Постанова 4850 № 200/8671/21

від 07.03.2023 ·

ПЕРШИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 07 березня 2023 року справа №200/8671/21 м. Дніпро Перший апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: судді-доповідача Казначеєва Е.Г., суддів Сіваченка І.В., Гаврищук Т.Г., розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Одеської митниці (відокремлений підрозділ Державної митної служби України) на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 10 листопада 2021 р. у справі № 200/8671/21 (головуючий І інстанції Голуб В.А.) за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Імпорт Траст-Компані» до Одеська митниця (відокремлений підрозділ Державної митної служби України) про визнання протиправними та скасування рішень про коригування митної вартості товарів,- ВСТАНОВИВ: Товариство з обмеженою відповідальністю «Імпорт Траст-Компані» звернулось до Донецького окружного адміністративного суду із позовом до Одеської митниці Держмитслужби про визнання протиправними та скасування рішень про коригування митної вартості товарів від 21.06.2021 № UA500130/2021/000026/2, № UA500130/2021/000027/2, № UA500130/2021/000028/2 та від 23.06.2021 № UA500500/2021/000208/2, № UA500500/2021/000209/2, № UA500500/2021/000210/2, № UA500500/2021/000211/2. Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 10 листопада 2021 року задоволено позовні вимоги, а саме суд: визнав протиправним та скасував рішення Одеської митниці Держмитслужби про коригування митної вартості товарів № UA500130/2021/000026/2 від 21.06.2021; визнав протиправним та скасував рішення Одеської митниці Держмитслужби про коригування митної вартості товарів № UA500130/2021/000027/2 від 21.06.2021; визнав протиправним та скасував рішення Одеської митниці Держмитслужби про коригування митної вартості товарів № UA500130/2021/000028/2 від 21.06.2021; визнав протиправним та скасував рішення Одеської митниці Держмитслужби про коригування митної вартості товарів № UA500500/2021/000208/2 від 23.06.2021; визнав протиправним та скасував рішення Одеської митниці Держмитслужби про коригування митної вартості товарів № UA500500/2021/000209/2 від 23.06.2021; визнав протиправним та скасував рішення Одеської митниці Держмитслужби про коригування митної вартості товарів № UA500500/2021/000210/2 від 23.06.2021; визнав протиправним та скасував рішення Одеської митниці Держмитслужби про коригування митної вартості товарів № UA500500/2021/000211/2 від 23.06.2021; стягнув з Одеської митниці Держмитслужби за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Імпорт Траст-Компані суму судового збору у розмірі 11 294, 25 грн.; стягнув з Одеської митниці Держмитслужби за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Імпорт Траст-Компані суму судових витрат на правничу допомогу у розмірі 5 000, 00 грн. Одеська митниця (відокремлений підрозділ Державної митної служби України), не погодився з рішенням суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати оскаржене судове рішення та прийняти нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог. Апелянт посилається на неправильно застосування судом норм матеріального права (неправильне тлумачення закону, незастосування закону, який підлягав застосуванню), а саме: частини 2 статті 7, пункту 2 частини 2 статті 52, пунктів 4, 6, 8 частини 2 статті 53, частин 2-4 статті 53, пункту 2 частини 6 статті 54, частину 1 статті 55, частини 2, 4, 5, 9, 10 статті 58, частини 1 статті 254, частин 1, 2, 3 статті 256, частин 1, 4 статті 337, частин 1-4 статті 368 Митного кодексу України від 13.03.2012 № 4495; підпункту 14.1.260 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-УІ; статей 9, 10 Закону України від 07.03.1996 № 85/96-ВР "Про страхування"; пунктів 52, 53 Національного стандарту № 1 "Загальні засади оцінки майна і майнових прав", який затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 10.09.2003 № 1440; пункту 2.1 Положення про порядок виконання банками документів на переказ, примусове списання і арешт коштів в іноземних валютах та банківських металів, яке затверджено постановою Правління Національного банку України від 28.07.2008 № 216 (Зареєстровано в Міністерстві юстиції України 01.10.2008 за № 910/15601); розділу ІІІ (графа 20) Правил заповнення декларації митної вартості, які затверджені наказом Міністерства фінансів України 24.05.2012 № 599 (Зареєстровано в Міністерстві юстиції України 18.06.2012 за № 984/21296); стандартного правила 3.11 розділу 3 Загального додатку до Міжнародної конвенції про спрощення і гармонізацію митних процедур (дата підписання: 18.05.1973, дата приєднання України: 15.02.2011, дата набрання чинності для України: 15.09.2011); стандартні правила 6.3, 6.4 Загального додатку до Міжнародної конвенції про спрощення і гармонізацію митних процедур (дата підписання: 18.05.1973, дата приєднання України: 15.02.2011, дата набрання чинності для України: 15.09.2011); пунктів 21, 22 розділу VII Рекомендацій Європейської економічної комісії ООН "Формуляр-зразок уніфікованого рахунку - для міжнародної торгівлі" (ЕСЕ/ТКА^Е/148) (Женева, вересень 1983 року); розділу VII Порядку здійснення аналізу та оцінки ризиків, розроблення і реалізації заходів з управління ризиками для визначення форм та обсягів митного контролю, який затверджений наказом Міністерства фінансів України від 31.07.2015 № 684 (Зареєстровано в Міністерстві юстиції України 21.08.2015 за № 1021/27466); пунктів 1, 2.2, 2.5, 2.12, 8 розділу 2 Методичних рекомендацій щодо роботи посадових осіб органів доходів і зборів з аналізу, виявлення та оцінки ризиків при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України, які затверджені наказом Державної фіскальної служби України від 11.09.2015 № 689; розділу V Додатку до рекомендації № 1 "Формуляр-зразок Організації Об`єднаних Націй для зовнішньоторговельних документів. Керівні принципи для застосування" (2001); частини 3 статті 6 Закону України від 08.07.2011 № 3674 "Про судовий збір"; частини 1 статті 139, частини 5 статті 134, частини 7 статті 139, частини 3 статті 161, частини 13 статті 171, пункту 7 частини 1 статті 240 Кодексу адміністративного судочинства (КАС) України. Крім того, суд першої інстанції неповно з`ясував обставин, що мають значення для справи; висновки, викладені у рішенні суду першої інстанції, не відповідають обставинам справи; що підтверджується наступним. В обґрунтування доводів апеляційної скарги зазначено, що судом не враховано, що згідно з частиною першої статті 54 Митного кодексу України від 13.03.2012 № 4495 контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості. Також частинами 1, 4 статті 337 Митного кодексу України передбачено, що перевірка документів та відомостей, які відповідно до статті 335 цього Кодексу подаються органам доходів і зборів під час переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, здійснюється візуально, із застосуванням інформаційних технологій (шляхом проведення формато-логічного контролю, контролю співставлення, контролю із застосуванням системи управління ризиками) та в інші способи, передбачені цим Кодексом. Апелянт наголошує, що при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості посадові особи, що провадять такий контроль, застосовують Методичні рекомендації щодо роботи посадових осіб органів доходів і зборів з аналізу, виявлення та оцінки ризиків при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України, які затверджені наказом ДФС від 11.09.2015 №

