Постанова 4850 № 200/1464/20-а

ПЕРШИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 25 серпня 2020 року справа №200/1464/20-а приміщення суду за адресою: 84301, м. Краматорськ вул. Марата, 15 Перший апеляційний адміністративний суд колегією суддів у складі: головуючого судді Міронової Г.М., суддів Арабей Т.Г., Геращенка І.В., секретаря судового засідання Ашумова Т.Е., представників позивача Кероп`яна С.Є., Лончак Т.І., розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Одеської митниці Держмитслужби на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 11 березня 2020 р. (у повному обсязі складено 11 березня 2020 року у м. Слов`янськ) у справі № 200/1464/20-а (головуючий І інстанції суддя Логойда Т.В.) за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Імпорт Траст-Компані" до Одеської митниці Держмитслужби про визнання протиправними та скасування рішень, ВСТАНОВИВ: Товариство з обмеженою відповідальністю "Імпорт Траст-Компані" (далі - позивач) 07.02.2020 звернувся до суду з позовною заявою до Одеської митниці Держмитслужби (далі - відповідач), в якій просило: - визнати протиправними та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів № UA500170/2019/000057/2 від 25.09.2019 Одеської митниці ДФС та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA500170/2019/00288 від 25.09.2019 Одеської митниці ДФС; - визнати протиправними та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів № UA500170/2019/000058/2 від 27.09.2019 Одеської митниці ДФС та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення картки відмови № UA500170/2019/00290 від 27.09.2019 Одеської митниці ДФС; - визнати протиправними та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів № UA500170/2019/000063/2 від 15.10.2019 Одеської митниці ДФС та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA500170/2019/00312 від 15.10.2019 Одеської митниці ДФС; - визнати протиправними та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів № UA500170/2019/000064/2 від 26.10.2019 Одеської митниці ДФС та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA500170/2019/00321 від 26.10.2019 Одеської митниці ДФС; - визнати протиправними та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів № UA500170/2019/000062/2 від 10.10.2019 Одеської митниці ДФС та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA500170/2019/00304 від 10.10.2019 Одеської митниці ДФС; - визнати протиправними та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів № UA500060/2019/000176/2 від 10.10.2019 Одеської митниці ДФС та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA500060/2019/00664 від 10.10.2019 Одеської митниці ДФС; - визнати протиправними та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів № UA500060/2019/000177/2 від 10.10.2019 Одеської митниці ДФС та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA500060/2019/00666 від 10.10.2019 Одеської митниці ДФС; Вирішити питання судових витрат (т. 1 а.с. 2-30). Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 11 березня 2020 року у справі № 200/1464/20-а позов задоволено (т. 2 а.с. 69-85). Визнано протиправними та скасовано рішення Одеської митниці ДФС про коригування митної вартості товарів № UA500170/2019/000057/2 від 25.09.2019 та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA500170/2019/00288 від 25.09.2019. Визнано протиправними та скасовано рішення Одеської митниці ДФС про коригування митної вартості товарів № UA500170/2019/000058/2 від 27.09.2019 та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення картки відмови № UA500170/2019/00290 від 27.09.2019. Визнано протиправними та скасовано рішення Одеської митниці ДФС про коригування митної вартості товарів № UA500170/2019/000063/2 від 15.10.2019 та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA500170/2019/00312 від 15.10.2019. Визнано протиправними та скасовано рішення Одеської митниці ДФС про коригування митної вартості товарів № UA500170/2019/000064/2 від 26.10.2019 та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA500170/2019/00321 від 26.10.2019. Визнано протиправними та скасовано рішення Одеської митниці ДФС про коригування митної вартості товарів № UA500170/2019/000062/2 від 10.10.2019 та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA500170/2019/00304 від 10.10.2019. Визнано протиправними та скасовано рішення Одеської митниці ДФС про коригування митної вартості товарів № UA500060/2019/000176/2 від 10.10.2019 та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA500060/2019/00664 від 10.10.2019. Визнано протиправними та скасовано рішення Одеської митниці ДФС про коригування митної вартості товарів № UA500060/2019/000177/2 від 10.10.2019 та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA500060/2019/00666 від 10.10.2019. Вирішено питання судових витрат. Не погодившись з таким рішенням суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове судове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог. В обґрунтування апеляційної скарги вказує на те, що митним органом було встановлено, що подані документи містять розбіжності та не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, які підтверджують митну вартість товарів. Таким чином, з метою спростування сумнівів, орган доходів і зборів здійснив відповідно до ч. 3 ст. 53 МКУ запит додаткових документів. У відзиві на апеляційну скаргу позивач просив залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін. Відповідно до ч. 1 ст. 308 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Представник відповідача до судового засідання не з`явився, про дату, час і місце слухання справи повідомлений належним чином. Представники позивача проти доводів апеляційної скарги заперечував. Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що відповідно до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (код ЄДРПОУ 42495453) видами діяльності ТОВ «Імпорт Траст-Компані» є наступні: код КВЕД 45.31 Оптова торгівля деталями та приладдям для автотранспортних засобів (основний); код КВЕД 45.32 Роздрібна торгівля деталями та приладдям для автотранспортних засобів; код КВЕД 46.15 Діяльність посередників у торгівлі меблями, господарськими товарами, залізними та іншими металевими виробами; код КВЕД 46.49 Оптова торгівля іншими товарами господарського призначення; код КВЕД 46.74 Оптова торгівля залізними виробами, водопровідним і опалювальним устаткуванням і приладдям до нього; код КВЕД 46.90 Неспеціалізована оптова торгівля; код КВЕД 47.52 Роздрібна торгівля залізними виробами, будівельними матеріалами та санітарно-технічними виробами в спеціалізованих магазинах; код КВЕД 47.91 Роздрібна торгівля, що здійснюється фірмами поштового замовлення або через мережу Інтернет; код КВЕД 52.10 Складське господарство; код КВЕД 52.29 Інша допоміжна діяльність у сфері транспорту; код КВЕД 68.20 Надання в оренду й експлуатацію власного чи орендованого нерухомого майна; код КВЕД 73.20 Дослідження кон`юнктури ринку та виявлення громадської думки (т. 1 а.с. 332-40). 08.10.2018 між позивачем (як покупцем) та Wenzhou Junzhen import and export trade co.,LTD (Китай) (як продавцем) укладено зовнішньоекономічний контракт № ІТС-004. За змістом п.2.1, п.2.2, п. 2.3 контракту ціна на товар встановлюється в доларах США і вказується в специфікаціях, які оформлюються на кожну поставку; в ціну товару включається вартість тари, упаковки, маркування, завантаження в транспортний засіб, відповідно до умов поставки FOB Нингбо (КНР) або на інших умовах, зазначених в специфікаціях до цього контракту і є його невід`ємною частиною. Пункт 3.1 контракту окреслює, що загальна кількість товару в розрізі найменувань вказується в специфікаціях на кожну поставку, які є невід`ємною частиною цього контракту. Приписами п. 5.1, пп. 5.5.6 п. 5.5 розд. 5 контракту обумовлено, що продавець постачає товар покупцеві на умовах FOВ Нингбо (КНР) відповідно до умов «Інкотермс-2010» або на інших умовах, зазначених в специфікаціях до цього контракту і є його невід`ємною частиною. При тлумаченні цього контракту мають силу Міжнародні правила тлумачення комерційних термінів «Інкотермс-2010». Термін "франко-борт" «Інкотермс-2010» означає, що поставка є здійсненою продавцем, коли товар перейшов через поручні судна в названому порту відвантаження. Це означає, що з цього моменту усі витрати й ризики втрати чи пошкодження товару повинен нести покупець. Термін FOB зобов`язує продавця здійснити митне очищення товару для експорту. Продавець зобов`язаний здійснити завантаження товару на борт судна, призначеного продавцем, у день чи в межах періоду, що узгоджені сторонами, в названому порту відвантаження, у спосіб, що відповідає звичаям порту. Відповідно до п.7.3 контракту тара, в яку упакований товар - разова, безповоротна, входить у вартість товару. 05.08.2019 між покупцем та продавцем укладено специфікацію № 11, в якій обумовлена вартість та кількість товару, на підставі чого продавцем сформований інвойс ІТС-CL-050819 від 05.08.2019 та поставлено покупцю товар на умовах FOB Нингбо (КНР). 20.09.2019 в рамках цього контракту декларантом ТОВ «Хорс Брок Логістик» в інтересах позивача на підставі договору про надання послуг митного брокера № 14/11-18 від 14.11.2018 до ВМО № 1 митного поста «Південний» Одеської митниці ДФС подано ЕМД UA500170/2019/022813 від 20.09.2019. Разом із митною декларацією до митного оформлення подані наступні документи: пакувальний лист ITC-PL-050819 від 05.08.2019; рахунок-фактура (інвойс) ІТС-CL-050819 від 05.08.2019; коносамент WMS19075079B від 12.08.2019; навантажувальний документ наряд № 20192060 від 16.09.2019; декларація про походження товару ІТС-CL-050819 від 05.08.2019; рахунок-фактура про надання транспортно-експедиційних послуг від виконавця договору (контракту) про транспортно-експедиційні послуги № 2443 від 16.09.2019; документ, що підтверджує вартість перевезення товару (довідка про транспортні витрати) № 3599.2 від 16.09.2019; доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) додаткова угода б/н від 01.07.2019; зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу ITC-004 від 08.10.2018; доповнення до зовнішньоекономічного контракту специфікація № 11 від 05.08.2019; договір про надання послуг митного брокера № 14/11-18 від 14.11.2018; договір (контракт) на перевезення 07.10.2018/257ОД від 07.10.2018; акт зважування № 33102 від 16.09.2019; інформаційний лист № 20/09/1 від 20.09.2019; лист № 20/09 від 20.09.2019; лист № 20/09/1 від 20.09.2019; тех. опис (фото) товару від 20.09.2019. 25.09.2019 декларантом позивача отримано електронне повідомлення (запит) митного органу наступного змісту: «Подані декларантом документи містять наступні розбіжності: 1) відповідно до пп. в) п. 1 ч. 10 ст. 58 Митного кодексу України при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, додається така складова митної вартості, як вартість упаковки або вартість пакувальних матеріалів та робіт, пов`язаних із пакуванням; витрати на навантаження оцінюваних товарів, пов`язані з їх транспортуванням до місця ввезення на митну територію України. Витрати на тару та пакування, завантаження на транспортний засіб згідно з п. 2.3 зовнішньоекономічного договору (контракту) від 08.10.2018 № ITC-004 включені у вартість товару. Проте, у наданих до митного оформлення документах відсутні дані щодо даних складової митної вартості товару, внаслідок чого неможливо перевірити правильність визначення митної вартості самого товару; 2) відповідно до Методичних рекомендацій з формування собівартості перевезень (робіт, послуг) на транспорті, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 05.02.2001 № 65, собівартість перевезень це виражені в грошовій формі поточні витрати підприємств, безпосередньо пов`язані з підготовкою та здійсненням процесу перевезень вантажів і пасажирів, а також виконанням робіт і послуг, що забезпечують перевезення. Підпунктом 8 пункту 29 даних Методичних рекомендацій зазначено, що до собівартості перевезень включаються також витрати, пов`язані з реалізацією перевезень (робіт, послуг), зокрема, оплата послуг (транспортно-експедиційних, страхових та посередницьких організацій (включаючи комісійну винагороду). Враховуючи, що експедитор згідно з п.2.2. договору ТЕО № 07.10.2018/257ОД від 07.10.2018 надає послуги на всій протяжності маршруту, витрати на транспортно-експедиційні послуги можуть бути розподілені до кордону та після безпосередньо експедитором, документально підтверджуватись і піддаватись обчисленню. У наданому до митного оформлення рахунку на оплату від 16.09.2019 № 2443 зазначено вартість морського перевезення та не виділені його складові компоненти, що унеможливлює перевірити наявність витрат на організацію транспортно-експедиційного обслуговування за межами митної території України та включення їх до митної вартості. Також, заявлення у довідці про транспортні витрати від 16.09.2019 № 3599.2, що транспортно-експедиційні послуги за межами території України не надавалися, йде всупереч з обов`язками експедитора, визначеними п. 2.2 договору ТЕО № 07.10.2018/257ОД від 07.10.2018; 3) у наданому до митного оформлення інвойсі від 05.08.2019 № ITC-CI-050819, відсутня інформація щодо виробника товару та торгівельної марки, відсутнє посилання до специфікації № 11 від 05.08.2019; 4) у наданому інвойсі від 05.08.2019 № ITC-CI-050819 зазначений банк-отримувач, відмінний ніж той, що зазначено у додатковій угоді від 01.07.2017 до контракту від 08.10.2018 № ITC-004. Зазначене вище свідчить про можливо наявні ознаки підробки. Для підтвердження заявленої митної вартості декларант або уповноважена ним особа зобов`язана протягом 10-ти календарних днів надати такі додаткові документи: - копію митної декларації країни відправлення; - виписку з бухгалтерської документації; - каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; - висновок про вартісні характеристики товару, підготовлений спеціалізованою експертною організацією, та/або інформацію біржових організацій про вартість товару або сировини. Відповідно до п.6 статті 53 Митного кодексу України декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару.» Декларантом позивача також отримано електронне повідомлення (запит) митного органу, в якому, окрім доводів, вказаних у попередньому повідомленні, зазначено, що відповідно до п. 1 ст. 64 Митного кодексу України у разі якщо митну вартість товарів не можна визначити шляхом послідовного використання методів, зазначених у статтях 58 - 63 Кодексу, оскільки відповідно до п. 2 ст. 58 Кодексу використані декларантом відомості не підтверджені документально митна вартість оцінюваних товарів буде визначена, з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (GAТТ) резервним методом. Декларантом позивача на адресу начальника митного поста направлено лист від 25.09.2019 № 25/09, в якому з посиланням на неможливість надання додаткових документів по МД UA500170/2019/022813 від 20.09.2019 містилося прохання прийняти рішення згідно з поданими документами. 