Постанова 4851 № 520/2000/19
від 16.01.2020 ·ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 16 січня 2020 р.Справа № 520/2000/19 Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії: Головуючого судді: Бартош Н.С., Суддів: Подобайло З.Г. , Ральченка І.М. , за участю секретаря судового засідання Мороза М.М. розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Харківської митниці ДФС на рішення Харківського окружного адміністративного суду (головуючий І інстанції Шевченко О.В., м. Харків) від 13.09.2019 року (повний текст складено 23.09.2019 року) по справі № 520/2000/19 за позовом Приватного акціонерного товариства "Новий Стиль" до Слобожанської митниці Держмитслужби про скасування рішень, ВСТАНОВИВ: Позивач, ПрАТ "Новий Стиль", звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом, в якому просив скасувати рішення про коригування митної вартості товарів № UА807000/2019/000468/2 від 29.01.2019 р. та № UА807000/2019/000628/2 від 11.02.2019 р. В обґрунтування позовних вимог зазначив, що при здійсненні митного оформлення Приватним акціонерним товариством "НОВИЙ СТИЛЬ" для підтвердження митної вартості конкретної поставки товару та її визначення за основним методом - ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції) було надано усі документи, які передбачені чинним законодавством, зокрема, ч. 2 ст. 53 МК України. Однак, незважаючи на надані документи та пояснення, відповідачем було прийнято рішення про коригування митної вартості товарів та картка відмови. Рішеннями про коригування митної вартості товарів № UА807000/2019/000468/2 від 29.01.2019 року та № UА807000/2019/000628/2 від 11.02.2019 року визначено митну вартість товару за 6 методом за наступним розрахунком 3.08 USD/кг (203,0266 RUB/кг) та 3.08 USD/кг (203,3422 RUB /кг). Позивач вважає що вказане рішення про коригування митної вартості товарів є незаконним та підлягає скасуванню. Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 13.09.2019 року по справі № 520/2000/19 позовні вимоги задоволено. Відповідач не погодився з рішенням суду першої інстанції та подав апеляційну скаргу, в якій просить його скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права з підстав, викладених в апеляційній скарзі. Позивач подав відзив на апеляційну скаргу, в якому наполягає на законності рішення суду першої інстанції, просить залишити його без змін, а апеляційну скаргу без задоволення. До суду апеляційної інстанції від Слобожанської митниці Держмитслужби по справі надійшло клопотання про заміну відповідача у справі. Відповідно до ст. 52 Кодексу адміністративного судочинства України у разі вибуття або заміни сторони чи третьої особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд допускає на будь-якій стадії судового процесу заміну відповідної сторони чи третьої особи її правонаступником. Усі дії, вчинені в адміністративному процесі до вступу правонаступника, обов`язкові для нього в такій самій мірі, у якій вони були б обов`язкові для особи, яку він замінив. Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 02.10.2019 року № 858 "Про утворення територіальних органів Державної митної служби" деякі територіальні органи Державної фіскальної служби реорганізовано шляхом приєднання до окремих органів Державної фіскальної служби за переліком згідно з додатком. Установлено, що територіальні органи Державної фіскальної служби, які реорганізуються, продовжують здійснювати свої повноваження до передачі таких повноважень територіальним органам Державної митної служби. Із додатку до постанови Кабінету Міністрів України від 02.10.2019 року № 858 слідує, що Харківська митниця ДФС приєднана до Слобожанської митниці Держмитслужби. 07.11.2019 р. Слобожанську митницю Держмитслужби внесено до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань. 28.11.2019 р. проведено державну реєстрацію рішення про припинення Харківської митниці ДФС. Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 04.12.2019 №1217-р визначено можливість забезпечення здійснення з 8 грудня 2019 р. Державною митною службою покладених на неї постановою Кабінету Міністрів України від 06.03.2019 №227 "Про затвердження положень про Державну податкову службу України та Державну митну службу України" функцій і повноважень Державної фіскальної служби, що припиняється, з реалізації державної митної політики, державної політики у сфері боротьби з правопорушеннями під час застосування законодавства з питань державної митної справи. Таким чином, функції і повноваження Харківської митниці ДФС з реалізації державної митної політики, державної політики у сфері боротьби з правопорушеннями під час застосування законодавства з питань державної митної справи було передано Слобожанській митниці Держмитслужби. Враховуючи викладене, клопотання Слобожанської митниці Держмитслужби про заміну сторони у справі підлягає задоволенню. Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду першої інстанції, дослідивши доводи апеляційної скарги та відзив на неї, колегія суддів дійшла висновку про те, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав. Судом першої інстанції встановлено, що ПрАТ "Новий стиль" (код ЄДРПОУ 32565288, адреса: 61020, м. Харків, Григорівське шосе, 88), зареєстрований в якості юридичної особи 14.03.2003 року. Основним видом економічної діяльності підприємства є: 31.01. - виробництво меблів для офісів і підприємств торгівлі (т. 1, а.