689. Судом не враховано, що під час здійснення Одеською митницею Держмитслужби контролю правильності визначення митної вартості товарів та перевірки документів, поданих до митниці для підтвердження митної вартості товарів декларантом разом митними деклараціями, було встановлено, що в поданих документах містяться розбіжності, а також надані позивачем документи не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів та всіх відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, були згенеровані наступні обов`язкові форми контролю у напрямку контролю митної вартості товарів. Наявні рішення про визначення митної вартості за подібним товаром по даному підприємству. По деяких товарах можливе заниження митної вартості товару. Апелянт зазначає, що витрати на тару та пакування, завантаження на транспортний засіб включені у вартість товару. Проте, у наданих до митного оформлення документах відсутні дані щодо даних складової митної вартості товару, внаслідок чого неможливо перевірити правильність визначення митної вартості самого товару. У наданих до митного оформлення оформлення документах (контракті, інвойсі, пакувальному листі) відсутні дані щодо даної складової митної вартості товару, внаслідок чого неможливо перевірити правильність визначення митної вартості самого товару. Апелянт зазначає, що Експедитор згідно договору надає послуги на всій протяжності маршруту, витрати на транспортно-експедиційні послуги можуть бути розподілені до кордону та після безпосередньо експедитором, документально підтверджуватись і піддаватись обчисленню. У наданому до митного оформлення рахунку на оплату зазначено вартість морського перевезення та не виділені його складові компоненти, що унеможливлює перевірити наявність витрат на організацію транспортно-експедиційного обслуговування за межами митної території України та включення їх до митної вартості. Також, заявлене у Довідці про транспортні витрати, що транспортно-експедиційні послуги за межами території України не надавались, йде у супереч з обов`язками Експедитора визначеними договору. Також, в деяких митних декларацій, до митного оформлення надано довідку щодо вартості перевезення в яких не зазначено умови поставки товару згідно Інкотермс. Таким чином в документах, які надані позивачем до Одеської митниці Держмитслужби разом з деклараціями містились розбіжності та були відсутні всі відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів та відомості щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, а подані додатково документи не спростовували виявлені митницею розбіжності, декларантом не подані документи згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частині 3 статті 53 Митного кодексу України від 13.03.2012 № 4495^1 (декларантом не подані виписка з бухгалтерської документації), то зазначені обставини, у відповідності до п.2 ч.6 ст. 54 Митного кодексу України від 13.03.2012 № 4495, були підставою для прийняття митницею рішення про коригування митної вартості товарів та відмови органу доходів і зборів у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю. З метою забезпечення повноти оподаткування було проведено аналіз баз даних АСМО «Інспектор» та ЄАІС Держмитслужби України та встановлено, що рівень митної вартості оформлених товарів у максимально наближений до митного оформлення час та об`єм партії товару, є більшим. Враховуючи вищевикладені причини, та положення частини 6 статті 54, ч. 1, 2, 3 статті 256 Митного кодексу України від 13.03.2012 № 4495 VI, Одеською митницею ДФС були видані картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення та роз`яснено вимоги, виконання яких забезпечує можливість прийняття митної декларації, митного оформлення, випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення. Таким чином, Одеська митниця Держмитслужба під час здійснення контролю митної вартості товарів позивача та прийняття рішень про коригування митної вартості діяла у відповідності до вимог законів та інших нормативно-правових актів України, не порушувала права та законні інтереси Товариства з обмеженою відповідальністю "ІМПОРТ ТРАСТ-КОМПАНІ". Ухвалою Першого апеляційного адміністративного суду від 07 березня 2023 року замінено в адміністративній справі № 200/8671/21 відповідача - Одеську митницю Держмитслужби (код ЄДРПОУ 43333459) на Одеську митницю (код ЄДРПОУ ВП:44005631), як відокремлений підрозділ Державної митної служби України. Відповідно до частини 1 статті 311 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції розглянув справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами. Суд, заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, здійснюючи апеляційний перегляд у межах доводів та вимог апеляційної скарги, відповідно до частини 1 статті 308 Кодексу адміністративного судочинства України, встановив наступне. Товариство з обмеженою відповідальністю Імпорт Траст-Компані (ідентифікаційний код 42495453), зареєстрований як юридична особа та діє на підставі статуту. (т. 2 а.с. 236-241). Відповідач - Одеська митниця Держмитслужби (код ЄДРПОУ 43333459), є суб`єктом владних повноважень, який в даних правовідносинах реалізує надані йому Митним кодексом України повноваження, згідно зі ст. 43 КАС України здатний здійснювати свої адміністративні процесуальні права та обов`язки (т.2 а.с.1-2). 01.01.2021 між позивачем та Товариством з обмеженою відповідальністю фірма Арбат ЛТД укладено Договір оренди № 27, відповідно до якого позивач орендує у ТОВ Фирма Арбат ЛТД складські приміщення за адресою: 61040, м. Харків, вул. Беркоса, буд. 86-а площею 568, 6 кв. м. (т. 1 а.с. 41-44). З метою, зокрема, вчинення дій щодо декларування товарів, пред`явлення митному органу товарів і документів на них до митного оформлення в порядку, встановленому чинними законодавчими та нормативними актами між ТОВ Імпорт Траст-Компані та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 11.05.2021 було укладено договір доручення № 01/05-21 (т.1 а.с.46-47) Крім того, 07.10.2018 між позивачем та Товариством з обмеженою відповідальністю ТАНІТ ГРУП укладено договір транспортного експедирування № 07.10.2018/257ОД (т.1 а.с.48-51). Під час розгляду даної справи судом встановлено, що декларантом ФОП ОСОБА_1 в інтересах позивача, на підставі договору про надання послуг митного брокера № 01/05-21 від 11.05.2021, було подано до Одеської митниці електрону митну декларацію від 21.06.2021 № UA500130/2021/023961 (т. 1 а. с. 82-83) Разом із вказаною митною декларацією, позивачем до митного оформлення подані наступні документи:

1. Пакувальний лист-б/н від 01.05.2021 (т.1 а.с. 84);

2. Рахунок-фактура (інвойс) № ІТС01/05/21 від 01.05.2021 (т.1 а.с. 85);

3. Коносамент № ІКТ123697В від 09.05.2021 (т.1 а.с.86);

4. Навантажувальний документ № 1428 від 16.06.2021;

5. Декларація про походження товару № ІТС01/05/21 від 01.05.2021;