25.09.2019 митним органом прийнято рішення про коригування митної вартості товарів № UA500170/2019/000057/2, яким визначено митну вартість товару за шостим - резервним методом. В рішенні зазначено, що: «…митна вартість оцінюваних товарів буде визначена, з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (GAТТ) за резервним методом. З метою забезпечення повноти оподаткування проведено аналіз баз даних АСМО «Інспектор» та ЄАІС Держмитслужби України та встановлено, що рівень митної вартості оформлених товарів у максимально наближений до митного оформлення час та об`єм партії товару, є більшим та становить: товар № 1 6,1600008 дол. США/кг (МД від 12.09.2019 № UA500020/2019/010090), товар № 3 7,1500 дол. США/кг (МД від 16.08.2019 № UA500120/2019/007728), товар № 5 5,0100 дол.США/кг (МД від 19.09.2019 № № UA500120/2019/008819). Враховуючи зазначене, митну вартість товару № 1 скориговано до рівня 6,16 дол.США/кг (5,5323 дол.США/шт), товару № 3 скориговано до рівня 7,15дол.США/кг (2,8702 дол.США/шт.), товару № 5 скориговано до рівня 5,01 дол.США/кг.» (т. 1 а.с. 106). 25.09.2019 митним органом видано картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA500170/2019/00288. В якості підстави для її видання містилося посилання на винесене рішення про коригування митної вартості товарів (т. 1 а.с. 108). У зв`язку з незгодою з рішенням про коригування заявленої митної вартості товарів декларант позивача звернувся до митного органу із заявою про випуск у вільний обіг товарів, що декларуються, під гарантійні зобов`язання шляхом сплати до державного бюджету митних платежів згідно з митною вартістю товарів, визначеною митним органом. Після отримання згоди митного органу позивач здійснив митне оформлення товару за митною вартістю, визначеною митним органом, шляхом подання скоригованої ЕМД UA500170/2019/023482 від 28.09.2019, сплативши суму митних платежів відповідно до визначеної митним органом митної вартості. Різниця між сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товарів, визначеною декларантом (повноваженою ним особою), та сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товарів, визначеною митним органом, становила 152040 грн. Зокрема по товарах код УКТЗЕД 8501310098 додатково сплачено мито 4126,06 грн., ПДВ 17329,43 грн.; по товарах код УКТЗЕД 8501109990 додатково сплачено мито 7931,58 грн., ПДВ 80902,12 грн.; по товарах код УКТЗЕД 8512909090 додатково сплачено мито 13047,13 грн., ПДВ 28703,68 грн. 10.01.2019 між позивачем (як покупцем) та Jiangxi Bond technology co.,LTD (Китай) (як продавцем) укладено зовнішньоекономічний контракт № ІТС-022. Ціна на товар за п.2.1, п.2.2, п. 2.3 контракту встановлюється в доларах США і вказується в специфікаціях, які оформлюються на кожну поставку; в ціну товару включається вартість тари, упаковки, маркування, завантаження в транспортний засіб, відповідно до умов поставки FOB Нингбо (КНР) або на інших умовах, зазначених в специфікаціях до цього контракту і є його невід`ємною частиною. У п. 5.1, пп. 5.5.6 п. 5.5 розд. 5 контракту визначено, що продавець постачає товар покупцеві на умовах FOВ Нингбо (КНР) відповідно до умов «Інкотермс-2010» або на інших умовах, зазначених в специфікаціях до цього контракту і є його невід`ємною частиною. При тлумаченні цього контракту мають силу Міжнародні правила тлумачення комерційних термінів «Інкотермс-2010». Термін «франко-борт» «Інкотермс-2010» означає, що поставка є здійсненою продавцем, коли товар перейшов через поручні судна в названому порту відвантаження. Це означає, що з цього моменту усі витрати й ризики втрати чи пошкодження товару повинен нести покупець. Термін FOB зобов`язує продавця здійснити митне очищення товару для експорту. Продавець зобов`язаний здійснити завантаження товару на борт судна, призначеного продавцем, у день чи в межах періоду, що узгоджені сторонами, в названому порту відвантаження, у спосіб, що відповідає звичаям порту. Відповідно до п. 7.3 контракту тара, в яку упакований товар - разова, безповоротна, входить у вартість товару. 02.08.2019 між покупцем та продавцем укладено специфікацію № 3, в якій обумовлена вартість та кількість товару, на підставі чого продавцем сформований інвойс BZ-AUCC-18 від 02.08.2019 та поставлено покупцю товар на умова FOB Нингбо (КНР). 27.09.2019 в рамках цього контракту декларантом ТОВ «Хорс Брок Логістик» в інтересах позивача на підставі договору про надання послуг митного брокера №14/11-18 від 14.11.2018 до ВМО № 1 митного поста «Південний» Одеської митниці ДФС подано ЕМД UA500170/2019/023404 від 27.09.2019. Разом із митною декларацією до митного оформлення подані наступні документи: пакувальний лист б/н від 02.08.2019; рахунок-фактура (інвойс) BZ-AUCC-18 від 02.08.2019; коносамент WMS19075079А від 12.08.2019; декларація про походження товару BZ-AUCC-18 від 02.08.2019; акт про проведення огляду (переогляду) товарів, транспортних засобів, ручної поклажі та багажу - UA500170/2019/022646 від 24.09.2019; рахунок-фактура про надання транспортно-експедиційних послуг від виконавця договору (контракту) про транспортно-експедиційні послуги № 2451 від 16.09.2019; документ, що підтверджує вартість перевезення товару (довідка про транспортні витрати) № 3599.1 від 16.09.2019; зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу ITC-022 від 10.01.2018; доповнення до зовнішньоекономічного контракту - специфікація № 3 від 02.08.2019; договір про надання послуг митного брокера № 14/11-18 від 14.11.2018; договір (контракт) на перевезення 07.10.2018/257ОД від 07.10.2018; вагова № РК-33102 від 16.09.2019; лист виробника № 24/09 від 24.09.2019; наряд № 20192060 від 16.09.2019; опис товару (фото) від 27.09.2019. 27.09.2019 декларантом позивача отримано електронне повідомлення (запит) митного органу наступного змісту: «Подані декларантом документи містять наступні розбіжності: 1)відповідно до пп. в) п. 1ч. 10 ст. 58 Митного кодексу України при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті додається така складова митної вартості, як вартість упаковки або вартість пакувальних матеріалів та робіт, пов`язаних із пакуванням; витрати на навантаження оцінюваних товарів, пов`язані з їх транспортуванням до місця ввезення на митну територію України. Згідно з п. 2.3 зовнішньоекономічного договору (контракту) від 10.01.2019 № ITC-022 витрати на тару та пакування, завантаження на транспортний засіб включені у вартість товару. Проте, у наданих до митного оформлення документах відсутні дані щодо даних складової митної вартості товару, внаслідок чого неможливо перевірити правильність визначення митної вартості самого товару; 2) відповідно до Методичних рекомендацій з формування собівартості перевезень (робіт, послуг) на транспорті, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 05.02.2001 № 65, собівартість перевезень це виражені в грошовій формі поточні витрати підприємств, безпосередньо пов`язані з підготовкою та здійсненням процесу перевезень вантажів і пасажирів, а також виконанням робіт і послуг, що забезпечують перевезення. Підпунктом 8 пункту 29 даних Методичних рекомендацій зазначено, що до собівартості перевезень включаються також витрати, пов`язані з реалізацією перевезень (робіт, послуг), зокрема, оплата послуг (транспортно-експедиційних, страхових та посередницьких організацій (включаючи комісійну винагороду). Враховуючи, що експедитор згідно з п. 2.2. договору ТЕО № 07.10.2018/257ОД від 07.10.2018 надає послуги на всій протяжності маршруту, витрати на транспортно-експедиційні послуги можуть бути розподілені до кордону та після безпосередньо експедитором, документально підтверджуватись і піддаватись обчисленню. У наданому до митного оформлення рахунку на оплату від 16.09.2019 № 2451 зазначено вартість морського перевезення та не виділені його складові компоненти, що унеможливлює перевірити наявність витрат на організацію транспортно-експедиційного обслуговування за межами митної території України та включення їх до митної вартості. Також, заявлення у довідці про транспортні витрати від 16.09.2019 № 3599.1, що транспортно-експедиційні послуги за межами території України не надавались, йде у супереч з обов`язками експедитора, визначеними п. 2.2. договору ТЕО № 07.10.2018/257ОД від 07.10.2018; 3) у наданому до митного оформлення інвойсі від 02.08.2019 № BZ-AUCC-18 відсутня інформація щодо виробника товару та торгівельної марки, відсутнє посилання до специфікації № 3 від 02.08.2019; 4) рахунком про вартість морського перевезення від 16.09.2019 № 2451, визначено що він підлягає оплаті протягом 3 банківських днів, але банківські та платіжні документи, що підтверджують факт оплати морського перевезення відповідно до виставленого рахунка-фактури відсутні; 5) у наданому до митного оформлення інвойсі від 02.08.2019 № BZ-AUCC-18, відсутні умови здійснення платежу за товар. Зазначене вище свідчить про можливо наявні ознаки підробки. Додатково інформуємо, що відповідно до ст. 254 Митного кодексу України органи доходів і зборів мають право вимагати переклад українською мовою документів, складених іншою мовою, ніж офіційна мова митних союзів, членом яких є Україна, або іншою іноземною мовою міжнародного спілкування, у разі, якщо дані, які містяться в них, є необхідними для перевірки або підтвердження відомостей, зазначених у митній декларації. Для підтвердження заявленої митної вартості декларант або уповноважена ним особа зобов`язана протягом 10-ти календарних днів надати такі додаткові документи: - переклад копії митної декларації країни відправлення; - виписку з бухгалтерської документації; - виписку з бухгалтерської документації; - каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; - висновок про вартісні характеристики товару, підготовлений спеціалізованою експертною організацією, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини. Відповідно до п. 6 ст. 53 Митного кодексу України декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару.». Декларантом позивача на адресу начальника митного поста направлено лист від 27.09.2019 № 27/09, в якому з посиланням на неможливість надання додаткових документів по МД UA500170/2019/023404 від 27.09.2019 містилося прохання прийняти рішення згідно з поданими документами. 27.09.2019 митним органом прийнято рішення про коригування митної вартості товарів № UA500170/2019/000058/2, яким визначено митну вартість товару за шостим - резервним методом. В рішенні зазначено, що: «…митна вартість оцінюваних товарів буде визначена, з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (GAТТ) за резервним методом. З метою забезпечення повноти оподаткування проведено аналіз баз даних АСМО «Інспектор» та ЄАІС Держмитслужби України та встановлено, що рівень митної вартості оформлених товарів у максимально наближений до митного оформлення час та об`єм партії товару є більшим та становить: товар 1 - 8,0095 дол. США/кг (МД від 10.09.2019 № UA 5000010/2019/025105). Враховуючи зазначене, митну вартість товару № 1 скориговано до рівня 8,0095 дол. США/кг.» (т. 1 а.с. 138). 27.09.2019 митним органом видано картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA500170/2019/00290. В якості підстави для її видання містилося посилання на винесене рішення про коригування митної вартості товарів (т. 1 а.с. 139). У зв`язку з незгодою з рішенням про коригування заявленої митної вартості товарів декларант позивача звернувся до митного органу із заявою про випуск у вільний обіг товарів, що декларуються, під гарантійні зобов`язання шляхом сплати до державного бюджету митних платежів згідно з митною вартістю товарів, визначеною митним органом. Після отримання згоди митного органу позивач здійснив митне оформлення товару за митною вартістю, визначеною митним органом, шляхом подання скоригованої ЕМД UA500170/2019/023487 від 28.09.2019, сплативши суму митних платежів відповідно до визначеної митним органом митної вартості. Різниця між сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товарів, визначеною декларантом (повноваженою ним особою), та сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товарів, визначеною митним органом, становила 54860,36 грн. Зокрема по товарам код УКТЗЕД 8708913500 додатково сплачено 54860,36 грн. ПДВ. 04.12.2018 між позивачем (як покупцем) та LAIZHOU HENGLI INDUSTRIAL CO.,LTD (Китай) (як продавцем) укладено зовнішньоекономічний контракт № ІТС-011. За унормуванням п. 2.1, п. 2.2, п. 2.3. контракту ціна на товар встановлюється в доларах США і вказується в специфікаціях, які оформлюються на кожну поставку; в ціну товару включається вартість тари, упаковки, маркування, завантаження в транспортний засіб, відповідно до умов поставки FOB Нингбо (КНР) або на інших умовах, зазначених в специфікаціях до цього контракту і є його невід`ємною частиною. Відповідно до п. 5.1, пп. 5.5.6 п. 5.5 розд. 5 контракту продавець постачає товар покупцеві на умовах FOВ Нингбо (КНР) відповідно до умов «Інкотермс-2010» або на інших умовах, зазначених в специфікаціях до цього контракту і є його невід`ємною частиною. Як зазначено в п. 5.5.6. Розділу 5 Контракту при тлумаченні цього контракту мають силу Міжнародні правила тлумачення комерційних термінів «Інкотермс-2010». Термін «франко-борт» «Інкотермс-2010» означає, що поставка є здійсненою продавцем, коли товар перейшов через поручні судна в названому порту відвантаження. Це означає, що з цього моменту усі витрати й ризики втрати чи пошкодження товару повинен нести покупець. Термін FOB зобов`язує продавця здійснити митне очищення товару для експорту. Продавець зобов`язаний здійснити завантаження товару на борт судна, призначеного продавцем, у день чи в межах періоду, що узгоджені сторонами, в названому порту відвантаження, у спосіб, що відповідає звичаям порту. Відповідно до п. 7.3 контракту тара, в яку упакований товар - разова, безповоротна, входить у вартість товару. 