посту «Центральний» Сумської митниці ДФС митну декларацію № ПА805180/2019/026427, у якій вартість автомобіля визначено декларантом за основним методом на підставі примірника рахунку - фактури (faktura exportowa nr: ЕХР/1/2019/09), що відповідало реальній ціні правочину і дорівнювало сплаченій сумі 12.000 злотих. Крім самої митної декларації до митного оформлення були подані також і інші документи, які визначені Митним кодексом України, а саме: - рахунок-фактура (faktura exportowa nr: ЕХР/1/2019/09) від 23.09.2019 року (а.с. 18); - копія митної декларації країни відправителя (Польща) № 19РL301010Е0787420 від 24.09.2019 року (а.с. 19); - митна декларація (Постанова КМУ № 431 від 21.05.2012) від 25.09.2019 року (а.с. 21); - акт про проведення огляду транспортного засобу UА205010/2019/324277 від 25.09.2019 року (м/п Яготин Волинська митниця ДФС) (а.с. 22-23); - свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу № НОМЕР_1 (а.с. 20); - квитанція про попередню оплату за митне оформлення автомобіля №0.0.1475082951.1 від 24.09.2019 року на суму 33.959,66 грн. (а.с. 30); - сертифікат відповідності Державного підприємства «Державний автотранспортний науково-дослідний і проектний інститут» № 045098 від 26.09.2019 року (а.с. 25-26); - документ, що визначає вартість автомобіля (faktura VАТnr 29090006) від 21.08.2019; - митна декларація №UА805180/2019/026427 від 24.09.2019 року та інші (що зазначені в картці-відмови) (а.с. 27). Зазначені відомості були відображені у відповідних графах митної декларації. 27.09.2019 року відповідачем прийняте рішення про коригування митної вартості № UА805180/2019/000231/2 та видано картку відмови у митному оформленні № UА805180/2019/00504, згідно з якими, вартість автомобіля, визначену декларантом для цілей нарахування митних платежів, було відхилено та визначено митну вартість за другорядним методом (за ціною договору щодо ідентичних товарів) в розмірі 5.150,00 ЕUR, замість заявленої декларантом 12.000,00 злотих (2.770 євро) (а.с. 15-16). У вказаному рішенні (графа 33) митний орган зазначив наступну причину коригування: «Спрацювання профілю ризику 105-2 «Митна вартість товару нижча наявної цінової інформації, отриманої у тому числі із зовнішніх джерел. Обов`язкове залучення відповідного спеціалізованого підрозділу для визначення МВ за VІN-кодами: НОМЕР_3 , валюта - ЕUR, вартість - 5150,00». Рішення про проведення перевірки достовірності заявленої фактурної вартості транспортного засобу прийнято органом доходів і зборів на підставі результатів застосування системи управління ризиками за інформацією спеціалізованих видань та/або інформаційних ресурсів, які містять відомості про ціни, сформовані у відповідному регіоні світового ринку, з урахуванням марки, моделі, року випуску, об`єму циліндрів двигуна, типу пального та фактичного пробігу оцінюваного транспортного засобу. Основний метод не застосовувався тому, що використані декларантом відомості не є об`єктивними та достатньо підтвердженими документально. В даних документах відсутні відомості щодо наявних пошкоджень транспортного засобу, які б вплинули на вартість автомобіля. Декларанту направлено запит про необхідність надання додаткових документів, що підтверджують вартість транспортного засобу, зазначену в касових або товарних чеках, ярликах, інших банківських платіжних документах, які містять відомості щодо вартості таких транспортних засобів, згідно вимог ст. 53, 368 Митного кодексу України. У відповідь декларантом повідомлено про неможливість подання додаткових документів. Між декларантом і митним органом проведено консультацію. Підстави для коригування митної вартості: неподання декларантом документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах 2-4 ст. 53 Митного кодексу України та відсутність всіх відомостей, що підтверджують числове значення складових митної вартості ТЗ. Джерела що використовувалися: цінова інформація ЕАІС МД від 20.09.2019 № №UA125160/2019/544909 (зворот а.с.16.)». Погоджуючись із висновком суду першої інстанції, колегія суддів зазначає наступне. Відповідно до статті 246 Митного кодексу України, метою митного оформлення є забезпечення дотримання встановленого законодавством України порядку переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, а також забезпечення статистичного обліку ввезення на митну територію України, вивезення за її межі і транзиту через її територію товарів. Митне оформлення розпочинається з моменту подання органу доходів і зборів декларантом або уповноваженою ним особою митної декларації або документа, який відповідно до законодавства її замінює, та документів, необхідних для митного оформлення, а в разі електронного декларування - з моменту отримання органом доходів і зборів від декларанта або уповноваженої ним особи електронної митної декларації або електронного документа, який відповідно до