6. Рахунок-фактура про надання транспортно-експедиційних послуг від виконавця договору (контракту) про транспортно-експедиційні послуги № 2059 від 10.06.2021 (т.1 а.с.87);

7. Документ, що підтверджує вартість перевезення товару № 1428.2 від 10.06.2021 (т. 1 а.с. 88);

8. Доповнення до зовнішньоекономічного контракту-додаткова угода б/н від 27.12.2019;

9. Доповнення до зовнішньоекономічного контракту - специфікація № 60 від 01.05.2021 (т.1 а.с.89);

10. Зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу, подання якого для митного оформлення не супроводжується № ІТС-007 від 01.11.2018 (т. 1 а.с. 90-92);

11. Договір про надання послуг митного брокера № 01/05-21 від 11.05.2021;

12. Договір (контракт) на перевезення № 07.10.2018/2570Д від 07.10.2018; 13. акт зважування № 66939 від 20.06.2021;

14. Тех. опис (фото) товару від 21.06.2021. Водночас, 21.06.2021 декларантом було отримано електронний запит (повідомлення) митного органу, зі змісту якого вбачається, що подані декларантом документи містять наступні розбіжності: 1) згідно з п. 2.3 зовнішньоекономічного договору (контракту) від 01.11.2018 № ІТС-007 витрати на тару та пакування, завантаження на транспортний засіб включені у вартість товару. Проте, у наданих до митного оформлення документах відсутні дані щодо даних складової митної вартості товару, внаслідок чого неможливо перевірити правильність визначення митної вартості самого товару; 2) у наданому до митного оформлення рахунку на оплату від 10.06.2021 № 2059 зазначено вартість морського фрахту та не виділено окремо вартість інших складових компонентів, що унеможливлює перевірити наявність витрат на організацію транспортно-експедиційного обслуговування за межами митної території України та включення їх до митної вартості. Також, заявлення у довідці про транспортні витрати від 10.06.2021 № 1428.2, що транспортно-експедиційні послуги за межами території України не надавались, йде у супереч з обов`язками експедитора, визначеними умовами договору. На переконання представника митного органу, зазначене вище свідчить про можливо наявні ознаки підробки. Для підтвердження заявленої митної вартості у вказаному запиті (повідомленні) зобов`язано декларанта або уповноважену особу протягом 10-ти календарних днів надати такі додаткові документи: - копію митної декларації країни відправлення; - виписку з бухгалтерської документації; - каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; - висновок про вартісні характеристики товару, підготовлений спеціалізованою експертною організацією, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини (т.1 а. с. 94). Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 на адресу начальника мп Південний Одеської митниці було направлено лист № 21/06 від 21.06.2021, в якому було зазначено про неможливість надання додаткових документів по митній декларації від 21.06.2021 № UA500130/2021/023961. У вказаному листі декларант, просив прийняти рішення згідно тих документів, які були надіслані до МД (т. 1 а.с.95). Водночас, 21.06.2021 відповідачем повідомлено декларанта про те, що митну вартість товарів по митній декларації від 21.06.2021 № UA500130/2021/023961 буде скориговано (т. 1 а. с. 93). Так, 21 червня 2021 року відповідачем прийнято рішення про коригування митної вартості товарів № UA500130/2021/000026/2, яким скориговано митну вартість товару № 1 до рівня 9, 2600 дол. США/кг (т.1 а.с.80). Крім того, митним органом на адресу декларанта направлено картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA500130/2021/00260, відповідно до якої повідомлено декларанта про відмову у митному оформленні (випуску) товарів через винесення рішення про коригування митної вартості № UA500130/2021/000026/2 (т. 1 а.с.81). У зв`язку із наведеним, декларантом було подано декларацію № UA500130/2021/023988, за якою він сплатив 67 758, 94 грн (т.1 а.с.96) Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 в інтересах позивача, на підставі договору про надання послуг митного брокера № 01/05-21 від 11.05.2021, було подано до Одеської митниці електрону митну декларацію від 21.06.2021 № UA500130/2021/023962 (т. 1 а. с. 100-106). Разом із вказаною митною декларацією, позивачем до митного оформлення подані наступні документи:

1. Пакувальний лист № 145 від 30.04.2021 (т.1 а.с.107-108)

2. Рахунок-фактура (інвойс) № 145 від 30.04.2021 (т.1 а.с.109-110);

3. Коносамент № ІКТ123697С від 09.05.2021 (т.1 а.с.111);

4. Навантажувальний документ № 1428 від 16.06.2021;

5. Декларація про походження товару № 145 від 30.04.2021;

6. Рахунок-фактура про надання транспортно-експедиційних послуг від виконавця договору (контракту) про транспортно-експедиційні послуги № 2059 від 10.06.2021 (т. 1 а.с.113);

7. Документ, що підтверджує вартість перевезення товару № 1428.2 від 10.06.2021 (т. 1 а.с.112);

8. Доповнення до зовнішньоекономічного контракту додаткова угода від 09.12.2019;

9. Доповнення до зовнішньоекономічного контракту - Специфікація № 145 від 30.04.2021 (т. 1 а.с.114-115);

10. Зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу, подання якого для митного оформлення не супроводжується № ІТС-001 від 04.10.2018 (т.1 а.с.116-121);

11. Договір про надання послуг митного брокера № 01/05-21 від 11.05.2021;

12. Договір (контракт) на перевезення 07.10.2018/2570Д від 07.10.2018; 13. акт зважування № 66939 від 20.06.2021;