31.07.2019 між сторонами контракту укладено специфікацію № 6, в якій обумовлена вартість та кількість товару, на підставі чого продавцем сформований інвойс HL19-135 від 31.07.2019 та поставлено покупцю товар на умова FOB Нингбо (КНР). 03.10.2019 в рамках даного контракту декларантом ТОВ «Хорс Брок Логістик» в інтересах позивача на підставі договору про надання послуг митного брокера №14/11-18 від 14.11.2018 до ВМО № 1 митного поста «Південний» Одеської митниці ДФС подано ЕМД UA500170/2019/023882 від 03.10.2019. Разом із митною декларацією до митного оформлення подані наступні документи: пакувальний лист б/н від 31.07.2019; рахунок-фактура (інвойс) HL19-135 від 31.07.2019; коносамент WMS19072329А від 15.08.2019; навантажувальний документ наряд № 20191348 від 25.09.2019; сертифікат про походження товару 19С3706А1307/00006 від 20.08.2019; уніфікована митна квитанція МД-1 50017Н № 0107020 від 25.09.2019; банківський платіжний документ, що стосується товару, № 85 від 23.08.2019; рахунок-фактура про надання транспортно-експедиційних послуг від виконавця договору (контракту) про транспортно-експедиційні послуги № 2534 від 23.09.2019; документ, що підтверджує вартість перевезення товару (довідка про транспортні витрати) № 3600.1 від 23.09.2019; зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу ITC-011 від 04.12.2018; доповнення до зовнішньоекономічного контракту специфікація №6 від 31.07.2019; договір про надання послуг митного брокера № 14/11-18 від 14.11.2018; договір (контракт) на перевезення 07.10.2018/257ОД від 07.10.2018; акт зважування № 33369 від 23.09.2019, технічний опис (фото) товару від 03.10.2019; копія митної декларації країни відправлення 310120190517624453 від 09.08.2019. 13.10.2019 декларантом позивача отримано електронне повідомлення (запит) митного органу наступного змісту: «Подані декларантом документи містять наступні розбіжності: 1) відповідно до пп. в) п. 1 ч. 10 ст. 58 Митного кодексу України при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті додається така складова митної вартості, як вартість упаковки або вартість пакувальних матеріалів та робіт, пов`язаних із пакуванням; витрати на навантаження оцінюваних товарів, пов`язані з їх транспортуванням до місця ввезення на митну територію України. Згідно п.2.3 зовнішньоекономічного договору (контракту) від 04.12.2018 № ITC-011 витрати на тару та пакування, завантаження на транспортний засіб включені у вартість товару. Проте, у наданих до митного оформлення документах відсутні дані щодо даних складової митної вартості товару, внаслідок чого неможливо перевірити правильність визначення митної вартості самого товару; 2) відповідно до Методичних рекомендацій з формування собівартості перевезень (робіт, послуг) на транспорті, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 05.02.2001 № 65, собівартість перевезень це виражені в грошовій формі поточні витрати підприємств, безпосередньо пов`язані з підготовкою та здійсненням процесу перевезень вантажів і пасажирів, а також виконанням робіт і послуг, що забезпечують перевезення. Підпунктом 8 пункту 29 даних Методичних рекомендацій зазначено, що до собівартості перевезень включаються також витрати, пов`язані з реалізацією перевезень (робіт, послуг), зокрема, оплата послуг (транспортно-експедиційних, страхових та посередницьких організацій (включаючи комісійну винагороду). Враховуючи, що експедитор згідно з п. 2.2. договору ТЕ № 07.10.2018/257ОД від 07.10.2018 надає послуги на всій протяжності маршруту, витрати на транспортно-експедиційні послуги можуть бути розподілені до кордону та після безпосередньо експедитором, документально підтверджуватись і піддаватись обчисленню. У наданому до митного оформлення рахунку на оплату від 23.09.2019 № 2534 зазначено вартість морського перевезення та не виділені його складові компоненти, що унеможливлює перевірити наявність витрат на організацію транспортно-експедиційного обслуговування за межами митної території України та включення їх до митної вартості. Також, заявлено у Довідці про транспортні витрати від 23.09.2019 № 3600.1, що транспортно-експедиційні послуги за межами території України не надавались, йде у супереч з обов`язками експедитора, визначеними п. 2.2. договору ТЕ №07.10.2018/257ОД від 07.10.2018; 3) у наданій до митного оформлення копії декларації країни відправлення від 09.08.2019 №310120190517624453 відрізняється номер транспортного документу: до митного оформлення надано коносамент № WMS19072329А, а в експортній декларації №598064612С; 4) у наданому до митного оформлення зовнішньоекономічному договорі(контракті) 04.12.2018 № ITC-011 наявна печатка іноземного контрагенту відмінна від відбитку печатки на комерційному інвойсі від 31.07.2019 № HL19-135. Зазначене свідчить про можливо наявні ознаки підробки. Додатково інформуємо, що відповідно до ст. 254 Митного кодексу України органи доходів і зборів мають право вимагати переклад українською мовою документів, складених іншою мовою, ніж офіційна мова митних союзів, членом яких є Україна, або іншою іноземною мовою міжнародного спілкування, у разі, якщо дані, які містяться в них, є необхідними для перевірки або підтвердження відомостей, зазначених у митній декларації. Для підтвердження заявленої митної вартості декларант або уповноважена ним особа зобов`язана протягом 10-ти календарних днів надати такі додаткові документи: - переклад копії митної декларації країни відправлення; - виписку з бухгалтерської документації; - виписку з бухгалтерської документації; - каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; - висновок про вартісні характеристики товару, підготовлений спеціалізованою експертною організацією, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини. Відповідно до п. 6 ст. 53 Митного кодексу України декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару.». Декларантом позивача також отримано електронне повідомлення (запит) митного органу від 15.10.2019, в якому, окрім доводів, вказаних у попередньому повідомленні, було вказано: «…3) рахунком про вартість морського перевезення від 23.09.2019 № 2534, визначено що він підлягає оплаті протягом 3 банківських днів, але банківські та платіжні документи, що підтверджують факт оплати морського перевезення відповідно до виставленого рахунка-фактури відсутні; 4) у наданому до митного оформлення інвойсі від 31.07.2019 № HL19 -135, відсутні умови здійснення платежу за товар, відсутня інформація щодо виробника товару та торгівельної марки, відсутнє посилання до специфікації №6 від 31.07.2019.» Декларантом позивача на адресу начальника митного поста направлено лист від 15.10.2019 № 15/10, в якому з посиланням на неможливість надання додаткових документів по МД UA500170/2019/023882 від 03.10.2019 містилося прохання прийняти рішення згідно з поданими документами. 15.10.2019 митним органом прийнято рішення про коригування митної вартості товарів № UA500170/2019/000063/2, яким визначено митну вартість товару за шостим - резервним методом. В рішенні зазначено, що: «…митна вартість оцінюваних товарів буде визначена, з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (GAТТ) за резервним методом. З метою забезпечення повноти оподаткування проведено аналіз баз даних АСМО «Інспектор» та ЄАІС Держмитслужби України та встановлено, що рівень митної вартості оформлених товарів у максимально наближений до митного оформлення час та об`єм партії товару, є більшим та становить: товар № 1 5,010168 дол.США/кг (МД від 11.09.2019 № UA500020/2019/009988). Враховуючи зазначене, митну вартість товару № 1 скориговано до рівня 5,01 дол.США/кг.» (т. 1 а.с. 158). 15.10.2019 митним органом видано картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA500170/2019/00312. В якості підстави для її видання містилося посилання на винесене рішення про коригування митної вартості товарів (т. 1 а.с. 159). У зв`язку з незгодою з рішенням про коригування заявленої митної вартості товарів декларант позивача звернувся до митного органу із заявою про випуск у вільний обіг товарів, що декларуються, під гарантійні зобов`язання шляхом сплати до державного бюджету митних платежів згідно з митною вартістю товарів, визначеною митним органом. Після отримання згоди митного органу позивач здійснив митне оформлення товару за митною вартістю, визначеною митним органом, шляхом подання скоригованої ЕМД UA500170/2019/025127 від 15.10.2019, сплативши суму митних платежів відповідно до визначеної митним органом митної вартості. Різниця між сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товарів, визначеною декларантом (повноваженою ним особою), та сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товарів, визначеною митним органом, становила 299202,97 грн. Зокрема, по товарах код УКТЗЕД 8708309198 додатково сплачено 93500,93 грн. мита та 205702,04 грн. ПДВ. 04.10.2018 між позивачем (як покупцем) та MORE CREATION TRADING COMPANY LIMITED (Китай) (як продавцем) укладено зовнішньоекономічний контракт № ІТС-001. За визначенням п. 2.1, п.2.2, п. 2.3 контракту ціна на товар встановлюється в доларах США і вказується в специфікаціях, які оформлюються на кожну поставку; в ціну товару включається вартість тари, упаковки, маркування, завантаження в транспортний засіб, відповідно до умов поставки FOB Нингбо (КНР) або на інших умовах, зазначених в специфікаціях до цього контракту і є його невід`ємною частиною. Продавець постачає товар покупцеві відповідно до п. 5.1, пп. 5.5.6 п. 5.5 розд. 5 на умовах контракту FOВ Нингбо (КНР) відповідно до умов «Інкотермс-2010» або на інших умовах, зазначених в специфікаціях до цього контракту і є його невід`ємною частиною. При тлумаченні цього контракту мають силу Міжнародні правила тлумачення комерційних термінів «Інкотермс-2010». Термін «франко-борт» «Інкотермс-2010» означає, що поставка є здійсненою продавцем, коли товар перейшов через поручні судна в названому порту відвантаження. Це означає, що з цього моменту усі витрати й ризики втрати чи пошкодження товару повинен нести покупець. Термін FOB зобов`язує продавця здійснити митне очищення товару для експорту. Продавець зобов`язаний здійснити завантаження товару на борт судна, призначеного продавцем, у день чи в межах періоду, що узгоджені сторонами, в названому порту відвантаження, у спосіб, що відповідає звичаям порту. Відповідно до п.7.3 контракту тара, в яку упакований товар - разова, безповоротна, входить у вартість товару. В рамках виконання цього контракту між сторонами укладено специфікацію № 35 від 09.08.2019 та специфікацію № 37 від 15.08.2019, в яких обумовлені вартість та кількість товару, на підставі чого продавцем сформовані інвойс № 35 від 09.02.2019 та інвойс № 37 від 15.08.2019, і поставлено покупцю товари на умова FOB Нингбо (КНР). 07.10.2019 в рамках виконання контракту від 04.10.2018 року № ІТС-001 декларантом ТОВ «Хорс Брок Логістик» в інтересах позивача на підставі договору про надання послуг митного брокера №14/11-18 від 14.11.2018 до ВМО № 1 митного поста «Одеса-Центральний» Одеської митниці ДФС подано ЕМД UA500060/2019/031507 від 07.10.2019. Разом із митною декларацією до митного оформлення подані наступні документи: пакувальний лист № 37 від 15.08.2019; рахунок-фактура (інвойс) № 37 від 15.08.2019; коносамент WMS19081097В від 19.08.2019; автотранспортна накладна № 3633/2 від 04.10.2019; навантажувальний документ № 3633 від 01.10.2019; декларація про походження товару № 37 від 15.08.2019; рахунок-фактура про надання транспортно-експедиційних послуг від виконавця договору (контракту) про транспортно-експедиційні послуги № 2642 від 30.09.2019; документ, що підтверджує вартість перевезення товару (довідка про транспортні витрати) № 3633.2 від 30.09.2019; зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу ITC-001 від 04.10.2018; доповнення до зовнішньоекономічного контракту - специфікація № 37 від 15.08.2019; договір про надання послуг митного брокера № 14/11-18 від 14.11.2018; договір (контракт) на перевезення 07.10.2018/257ОД від 07.10.2018; акт зважування № 33658 від 01.10.2019; довіреність № 01/10 від 01.10.2019; технічний опис (фото) товару від 07.10.2019. Декларантом позивача отримано електронне повідомлення (запит) митного органу наступного змісту: «Подані декларантом документи містять наступні розбіжності, наявні ознаки підробки та не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, які підтверджують митну вартість товарів, а саме: 1) для підтвердження витрат на транспортування декларантом відповідно до ч. 2 ст. 53 Митного кодексу України подаються транспортні (перевізні) документи, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів. Згідно наказу МФУ від 24.05.2012 № 599 до зазначених документів можуть належати: - рахунок-фактура (акт виконаних робіт (наданих послуг)) від виконавця договору (контракту) про надання транспортно-експедиційних послуг, що містить реквізити сторін, суму та умови платежу, інші відомості, відповідно до яких встановлюється належність послуг до товарів; - банківські та платіжні документи, що підтверджують факт оплати транспортно-експедиційних послуг відповідно до виставленого рахунка-фактури; - калькуляція транспортних витрат (якщо перевезення товарів здійснюється з використанням власного транспортного засобу), що містить відомості про маршрут перевезення, його протяжність у кілометрах до місця ввезення на митну територію України та по митній території України, розмір тарифної ставки на перевезення за одиницю виміру (вагу) товару за 1 кілометр маршруту. 