с. 15 - 23). Також судом встановлено, що між ПрАТ "НОВИЙ СТИЛЬ" (в якості покупця) та ТОВ "РАДОМ" (в якості постачальника), укладено контракт № 27072017 від 27.07.2017 р., за умовами якого Постачальник зобов`язується поставити та передати у власність покупця, а Покупець зобов`язується прийняти та оплатити меблі, частини меблів, обладнання, запасні частини до обладнання, поліпропілен, шпон з комплектуючими, трубну продукцію, рекламні матеріали, що включають товарні каталоги та іншу рекламну продукцію, тканини, далі - товар, в асортименті, кількості та за цінами, вказаними в Додатку до цього Контракту (п. 1.1 Контракту) (т. 1, а.с. 39 - 42). Пунктом 3.1.1. Контракту передбачено, що товар постачається Постачальником Покупцю на умовах FСА (309290 Російська Федерація, Бєлгородська область, м. Шебекіно, вул. А. Матросова, 9), автомобільним транспортом, що підтверджується товаро-транспортною накладною міжнародного типу (СМR). Відповідно до додатків № 47 від 25.01.2019 р. та № 48 від 06.02.2019 року до контакту № 27072017 від 27.07.2017 р. постачальник зобов`язується поставити та передати у власність покупця, а покупець зобов`язується прийняти та оплатити лист СТ3ПС Г/К Б 2,8*1000*2150 Б/ОК, лист 8КП Х/К Б 2,4*1205*2800, поліамід склонаповнений чорний (марка ПА СВ30-А-У) та склейку К-С Samba RU PACK (т. 1, а.с. 43 - 44). ПрАТ "Новий Стиль" на підставі Контракту з фірмою ТОВ "РАДОМ" (Росія) № 27072017 від 27.07.2017 р., додатків № 47 від 25.01.2019 р., № 48 від 06.02.2019 р. до Контракту, рахунків - фактур № СЕ 699 від 25.01.2019 р., відвантажувальної специфікації № S СЕ 699 від 25.01.2019 р. та № S СЕ 1225 від 06.02.2019 р., автотранспортної накладної (Road consignment note) СМR А № 014802 від 25.01.2019 р., та СМR А № 014804 від 06.02.2019 р., cертифікату якості (Certificate of quality) 114-81308 від 02.12.2018 р. та 115- 64999 від 20.11.2018 р., договору про перевезення б/н від 24.01.2019 р., довідки про відсутність взаємозалежності (ст. 58 МКУ), а також довідки про відсутність страхування б/н від 24.01.2019 р. ввезло на територію України товар - у тому числі поліамід склонаповнений чорний (марка ПА СВ30-А-У)10 000, 00 кг., полімер чорного кольору у первинній формі (гранули по 2-5 мм.) ТУ 2243-24-59036393-2014., поліамід армований скловолокном, з вмістом неорганічного наповнювача (мінеральних волокон) у кількості 30%, що використовується при виробництві пластикових частин меблів. Виробником вказаних товарів є ТОВ "ПОЛІКОМПОЗИТ", країна виробництва: RU, торгівельна марка: немає даних (Товар). Пунктом 3.1.1. передбачено, що Товар постачається Постачальником Покупцю на умовах FCA (309290 Російська Федерація, Бєлгородська область, м. Шебекіно, вул. А. Матросова, 9) автомобільним транспортом, що підтверджується товарно - транспортною накладною міжнародного типу (CMR). Як вбачається з матеріалів справи, постачальник поставив позивачу поліамід склонаповнений чорний (марка ПА СВЗО-А-У) по двом партіям (вартість якого перераховується) на загальну суму: 1) 410 000,00 рос. руб., що за курсом валюти 0,422 грн., що складало 173763,84 грн. Витрати на транспортування склали 2000,00 грн.; 2) 410 000,00 рос. руб., що за курсом валюти 0,408 грн., що складало 168 245, 36 грн. Витрати на транспортування склали 2000,00 грн. Для митного оформлення товару ПрАТ "НОВИЙ СТИЛЬ" 28.01.2019 року подав до Харківської митниці ДФС митну декларацію ІМ № UА807170/2019/004380 від 28.01.2019 року на суму 175763,84 грн., а також митну декларацію ІМ № UА807170/2019/007213 від 08.02.2019 року на суму 170245,36 грн. (т. 1, а.с. 30 - 34). На підтвердження митної вартості товару, визначеної в митних деклараціях ІМ № UА807170/2019/004380 від 28.01.2019 року та ІМ № UА807170/2019/007213 від 08.02.2019 року, позивач відповідно до ч. 2 ст. 53 МК України разом з митними деклараціями надав до Харківської митниці ДФС необхідні документи, а саме: контракт з фірмою ООО "РАДОМ" (Росія) № 27072017 від 27.07.2017 р., додатки № 47 від 25.01,2019 р., № 48 від 06.02.2019 р. до Контракту, рахунки-фактури № СЕ 699 від 25.01.2019р., № СЕ 1225 від 06.02.2019 р. до Контракту, документи щодо транспортування (перевезення) товар: договір про перевезення 271015П від 27.10.2015 р., довідка про транспортні витрати б/н 24.01.2019 р., автотранспортна накладна (Road consignment note) СМR А № 014802 від 25.01.2019 р., та СМR А № 014804 від 06.02.2019 р., декларація про походження товару (Declaration of origin) СЕ 699 від 25.01.2019 р. та СЕ 1225 від 06.02.2019 р., навантажувальний документ (Bordereau) S СЕ 699 від 25.01.2019 р. та S СЕ 1225 від 06.02.2019 р., сертифікат якості (Certificate of quality) 114-81308 від 02.12.2018 р., 115-64999 від 20.11.2018 р., інформація про позитивні результати державних видів контролю при застосуванні Порядку інформаційного обміну між органами доходів і зборів 3693219 від 25.01.2019 р. та 3748156 від 08.02.2019 р., висновок СЕС від 23.07.2015 р., лист про не проведення страхування 28.01.2019 р. та 08.02.2019 р., паспорт якості 01.01.2019 р., прайс-лист експортера 08.02.2019 р., а також копію митної декларації країни відправлення 10013150/060219/0004477 від 06.02.2019 р. Під час здійснення перевірки митної вартості товару за митними деклараціями ІМ № UА807170/2019/004380 від 28.01.2019 року та ІМ № UА807170/2019/007213 від 08.02.2019 року Харківською митницею ДФС за допомогою автоматизованої системи аналізу та управління ризиками (АСАУР) виявлено ризики, згенеровані АСАУР - надання недостовірних документів щодо складової митної вартості придбаного підприємством товару, у зв`язку з чим митним органом на адресу позивача було направлено запити № 19128 від 28.01.2019 р. та № 19185 від 08.02.2019 р. (т. 1, а.