14. Тех. опис (фото) товару від 21.06.2021. Водночас, 21.06.2021 декларантом було отримано електронний запит (повідомлення) митного органу, зі змісту якого вбачається, що подані декларантом документи містять наступні розбіжності: 1) згідно з п. 2.3 зовнішньоекономічного договору (контракту) від 04.10.2018 № ІТС-001 витрати на тару та пакування, завантаження на транспортний засіб включені у вартість товару. Проте, у наданих до митного оформлення документах відсутні дані щодо даних складової митної вартості товару, внаслідок чого неможливо перевірити правильність визначення митної вартості самого товару; 2) у наданому до митного оформлення рахунку на оплату від 10.06.2021 № 2059 зазначено вартість морського фрахту та не виділено окремо вартість інших складових компонентів, що унеможливлює перевірити наявність витрат на організацію транспортно-експедиційного обслуговування за межами митної території України та включення їх до митної вартості. Також, заявлена у довідці про транспортні витрати від 10.06.2021 № 1428.2, що транспортно-експедиційні послуги за межами території України не надавались, йде у супереч з обов`язками експедитора, визначеними умовами договору. На переконання представника митного органу, зазначене вище свідчить про можливо наявні ознаки підробки. Для підтвердження заявленої митної вартості у вказаному запиті (повідомленні) зобов`язано декларанта або уповноважену особу протягом 10-ти календарних днів надати такі додаткові документи: - копію митної декларації країни відправлення; - виписку з бухгалтерської документації; - каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; - висновок про вартісні характеристики товару, підготовлений спеціалізованою експертною організацією, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини (т.1 а. с. 122). Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 на адресу начальника мп Південний Одеської митниці було направлено лист № 21/06 від 21.06.2021, в якому було зазначено про неможливість надання додаткових документів по митній декларації від 21.06.2021 № UA500130/2021/023962. У вказаному листі декларант просив прийняти рішення згідно тих документів, які були надіслані до МД (т. 1 а.с.123). Так, 21 червня 2021 року відповідачем прийнято рішення про коригування митної вартості товарів № UA500130/2021/000027/2, яким скориговано митну вартість товару № 1 до рівня 1, 5200 дол. США/кг; товару № 5 до рівня 8, 0100 дол. США/кг; товару № 6 до рівня 8, 0197 дол. США/кг; товару № 7 до рівня 0, 5597 дол. США/шт; товару № 8 до рівня 4, 0100 дол. США/кг (т.1 а. с. 97-98). Крім того, митним органом на адресу декларанта направлено картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA500130/2021/00261, відповідно до якої повідомлено декларанта про відмову у митному оформленні (випуску) товарів через винесення рішення про коригування митної вартості № UA500130/2021/000027/2 (т. 1 а.с.99). У зв`язку із наведеним, декларантом було подано декларацію № UA500130/2021/023989, за якою він сплатив 51 193,15 грн (т.1 а .с. 124-128). Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 в інтересах позивача, на підставі договору про надання послуг митного брокера № 01/05-21 від 11.05.2021, було подано до Одеської митниці електрону митну декларацію від 21.06.2021 № UA500130/2021/023958 (т. 1 а. с. 131-132). Разом із вказаною митною декларацією, позивачем до митного оформлення подані наступні документи:

1. Пакувальний лист № ITC- PL-01052021 від 01.05.2021 (т.1 а.с.133);

2. Рахунок-фактура (інвойс) - ІТС-СІ-01052021 від 01.05.2021 (т.1 а.с.134);

3. Коносамент - 1КТ123697А від 09.05.2021 (т.1 а.с.135);

4. Навантажувальний документ № 1428 від 16.06.2021;

5. Декларація про походження товару - ІТС-СІ-01052021 від 01.05.2021 р.

7. Документ, що підтверджує вартість перевезення товару № 1428.1 від 10.06.2021 (т.1 а.с.136);

8. Доповнення до зовнішньоекономічного контракту - додаткова угода від 30.12.2018;

9. Доповнення до зовнішньоекономічного контракту - специфікація № 25 від 01.05.2021 (т.1 а.с.138);

10. Зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу, подання якого для митного оформлення не супроводжується - ІТС-006 від 22.10.2018 (т.1 а.с.139-140);

11. Договір про надання послуг митного брокера №01/05-21 від 11.05.2021;

12. Договір (контракт) на перевезення 07.10.2018/2570Д від 07.10.2018; 13. акт зважування № 66939 від 20.06.2021;

14. Тех. опис (фото) товару від 21.06.2021. Водночас, 21.06.2021 декларантом було отримано електронний запит (повідомлення) митного органу зі змісту якого вбачається, що подані декларантом документи містять наступні розбіжності: 1) згідно п. 2.3 зовнішньоекономічного договору (контракту) від 22.10.2018 № ІТС-006 витрати на тару та пакування, завантаження на транспортний засіб включені у вартість товару. Проте, у наданих до митного оформлення документах відсутні дані щодо даних складової митної вартості товару, внаслідок чого неможливо перевірити правильність визначення митної вартості самого товару; 2) у наданому до митного оформлення рахунку на оплату від 10.06.2021 № 2059 зазначено вартість морського фрахту та не виділено окремо вартість інших складових компонентів, що унеможливлює перевірити наявність витрат на організацію транспортно-експедиційного обслуговування за межами митної території України та включення їх до митної вартості. Також, заявлена у довідці про транспортні витрати від 10.06.2021 № 1428.1, що транспортно-експедиційні послуги за межами території України не надавались, йде у супереч з обов`язками експедитора, визначеними умовами договору. На переконання представника митного органу, зазначене вище свідчить про можливо наявні ознаки підробки. Для підтвердження заявленої митної вартості у вказаному запиті (повідомленні) зобов`язано декларанта або уповноважену особу протягом 10-ти календарних днів надати такі додаткові документи: - копію митної декларації країни відправлення; - виписку з бухгалтерської документації; - каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; - висновок про вартісні характеристики товару, підготовлений спеціалізованою експертною організацією, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини (т.1 а. с. 142). Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 на адресу начальника мп Південний Одеської митниці було направлено лист № 21/06 від 21.06.2021, в якому було зазначено про неможливість надання додаткових документів по митній декларації від 21.06.2021 № UA500130/2021/023958. У вказаному листі декларант просив прийняти рішення згідно тих документів, які були надіслані до МД (т. 1 а.с.144). Так, 21 червня 2021 року відповідачем прийнято рішення про коригування митної вартості товарів № UA500130/2021/000028/2, яким скориговано митну вартість товару № 1 до рівня 6, 2800 дол. США/кг (т.1 а. с. 129). Крім того, митним органом на адресу декларанта направлено картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA500130/2021/00262, відповідно до якої повідомлено декларанта про відмову у прийнятті митної декларації або документа, що її замінює через винесення рішення про коригування митної вартості № UA500130/2021/000028/2 (т. 1 а.с.130). У зв`язку із наведеним, декларантом було подано декларацію № UA500130/2021/023985, за якою він сплатив 134 514, 35 грн (т.1 а .с. 145). Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 в інтересах позивача, на підставі договору про надання послуг митного брокера № 01/05-21 від 11.05.2021, було подано до Одеської митниці електрону митну декларацію від 23.06.2021 № UA500500/2021/029100 (т. 1 а. с. 148-149). Разом із вказаною митною декларацією, позивачем до митного оформлення подані наступні документи:

1. Пакувальний лист від 10.05.2021 (т.1 а.с.150);

2. Рахунок-фактура (інвойс) № ITC 10/05/21 від 10.05.2021 (т.1 а.с.151);

3. Коносамент № WMS21045471А від 19.05.2021 (т.1 а.с.152);

4. Декларація про походження товару № ITC 10/05/21 від 10.05.2021;

5. Автотранспортна накладна № 1438/2 від 22.06.2021;

6. Рахунок-фактура про надання транспортно-експедиційних послуг від виконавця договору (контракту) про транспортно-експедиційні послуги № 2056 від 10.06.2021 (т.1 а.с.154);

7. Документ, що підтверджує вартість перевезення товару № 1438.1 від 10.06.2021 (т.1 а.с.153);

8. Доповнення до зовнішньоекономічного контракту - додаткова угода б/н від 27.12.2019;

9. Доповнення до зовнішньоекономічного контракту - Специфікація № 61 від 10.05.2021 (т.1 а.с.155);

10. Зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу, подання якого для митного оформлення не супроводжується - ІТС-007 від 01.11.2018 (т.1 а.с.156-158);

11. Договір про надання послуг митного брокера №01/05-21 від 11.05.2021;

12. Договір (контракт) на перевезення 07.10.2018/2570Д від 07.10.2018;

13. Вагова № РК-323314746 від 21.06.2021;

14. Довіреність № 01/05 від 20.05.2021;

15. Тех. опис (фото) товару від 23.06.2021. Водночас, 23.06.2021 декларантом було отримано електронний запит (повідомлення) митного органу зі змісту якого вбачається, що подані декларантом документи містять наступні розбіжності, а саме у наданих до митного оформлення документах (контракті, інвойсі, пакувальному листі тощо) відсутні дані щодо даної складової митної вартості товару, внаслідок чого неможливо перевірити правильність визначення митної вартості самого товару. Для підтвердження заявленої митної вартості у вказаному запиті (повідомленні) зобов`язано декларанта або уповноважену особу протягом 10-ти календарних днів надати такі додаткові документи: - виписку з бухгалтерської документації; - каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; - висновок про вартісні характеристики товару, підготовлений спеціалізованою експертною організацією, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини (т.1 а. с. 159). Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 на адресу начальника мп Південний Одеської митниці було направлено лист № 23/06 від 23.06.2021, в якому було зазначено про неможливість надання додаткових документів по митній декларації від 23.06.2021 № UA500500/2021/0029100. У вказаному листі декларант просив прийняти рішення згідно тих документів, які були надіслані до МД (т. 1 а.с.161). Так, 23 червня 2021 року відповідачем прийнято рішення про коригування митної вартості товарів № UA500500/2021/000208/2, яким скориговано митну вартість товару № 1 до рівня 9, 3000 дол. США/кг (т.1 а.с. 146). Крім того, митним органом на адресу декларанта направлено картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA500500/2021/00396, відповідно до якої повідомлено декларанта про відмову у митному оформленні (випуску) товарів через винесення рішення про коригування митної вартості № UA500500/2021/000208/2 (т. 1 а.с.147). У зв`язку із наведеним, декларантом було подано декларацію № UA500500/2021/029185, за якою він сплатив 57 899, 76 грн (т.1 а .с. 162). Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 в інтересах позивача, на підставі договору про надання послуг митного брокера № 01/05-21 від 11.05.2021, було подано до Одеської митниці електрону митну декларацію від 23.06.2021 № UA500500/2021/029073 (т. 1 а.с. 165-166). Разом із вказаною митною декларацією, позивачем до митного оформлення подані наступні документи:

1. Пакувальний лист від 10.05.2021 (т.1 а.с.167);

2. Рахунок-фактура (інвойс) № ITC 10/05/21 від 10.05.2021 (т.1 а.с.168);

3. Коносамент № WMS21043460В від 16.05.2021 (т.1 а.с.169);

4. Декларація про походження товару № ITC 10/05/21 від 10.05.2021;

5. Автотранспортна накладна № 1437/2 від 22.06.2021;

6. Рахунок-фактура про надання транспортно-експедиційних послуг від виконавця договору (контракту) про транспортно-експедиційні послуги № 2063 від 10.06.2021 (т.1 а.с.171);

7. Документ, що підтверджує вартість перевезення товару № 1437.2 від 10.06.2021 (т.1 а.с.170);

8. Доповнення до зовнішньоекономічного контракту - додаткова угода б/н від 27.12.2019;

9. Доповнення до зовнішньоекономічного контракту - Специфікація № 62 від 10.05.2021 (т.1 а.с.172);

10. Зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу подання якого для митного оформлення не супроводжується - ІТС-007 від 01.11.2018 (т.1 а.с.173-175);

11. Договір про надання послуг митного брокера № 01/05-21 від 11.05.2021;

12. Договір (контракт) на перевезення № 07.10.2018/2570Д від 07.10.2018;

13. Вагова № 33326387 від 22.06.2021;

14. Довіреність № 01/01 від 01.01.2021;

15. Тех. опис (фото) товару від 23.06.2021. Водночас, 23.06.2021 декларантом було отримано електронний запит (повідомлення) митного органу зі змісту якого вбачається, що подані декларантом документи містять наступні розбіжності: 1) згідно п.2.3 зовнішньоекономічного договору від 01.11.2018 № ІТС-007 витрати на пакування та маркування включені у вартість товару. Проте, у наданих до митного оформлення документах (контракті, інвойсі, пакувальному листі тощо) відсутні дані щодо даної складової митної вартості товару, внаслідок чого неможливо перевірити правильність визначення митної вартості самого товару; 2) до митного оформлення надано довідку щодо вартості перевезення № 1437.2 від 10.06.2021 та рахунок від 10.06.2021 № 2063, в яких не зазначено умови поставки товару згідно Інкотермс. Для підтвердження заявленої митної вартості у вказаному запиті (повідомленні) зобов`язано декларанта або уповноважену особу протягом 10-ти календарних днів надати такі додаткові документи: - виписку з бухгалтерської документації; - каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; - копію митної декларації країни відправлення з перекладом на українську мову - висновок про якісні та вартісні характеристики товару, підготовлений спеціалізованою експертною організацією, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини (т.1 а. с. 176). Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 на адресу начальника мп Південний Одеської митниці було направлено лист № 23/06 від 23.06.2021, в якому було зазначено про неможливість надання додаткових документів по митній декларації від 23.06.2021 № UA500500/2021/029073. У вказаному листі декларант просив прийняти рішення згідно тих документів, які були надіслані до МД (т. 1 а.с.178). Так, 23 червня 2021 року відповідачем прийнято рішення про коригування митної вартості № UA500500/2021/000209/2, яким скориговано митну вартість товару № 1 до рівня 9, 2600 дол. США/кг (т.1 а. с. 163). Крім того, митним органом на адресу декларанта направлено картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA500500/2021/00397, відповідно до якої повідомлено декларанта про відмову у митному оформленні (випуску) товарів через винесення рішення про коригування митної вартості № UA500500/2021/000209/2 (т. 1 а.с.164). У зв`язку із наведеним, декларантом було подано декларацію № UA500500/2021/029214, за якою він сплатив 70 580, 90 грн (т.1 а .с. 179). Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 в інтересах позивача, на підставі договору про надання послуг митного брокера № 01/05-21 від 11.05.2021, було подано до Одеської митниці електрону митну декларацію від 23.06.2021 № UA500500/2021/029077 (т. 1 а.с. 183-187). Разом із вказаною митною декларацією, позивачем до митного оформлення подані наступні документи:

1. Пакувальний лист № RS-PL-10052021 від 10.05.2021 (т.1 а.с.188-189);

2. Рахунок-фактура (інвойс) № RS-ITC-10052021 від 10.05.2021 (т.1 а.с.190);