2) 1) відповідно до пп. в) п.2 ч.10 ст.58 Митного кодексу України при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті додається така складова митної вартості, як вартість упаковки або вартість пакувальних матеріалів та робіт, пов`язаних із пакуванням. Згідно п.2.3 зовнішньоекономічного договору (контракту) від 04.10.2018 № ITC-001 витрати на упаковку та маркування включені у вартість товару. Проте, у наданих до митного оформлення документах (контракті, інвойсі, пакувальному листі тощо) відсутні дані щодо даної складової митної вартості товару, внаслідок чого неможливо перевірити правильність визначення митної вартості самого товару. Враховуючи зазначене відповідно до ч. 3 ст. 53 Митного кодексу України зобов`язуємо протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) виписку з бухгалтерської документації; 2) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 3) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.) 4) копію митної декларації країни відправлення.». Декларантом позивача також отримано електронне повідомлення (запит) митного органу від 10.10.2019,, в якому, окрім доводів, вказаних у попередньому повідомленні, зазначено: «В рамках консультації з декларантом відповідно до п. 5 ст. 55 Митного кодексу України, згідно інформації викладеної у листі від 10.10.2019 до електронної митної декларації, що прийнята до митного оформлення 07.10.2019 за № UA500060/2019/031507 повідомляємо, що митну вартість товарів буде скориговано. Оскільки відповідно до п. 2 ст. 58 використані декларантом відомості не підтверджені документально, відповідно до п.3 ст.58 застосовують другорядні методи, зазначені у п. 2 ч. 1 ст. 57 Кодексу. Відповідно до п.1 ст. 64 Митного кодексу України у разі якщо митну вартість товарів не можна визначити шляхом послідовного використання методів, зазначених у статтях 58 - 63 Митного кодексу України, оскільки відповідно до п. 2 ст. 58 використані декларантом відомості не підтверджені документально, митна вартість оцінюваних товарів буде визначена, з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (GAТТ) резервним методом.» Декларантом позивача на адресу начальника митного поста направлено лист від 10.10.2019 № 10/10, в якому з посиланням на неможливість надання додаткових документів по МД UA500060/2019/031507 від 07.10.2019 містилося прохання прийняти рішення згідно з поданими документами. 10.10.2019 митним органом прийнято рішення про коригування митної вартості товарів № UA500060/2019/000176/2, яким визначено митну вартість товару за шостим - резервним методом. В рішенні зазначено, що: «…митна вартість оцінюваних товарів буде визначена, з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (GAТТ) за резервним методом. З метою забезпечення повноти оподаткування проведено аналіз баз даних АСМО «Інспектор» та ЄАІС Держмитслужби України та встановлено, що по товару № 1 рівень митної вартості за товарами, митне оформлення яких вже здійснено є більшим товар 3 МД від 19.09.2019 № UA500120/2019/008819 становить 5,01 дол. США/кг (ніж заявлено декларантом 3,75 дол. США/кг); товар 6 - МД від 30.09.2019 № UA100200/2019/027584 становить 5,01 дол. США/кг (ніж заявлено декларантом 3,75 дол. США/кг); товар 7 - МД від 13.09.2019 № UA110150/2019/238675 становить 5,01 дол. США/кг (ніж заявлено декларантом 3,75 дол. США/кг).» (т. 1 а.с. 185). 10.10.2019 митним органом видано картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA500060/2019/00664. В якості підстави для її видання містилося посилання на винесене рішення про коригування митної вартості товарів (т. 1 а.с. 187). У зв`язку з незгодою з рішенням про коригування заявленої митної вартості товарів декларант позивача звернувся до митного органу із заявою про випуск у вільний обіг товарів, що декларуються, під гарантійні зобов`язання шляхом сплати до державного бюджету митних платежів згідно з митною вартістю товарів, визначеною митним органом. Після отримання згоди митного органу позивач здійснив митне оформлення товару за митною вартістю, визначеною митним органом, шляхом подання скоригованої ЕМД UA500060/2019/032098 від 10.10.2019, сплативши суму митних платежів відповідно до визначеної митним органом митної вартості. Різниця між сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товарів, визначеною декларантом (повноваженою ним особою), та сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товарів, визначеною митним органом, становила 45433,89 грн. Зокрема, по товарах код УКТЗЕД 8512909090 додатково сплачено 6590,21 грн. мита та 14498,47 грн. ПДВ; по товарах код УКТЗЕД 8708939098 додатково сплачено 1378,78 грн. мита та 3033,31 грн. ПДВ; по товарах код УКТЗЕД 8708309998 додатково сплачено 6229,10 грн. мита та 13704,02 грн. ПДВ. 26.10.2019 в рамках виконання контракту від 04.10.2018 року № ІТС-001 декларантом ТОВ «Хорс Брок Логістик» в інтересах позивача на підставі договору про надання послуг митного брокера № 14/11-18 від 14.11.2018 до ВМО № 1 митного поста «Південний» Одеської митниці ДФС подано ЕМД UA500170/2019/026284 від 26.10.2019. Разом із митною декларацією до митного оформлення подані наступні документи: пакувальний лист № 35 від 09.08.2019; рахунок-фактура (інвойс) № 35 від 09.08.2019; коносамент WMS19072329В від 15.08.2019; навантажувальний документ - наряд № 20191348 від 25.09.2019; декларація про походження товару № 35 від 09.08.2019; митна декларація, за якою було відмовлено у випуску товарів - UA500170/2019/023883 від 03.10.2019; висновок за результатами дослідження експертного підрозділу Центрального митного управління лабораторних досліджень та експертної роботи №142008700-1585 від 24.10.2019; акт про проведення огляду (переогляду) товарів, транспортних засобів, ручної поклажі та багажу - UA500170/2019/023883 від 11.10.2019; картка відмови у прийнятті митної декларації, митному оформленні, випуски чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення - UA500170/2019/00320 від 25.10.2019; рахунок-фактура про надання транспортно-експедиційних послуг від виконавця договору (контракту) про транспортно-експедиційні послуги № 2521 від 23.09.2019; документ, що підтверджує вартість перевезення товару (довідка про транспортні витрати) № 3600.2 від 23.09.2019; прейскурант (прайс-лист) виробника товару б/н від 01.08.2019; зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу ITC-001 від 04.10.2018; доповнення до зовнішньоекономічного контракту - специфікація №35 від 09.08.2019; договір про надання послуг митного брокера № 14/11-18 від 14.11.2018; договір (контракт) на перевезення 07.10.2018/257ОД від 07.10.2018; акт зважування № 33369 від 23.09.2019; довіреність № 09/10 від 09.10.2019; технічний опис (фото товару) від 26.10.2019. Декларантом позивача отримано електронне повідомлення (запит) митного органу наступного змісту: «Подані декларантом документи містять наступні розбіжності: 1) відповідно до пп. в) п. 1 ч. 10 ст. 58 Митного кодексу України при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті додається така складова митної вартості, як вартість упаковки або вартість пакувальних матеріалів та робіт, пов`язаних із пакуванням; витрати на навантаження оцінюваних товарів, пов`язані з їх транспортуванням до місця ввезення на митну територію України. Згідно п.2.3 зовнішньоекономічного договору (контракту) від 04.10.2018 № ITC-001 витрати на тару та пакування, завантаження на транспортний засіб включені у вартість товару. Проте, у наданих до митного оформлення документах відсутні дані щодо даних складової митної вартості товару, внаслідок чого неможливо перевірити правильність визначення митної вартості самого товару; 2) відповідно до Методичних рекомендацій з формування собівартості перевезень (робіт, послуг) на транспорті, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 05.02.2001 № 65, собівартість перевезень це виражені в грошовій формі поточні витрати підприємств, безпосередньо пов`язані з підготовкою та здійсненням процесу перевезень вантажів і пасажирів, а також виконанням робіт і послуг, що забезпечують перевезення. Підпунктом 8 пункту 29 даних Методичних рекомендацій зазначено, що до собівартості перевезень включаються також витрати, пов`язані з реалізацією перевезень (робіт, послуг), зокрема, оплата послуг (транспортно-експедиційних, страхових та посередницьких організацій (включаючи комісійну винагороду). Враховуючи, що експедитор згідно п.2.2. договору ТЕ №07.10.2018/257ОД від 07.10.2018, надає послуги на всій протяжності маршруту, витрати на транспортно-експедиційні послуги можуть бути розподілені до кордону та після безпосередньо експедитором, документально підтверджуватись і піддаватись обчисленню. У наданому до митного оформлення рахунку на оплату від 23.09.2019 № 2521 зазначено вартість морського перевезення та не виділені його складові компоненти, що унеможливлює перевірити наявність витрат на організацію транспортно-експедиційного обслуговування за межами митної території України та включення їх до митної вартості; також, заявлено у Довідці про транспортні витрати від 23.09.2019 № 3600.2 що транспортно-експедиційні послуги за межами території України не надавались, йде у супереч з обов`язками Експедитора визначеними п.2.2. договору ТЕ № 07.10.2018/257ОД від 07.10.2018; 3) у наданому до митного оформлення зовнішньоекономічному договорі (контракті) 04.10.2018 № ITC-001 наявна печатка іноземного контрагенту відмінна від відбитку печатки на комерційному інвойсі від 09.08.2019 №

35. Зазначене свідчить про можливо наявні ознаки підробки. Додатково інформуємо, що відповідно до ст. 254 Митного кодексу України органи доходів і зборів мають право вимагати переклад українською мовою документів, складених іншою мовою, ніж офіційна мова митних союзів, членом яких є Україна, або іншою іноземною мовою міжнародного спілкування, у разі, якщо дані, які містяться в них, є необхідними для перевірки або підтвердження відомостей,зазначених у митній декларації. Для підтвердження заявленої митної вартості декларант або уповноважена ним особа зобов`язана протягом 10-ти календарних днів надати такі додаткові документи: - переклад копії митної декларації країни відправлення; - виписку з бухгалтерської документації; - виписку з бухгалтерської документації; - каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару;- висновок про вартісні характеристики товару; підготовлений спеціалізованою експертною організацією, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини. Відповідно до п. 6 ст. 53 Митного кодексу України декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару.». Декларантом позивача також отримано електронне повідомлення (запит) митного органу, в якому, окрім доводів, вказаних у попередньому повідомленні, було вказано: «…3) рахунком про вартість морського перевезення від 23.09.2019 № 2521 визначено, що він підлягає оплаті протягом 3 банківських днів, але банківські та платіжні документи, що підтверджують факт оплати морського перевезення відповідно до виставленого рахунка-фактури відсутні; 4) у наданому до митного оформлення інвойсі від 09.08.2019 №35, відсутні умови здійснення платежу за товар, відсутня інформація щодо виробника товару та торгівельної марки, відсутнє посилання до специфікації № 35 від 09.08.2019. Зазначене свідчить про можливо наявні ознаки підробки». Декларантом позивача на адресу начальника митного поста направлено лист від 26.10.2019 № 26/10, в якому з посиланням на неможливість надання додаткових документів по МД UA500170/2019/026284 від 26.10.2019 містилося прохання прийняти рішення згідно з поданими документами. 26.10.2019 митним органом прийнято рішення про коригування митної вартості товарів № UA500170/2019/000064/2, яким визначено митну вартість товару за шостим - резервним методом. В рішенні зазначено, що: «…митна вартість оцінюваних товарів буде визначена, з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (GAТТ) за резервним методом. З метою забезпечення повноти оподаткування проведено аналіз баз даних АСМО «Інспектор» та ЄАІС Держмитслужби України та встановлено, що рівень митної вартості оформлених товарів у максимально наближений до митного оформлення час та об`єм партії товару є більшим та становить: товар № 1 3,580001 дол.США/кг (МД від 30.07.2019 № UA100130/2019/223672); товар № 6 3,640012 дол.США/кг (МД від 20.09.2019 № UA500010/2019/026241). Враховуючи зазначене, митну вартість товару № 1 скориговано до рівня 3,58 дол. США/кг та по товару № 6 скориговано до рівня 3,64 дол.США/кг.» (т. 1 а.с. 214). 26.10.2019 митним органом видано картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA500170/2019/00321. В якості підстави для її видання містилося посилання на винесене рішення про коригування митної вартості товарів (т. 1 а.