с. 84 - 88). Згідно наведених запитів позивачу було запропоновано надати достовірні пояснення та додаткові документи, що підтверджують відсутність обмежень щодо прав покупця (імпортера) на використання оцінюваних товарів, за винятком тих, що: а) встановлюються законом чи запроваджуються органами державної влади в Україні; б) обмежують географічний регіон, у якому товари можуть бути перепродані (відчужені повторно); в) не впливають значною мірою на вартість товару; 2) щодо продажу оцінюваних товарів або їх ціни відсутні будь-які умови або застереження, які унеможливлюють визначення вартості цих товарів; 3) жодна частина виручки від будь-якого подальшого перепродажу, розпорядження або використання товарів покупцем не надійде прямо чи опосередковано продавцеві, якщо тільки не буде зроблено відповідне коригування з урахуванням положень частини десятої цієї статті; 4) покупець і продавець не пов`язані між собою особи або хоч і пов`язані між собою особи, однак ці відносини не вплинули на ціну товарів; - договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини. У зазначених запитах митний орган послався на те, що підприємством надано недостатню кількість документів для визначення складових митної вартості придбаного підприємством товару №
3. Позивач у відповідях на запити від 29.01.2019 року № 29/01-1а та від 11.02.2019 року № 11/02-1а повідомив, що до митних декларацій ІМ № UА807170/2019/004380 від 28.01.2019 року та ІМ №UА807170/2019/007213 від 08.02.2019 року АТ "Новий стиль" було надано всіх можливих документів, які підтверджують заявлену митну вартість товару у зв`язку з чим просив надати рішення про визначення митної вартості за вказаними митними деклараціями (т. 1, а.с. 89 - 90). Митним органом було прийнято рішення про коригування митної вартості товарів № UА807000/2019/000468/2 від 29.01.2019 р. та № UА807000/2019/000628/2 від 11.02.2019 р. за другорядним (резервним) методом у відповідності до ст. 64 МК України за наступним розрахунком 3.08 USD/кг (203,0266 RUB /кг) та 3.08 USD/кг (203,3422 RUB /кг), що в свою чергу призвело до збільшення митної вартості товару та збільшення розміру податків, які сплатив позивач (т. 1, а.с. 24 - 27). Також, на підставі прийнятого рішення про визначення митної вартості товарів Відповідачем видана картка відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UА807000/2019/000468/2 від 29.01.2019 року та № UА807000/2019/000628/2 від 11.02.2019 року (т. 1, а.с. 28 - 29). З метою уникнення простою транспорту та виробничою необхідністю повивач оформив товар за ціною, визначеною митним органом у митних деклараціях № UА807170/2019/004791 від 29.01.2019 року № UА807170/2019/007882 від 11.02.2019 р. (т. 1, а.с. 35 - 38). Вважаючи необґрунтованими прийняті Харківською митницею ДФС рішення про коригування митної вартості товарів № UА807000/2019/000468/2 від 29.01.2019 року та № UА807000/2019/000628/2 від 11.02.2019 року, позивач звернувся з позовом до суду першої інстанції із вищевказаними позовними вимогами. Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції дійшов до висновку про їх обґрунтованість. Колегія суддів не погоджується з таким висновком суду першої інстанції, з огляду на наступне. Як було правильно встановлено судом першої інстанції, з оскаржуваних рішень Харківської митниці ДФС рішення про коригування митної вартості товарів № UА807000/2019/000468/2 від 29.01.2019 року та № UА807000/2019/000628/2 від 11.02.2019 року вбачається, що підставою для їх прийняття слугував висновок контролюючого органу, зокрема, про невідповідність обраного декларантом методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 Митного кодексу України, яке полягає у використані декларантом відомостей не підтверджених у повній мірі документально, а також, у зв`язку з тим, що документи, подані декларантом та зазначені у ч. 2 ст. 53 МК України, не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари (відсутній рахунок на перевезення товару або акт прийому - передачі тощо), а також у зв`язку з ненаданням декларантом витребуваних додаткових документів, передбачених ч. 3 ст. 53 МК України. Крім того, декларантом також не було надано інформації щодо угод на ідентичні товари та подібні товари, щодо витрат на виплату комісійних винагород, щодо понесених витрат на навантаження, вивантаження, транспортування, страхування, не надано документів, які впливали на процес формування ціни товару. Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Статтею 1 Митного кодексу України визначено, що законодавство України з питань державної митної справи складається з Конституції України, цього Кодексу, інших законів України, що регулюють питання, зазначені у статті 7 цього Кодексу, з міжнародних договорів України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, а також з нормативно-правових актів, виданих на основі та на виконання цього Кодексу та інших законодавчих актів. Відносини, пов`язані із справлянням митних платежів, регулюються цим Кодексом, Податковим кодексом України та іншими законами України з питань оподаткування. Положеннями ст. 246 Митного кодексу України встановлено, що метою митного оформлення є забезпечення дотримання встановленого законодавством України порядку переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, а також забезпечення статистичного обліку ввезення на митну територію України, вивезення за її межі і транзиту через її територію товарів. Митне оформлення розпочинається з моменту подання органу доходів і зборів декларантом або уповноваженою ним особою митної декларації або документа, який відповідно до законодавства її замінює, та документів, необхідних для митного оформлення, а в разі електронного декларування - з моменту отримання органом доходів і зборів від декларанта або уповноваженої ним особи