3. Коносамент № WMS21043460A від 16.05.2021 (т.1 а.с.191);

4. Декларація про походження товару № ITC 10/05/21 від 10.05.2021;

5. Автотранспортна накладна № 1437/1 від 22.06.2021;

7. Документ, що підтверджує вартість перевезення товару № 1437.1 від 10.06.2021 (т. 1 а.с.193);

8. Доповнення до зовнішньоекономічного контракту - додаткова угода б/н від 27.12.2019;

9. Доповнення до зовнішньоекономічного контракту - Специфікація № 37 від 10.05.2021 (а.с.194-195);

10. Зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу, подання якого для митного оформлення не супроводжується - ІТС-003 від 08.10.2018 (т. 1 а.с.196-199);

11. Договір про надання послуг митного брокера №01/05-21 від 11.05.2021;

12. Договір (контракт) на перевезення № 07.10.2018/2570Д від 07.10.2018 ;

13. Вагова № РК-33326387 від 22.06.2021;

14. Довіреність № 01/01 від 01.01.2021;

1. Пакувальний лист № 146 від 09.05.2021 (т.1 а.с.214-215);

2. Рахунок-фактура (інвойс) № 146 від 09.05.2021 (т.1 а.с.216);

3. Коносамент № WMS21045471В від 19.05.2021 (т.1 а.с.217);

4. Декларація про походження товару № 146 від 09.05.2021;

5. Автотранспортна накладна № 1438/3 від 22.06.2021;

6. Рахунок-фактура про надання транспортно-експедиційних послуг від виконавця договору (контракту) про транспортно-експедиційні послуги № 2056 від 10.06.2021 (т.1 а.с.218);

7. Документ, що підтверджує вартість перевезення товару № 1438.3 від 10.06.2021 (т.1 а.с.219);

8. Доповнення до зовнішньоекономічного контракту додаткова угода б/н від 09.12.2019;

9. Доповнення до зовнішньоекономічного контракту Специфікація № 146 від 09.05.2021(т.1 а.с.220-221);

10. Зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу, подання якого для митного оформлення не супроводжується № ІТС-001 від 04.10.2018 (т.1 а.с. 222-227);

11. Договір про надання послуг митного брокера № 01/05-21 від 11.05.2021;

12. Договір (контракт) на перевезення № 07.10.2018/2570Д від 07.10.2018;

13. Вагова № РК-33314746 від 21.06.2021;

14. Довіреність № 01/05 від 20.05.2021;