законодавства замінює митну декларацію (стаття 248 Митного кодексу України ). Згідно з ч. 8 ст. 257 Митного кодексу України, митне оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення здійснюється органами доходів і зборів на підставі митної декларації, до якої декларантом залежно від митних формальностей, установлених цим Кодексом для митних режимів, та заявленої мети переміщення вносяться, окрім іншого, відомості щодо митної вартості товарів та методу її визначення. Митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари (стаття 49 Митного кодексу України ). Відповідно до ст. 52 Митного кодексу України, декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані: заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з органом доходів і зборів; подавати органу доходів і зборів достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; нести всі додаткові витрати, пов`язані з коригуванням митної вартості або наданням органу доходів і зборів додаткової інформації. Перелік документів, які подаються декларантом для підтвердження заявленої митної вартості, визначений статтею 53 Митного кодексу України. До таких документів належать: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування. При цьому, частина 3 вказаної статті встановлює, що у разі якщо зазначені документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини. Відповідно до ст. 54 Митного кодексу України, контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється органом доходів і зборів під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості. З метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів, орган доходів і зборів має право, зокрема, у встановлених випадках, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості; здійснювати коригування заявленої митної вартості товарів; звертатися до органів доходів і зборів інших країн із запитами щодо надання відомостей, необхідних для підтвердження достовірності заявленої митної вартості; застосовувати інші передбачені форми митного контролю (п. 2 ч. 5 ст. 54 Митного кодексу України). За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів орган доходів і зборів визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування (частина 3 статті 54). Відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю, орган доходів і зборів може виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі, у разі неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари (ч. 6 ст. 54 Митного кодексу України). Згідно з ст. 55 Митного кодексу України, якщо органом доходів і зборів у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, він має право прийняти у письмовій формі рішення про коригування заявленої митної вартості товарів. Системний аналіз вказаних правових норм свідчить про те, що митний контроль здійснюється органом доходів і зборів лише з метою контролю правильності визначення митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості. Крім того, з урахуванням положень частини 3 статті 318 Митного кодексу України, яка встановлює, що митний контроль передбачає виконання органами доходів і зборів мінімуму митних формальностей, реалізація зазначених повноважень повинна відбуватись із обмеженим втручанням у процедуру самостійного визначення декларантом митної вартості імпортованих товарів, котрому повинна передувати наявність в органу доходів і зборів обґрунтованих сумнівів у правильності визначення заявленої митної вартості товарів. Обов`язок доведення митної ціни товару лежить на імпортерові. Але, при цьому, митний орган може витребувати додаткові документи лише у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Імперативною умовою є наявність обґрунтованих сумнівів у правильності зазначеної декларантом митної вартості товарів. При цьому, в розумінні вищенаведених статей, сумніви митниці є обґрунтованими тоді, коли: надані декларантом документи містять розбіжності, або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, або наявні ознаки підробки. Колегія суддів зауважує, що наведені норми зобов`язують митницю зазначати конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовірності. Встановивши відсутність достатніх відомостей, що підтверджують задекларовану митну вартість товарів, митниця повинна вказати, які саме складові митної вартості товарів є непідтвердженими, чому з поданих документів неможливо встановити дані складові, та які документи необхідні для підтвердження того чи іншого показника. Не наведення митницею в рішенні про коригування митної вартості товарів належних та допустимих доказів того, що документи, подані декларантом для митного оформлення товару, є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності наданої інформації, витребовування митницею додаткових документів без зазначення обставин, які ці документи повинні підтвердити, свідчать про протиправність рішення щодо