електронної митної декларації або електронного документа, який відповідно до законодавства замінює митну декларацію (стаття 248 МК України). Згідно з ч. 8 ст. 257 Митного кодексу України митне оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення здійснюється органами доходів і зборів на підставі митної декларації, до якої декларантом залежно від митних формальностей, установлених цим Кодексом для митних режимів, та заявленої мети переміщення вносяться, окрім іншого, відомості щодо митної вартості товарів та методу її визначення. Митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари (стаття 49 Митного кодексу України). Відповідно до ч. 1 ст. 52 Митного кодексу України заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою. Згідно ч. 2 ст. 52 Митного кодексу України декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані: 1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з органом доходів і зборів; 2) подавати органу доходів і зборів достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню. Статтею 53 Митного кодексу України закріплено, що у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення. Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування (частина 2). Відповідно до ст. 54 Митного кодексу України, контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється органом доходів і зборів під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості. З метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів, орган доходів і зборів має право, зокрема, у встановлених випадках, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості; здійснювати коригування заявленої митної вартості товарів; звертатися до органів доходів і зборів інших країн із запитами щодо надання відомостей, необхідних для підтвердження достовірності заявленої митної вартості; застосовувати інші передбачені форми митного контролю. За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів орган доходів і зборів визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування. Відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю, орган доходів і зборів може виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі, у разі неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Відповідно до ч. 1 ст. 55 Митного кодексу України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів. Прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити: обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано; наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана митним органом; обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування; інформацію про: а) право декларанта або уповноваженої ним особи на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються: у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною митним органом; у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу X цього Кодексу в розмірі, визначеному митним органом відповідно до частини сьомої цієї статті; б) право декларанта або уповноваженої ним особи оскаржити рішення про коригування заявленої митної вартості у митному органі вищого рівня відповідно до глави 4 цього Кодексу або до суду (частина 2 статті 54 Митного кодексу України). Колегія суддів зауважує, що аналіз вищенаведених норм дає підстави вважати, що митні органи мають право здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом, зокрема, витребовування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей. Такі сумніви можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, невідповідністю характеристик товарів, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товарів, порівнянням рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено, і таке інше. Наявність у митного органу обґрунтованого сумніву у правильності визначення митної вартості є обов`язковою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів. Однак, витребувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 МК України. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації. Вищевказаний висновок узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, яка була висловлена в постанові від 20.02.2018 в справі № 809/1884/16. Відповідно до ч. 5 ст. 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин, враховує вказані висновки Верховного Суду щодо застосування норм права. Згідно з ч. 6 ст. 13 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права. Як вбачається з матеріалів справи, підставою прийняття рішення коригування митної вартості № UА807000/2019/000468/2 від 29.01.2019 р. відповідачем вказано: 1) невідповідність обраного декларантом методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 МКУ, в зв`язку з тим, що використані декларантом відомості не підтверджені в повній мірі документально а також в зв`язку з тим, що документи подані декларантом та зазначені у частині другій статті 53 МКУ, не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари (відсутній рахунок на перевезення товару або акт прийому-передачі тощо), а також в зв`язку з ненаданням декларантом витребуваних додаткових документів, передбачених частиною 3 ст. 53 МКУ, (відсутній прайс-лист виробника товару) та вимогою декларанта надати рішення про коригування митної вартості; 2) не надана декларантом (відсутня у розпорядженні митного органу) інформація щодо угод на ідентичні товари; 3) не надана декларантом (відсутня у розпорядженні митного органу) інформація щодо угод на подібні товари; 4) не надана декларантом (відсутня у розпорядженні митного органу) інформація:- щодо ідентичних чи подібних товарів, які продаються на митній території України у незмінному стані; - відсутні дані щодо витрат