15. Тех. опис (фото) товару від 23.06.2021. Водночас, 23.06.2021 декларантом було отримано електронний запит (повідомлення) митного органу, зі змісту якого вбачається, що подані декларантом документи містять наступні розбіжності: 1) згідно п.2.3 зовнішньоекономічного договору від 04.10.2018 № ІТС-001 витрати на тару та пакування, завантаження на транспортний засіб включені у вартість товару. Проте, у наданих до митного оформлення документах (контракті, інвойсі, пакувальному листі тощо) відсутні дані щодо даної складової митної вартості товару, внаслідок чого неможливо перевірити правильність визначення митної вартості самого товару; 2) рахунок на оплату фрахту від 10.06.2021 № 2056 не містить відомостей щодо укладеного договору про надання послуг та калькуляції витрат із включенням до складових митної вартості товарів; 3) у довідці про транспортні витати від ТОВ Таніт Груп № 1438.3 повідомлено про вартість морського перевезення вантажу, водночас в цьому ж листі повідомлено, що транспортно-експедиторські послуги за межами України не здійснювалися. Для підтвердження заявленої митної вартості у вказаному запиті (повідомленні) зобов`язано декларанта або уповноважену особу протягом 10-ти календарних днів надати такі додаткові документи: - виписку з бухгалтерської документації; - каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; - копію митної декларації країни відправлення з перекладом на українську мову; - висновок про якісні та вартісні характеристики товару, підготовлений спеціалізованою експертною організацією, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини (т.1 а. с. 228). Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 на адресу начальника мп Одеса-вантажний Одеської митниці було направлено лист № 23/06 від 23.06.2021, в якому було зазначено про неможливість надання додаткових документів по митній декларації від 23.06.2021 № UA500500/2021/029115. У вказаному листі декларант просив прийняти рішення згідно тих документів, які були надіслані до МД (т. 1 а.с.230). Так, 23 червня 2021 року відповідачем прийнято рішення про коригування митної вартості товарів № UA500500/2021/000211/2, яким скориговано митну вартість товару № 2 до рівня 2, 2200 дол. США/кг, митну вартість товару № 7 скориговано до рівня 8, 0100 дол. США/кг, митну вартість товару № 8 скориговано до рівня 4, 0700 дол. США/кг та митну вартість товару № 9 скориговано до рівня 2, 4300 дол. США/кг (т.1 а. с. 205-206). Крім того, митним органом на адресу декларанта направлено картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA500500/2021/00399, відповідно до якої повідомлено декларанта про відмову у митному оформленні (випуску) товарів через винесення рішення про коригування митної вартості № UA500500/2021/000211/2 від 23.06.2021 (т. 1 а.с.207). У зв`язку із наведеним, декларантом було подано декларацію № UA500500/2021/029222, за якою він сплатив 54 426,18 грн (т.1 а .с. 231-233). Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що оскаржуваним рішенням порушено права позивача у зв`язку із недотриманням відповідачем законодавчо встановлених вимог щодо методики встановлення митної вартості товару, що призвело до незаконного завищення його вартості. Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та фактам, суд апеляційної інстанції зазначає наступне. Відповідно до частини 1 статті 49 Митного кодексу України митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Водночас, згідно з приписами пункту 2 частини 2 статті 52 Митного кодексу України декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані подавати органу доходів і зборів достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню. Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зокрема, мають право на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються: у разі визнання органом доходів і зборів заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю; у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу доходів і зборів про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною органом доходів і зборів; у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу доходів і зборів про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу X цього Кодексу в розмірі, визначеному органом доходів і зборів відповідно до частини сьомої статті 55 цього Кодексу (пункт 2 частини 3 статті 52 Митного кодексу України). Відповідно до частини 4 статті 52 Митного кодексу України передбачено, що у випадках, визначених цим Кодексом, для заявлення митної вартості товарів, що переміщуються через митний кордон України відповідно до митного режиму імпорту, митному органу, який проводить митне оформлення цих товарів, разом з митною декларацією та іншими необхідними для митного оформлення зазначених товарів документами в установленому порядку подається декларація митної вартості. За правилами частини 1 статті 260 Митного кодексу України, якщо декларант або уповноважена ним особа не володіє точними відомостями про характеристики товарів, необхідні для заповнення митної декларації у звичайному порядку, вона може подати митному органу тимчасову митну декларацію на такі товари за умови, що вона містить дані, достатні для поміщення їх у заявлений митний режим, та під зобов`язання про подання додаткової декларації у строк не більше 45 днів з дати оформлення тимчасової митної деклараці. Згідно з пунктом 1 частини 4 статті 54 Митного кодексу України митний орган під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов`язаний здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Відповідно до частини 1 статті 53 Митного кодексу України у випадках, передбачених цим Кодексом, декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення. Частина 2 статті 53 Митного кодексу України визначає, що документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування. Частиною 3 статті 53 Митного кодексу України встановлено, що у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини. Відповідно до частини 4 статті 53 Митного кодексу України у разі якщо митний орган має обґрунтовані підстави вважати, що існуючий взаємозв`язок між продавцем і покупцем вплинув на заявлену декларантом митну вартість, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу, крім документів, зазначених у частинах другій та третій цієї статті, подає (за наявності) такі документи: 1) виписку з бухгалтерських та банківських документів покупця, що стосуються відчуження оцінюваних товарів, ідентичних та/або подібних (аналогічних) товарів на території України; 2) довідкову інформацію щодо вартості у країні-експортері товарів, що є ідентичними та/або подібними (аналогічними) оцінюваним товарам; 3) розрахунок ціни (калькуляцію). За приписами частини 5, 6 статті 53 Митного кодексу України забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті. Декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару. Як встановлено частиною 1 статті 54 Митного кодексу України, контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості. Відповідно до частин 2, 3 статті 54 Митного кодексу України контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу. За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу. За приписами частини 6 статті 54 Митного кодексу України митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: 1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; 2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; 3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; 4) надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості. Відповідно до частин 1 та 2 статті 55 Митного кодексу України, Рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів. Прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити: 1) обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано; 2) наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; 3) вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана митним органом; 4) обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування; 5) інформацію про: а) право декларанта або уповноваженої ним особи на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються: у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною митним органом; у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу Х цього Кодексу в розмірі, визначеному митним органом відповідно до частини сьомої цієї статті; б) право декларанта або уповноваженої ним особи оскаржити рішення про коригування заявленої митної вартості до органу вищого рівня відповідно до глави 4 цього Кодексу або до суду. Стаття 57 Митного кодексу України визначає методи визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту Згідно до статті 57 Митного кодексу України визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний. Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції). Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу. Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій митний орган та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності. У разі неможливості визначення митної вартості товарів згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу за основу для її визначення може братися або ціна, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов`язаному із продавцем покупцю відповідно до статті 62 цього Кодексу, або вартість товарів, обчислена відповідно до статті 63 цього Кодексу. При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу. Методи на основі віднімання та додавання вартості (обчислена вартість) можуть застосовуватися у будь-якій послідовності на прохання декларанта або уповноваженої ним особи. У разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу. Послідовність дій посадових осіб митного органу при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості товарів під час здійснення їх митного контролю та митного оформлення визначено Методичними рекомендаціями щодо роботи посадових осіб митних органів з аналізу, виявлення та оцінки ризиків при здійсненні контролю правильності визначення митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України, затвердженими наказом Державної митної служби України від 11.09.2015 №689 (далі - Методичні рекомендації № 689). Згідно з приписами п. 6 Розділу ІІ вказаних Методичних рекомендацій, при перевірці розрахунку, здійсненого декларантом або уповноваженою ним особою при визначенні митної вартості товарів за основним методом, та чисельного значення заявленої митної вартості, зокрема, аналізується: включення всіх складових митної вартості; включення всіх платежів, які відповідають вимогам, встановленим частинами п`ятою - восьмою статті 58 Кодексу, до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті; наявність помилок при перенесенні відомостей з документів, які підтверджують митну вартість товарів, до митної декларації та/або до декларації митної вартості; наявність арифметичних помилок в митній декларації, декларації митної вартості або документах, які підтверджують митну вартість товарів; наявність помилок при перерахунку сум в іноземній та/або національній валютах; наявність помилок при здійсненні нарахувань (наприклад, знижок); наявність помилок при перерахуванні одиниць виміру оцінюваного товару на