с. 215). У зв`язку з незгодою з рішенням про коригування заявленої митної вартості товарів декларант позивача звернувся до митного органу із заявою про випуск у вільний обіг товарів, що декларуються, під гарантійні зобов`язання шляхом сплати до державного бюджету митних платежів згідно з митною вартістю товарів, визначеною митним органом. Після отримання згоди митного органу позивач здійснив митне оформлення товару за митною вартістю, визначеною митним органом, шляхом подання скоригованої ЕМД UA500170/2019/026296 від 26.10.2019, сплативши суму митних платежів відповідно до визначеної митним органом митної вартості. Різниця між сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товарів, визначеною декларантом (повноваженою ним особою), та сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товарів, визначеною митним органом, становила 23966,51 грн. Зокрема, по товарах код УКТЗЕД 8207909900 додатково сплачено 760,88 грн. мита та 7761,01 грн. ПДВ, по товарах код УКТЗЕД 6307909800 додатково сплачено 3530,52 грн. мита та 11914,10 грн. ПДВ. 04.10.2018 між позивачем (як покупцем) та RUIAN WANRUN AUTO& MOTORCYCLE PARTS CO, LTD (Китай) (як продавцем) укладено зовнішньоекономічний контракт № ІТС-001. За змістом п. 2.1, п. 2.2, п. 2.3 контракту ціна на товар встановлюється в доларах США і вказується в специфікаціях, які оформлюються на кожну поставку; в ціну товару включається вартість тари, упаковки, маркування, завантаження в транспортний засіб, відповідно до умов поставки FOB Нингбо (КНР) або на інших умовах, зазначених в специфікаціях до цього контракту і є його невід`ємною частиною. Продавець постачає товар покупцеві на умовах FOВ Нингбо (КНР) відповідно до п. 5.1, пп. 5.5.6 п. 5.5 розд. 5 контракту, умов «Інкотермс-2010» або на інших умовах, зазначених в специфікаціях до цього контракту і є його невід`ємною частиною. При тлумаченні цього контракту мають силу Міжнародні правила тлумачення комерційних термінів «Інкотермс-2010». Термін «франко-борт» «Інкотермс-2010» означає, що поставка є здійсненою продавцем, коли товар перейшов через поручні судна в названому порту відвантаження. Це означає, що з цього моменту усі витрати й ризики втрати чи пошкодження товару повинен нести покупець. Термін FOB зобов`язує продавця здійснити митне очищення товару для експорту. Продавець зобов`язаний здійснити завантаження товару на борт судна, призначеного продавцем, у день чи в межах періоду, що узгоджені сторонами, в названому порту відвантаження, у спосіб, що відповідає звичаям порту. Відповідно до п.7.3 контракту тара, в яку упакований товар - разова, безповоротна, входить у вартість товару. 08.08.2019 в рамках виконання цього контракту між сторонами укладено специфікацію № 18, в якій обумовлені вартість та кількість товару, на підставі чого продавцем сформовано ІТС/08/08/19 від 08.08.2019 та поставлено покупцю товари на умовах FOB Нингбо (КНР). 01.10.2019 в рамках виконання даного контракту декларантом ТОВ «Хорс Брок Логістик» в інтересах позивача на підставі договору про надання послуг митного брокера №14/11-18 від 14.11.2018 до ВМО № 1 митного поста «Південний» Одеської митниці ДФС подано ЕМД UA500170/2019/023647 від 01.10.2019. Разом із митною декларацією до митного оформлення подані наступні документи: пакувальний лист б/н від 08.08.2019; рахунок-фактура (інвойс) ІТС/08/08/19 від 08.08.2019; коносамент WMS19075080А від 15.08.2019; навантажувальний документ наряд № 20191347 від 25.09.2019; декларація про походження товару ІТС/08/08/19 від 08.08.2019; уніфікована митна квитанція МД-1 50017Н № 0107019 від 25.09.2019; рахунок-фактура про надання транспортно-експедиційних послуг від виконавця договору (контракту) про транспортно-експедиційні послуги № 2522 від 23.09.2019; документ, що підтверджує вартість перевезення товару (довідка про транспортні витрати) № 3603.1 від 23.09.2019; зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу ITC-007 від 01.11.2018; доповнення до зовнішньоекономічного контракту - специфікація №18 від 08.08.2019; договір про надання послуг митного брокера № 14/11-18 від 14.11.2018; договір (контракт) на перевезення 07.10.2018/257ОД від 07.10.2018; акт зважування № 33367 від 23.09.2019; технічний опис (фото) товару від 01.10.2019. Декларантом позивача отримано електронне повідомлення (запит) митного органу наступного змісту: «Подані декларантом документи містять наступні розбіжності: 1) відповідно до пп. в) п. 1 ч. 10 ст. 58 Митного кодексу України при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті додається така складова митної вартості, як вартість упаковки або вартість пакувальних матеріалів та робіт, пов`язаних із пакуванням; витрати на навантаження оцінюваних товарів, пов`язані з їх транспортуванням до місця ввезення на митну територію України. Згідно з п. 2.3 зовнішньоекономічного договору (контракту) від 01.11.2018 № ITC-007 витрати на тару та пакування, завантаження на транспортний засіб включені у вартість товару. Проте, у наданих до митного оформлення документах відсутні дані щодо даних складової митної вартості товару, внаслідок чого неможливо перевірити правильність визначення митної вартості самого товару; 2) відповідно до Методичних рекомендацій з формування собівартості перевезень (робіт, послуг) на транспорті, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 05.02.2001 № 65, собівартість перевезень це виражені в грошовій формі поточні витрати підприємств, безпосередньо пов`язані з підготовкою та здійсненням процесу перевезень вантажів і пасажирів, а також виконанням робіт і послуг, що забезпечують перевезення. Підпунктом 8 пункту 29 даних Методичних рекомендацій зазначено, що до собівартості перевезень включаються також витрати, пов`язані з реалізацією перевезень (робіт, послуг), зокрема, оплата послуг (транспортно-експедиційних, страхових та посередницьких організацій (включаючи комісійну винагороду). Враховуючи, що експедитор згідно з п.2.2. договору № 07.10.2018/257ОД від 07.10.2018 надає послуги на всій протяжності маршруту, витрати на транспортно-експедиційні послуги можуть бути розподілені до кордону та після безпосередньо експедитором, документально підтверджуватись і піддаватись обчисленню. У наданому до митного оформлення рахунку на оплату від 23.09.2019 № 2522 зазначено вартість морського перевезення та не виділені його складові компоненти, що унеможливлює перевірити наявність витрат на організацію транспортно-експедиційного обслуговування за межами митної території України та включення їх до митної вартості; 3) рахунком про вартість морського перевезення від 23.09.2019 № 2522, визначено що він підлягає оплаті протягом 3 банківських днів, але банківські та платіжні документи, що підтверджують факт оплати морського перевезення відповідно до виставленого рахунка-фактури відсутні; 4) у наданому до митного оформлення інвойсі від 08.08.2019 № ITC/08/08/19, відсутні умови здійснення платежу за товар, відсутня інформація щодо виробника товару та торгівельної марки, відсутнє посилання до специфікації № 18 від 08.08.2019. Зазначене свідчить про можливо наявні ознаки підробки. Додатково інформуємо, що відповідно до ст. 254 Митного кодексу України органи доходів і зборів мають право вимагати переклад українською мовою документів, складених іншою мовою, ніж офіційна мова митних союзів, членом яких є Україна, або іншою іноземною мовою міжнародного спілкування, у разі, якщо дані, які містяться в них, є необхідними для перевірки або підтвердження відомостей, зазначених у митній декларації. Для підтвердження заявленої митної вартості декларант або уповноважена ним особа зобов`язана протягом 10-ти календарних днів надати такі додаткові документи: - переклад копії митної декларації країни відправлення; - виписку з бухгалтерської документації; - каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; - висновок про вартісні характеристики товару, підготовлений спеціалізованою експертною організацією, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини. Відповідно до п. 6 ст. 53 Митного кодексу України декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару.». Декларантом позивача на адресу начальника митного поста направлено лист від 10.10.2019 №10/10, в якому з посиланням на неможливість надання додаткових документів по МД UA500170/2019/023647 від 01.10.2019 містилося прохання прийняти рішення згідно з поданими документами. 10.10.2019 митним органом прийнято рішення про коригування митної вартості товарів № UA500170/2019/000062/2, яким визначено митну вартість товару за шостим - резервним методом. В рішенні зазначено, що: «…митна вартість оцінюваних товарів буде визначена, з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (GAТТ) за резервним методом. З метою забезпечення повноти оподаткування було проведено аналіз баз даних АСМО «Інспектор» та ЄАІС Держмитслужби України та встановлено, що рівень митної вартості оформлених товарів у максимально наближений до митного оформлення час та об`єм партії товару, є більшим та становить: товар №1 8,0100 дол.США/кг (МД від 30.09.2019 № UA807190/2019/021252). Враховуючи зазначене, митну вартість товару № 1 скориговано до рівня 8,01 дол.США/кг.» (т. 1 а.с. 236). 10.10.2019 митним органом видано картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA500170/2019/00304. В якості підстави для її видання містилося посилання на винесене рішення про коригування митної вартості товарів (т. 1 а.с. 238). У зв`язку з незгодою з рішенням про коригування заявленої митної вартості товарів декларант позивача звернувся до митного органу із заявою про випуск у вільний обіг товарів, що декларуються, під гарантійні зобов`язання шляхом сплати до державного бюджету митних платежів згідно з митною вартістю товарів, визначеною митним органом. Після отримання згоди митного органу позивач здійснив митне оформлення товару за митною вартістю, визначеною митним органом, шляхом подання скоригованої ЕМД UA500170/2019/024859 від 11.10.2019, сплативши суму митних платежів відповідно до визначеної митним органом митної вартості. Різниця між сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товарів, визначеною декларантом (повноваженою ним особою), та сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товарів, визначеною митним органом, становила 66317,52 грн. Зокрема, по товарах код УКТЗЕД 8207909900 додатково сплачено 760,88 грн. мита та 7761,01 грн. ПДВ, по товарах код УКТЗЕД 8708913500 додатково сплачено 66317,52 грн. ПДВ. 08.10.2018 між ТОВ «Імпорт Траст-Компані» (як покупцем) та Ruian Ruishen Import & Export Trading Co., Ltd (Китай, Іву) (як продавцем) укладено зовнішньоекономічний контракт № ІТС-003. Відповідно до п. 1.1, 1.2 контракту продавець продає продукцію, а покупець - приймає та оплачує товари відповідно до умов контракту; найменування, асортимент і кількість товарів на кожну поставку вказуються в специфікаціях, які є невід`ємною частиною контракту. Згідно з п. 2.1, п.2.2, п. 2.3. контракту ціна на товар встановлюється в доларах США і вказується в специфікаціях, які оформлюються на кожну поставку; в ціну товару включається вартість тари, упаковки, маркування, завантаження в транспортний засіб, відповідно до умов поставки FOB Нингбо (КНР) або на інших умовах, зазначених в специфікаціях до цього контракту і є його невід`ємною частиною. Приписами п. 5.1, пп. 5.5.6 п. 5.5 розд. 5 контракту передбачено, що продавець постачає товар покупцеві на умовах FOВ Нингбо (КНР) відповідно до умов «Інкотермс-2010» або на інших умовах, зазначених в специфікаціях до цього контракту і є його невід`ємною частиною. При тлумаченні цього контракту мають силу Міжнародні правила тлумачення комерційних термінів «Інкотермс-2010». Термін «франко-борт» «Інкотермс-2010» означає, що поставка є здійсненою продавцем, коли товар перейшов через поручні судна в названому порту відвантаження. Це означає, що з цього моменту усі витрати й ризики втрати чи пошкодження товару повинен нести покупець. Термін FOB зобов`язує продавця здійснити митне очищення товару для експорту. Продавець зобов`язаний здійснити завантаження товару на борт судна, призначеного продавцем, у день чи в межах періоду, що узгоджені сторонами, в названому порту відвантаження, у спосіб, що відповідає звичаям порту. Відповідно до п.7.3 контракту тара, в яку упакований товар - разова, безповоротна, входить у вартість товару. 16.08.2019 сторонами контракту укладено специфікацію № 15, в якій обумовлена вартість та кількість товару, на підставі чого продавцем сформований інвойс RS-ІТС-16082019 від 16.08.2019 та поставлено покупцю товар на умовах FOB Нингбо (КНР). 07.10.2019 в рамках виконання даного контракту декларантом ТОВ «Хорс Брок Логістик» в інтересах позивача на підставі договору про надання послуг митного брокера № 14/11-18 від 14.11.2018 до ВМО № 1 митного поста «Одеса-Центральний» Одеської митниці ДФС подано ЕМД UA500060/2019/031505 від 07.10.2019. Разом із митною декларацією до митного оформлення подані наступні документи: пакувальний лист № RS-PL-16082019 від 16.08.2019; рахунок-фактура (інвойс) RS-ІТС-16082019 від 16.08.2019; коносамент WMS19081097А від 19.08.2019; автотранспортна накладна № 3633/1 від 04.10.2019; навантажувальний документ наряд № 3633 від 01.10.2019; декларація про походження товару № RS-ІТС-16082019 від 16.08.2019; рахунок-фактура про надання транспортно-експедиційних послуг від виконавця договору (контракту) про транспортно-експедиційні послуги № 2641 від 30.09.2019; документ, що підтверджує вартість перевезення товару (довідка про транспортні витрати) № 3633.1 від 30.09.2019; прейскурант (прайс-лист) виробника товару б/н від 01.08.2019; зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу - ITC-003 від 08.10.2018; доповнення до зовнішньоекономічного контракту - специфікація № 15 від 16.08.2019; договір про надання послуг митного брокера № 14/11-18 від 14.11.2018; договір (контракт) на перевезення 07.10.2018/257ОД від 07.10.2018; копії раніше оформлених ЕМД UA500170/2019/007122 від 21.03.2019 та UA500170/2019/013789 від 11.06.2019; акт зважування № 33658 від 01.10.2019; довіреність № 01/10 від 01.10.2018; технічний опис (фото) товару від 07.10.2019; судове рішення у справі цивільної, господарської або адміністративної юрисдикції, у справі № 520/3661/19 від 05.09.2019. Декларантом позивача отримано електронне повідомлення (запит) митного органу наступного змісту: «Подані декларантом документи містять наступні розбіжності, наявні ознаки підробки та не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, які підтверджують митну вартість товарів, а саме: 1) для підтвердження витрат на транспортування декларантом відповідно до ч. 2 ст. 53 Митного кодексу України подаються транспортні (перевізні) документи, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів. За наказом МФУ від 24.05.2012 № 599 до зазначених документів можуть належати: - рахунок-фактура (акт виконаних робіт (наданих послуг)) від виконавця договору (контракту) про надання транспортно-експедиційних послуг, що містить реквізити сторін, суму та умови платежу, інші відомості, відповідно до яких встановлюється належність послуг до товарів; - банківські та платіжні документи, що підтверджують факт оплати транспортно-експедиційних послуг відповідно до виставленого рахунка-фактури; - калькуляція транспортних витрат (якщо перевезення товарів здійснюється з використанням власного транспортного засобу), що містить відомості про маршрут перевезення, його протяжність у кілометрах до місця ввезення на митну територію України та по митній території України, розмір тарифної ставки на перевезення за одиницю виміру (вагу) товару за 1 кілометр маршруту. 