на виплату комісійних винагород, звичайних надбавок на прибуток та загальних витрат у зв`язку з продажем на митній території України;- відсутні дані щодо витрат понесених в Україні на навантаження, вивантаження, транспортування, страхування; 5) не надана декларантом (відсутня у розпорядженні митного органу) інформація та документи, які мали вплив на процес формування ціни товару: - на матеріал та витрат, понесених виробником в зв`язку з виробництвом товарів; - витрат на завантаження, вивантаження, страхування, транспортування до місця перетинання митного кордону України; - прибутку, що одержує експортер у результаті поставки в Україну. У цьому рішенні також вказано, що джерелом інформації є наявна в митному органі цінова інформація, що наявна в АСМО Інспектор та ЄАІС про митні оформлення товарів митне оформлення яких вже здійснено у максимально наближений термін; № UА807170/2018/53603 під 02.11.2018 р., рішення про визначення митної вартості товарів № UA807000/2019/000347/2 від 18.01.2019 р. При прийнятті рішення застосовані Методичні рекомендації щодо роботи посадових осіб органів доходів і зборів з аналізу, виявлення та оцінки ризиків при здійсненні контролю правильності визначення митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України, затверджені наказом ДФС України від 11.09.2015 р. №
689. Коригування митної вартості здійснено за другорядним (резервним) методом у відповідності до статті 64 МК України. Розрахунок митної вартості складає: товар 3) 3,08 $/кг (206,6107 руб.РФ/кг). У рішенні про коригування митної вартості № UА807000/2019/000628/2 від 11.02.2019 р. містяться ті ж підстави, що перелічені у пунктах 1-5 вказаних вище. Крім того, вказано, що джерелом інформації є наявна в митному органі цінова інформація, що наявна в АСМО Інспектор та ЄАІС про митні оформлення товарів митне оформлення яких вже здійснено у максимально наближений термін; № UА807170/2018/53603 від 02.11.2018 р., № UА807170/2019/4791 від 29.01.2019 р., рішення про визначення митної вартості товарів № UA807000/2019/000347/2 від 18.01.2019 р. При прийнятті рішення застосовані Методичні рекомендації щодо роботи посадових осіб органів доходів і зборів з аналізу, виявлення та оцінки ризиків при здійсненні контролю правильності визначення митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України, затверджені наказом ДФС України від 11.09.2015 р. №
689. Коригування митної вартості здійснено за другорядним (резервним) методом у відповідності до статті 64 МК України. Розрахунок митної вартості складає: товар 3) 3,08 $/кг (203,3422 руб.РФ/кг). Судовим розглядом встановлено, що з метою здійснення митного контролю та митного оформлення товарів походженням з Росії, що надійшли на адресу ПрАТ «Новий Стиль» за зовнішньоекономічною угодою - Контракт № 27072017 від 27.07.2017, укладеною з контрагентом - ТОВ «РАДОМ», 28.01.2019 та 08.02.2019 особою, уповноваженою позивачем на декларування товарів, до митного поста «Харків-центральний» Харківської митниці ДФС були подані до митного оформлення в митному режимі «імпорт» електронні митні декларації ІМ40ДЕ № UA807170/2019/004380 та № UA807170/2019/007213 відповідно, на товар: «Поліамід склонаповнений чорний (марка ПА СВЗО-А-У) - 5000,0 кг. Поліамід чорного кольору у первинній формі (гранули по 2- 5 мм). ТУ 2243-24-59036393- 2014. Поліамід армований скловолокном, з вмістом неорганічного наповнювача (мінеральних волокон) у кількості 30%. Використовується при виробництві пластикових частин меблів (далі - Товар № 3). Виробник: ТОВ «ПОЛІКОМПОЗИТ». Країна виробництва: RU. Торгівельна марка: немає даних. Під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів позивача посадовими особами митного поста «Харків-центральний» по вказаним ЕМД відбулось спрацювання ризику, згенерованого автоматизованою системою аналізу управління ризиками (далі - АСАУР), зокрема, за кодами « 105-2 «Контроль правильності визначення митної вартості товарів» та « 106-2 «Витребування документів, які підтверджують митну вартість товарів», що стало підставою для поглибленої перевірки повноти та достовірності документів, наданих декларантом на підтвердження заявленої митної вартості. За результатами перевірки поданих документів, посадовою особою митного органу встановлено наступне: 1) задекларований рівень митної вартості товару нижче, ніж рівень митної вартості на подібні товари, оформлені в митному відношенні іншими митницями ДФС раніше; 2) подані до митного оформлення документи (зовнішньоекономічна угода, інвойс, специфікація та довідка про транспортні витрати) не підтверджують в повній мірі задекларований найменший рівень митної вартості; 3) умовами поставки FCA Шебекіно передбачено надання рахунку на перевезення, який не надано, та є обов`язковим документом відповідно до п. 6 ч. 2 ст. 53 МКУ (відсутність в пакеті документів фінансових документів (рахунку та/або бухгалтерського документу про оплату послуг транспортування), що підтверджують вартість транспортно-експедиційних витрат). Вказані обставини викликали обґрунтовані сумніви митного органу щодо заявленої декларантом митної вартості товару. Так, митним органом встановлено, що виробником товару № 3, заявленого до митного оформлення за ЕМД № UA807170/2019/004380 від 28.01.2019 та № UA807170/2019/007213 від 08.02.2019 р. є не ТОВ "РАДОМ" (постачальник за Контрактом № 27072017 від 27.07.2017), а інше підприємство, а саме - ТОВ «ПОЛІКОМПОЗИТ», що підтверджується відомостями щодо виробника товару, зазначеними по товару № 3 у графі 31 ЕМД «Вантажні місця та опис товару». Таким чином. Контракт № 27072017 щодо оцінюваного товару є непрямим контрактом, тобто