застосування іншого, ніж основний метод, визначення митної вартості товарів. Частиною четвертою статті 54 Митного кодексу України передбачено обов`язок митного органу письмово надавати інформацію декларанту про причини, за яких заявлена ним митна вартість не може бути визначена. Відповідно до Правил заповнення рішення про коригування митної вартості, затверджених наказом Міністерства фінансів України № 598 від 24.05.2012 року, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 01.06.2012 року за № 883/21195, митним органом при визначенні митної вартості товарів у графі 33 зазначаються причини, через які митна вартість імпортованих товарів не може бути визначена за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції), у тому числі: - неподання основних документів, які підтверджують відомості про заявлену митну вартість товарів (згідно з переліком та відповідно до умов, наведених у статті 53 Кодексу); - невірно проведений розрахунок митної вартості; - невідповідність обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 розділу III Кодексу; - надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості. У графі 33 оскаржуваного позивачем рішення про коригування митної вартості товарів відповідачем зазначено, що декларант не надав усіх додаткових документів витребовуваних митницею, а саме: касові або товарні чеки, ярлики, інші банківські платіжні документи, які містять відомості щодо вартості транспортного засобу. Разом з тим, усі основні і додаткові документи, які підтверджують відомості про заявлену митну вартість товарів, тобто ті, які визначені у частинах 1-2 статті 53 Митного кодексу України, декларант позивача митному органу надав. Позивачем на підтвердження вартості товару при подачі митної декларації була надано: рахунок-фактура від 23.09.2019 року, копія митної декларації країни відправителя (Польща) № 19РL301010Е0787420 від 24.09.2019 року, документ, що визначає вартість автомобіля від 21.08.2019 року. Вказані документи не містять розбіжностей, в них відсутні ознаки підробки та вони містять відомості щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягала сплаті за цей автомобіль. Проте, в рішенні Сумської митниці зазначено, що в наданих документах відсутні відомості щодо наявних пошкоджень транспортного засобу. В той же час, в самому рішенні (п. 26) вказано про наявні пошкодження транспортного засобу (подряпини та сколи ЛФП по кузову, забруднення салону та сидінь). Більш того в додатковому аркуші до акта про проведення митного огляду № UА205010/2019/324277 від 25.09.2019 року також зазначено про наявність пошкоджень автомобіля. Таким чином, усі зауваження відповідача з приводу наявності у нього сумнівів у правильності визначення позивачем митної вартості та з приводу не підтвердження позивачем числових значень складових митної вартості є необґрунтованими та надуманими. Наведене вище узгоджується із правовим висновком Верховного Суду, який викладений у постанові від 30.10.2018 у справі №826/25605/15. За наведених обставин, колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції про те, що ненадання декларантом запитуваних митним органом документів, за відсутності обґрунтування неможливості визначення митної вартості товару за першим методом, не є достатнім для висновку про наявність підстав для застосування митним органом іншого методу визначення митної вартості. Інші доводи апеляційної скарги означених висновків колегії суддів не спростовують. При цьому, колегія суддів враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у апеляційному провадженні), сформовану, зокрема у справах "Салов проти України" (№ 65518/01; пункт 89), "Проніна проти України" (№ 63566/00; пункт 23) та "Серявін та інші проти України" (№ 4909/04; пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (Ruiz Torija v.Spain) серія A. 303-A; пункт 29). Згідно п. 1 ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін. У відповідності до ч. 1 ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Підстави для розподілу судових витрат відсутні. На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 292, 293, 308, 311, 313, 315, 316, 321, 322, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, - П О С Т А Н О В И Л А: Апеляційну скаргу Слобожанської митниці Держмитслужби залишити без задоволення, а рішення Сумського окружного адміністративного суду від 16 грудня 2019 року, - без змін. Постанова Другого апеляційного адміністративного суду набирає законної сили з дня її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку на протязі тридцяти днів, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду. Головуючий суддя Л.В. Мельнікова Судді С.С. Рєзнікова А.О. Бегунц У зв`язку з перебуванням судді Мельникової Л.В. на лікарняному з 26.01.2021 року по 01.02.2021 року, постанова у повному обсязі виготовлена і підписана 02 лютого 2021 року.