2) відповідно до пп. в) п.2 ч.10 ст.58 Митного кодексу України при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті додається така складова митної вартості, як вартість упаковки або вартість пакувальних матеріалів та робіт, пов`язаних із пакуванням. Правилами п.2.3 зовнішньоекономічного договору (контракту) від 08.10.2018 № ITC-003 визначено, що витрати на упаковку та маркування включені у вартість товару. Проте, у наданих до митного оформлення документах (контракті, інвойсі, пакувальному листі тощо) відсутні дані щодо даної складової митної вартості товару, внаслідок чого неможливо перевірити правильність визначення митної вартості самого товару. Враховуючи зазначене, з огляду на ч. 3 ст. 53 Митного кодексу України, зобов`язано протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) виписку з бухгалтерської документації; 2) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 3) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.) 4) копію митної декларації країни відправлення.». Декларантом позивача також отримано електронне повідомлення (запит) митного органу від 10.10.2019, в якому, окрім доводів, вказаних у попередньому повідомленні, зазначено: «В рамках консультації з декларантом відповідно до п. 5 ст. 55 Митного кодексу України, згідно з інформацією, що викладена у листі від 10.10.2019 до електронної митної декларації, що прийнята до митного оформлення 07.10.2019 за № UA500060/2019/031505 повідомляємо, що митну вартість товарів буде скориговано. Оскільки відповідно до п. 2 ст. 58 Митного кодексу України використані декларантом відомості не підтверджені документально, відповідно до п.3 ст. 58 застосовують другорядні методи, зазначені у п. 2 ч. 1 ст. 57 Кодексу. Відповідно до п.1 ст. 64 Митного кодексу України у разі якщо митну вартість товарів не можна визначити шляхом послідовного використання методів, зазначених у статтях 58 - 63 Митного кодексу України, оскільки відповідно до п. 2 ст. 58 використані декларантом відомості не підтверджені документально, митна вартість оцінюваних товарів буде визначена, з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (GAТТ) резервним методом.» Декларантом позивача на адресу начальника митного поста направлено лист від 10.10.2019 № 10/10, в якому, з посиланням на неможливість надання додаткових документів по МД UA500060/2019/031505 від 07.10.2019, містилося прохання прийняти рішення згідно з поданими документами. 10.10.2019 митним органом прийнято рішення про коригування митної вартості товарів № UA500060/2019/000177/2, яким визначено митну вартість товару за шостим - резервним методом. В рішенні зазначено, що: «…митна вартість оцінюваних товарів буде визначена, з використанням способів, що не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (GAТТ) за резервним методом. З метою забезпечення повноти оподаткування проведено аналіз баз даних АСМО «Інспектор» та ЄАІС Держмитслужби України та встановлено, що рівень митної вартості товарів є більшим товар 1 - МД від 01.08.2019 № UA500040/2019/007247, від 24.09.2019 UA110150/2019/240254 становить 6,16 дол. США/кг (ніж заявлено декларантом 3,75дол. США/кг); товар 2 - МД від 02.10.2019 № UA500010/2019/027584, від 16.08.2019 UA500020/2019/008731 становить 6,16 дол. США/кг (ніж заявлено декларантом 3,75дол. США/кг.» (т. 2 а.с. 15). 10.10.2019 митним органом видано картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA500060/2019/00666. В якості підстави для її видання містилося посилання на винесене рішення про коригування митної вартості товарів (т. 2 а.с. 17). У зв`язку з незгодою з рішенням про коригування заявленої митної вартості товарів декларант позивача звернувся до митного органу із заявою про випуск у вільний обіг товарів, що декларуються, під гарантійні зобов`язання шляхом сплати до державного бюджету митних платежів згідно з митною вартістю товарів, визначеною митним органом. Після отримання згоди митного органу позивач здійснив митне оформлення товару за митною вартістю, визначеною митним органом, шляхом подання скоригованої ЕМД UA500060/2019/032117 від 10.10.2019, сплативши суму митних платежів відповідно до визначеної митним органом митної вартості. Різниця між сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товарів, визначеною декларантом (повноваженою ним особою), та сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товарів, визначеною митним органом, становила 81201,36 грн. Зокрема по товарам код УКТЗЕД 8511400098 додатково сплачено мита 14816,75 грн. та ПДВ 62230,33 грн.; код УКТЗЕД 8511900090 додатково сплачено мита 798,9 грн. та ПДВ 3355,38 грн. Загальна різниця між сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товарів, визначеною декларантом (повноваженою ним особою), та сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товарів, визначеною митним органом у оскаржених рішеннях, становила 723022,61 грн. Суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції щодо задоволення позовних вимог, з огляду на наступне. У ст.ст. 49, 50 Митного кодексу України обумовлено, що митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Відомості про митну вартість товарів використовуються, зокрема, для нарахування митних платежів. Частиною 1 ст. 51, ч. 1 ст. 52 Митного кодексу України визначено, що митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу. Заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою. Згідно з п. 2 ч. 2 ст. 52 вказаного Кодексу декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані подавати органу доходів і зборів достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню. За унормуванням статті 248 Митного кодексу України митне оформлення розпочинається з моменту подання органу доходів і зборів декларантом або уповноваженою ним особою митної декларації або документа, який відповідно до законодавства її замінює, та документів, необхідних для митного оформлення, а в разі електронного декларування - з моменту отримання органом доходів і зборів від декларанта або уповноваженої ним особи електронної митної декларації або електронного документа, який відповідно до законодавства замінює митну декларацію. Декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення. При застосуванні письмової форми декларування можуть використовуватися як електронні документи, так і документи на паперовому носії (частина перша статті 257 Митного кодексу України). Статтею 49 Митного кодексу України передбачено, що митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. При цьому ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов`язаних із продавцем осіб для виконання зобов`язань продавця (частина п`ята статті 58 Митного кодексу України). Відповідно до п. 2 ч. 3 ст. 52 вказаного Кодексу декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зокрема, мають право на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються: у разі визнання органом доходів і зборів заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю; у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу доходів і зборів про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною органом доходів і зборів; у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу доходів і зборів про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу Х цього Кодексу в розмірі, визначеному органом доходів і зборів відповідно до частини сьомої статті 55 цього Кодексу. Рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається органом доходів і зборів у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо органом доходів і зборів у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів. Прийняте органом доходів і зборів письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити: 1) обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано; 2) наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; 3) вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана органом доходів і зборів; 4) обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої органом доходів і зборів, та фактів, які вплинули на таке коригування; 5) інформацію про: а) право декларанта або уповноваженої ним особи на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються: у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу доходів і зборів про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною органом доходів і зборів; у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу доходів і зборів про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу Х цього Кодексу в розмірі, визначеному органом доходів і зборів відповідно до частини сьомої цієї статті; б) право декларанта або уповноваженої ним особи оскаржити рішення про коригування заявленої митної вартості до органу вищого рівня відповідно до глави 4 цього Кодексу або до суду (ч.1, 2 ст. 55 Митного кодексу України). За приписами частини першої статті 57 Митного кодексу України визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний. Під час визначення митної вартості товарів учасник митних відносин може застосувати тільки один із різновидів методів - основний метод або ж конкретний другорядний метод. Застосування другорядного методу визначення вартості товарів повинно бути обґрунтованим, а пріоритетним до застосування є саме основний метод. Тільки у випадку відсутності необхідних умов для застосування основного методу, повинні застосовуватися методи закріплені приписами пункту другого частини першої статті 57 Митного кодексу України, які застосовуються у субсидіарному порядку - учасник митних відносин обирає один із системи другорядних методів. Про субсидіарний характер застосування другорядних методів свідчить зміст положень частини третьої статті 58 Митного кодексу України. Правилами частини першої статті 58 Митного кодексу України основний метод визначення митної вартості товарів застосовується у випадку дотримання наступних умов: 1) немає жодних обмежень щодо прав покупця (імпортера) на використання оцінюваних товарів, за винятком тих, що: а) встановлюються законом чи запроваджуються органами державної влади в Україні; б) обмежують географічний регіон, у якому товари можуть бути перепродані (відчужені повторно); в) не впливають значною мірою на вартість товару; 2) щодо продажу оцінюваних товарів або їх ціни відсутні будь-які умови або застереження, які унеможливлюють визначення вартості цих товарів; 3) жодна частина виручки від будь-якого подальшого перепродажу, розпорядження або використання товарів покупцем не надійде прямо чи опосередковано продавцеві, якщо тільки не буде зроблено відповідне коригування з урахуванням положень частини десятої цієї статті; 4) покупець і продавець не пов`язані між собою особи або хоч і пов`язані між собою особи, однак ці відносини не вплинули на ціну товарів. При цьому основний метод не застосовується у наступних випадках: а) якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні; б) відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні (відповідно до частини другої статті 58 Митного кодексу України). Частиною другою статті 54 Митного кодексу України окреслено, що контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється органом доходів і зборів шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу. Вимогами частини третьої статті 58 Митного кодексу України передбачено, що у разі якщо митна вартість не може бути визначена за основним методом, застосовуються другорядні методи, зазначені у пункті 2 частини першої статті 57 цього Кодексу. Відповідно до частини першої статті 53 Митного кодексу України у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення. Тобто, документальне підтвердження в аспекті відповідних митних процедур має своїм завданням підтвердити: а) заявлену митну вартість товарів; б) обраний суб`єктом господарювання метод визначення такої вартості. Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування (частина друга статті 53 Митного кодексу України). Забороняється з огляду на частину п`яту статті 53 Митного кодексу України вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті. Зі змісту статті 53 Митного кодексу України слідує, що законом визначений вичерпний перелік документів, що подається декларантом митному органу для підтвердження заявленої митної вартості товарів та обраного методу її визначення. Дана норма кореспондує з положенням частини третьої статті 318 Митного кодексу України, якою встановлено, що митний контроль передбачає виконання органами доходів і зборів мінімуму митних формальностей, необхідних для забезпечення додержання законодавства України з питань державної митної справи. Водночас, частиною третьою статті 53 Митного кодексу України встановлено, що у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини. З огляду на наведене, митним органом можуть бути витребувані додаткові документи: 1) у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки; 2) якщо такі документи не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів; 3) якщо такі документи не містять відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Наявність у митного органу обґрунтованого сумніву у правильності визначення митної вартості є обов`язковою умовою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребування додаткових документів у декларанта та надає митному органу право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів. Крім цього, відповідно до ч. 4 ст. 53 Митного кодексу України у разі якщо митний орган має обґрунтовані підстави вважати, що існуючий взаємозв`язок між продавцем і покупцем вплинув на заявлену декларантом митну вартість, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу, крім документів, зазначених у частинах другій та третій цієї статті, подає (за наявності) такі документи: 1) виписку з бухгалтерських та банківських документів покупця, що стосуються відчуження оцінюваних товарів, ідентичних та/або подібних (аналогічних) товарів на території України; 2) довідкову інформацію щодо вартості у країні-експортері товарів, що є ідентичними та/або подібними (аналогічними) оцінюваним товарам; 3) розрахунок ціни (калькуляцію). За визначенням п. 6 та 7 гл. 2 Методичних рекомендацій при перевірці розрахунку, здійсненого декларантом або уповноваженою ним особою при визначенні митної вартості товарів за основним методом, та чисельного значення заявленої митної вартості, зокрема, аналізується: включення всіх складових митної вартості; включення всіх платежів, які відповідають вимогам, встановленим частинами п`ятою восьмою статті 58 Кодексу, до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті; наявність помилок при перенесенні відомостей з документів, які підтверджують митну вартість товарів, до митної декларації та/або до декларації митної вартості (далі ДМВ); наявність арифметичних помилок в митній декларації, ДМВ або документах, які підтверджують митну вартість товарів; наявність помилок при перерахунку сум в іноземній та/або національній валютах; наявність помилок при здійсненні нарахувань (наприклад, знижок); наявність помилок при перерахуванні одиниць виміру оцінюваного товару на одиниці виміру товару відповідно до Митного тарифу України. При перевірці розрахунку та числового значення заявленої митної вартості товарів здійснюється перевірка наявності у підтверджуючих документах всіх відомостей в кількісному виразі, використаних при обчисленні митної вартості, а саме: ДМВ (якщо ДМВ подається); митній декларації графи 12, 20, 22, 31 (в частині зазначення характеристик товару, які впливають виключно на рівень його митної вартості), 42, 43, 44 (в частині наявності реквізитів документів, які підтверджують митну вартість товарів), 45, 46; документах, поданих для здійснення митного контролю та митного оформлення товарів, для декларування яких не застосовується митна декларація (в частині зазначення характеристик товару, які впливають виключно на рівень його митної вартості); рахунку-фактурі або іншому документі, який визначає вартість товару. Згідно з ч. 6 ст. 54 Митного кодексу України орган доходів і зборів може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: 1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; 2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; 3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; 4) надходження до органу доходів і зборів документально підтвердженої офіційної інформації органів доходів і зборів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості. Відповідно до ч. 1 ст. 55 Митного кодексу України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається органом доходів і зборів у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо органом доходів і зборів у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів. Приписи ч. 2 ст. 55 Митного кодексу України встановлюють, що прийняте органом доходів і зборів письмові рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити: 1) обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано; 2) наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; 3) вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана органом доходів і зборів; 4) обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої органом доходів і зборів, та фактів, які вплинули на таке коригування; 5) інформацію про: а) право декларанта або уповноваженої ним особи на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються: у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу доходів і зборів про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною органом доходів і зборів; у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу доходів і зборів про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу Х цього Кодексу в розмірі, визначеному органом доходів і зборів відповідно до частини сьомої цієї статті; б) право декларанта або уповноваженої ним особи оскаржити рішення про коригування заявленої митної вартості до органу вищого рівня відповідно до глави 4 цього Кодексу або до суду. Верховний Суд в постанові від 14 травня 2019 року у справі № 820/2474/16 зазначив, що наявність у митного органу обґрунтованого сумніву в правильності визначення митної вартості є обов`язковою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребовування додаткових документів у декларанта та надає органу доходів і зборів право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів. Верховний Суд також звернув увагу на те, що вимоги законодавства зобов`язують митний орган зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовірності. Встановивши відсутність достатніх відомостей, що підтверджують задекларовану митну вартість товарів, митниця повинна вказати, які саме складові митної вартості товарів є непідтвердженими, чому з поданих документів неможливо встановити дані її складові, та які саме документи необхідні для підтвердження того чи іншого показника. Суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції та вважає безпідставними посилання митного органу на необхідність надання декларантом позивача додаткових документів з огляду на наступне. Щодо доводів відповідача про необхідність надання такого додаткового документу як переклад копії митної декларації країни відправлення. Відповідно до ст. 254 Митного кодексу України документи, необхідні для здійснення митного контролю та митного оформлення товарів, що переміщуються через митний кордон України при здійсненні зовнішньоекономічних операцій, подаються митному органу українською мовою, офіційною мовою митних союзів, членом яких є Україна, або іншою іноземною мовою міжнародного спілкування. Митні органи вимагають переклад українською мовою документів, складених іншою мовою, ніж офіційна мова митних союзів, членом яких є Україна, або іншою іноземною мовою міжнародного спілкування, тільки у разі, якщо дані, які містяться в них, є необхідними для перевірки або підтвердження відомостей, зазначених у митній декларації. У такому разі декларант забезпечує переклад зазначених документів за власний рахунок. Отже, відповідно до вказаної статті Кодексу митні органи вимагають переклад документів українською мовою лише у випадку необхідності перевірки або підтвердження відомостей, що зазначені у митній декларації. Разом з тим, ч. 2 ст. 53 Митного кодексу України містить перелік обов`язкових документів, які повинні надаватися на підтвердження митної вартості товарів. Митна декларація країни відправлення в такий перелік не включена. Вказаний документ в обставинах щодо позивача як покупця лише додатково підтверджує країну походження товарів Китай, назви експортера та покупця в ньому зазначені англійською мовою, також зазначені числові значення, які є зрозумілими та перекладу не потребують. Крім того, вказаний документ може і не бути у покупця з незалежних від нього причин, що додатково свідчить про те, що вимагання такого документу у декларанта позивача було безпідставним. Щодо доводів відповідача про те, що причиною для витребування митним органом додаткових документів від декларанта стало відсутність в інвойсі та специфікації відомостей окремо щодо вартості упаковки або вартості пакувальних матеріалів та робіт, вартості навантаження та доставки товарів, то суд вважає їх неприйнятними з огляду на наступне. Як зазначав позивач, у зовнішньоекономічній діяльності він користується власним типовим контрактом на придбання товарів. По кожному з оскаржуваних рішень про коригування та карток відмов до розмитнення ним надаються копії цих контрактів, і всі вони відрізняються лише реквізитами продавця та номером і датою їх укладення. Умови оплати, що зазначені в контрактах, є типовими, і тільки в специфікаціях, в залежності від домовленостей сторін, умови оплати можуть змінюватися. Відповідно до зовнішньоекономічних контрактів, які подавалися декларантом позивача до митного органу, продавець зобов`язався продати продукцію, далі іменовану «товари», а покупець (позивач) зобов`язався приймати і оплачувати товари відповідно до умов контракту; найменування, асортимент і кількість постачаємих товарів на кожну поставку вказуються в специфікаціях, які є невід`ємною частиною Контракту (п. 1.1, 1.2 Контрактів). Пунктом 2.1 контрактів визначено, що ціни на товар встановлюються в доларах США - USD ($) - і вказуються в специфікаціях, які оформляються на кожну поставку. Загальна сума контракту згідно з п.п. 2.2, 2.3, 3.1 контрактів становить суму всіх специфікацій, підписаних сторонами в рамках контракту; в ціну товару включається вартість тари, упаковки, маркування, завантаження в транспортний засіб, відповідно до умов поставки FOB Нингбо (КНР), або на інших умовах, зазначених в специфікаціях до контракту, які і є його невід`ємною частиною; загальна кількість товару в розрізі найменувань вказується в специфікаціях на кожну поставку, які є невід`ємною частиною контракту. Продавець відповідно до п.п. 5.1, 5.6 розд. 5 контрактів постачає товар покупцеві на умовах FOB Нингбо (КНР), відповідно до умов «Інкотермс-2010» або на інших умовах зазначених в специфікаціях до контракту і є його невід`ємною частиною. При тлумаченні контракту мають силу Міжнародні комерційних термінів «Інкотермс-2010» в чинній редакції. Згідно з п. 7.3 контракту тара, в яку упакований товар - разова, безповоротна, входить у вартість товару. Отже, відповідно до умов контрактів позивача вартість тари, пакування, завантаження та вивантаження входить до вартості товару. Умовами контрактів не передбачено, що всі його положення повинні дублюватися у специфікації або інвойсі. Пунктом 4 ч. 1 ст. 3 Цивільного кодексу України закріплено таку загальну засаду цивільного законодавства, як свобода підприємницької діяльності, яка не заборонена законом. Із наведеної засади випливає свобода способів ініціювання підприємницьких цивільних правовідносин, у тому числі свобода форми викладення та укладення угод. Положення контрактів, які подавався декларантом позивача при розмитненні товарів, залишилися поза увагою митного органу, що призвело до неправомірного витребування митним органом додаткових документів. Щодо доводів відповідача про недодання до митної вартості товарів вартості транспортно-експедиційних послуг. Пунктом 2 Методичних рекомендацій визначено, що рекомендації можуть застосовуватися для цілей планування, ведення обліку і калькулювання собівартості перевезень вантажів і пасажирів, робіт і послуг, пов`язаних з транспортним процесом, як на транспортних підприємствах, так і на інших підприємствах, що виконують зазначені роботи (послуги), незалежно від форм власності і підпорядкування, але з врахуванням технологічних і організаційних особливостей кожного підприємства. Конкретний перелік і склад статей калькулювання собівартості перевезень визначається підприємством. За умовами п. 8 Методичних рекомендацій метою обліку витрат і визначення собівартості перевезень (робіт, послуг) є своєчасне, повне та достовірне визначення фактичних витрат на їх виконання, обчислення фактичної собівартості окремих видів перевезень (робіт, послуг), здійснення контролю за використанням матеріальних, трудових та грошових ресурсів. Дані обліку витрат використовуються для оцінки фінансово-господарської діяльності підприємств та їх структурних підрозділів, визначення фактичної ефективності проведених організаційно-технічних заходів, виявлення резервів скорочення витрат, виконання аналітичних розрахунків. Застосування Методичних рекомендацій для цілей визначення митної вартості товарів законодавством не передбачено. Вказані Методичні рекомендації не зареєстровані в Міністерстві юстиції України як нормативно-правовий акт, і, відповідно, не носять обов`язковий характер, з огляду на що посилання відповідача на них є неприйнятними. Щодо доводів відповідача про відсутність інформації щодо виробника товару, що унеможливлює підтвердження інформації що продавець товару є його виробником. Декларантом позивача по всім митним оформленням до пакету документів додавалася декларація про походження товару від китайської торгово-промислової палати. Отже, підтверджувалася країна походження товарів. Наявності преференцій, пов`язаних з тим, постачається товар від виробника або від третьої особи, законодавством не передбачено. Крім того, питання виробника товарів не впливає на митну вартість товарів, і факт не зазначення підприємства-виробника не включений у визначений ч. 3 ст. 53 Митного кодексу України перелік підстав для запиту додаткових документів. Щодо посилань відповідача на відсутність в інвойсі умов здійснення платежу за товар; відсутність посилання в інвойсі до специфікації Як вже зазначалося, умови оплати, що зазначені в контрактах, які подавалися при розмитненні товарів, є типовими, і лише в специфікаціях, в залежності від домовленостей сторін, умови оплати можуть змінюватися. Судом встановлено, що відповідно до зовнішньоекономічних контрактів, що подавалися декларантом позивача до митного органу, продавець зобов`язався продати продукцію, далі іменовану «товари», а покупець (позивач) зобов`язався приймати і оплачувати товари відповідно до умов контракту; найменування, асортимент і кількість постачаємих товарів на кожну поставку вказуються в специфікаціях, які є невід`ємною частиною Контракту (п. 1.1, 1.2 Контрактів). Пунктом 2.1 контрактів визначено, що ціни на товар встановлюються в доларах США - USD ($) - і вказуються в специфікаціях, які оформляються на кожну поставку. Відповідно до п. 4.1 контрактів розрахунки за постачаємі по контракту товари здійснюються в наступному порядку: після підписання контракту сторони складають та підписують специфікацію, з узгодженим переліком та вартістю товарів; покупець здійснює оплату вартості партії товарів протягом 180 днів з дати поставки товару на умовах, вказаних в п.п. 5.1, 5.4 контракту; покупець перераховує грошові кошти на банківський рахунок продавця, вказаний в пункті 15 контракту, шляхом банківського переводу в USD($); в специфікаціях на поставку окремих партій товару сторони можуть узгодити інші умови оплати (пп. 4.1.1, 4.1.2, 4.1.3. 