укладеним не з виробником товару. Проте, договору (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаного з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається, та жодних відомостей щодо вартості товарів, наданої саме виробником, до митниці надано не було. Митний орган також послався на те, що відповідно до п. 3.1.1 Контракту товар поставляється позивачу на умовах «FСА», при цьому п. 12.6 Контракту встановлено, що при його тлумаченні мають силу правила ІНКОТЕРМС-2010 в редакції 2010 року. Додатками № 47 від 25.01.2019, № 48 від 06.02.2019 до Контракту та рахунками-фактурою № СЕ699 від 25.01.2019, № СЕ1225 від 06.02.2019 також передбачені умови поставки «FСА Шебекіно ». Враховуючи положення ч. 10 ст. 58 МК України, відповідач вказує, що складовими митної вартості товару, які, зважаючи на умови поставки «FСА», повинні при розрахунку митної вартості товару додаватись до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари є, зокрема, витрати на транспортування оцінюваних товарів до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України (п. 5 ч. 10 ст. 58 МК України). Разом з ЕМД № UА807170/2019/004380 від 28.01.2019, № UА807170/2019/007213 від 08.02.2019 декларантом до Харківської митниці ДФС були надані наступні транспортні (перевізні) документи (копії додані позивачем до позову): автотранспортні накладні А№014802, А№014804; навантажувальні документи №8 СЕ699 від 25.01.2019, №8 СЕ1225 від 06.02.2019; заявки на перевезення вантажу від 24.01.2019, 05.02.2019; довідка про транспортні витрати б/н від 24.01.2019 р. Таким чином, документами, наданими декларантом до митниці разом з вищезазначеними ЕМД на підтвердження заявленого розміру витрат на транспортування товару до місця ввезення на митну територію України, тобто містив відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів є заявки на перевезення вантажу та довідка про транспортні витрати б/н від 24.01.2019 (далі - довідка про транспортні витрати). Однак, відповідач вважає, що зазначена довідка про транспортні витрати не може бути визнана документом, що належним чином підтверджує числове значення складової митної вартості, передбаченої п. 5 ч. 10 ст. 58 МК України. Всупереч вимогам чинного законодавства до митниці разом з ЕМД не було надано документів, що підтверджується відсутністю у графі 44 ЕМД реквізитів документів за кодами « 3004» та «3005», якими мають позначатись такі документи відповідно до Класифікатора документів. Крім цього, відповідач вказував, що відповідно до п. 4.1 договору № 271015П від 27.10.2015, який є єдиним договором щодо перевезення оцінюваних товарів позивача, оплата послуг перевізника здійснюється замовником (позивачем) за рахунком перевізника. Разом із цим, жодним пунктом договору 271015П не передбачено оформлення перевізником довідки про транспортні витрати, як документа, що підтверджує вартість перевезення. На підставі цього, відповідач вважає, що належним документом на підтвердження вартості перевезення оцінюваних товарів в даному випадку є рахунок, а не довідка про транспортні витрати. Крім того, особою, уповноваженою позивачем на декларування його товарів разом з ЕМД № UА807170/2019/004380 від 28.01.2019 як і з ЕМД № UА807170/2019/007213 від 08.02.2019 подано одну й ту ж довідку про транспортні витрати, яка стосується вантажу, оформлення якого здійснювалось за ЕМД № UА807170/2019/004380 від 28.01.2019. Таким чином, транспортні витрати по ЕМД № UА807170/2019/007213 від 08.02.2019 не підтверджені взагалі. У зв`язку з цим, з посиланням на ч. 3 ст. 53 МК України особу, уповноважену позивачем на декларування його товарів, було повідомлено про необхідність надання наступних документів: договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; виписку з бухгалтерської документації; каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; копію митної декларації країни відправлення; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями. Також було повідомлено, що декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару. На вказані запити митниці щодо подання додаткових документів, позивач листом надав: звіт про оцінку майна № 17/01/2019/04 від 17.01.2019; прайс-лист (строк дії - 09.01.2019 - 31.12.2019). Разом з тим, за результатом опрацювання митницею додатково наданих документів було встановлено, що ними не спростовуються обґрунтовані сумніви митниці щодо заявленої позивачем митної вартості. Що стосується наведених вище митним органом обставин, які стали підставою для прийняття рішення про коригування митної вартості товару, суд зазначає наступне. Судовим розглядом встановлено, що ТОВ «РАДОМ» (постачальник) дійсно не є виробником товару, що імпортувався. В свою чергу, при подачі МД вказана обставина і не заперечувалася та приховувалася, оскільки у 32 графі декларантом було зазначено, що виробник товару є ТОВ «ПОЛІКОМПОЗИТ». Крім цього, позивачем до матеріалів справи 26.04.2019р. було залучено лист від ТОВ «РАДОМ» вих. № 80/1 від 15.02.2019р. та від ТОВ «ПОЛІКОМПОЗИТ» від 28.03.2019 р. у яких зазначалось, що саме ТОВ«ПОЛІКОМПОЗИТ» є виробником поліаміду, що свідчить про те, що інформація стосовно виробника товару була заявлена достовірна. При цьому суд зазначає, що поняття «непрямий контракт» не визначено у чинному законодавстві України, а тому посилання відповідача на те, що наданий контракт між ПАТ «Новий стиль» та ТОВ «РАДОМ» не є прямим, є безпідставним. Щодо твердження митного органу про необхідність перевірити, у тому числі, достовірність декларування витрат на транспортування, суд зазначає наступне. Судовим розглядом встановлено, що при поданні митної декларації за 1 методом декларантом позивача було надано пакет документів, які на його думку підтверджують вартість перевезення, а саме: договір на міжнародні перевезення вантажів автомобільним транспортом № 271015П від 27.10.2015 р.; заявку на перевезення від 24.01.2019р., 05.02.2019 р.; довідки про транспортні витрати б/н від 24.01.2019 р.; CMR (Road consignment note) А №14802 від 25.01.2019р., А №01480 від 06.02.2019р. Колегія суддів зазначає, що п. 6 ч. 2 ст. 53 МК України та розділом III Правил заповнення декларації митної вартості, затверджені наказом Міністерства фінансів України від 24.05.2012 р. № 599 не зазначено вичерпний перелік документів, які подаються на підтвердження транспортних витрат, оскільки у митному кодексі зазначено про "документи, що містять відомості про вартість перевезення", у Правилах міститься формулювання про те, що "…До зазначених документів можуть належати....", що свідчить про те, що перелік таких документів не є вичерпним. Судовим розглядом встановлено, що п. 2.1 договору на перевезення передбачено, що суттєві умови перевезення зазначаються у Заявці. Відповідно до пункту 4.2 договору, сплата послуг Перевізника виконується Замовником після надання Перевізником документів зазначених у пункті 3.2.9. Договору на протязі 30 календарних днів з моменту підписання акту виконаних робіт. Пункт 3.2.9. передбачає, що Перевізник після виконання перевезення зобов`язаний надати Замовнику документи: акт приймання-передачі товару; акт виконаних робіт; рахунок на оплату. Наведене свідчить про те, що на момент розмитнення ані рахунку, ані акту, ані оплати за перевезення не було у позивача в наявності та оскільки товар доставлено ще не було, тому акт прийому-передачі підписано не було. Так само акту виконаних робіт не було, а рахунок не виписувався. У зв`язку з цим, колегія суддів вважає, що в межах цих обставин справи, на підтвердження вартості перевезення могло бути надано Заявку на перевезення та довідку від перевізника у якій встановлювалась вартість перевезення, яку позивач мав сплатити після підписання Акту виконаних робіт, а тому такий документ міг вважатися документом, що містить відомості про вартість перевезення. Що стосується посилання митного органу на джерело інформації, а саме цінову інформацію, що наявна в АСМО Інспектор та ЄАІС про митні оформлення товарів митне оформлення яких вже здійснено у максимально наближений термін № UА807170/2018/53603 під 02.11.2018 р., № UА807170/2019/4791 від 29.01.2019 р. та рішення про визначення митної вартості товарів № UA807000/2019/000347/2 від 18.01.2019 р., суд зазначає наступне. Обґрунтовуючи висновок про неправомірність дій митного органу при прийнятті рішень про коригування митної вартості товару, суд першої інстанції зазначив, що оцінюваний товар поліамід склонаповнений чорний (марки СВ30-А-У) та товар, ціна якого взята за основу для коригування митної вартості за ЕМД № UА807170/2019/007213 від 08.02.2019 - армамід ПА СВ 30-1ЄТМ (склонаповнений поліамід) являються різними товарами, неідентичними і неподібними один одному, тобто посадовою особою митного органу невірно обрано товар, ціна якого взята за основу для коригування митної вартості. Колегія суддів не погоджується з таким висновком суду першої інстанції та зазначає, що джерелом цінової інформації для обчислення митної вартості за другорядними методами є, зокрема, відомості про митні оформлення подібних товарів, які містяться в центральній базі даних митних оформлень, зокрема, інформація отримана за допомогою системи «Інспектор 2006». Пошук товарів здійснюється за ознаками ідентичності та подібності товарів та з врахуванням інших критеріїв, зазначених у ст.ст. 59, 60, 61 МК України, а умовами запиту є: код товару УКТ ЗЕД, дата (період), країна походження, режим, слова в описі, торгова марка, країна виробник тощо. Критеріями відбору товару є: період оформлення, країна походження (виробництва), каїна продажу товарів на експорт в Україну, кількість ввезеного товару. Умови поставки згідно Інкотермс, виробник. Витяг з ЄАІС, який наданий Харківською митницею ДФС, містить відомості з митних декларацій, зазначених в якості джерела інформації, які дозволили співставити товар, оформлений за цими деклараціями, з товаром позивача та провести відповідне коригування митної вартості товару позивача: відповідний код товару за УКТЗЕД; графа 31 - опис товару; графа 34 - код країни походження; графа 22 - валюта; графа 43 - код методу визначення митної вартості товарів; графа - умови поставки; графа 11 - країна виробництва; графа 15 - код країни відправлення/експорту; вага, кількість, одиниця виміру; митна вартість. Таким чином, зі сформованого з урахуванням відповідних ознак ідентифікації програмно-інформаційним комплексом ЄАІС переліку товарів, посадовою особою Харківської митниці ДФС, враховуючи вищезазначені критерії відбору, здійснено вибір товару ціна якого взята за основу для коригування митної вартості. Відсутність визначених ст. ст. 59, 60 МК України критеріїв ідентичності та подібності унеможливили для митного органу застосування методів визначення митної вартості за ціною договору щодо ідентичних чи подібних (аналогічних) товарів. В свою чергу, при використанні резервного методу припускається більша порівняно з іншими методами гнучкість, а митна вартість, визначена згідно з положеннями ст. 64 МК України, повинна ґрунтуватись на раніше визнаних (визначених) органами доходів і зборів митних вартостях. Що стосується посилання суду першої інстанції на те, що митна декларація № UА807170/2019/004791 від 29.01.2019 не може бути належним джерелом інформації для визначення митної вартості, оскільки