4.1.4 п. 4.1). Отже, умови здійснення оплати, якими керуються сторони, визначені контрактом, та не повинні дублюватися в інвойсі, як помилково вважав відповідач. Єдине виключення, яке передбачили сторони, вказані в п. 4.1.4 п. 4.1 контрактів, де зазначено, що саме в специфікації сторони можуть домовитися про інші умови оплати (а не в інвойсі). Кожна подана позивачем специфікація має посилання на інвойс. Разом з тим, законодавством не визначено форми рахунку-фактури (інвойсу) та вимог щодо його заповнення (оформлення), в тому числі вимоги послатися в ньому на специфікацію, а також відношення його до визначення митної вартості товарів, з огляду на що відповідні посилання митного органу є неприйнятними. Щодо посилань на ненадання до митного оформлення документів про оплату за перевезення, суд вважає їх необгрунтованими з огляду на наступне За унормуванням п.п. 5 та 6 ч. 2. ст. 53 Митного кодексу України для підтвердження митної вартості товарів подаються: - за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; - транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів. Отже, платіжні та/або бухгалтерські документи подаються за наявності. При цьому законодавством не передбачено обов`язкового надання платіжних доручень щодо оплати перевезення. Наданими рахунками передбачено, що вони підлягають оплаті протягом 3 банківських днів. Як вбачається з платіжних доручень, які подавалися декларантом позивача, як правило, оплата експедитору послуг здійснюється лише після митного оформлення. Взаємовідносини щодо оплати між експедитором та замовником регулюються нормами цивільного та господарського законодавства. Факт оплати або не оплати (всупереч зазначеній в договорі умові передплати) за послуги перевезення свідчить про належне/неналежне виконання умов договору, і не може впливати на обрання методу визначення митної вартості товарів. Щодо розбіжностей в номерах транспортних документів у митній декларації країни відправлення Як пояснив позивач, в копії митної декларації країни відправлення, яка була надана митному органу, зазначено інший коносамент у зв`язку з наявністю так званого «домашнього коносаменту» - коносаменту з посиланням на лінійний коносамент, по якому вантаж прийнято до перевезення. Цей тип коносамента окремо виділяється як домашній рахунок коносамент. Коносамент видається перевізником (власником корабля) до вантажовідправника в підтвердження приймання вантажу для перевезення і укладення договору перевезення. Однак, коносамент може бути виданий не тільки перевізником, але й експедитором, що виконує функції перевізника (контрактний перевізник) і експедитора, який уклав договір з перевізником. Рахунок експедитора, як і будь-який інший, може відігравати роль безпеки, яка повинна бути оборотний документ. Основні позиції і зовнішня форма домашнього і лінійного коносамента схожі. Лицьова сторона коносаменту, як домашніх, так і лінійних, зазвичай містить такі реквізити, як назва вантажу, його опис, включаючи упаковку і маркування; загальна вага; підпис уповноваженого представника перевізника; найменування судна та його прапора. Однак, є ряд реквізитів, які будуть змінюватися в залежності від типу коносамента, зокрема: вантажовідправника, вантажоодержувача і партії, які перевізник зобов`язаний повідомити про надходження товару (вантажоодержувача) на коносамент. Головний коносамент також видається експедитору, коли він об`єднує в одному контейнері партію вантажів, які належать різним власникам вантажу і являють собою різні вантажі. У цьому випадку, як правило, видається кілька документів для кожної з сторін, об`єднаних в одному. Такі документи, як правило, видаються у вигляді замовлення на поставку, яке в деяких юрисдикціях визнається в якості коносамент. Вантажі, зазначені у всіх рахунках коносаментів в сумі, дорівнюють товарам, які перевозяться відповідно до початкового коносамента. Це також той випадок, коли партія товарів в дорозі, ділиться на менші партії, які продаються різним покупцям. Таким чином зазначений в експортній декларації коносамент мав службове значення для звітності лінії, порту і не був товаророзпорядчим документом. Через що, продавець на власний розсуд зазначив його в експортній декларації. Отже, з урахуванням наданих пояснень, такі розбіжності не спростовують визначену декларантом позивача митну вартість товарів. Щодо розбіжностей банка-отримувача у наданому інвойсі, зазначеному в додатковій угоді до контракту Відповідно до Цивільного кодексу України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості, вільні у виборі банківських установ, які б надавали банківські послуги. Відповідно до зовнішньоекономічних контрактів возивач оплачує товари на реквізити, які контрагент вказує в договорі або інвойсі. Банк-отримувач є банком контрагента, і розбіжності в зазначенні контрагентом позивача інформації щодо такого банку не можуть покладати на позивача відповідальність. Що стосується додаткової угоди, на яку посилався відповідач, то, як пояснив, позивач, такої додаткової угоди до договору від 01.07.2017 ITC-004 укладено не було. Отже, такі розбіжності не можуть впливати на обрання методу визначення митної вартості товарів. Щодо посилання на відмінність печатки іноземного контрагенту від відбитку печатки на комерційному інвойсі. В зовнішньоекономічних контрактах на постачання товарів сторони узгодили, що факсимільні копії та копії отримані за допомогою електронної пошти документів мають юридичну силу (п. 14.2 контрактів). Як пояснив позивач, зважаючи на відстань між КНР та Україною, а також на вартість поштової пересилки документів, весь документообіг з постачальниками ведеться в електронному вигляді, шляхом обміну сканованими документами. Покупець не має змоги контролювати і відповідати за процес підписання документів з боку постачальника. Оглянувши печатки на поданих документах суд дійшов висновку, що вони є ідентичними, та не викликають жодних сумнівів. З огляду на вищевикладене вказані зауваження митного органу є безпідставними. Крім того, у вимозі про надання додаткових документів митним органом не було конкретизовано яка саме виписка з бухгалтерської документації повинна бути надана декларантом. Так, відповідно до законодавства регістри бухгалтерського обліку формуються тільки після здійснення господарської операції, і якщо товар знаходиться на розмитнені, то ще навіть не оприбутковивувся. З огляду на що, надання такої виписки декларантом є неможливим. Посилання на необхідність надання у 10-денний термін висновку про вартісні характеристики товару, що підготовлений спеціалізованою експертною організацією, є також заздалегідь неможливим до виконання у встановлений термін. Крім того, вимагаючи у декларанта позивача інші додаткові документи, митним органом не враховано те, що витребувати необхідно лише ті документи, які дають можливість пересвідчитися у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 Митного кодексу України. Всі ці вказані обставини митним органом враховані не були. Крім того, митним органом проігноровано те, що товари, що імпортувалися, позивачем раніше ввозилися в Україну від цих же виробників. Так, позивачем раніше до митних органів подавалися декларації щодо ідентичних та аналогічних товарів, товари по яким були розмитнені за такими ж, або навіть нижчими цінами. Зокрема подавалися декларації: - ЕМД UA 807170/2018/0060074 від 06.12.2018, UA 807170/2018/057727 від 23.11.2018; UA 807170/2019/000803 від 09.01.2019; - ЕМД UA 807170/2018/063140 від 20.12.2018, UA 500060/2018/038986 від 19.12. 2018, UA 807170/2019/001510 від 15.01. 2019, UA 807170/2018/059265 від 30.11. 2018, UA 500060/2018/038841 від 17.12. 2018., UA 807170/2018/060074 від 06.12. 2018, UA 807170/2018/057727 від 23.11. 2018; - ЕМД UA 125220/2018/714188 від 19.11.2018; - ЕМД UA 807170/2018/058780 від 30.11. 2018, UA 807170/2018/057721 від 23.11. 2018, UA 500060/2019/000176 від 04.01. 2019, UA 500170/2019/007122 від 21.03. 2019 Отже, в базі митних декларацій була інформація про раніше подані позивачем декларації на ідентичні та аналогічні товари, що митним органом при обранні методу визначення митної вартості товарів враховано не було. З огляду на наведене посилання відповідача у рішеннях про коригування митної вартості товарів на відсутність у нього інформації про вартість ідентичних та аналогічних товарів, є неприйнятними. Таким чином, вищезазначені документи, надані позивачем, на виконання ст.ст. 52, 53, 57, 58 Митного кодексу України, були достатніми документально підтвердженими і обґрунтованими для визначення відповідачем митної вартості товару за першим (основним ) методом, відповідно до ст. ст. 57,58 Митного кодексу України. Митний орган дійшов помилкового висновку про необхідність надання позивачем додаткових документів. Суд апеляційної інстанції погоджує висновок суду першої інстанції, що при поданні митної декларації позивачем було надано документи, що підтверджують вартість товару за ціною договору (контракту) та не містять числових розбіжностей. Відповідно до ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. Позивачем надані суду належні докази в підтвердження обставин, на яких ґрунтуються його вимоги. Надані позивачем до митного оформлення товару документи не містять суперечностей та ознак підробки, а також містять всі необхідні відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів. Згідно з ч. 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. Митним органом не наведено обґрунтованих доводів, чому представлені на час здійснення митного оформлення документи, які базувалися на об`єктивних даних, не могли бути підставою для визначення митної вартості за першим основним методом її визначення; не зазначено обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано; не визначено умови, що унеможливлювали використання обраного декларантом методу визначення митної вартості при наданні декларантом документів, достатніх для підтвердження заявленої митної вартості за відсутності обґрунтованого сумніву щодо достовірності поданих документів. Враховуючи вищевикладене, рішення про коригування митної вартості товарів правомірно скасована судом першої інстанції. За змістом частини 4 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України суд повинен: визначити характер спірних правовідносин та зміст правової вимоги, а також факти, що підлягають встановленню і лежать в основі позовних вимог та заперечень; з`ясувати, які є докази на підтвердження зазначених фактів, і вжити заходів для виявлення та витребування доказів. Принцип всебічного, повного та об`єктивного дослідження доказів судом при розгляді адміністративної справи закріплений частиною першою ст. 90 Кодексу адміністративного судочинства України. Цей принцип передбачає, зокрема, всебічну перевірку доводів сторін, на які вони посилаються в підтвердження своїх позовних вимог чи заперечень на позов. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (частина 2 ст. 73 Кодексу адміністративного судочинства України). Доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими та електронними доказами; висновками експертів, показаннями свідків (ст. 72 КАС України). Докази суду надають учасники справи. Суд може пропонувати сторонам надати докази та збирати з власної ініціативи (частина третя ст. 77 КАС України). За приписами ч. 5 ст. 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Висновки суду узгоджуються з правовою позицією Верховного Суду у справі № 815/5990/16 від 11.06.2020 року, від 11.06.2020 року у справі № 825/456/16, від 18.01.2018 року у справі № 807/3168/14. Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції). Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу. Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій митний орган та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності. У разі неможливості визначення митної вартості товарів згідно з положеннями статей 59 (визначення митної вартості за ціною договору щодо ідентичних товарів) і 60 (визначення митної вартості за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів) Кодексу за основу для її визначення може братися або ціна, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов`язаному із продавцем покупцю відповідно до статті 62 (визначення митної вартості на основі віднімання вартості) Кодексу, або вартість товарів, обчислена відповідно до статті 63 (визначення митної вартості товарів на основі додавання вартості (обчислена вартість) Кодексу. При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу. За унормуванням частини другої статті 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. І відповідачем не доведено, що, приймаючи рішення про коригування митної вартості товарів він діяв правомірно. Враховуючи вищевикладене, суд апеляційної інстанції погоджує висновок суду першої інстанції щодо задоволення позовних вимог. Згідно п.41 висновку №м11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Слід зазначити, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі "Серявін та інші проти України" від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відповідно до п.58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" від 9 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п.29). З урахуванням вищевикладеного, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи та судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, тому підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування рішення суду не вбачається. Керуючись ст. ст. 308, 310, 313, 315, 316, 321, 322, 325, 328 КАС України, суд,

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу Одеської митниці Держмитслужби на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 11 березня 2020 р. - залишити без задоволення. Рішення Донецького окружного адміністративного суду від 11 березня 2020 р. у справі № 200/1464/20-а - залишити без змін. Постанова суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку встановленому ст.328 Кодексу адміністративного судочинства України до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення. Повне судове рішення складено 27 серпня 2020 року. Головуючий суддя Г.М. Міронова Судді Т.Г. Арабей І.В. Геращенко