обчислення в цій ЕМД митної вартості товарів здійснено за 6 методом з розрахунку 3,08 USD/кг., колегія суддів зазначає, що цей розрахунок наведений у рішенні про коригування митної вартості № UА807000/2019/000347/2 від 18.01.2019, прийнятому відносно ЕМД № UА807170/2019/001932 від 18.01.2019 р. Зазначене рішення про коригування митної вартості товару було предметом розгляду в межах справи № 520/4501/19 та скасовано рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 13.08.2019 р. Разом з тим, постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 26.11.2019 р. рішення Харківського окружного адміністративного суду від 13.08.2019 року по справі № 520/4501/19 скасовано та прийнято постанову, якою в задоволенні адміністративного позову ПрАТ "Новий Стиль" відмовлено в повному обсязі. Цим рішенням суду встановлено, що у зв`язку з тим, що були надані всі документи, що були в наявності у ПАТ "Новий стиль", позивач листом № 17/01-2а від 17.01.2019р. просив Харківську митницю ДФС надати Рішення про визначення митної вартості за вказаною декларацією. Після отримання відповідачем документів та пояснень, останнім було прийнято рішення про коригування митної вартості товарів № UA807000/2019/000347/2 від 18.01.2019р. за 6 методом за наступним розрахунком 3,08 USD кг (206.6107 RUB/кг) та картка відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA807170/2019/00117 від 18.01.2019 р., що в свою чергу призвело до збільшення митної вартості товару та збільшення розміру податків, які сплатив позивач. З метою уникнення простою транспорту та виробничою необхідністю повивач оформив товар за ціною, визначеною митним органом у митній декларації № UA807170/2019/002563 від 18.01.2019 р. Колегія суддів зазначає, що під час контролю митної вартості товарів працівниками митниці відповідно до вимог Методичних рекомендацій здійснюється порівняння рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, митне оформлення яких вже здійснено. Інформацію про митне оформлення таких товарів на митницях України можна отримати за допомогою програмно-інформаційних комплексів, розроблених на основі центральної бази даних митних оформлень, зокрема - «Інспектор 2006», яка дозволяє здійснювати порівняння митної вартості товарів за ознаками ідентичності (ст. 59 МК України): фізичні характеристики; якість та репутація на ринку; країна виробництва; виробник; та ознаками подібності (ст. 60 МКУ): якість товарів; наявність торгової марки; репутація цих товарів на ринку. Відбір необхідної інформації за допомогою «Інспектор 2006» здійснюється з врахуванням: країни походження та країни продажу товарів на експорт в Україну; періоду оформлення ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, який повинен збігатися з часом експорту оцінюваних товарів або є максимально наближеним до нього; кількості ввезеного товару; комерційних умов поставки згідно Інкотермс. Відповідно до вказаного алгоритму посадовою особою митниці було здійснено порівняння митної вартості товару, заявленого до митного оформлення з наявною в ЦБД інформацією, за результатами якого було виявлено, що оформлення ідентичного товару в максимально наближений термін було здійснено, зокрема, за декларацією № UА807170/2019/004791 від 29.01.2019 р., тобто, на момент прийняття оскаржуваного рішення про коригування митної вартості ця цінова інформація була актуальна, а джерело коригування було чинним. Щодо посилання позивача на те, що товар який було взято за основу при коригуванні заявленої митної вартості має інші характеристики, колегія суддів зазначає, що вказані товари є ідентичними в розумінні приписів МК України, оскільки при заповненні відповідних граф ЕМД щодо цих товарів вказані однакові коди УКТ ЗЕД - 39089000. На підставі наведених вище обставин колегія суддів вважає, що прийняті митним органом рішення про коригування митної вартості товарів № UА807000/2019/000468/2 від 29.01.2019 р. та № UА807000/2019/000628/2 від 11.02.2019 р. є правомірними, а тому суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог. Згідно з ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень. Відповідно до ч. 1 ст. 6 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Згідно ч. 1 ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Положеннями ч. 2 ст. 77 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. В межах спірних правовідносин відповідачем доведено правомірність прийняття ним рішення про коригування митної вартості товару, а тому суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог. Відповідно до ч. 1 ст. 317 КАС України, підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є: 1) неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; 4) неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права. Враховуючи те, що рішення Харківського окружного адміністративного суду від 13.09.2019 року по справі № 520/2000/19 прийняте з порушенням норм матеріального права, воно підлягає скасуванню з прийняттям нового рішення про відмову у задоволенні позовних вимог. Керуючись ст. ст. 243, 250, 308, 310, 315, 317, 321, 322, 325, 326, 327 КАС України, суд, -
ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу Харківської митниці ДФС - задовольнити. Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 13.09.2019 року по справі № 520/2000/19 - скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог Приватного акціонерного товариства "Новий Стиль" до Слобожанської митниці Держмитслужби. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду. Головуючий суддя (підпис)Н.С. Бартош Судді(підпис) (підпис) З.Г. Подобайло І.М. Ральченко Повний текст постанови складено 27.01.2020 року