одиниці виміру товару відповідно до Митного тарифу України. При перевірці розрахунку та числового значення заявленої митної вартості товарів здійснюється перевірка наявності у підтверджуючих документах всіх відомостей в кількісному виразі, використаних при обчисленні митної вартості, а саме: ДМВ (якщо ДМВ подається); митній декларації графи 12, 20, 22, 31 (в частині зазначення характеристик товару, які впливають виключно на рівень його митної вартості), 42, 43, 44 (в частині наявності реквізитів документів, які підтверджують митну вартість товарів), 45, 46; документах, поданих для здійснення митного контролю та митного оформлення товарів, для декларування яких не застосовується митна декларація (в частині зазначення характеристик товару, які впливають виключно на рівень його митної вартості); рахунку-фактурі або іншому документі, який визначає вартість товару (пункт 7 Розділу ІІ Методичних рекомендацій). Аналіз наведених норм дає підстави вважати, що митні органи мають виключну компетенцію в питаннях перевірки та контролю правильності обчислення декларантом митної вартості і з цією метою мають повноваження витребувати додаткові документи для перевірки правильності зазначеної митної вартості товару в разі наявності підстав для сумніву в правильності митної оцінки товару, що переміщується через митний кордон України. У разі відсутності даних, що підтверджують правильність визначення заявленої декларантом митної вартості товарів, або за наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, митний орган може самостійно визначити митну вартість товарів, що декларуються, послідовно застосовуючи методи визначення митної вартості, встановлені Митним кодексом, на підставі наявних у нього відомостей, у тому числі цінової інформації щодо ідентичних чи подібних (аналогічних) товарів з коригуванням, що здійснюється згідно з цим Кодексом. При цьому, метод визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, застосовується у разі, якщо: 1) немає жодних обмежень щодо прав покупця (імпортера) на використання оцінюваних товарів, за винятком тих, що: а) встановлюються законом чи запроваджуються органами державної влади в Україні; б) обмежують географічний регіон, у якому товари можуть бути перепродані (відчужені повторно); в) не впливають значною мірою на вартість товару; 2) щодо продажу оцінюваних товарів або їх ціни відсутні будь-які умови або застереження, які унеможливлюють визначення вартості цих товарів; 3) жодна частина виручки від будь-якого подальшого перепродажу, розпорядження або використання товарів покупцем не надійде прямо чи опосередковано продавцеві, якщо тільки не буде зроблено відповідне коригування з урахуванням положень частини десятої цієї статті; 4) покупець і продавець не пов`язані між собою особи або хоч і пов`язані між собою особи, однак ці відносини не вплинули на ціну товарів ( ч.1 ст.58 Митного кодексу України). Верховний Суд у постанові від 14 травня 2019 року (справа №820/2474/16) та у постановах від 31.03.2015 (справа №21-127а15) та 02.06.2015 (справа №21-498а15) Верховний Суд України, зазначено, що наявність у митного органу обґрунтованого сумніву в правильності визначення митної вартості є обов`язковою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребовування додаткових документів у декларанта та надає органу доходів і зборів право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів. Разом з тим витребувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 Митного кодексу України. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації. Відтак, наведені приписи зобов`язують митний орган зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовірності. Встановивши відсутність достатніх відомостей, що підтверджують задекларовану митну вартість товарів, митниця повинна вказати, які саме складові митної вартості товарів є непідтвердженими, чому з поданих документів неможливо встановити дані її складові, та які саме документи необхідні для підтвердження того чи іншого показника. Такий висновок щодо застосування норм статей 53, 54 МК Верховний Суд зробив у ряді постанов від 27.03.2020 у справі №540/2605/18, від 06.05.2020 у справі №140/1713/19, від 25.11.2020 у справі №1.380.2019.001657, від 17.01.2022 у справі №520/2000/19), від 26.06.2018 у справі № 814/1996/15, від 19.06.2018 у справі № 826/6346/16, від 24 грудня 2020 року у справі № 804/562/16, від 20.03.2020 у справі №480/4423/18 (провадження №К/9901/19899/19), від 09 вересня 2022 року у справі № 820/2004/17. Отже, витребуванню підлягають лише ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а визначення митної вартості не за першим методом можливе тільки тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації. Право митного органу на витребування додаткових документів не є абсолютним, а виникає за наявності хоча б однієї з таких підстав: надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Таким чином, митні органи мають право здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом, зокрема, витребовування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей. Такі сумніви можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, невідповідністю характеристик товарів, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товарів, порівнянням рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено, і таке інше. З оскаржуваних рішень коригування митної вартості вбачається, що підставою для їх прийняття стало виявлення розбіжностей в наданих до митного оформлення документах на підтвердження заявленої митної вартості та відсутність в них всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, та відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Застосування відповідачем резервного методу визначення митної вартості здійснено через відсутність в митного органу інформації, необхідної для застосування інших методів визначення митної вартості. Підставою прийняття відповідачем карток відмови, стало прийняття ним рішень про коригування митної вартості товарів. В електронних повідомленнях відповідача про витребування додаткових документів на підтвердження митної вартості та рішеннях про коригування митної вартості, сформованих під час оформлення митних декларацій від 21.06.2021 № UA500130/2021/023961, від 21.06.2021 № UA500130/2021/023962, від 21.06.2021 № UA500130/2021/023958, від 23.06.2021 № UA500500/2021/029073, від 23.06.2021 № UA500500/2021/029100, від 23.06.2021 № UA500500/2021/029077, від 23.06.2021 № UA500500/2021/029115 відповідачем зазначено про неможливість проведення перевірки правильності визначення митної вартості самого товару, оскільки в наданих до оформлення документах відсутні відомості про складові вартості товару, в той час як умовами укладених договорів на постачання товару передбачено включення до ціни товару витрат на тару, пакування та навантаження тощо; невизначення чисельних складових транспортних витрат та невідповідність відомостей довідок про транспортні витрати, за змістом яких транспортні послуги за межами території України не надавалися, умовам договорів про транспортування, якими передбачено надання послуг на всій протяжності маршруту та можливості розподілу експедитором транспортно-експедиційних витрат на витрати до кордону та після; неоплата позивачем банківських рахунків на сплату вартості морського перевезення. Декларант позивача під час митного оформлення надав до митного оформлення: пакувальний лист, рахунок-фактуру (інвойс), навантажувальний документ наряд, декларацію про походження товару, рахунок-фактуру про надання транспортно-експедиційних послуг від виконавця договору (контракту) про транспортно-експедиційні послуги, документ, що підтверджує вартість перевезення товару, доповнення до зовнішньоекономічного контракту, зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу, подання якого для митного оформлення не супроводжується, договір про надання послуг митного брокера, договір (контракт) на перевезення, інші некласифіковані документи. До митного оформлення позивачем разом із митними деклараціями надавалися також контракти з експортером. Як встановлено судом та підтверджено матеріалами справи, жоден з пред`явлених позивачем документів не містить розбіжностей, які б могли вплинути на митну вартість товару або ознак підробки документів, що б могли надати митному органу підстави висновку про невірне визначення позивачем митної вартості. У жодному з документів, що подав позивач, не було розбіжностей щодо показника вартості товару. В оскаржуваному рішенні не визначено встановлення під час митного оформлення розбіжностей в наданих позивачем документах на підтвердження митної вартості. Суд зазначає, що формально нижчий рівень митної вартості імпортованого позивачем товару від рівня митної вартості іншого митного оформлення, не може розцінюватися як заниження позивачем митної вартості, не є перешкодою для застосування першого методу визначення митної вартості товару і не може бути достатньою підставою для відмови у здійсненні митного оформлення товару за першим методом визначення його митної вартості, тому належними є висновки суду щодо того, що позивачем були надані митному органу усі необхідні документи, що дають можливість визначити митну вартість товару за першим методом визначення митної вартості - за ціною договору (контракту). Аналогічних висновків Верховний Суд дійшов у постанові від 12 липня 2022 року у справі № 814/2172/16, від 18 листопада 2022 року у справі № 815/532/17 Також, як вбачається, відповідач посилався саме на можливе заниження митної вартості товару, тобто, висновки відповідача грунтуються на припущеннях. Суд погоджується з висновками суду першої інстанції щодо відхилення доводів відповідача, стосовного того, що в поданих документах містяться розбіжності, а подані документи не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарі та всіх відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, а саме у наданих документах відсутня інформація щодо включення або не включення вартості упаковки та пакувальних матеріалів та робіт, пов`язаних з пакуванням, до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, з огляду на наступне. Згідно зовнішньоекономічним договорам (контрактам) наявним в матеріалах справи та які є типовими для позивача, витрати на тару та пакування, завантаження на транспортний засіб включені у вартість товару. При тлумаченні цього контракту мають силу Міжнародні правила тлумачення комерційних термінів «Інкотермс-2010». Тара, в яку упакований товар - разова, безповоротна, входить у вартість товару. Термін "франко-борт" «Інкотермс-2010» означає, що поставка є здійсненою продавцем, коли товар перейшов через поручні судна в названому порту відвантаження. Це означає, що з цього моменту усі витрати й ризики втрати чи пошкодження товару повинен нести покупець. Термін РОВ зобов`язує продавця здійснити митне очищення товару для експорту. Продавець зобов`язаний здійснити завантаження товару на борт судна, призначеного продавцем, у день чи в межах періоду, що узгоджені сторонами, в названому порту відвантаження, у спосіб, що відповідає звичаям порту. Отже, відповідно до умов контрактів позивача вартість тари, пакування, завантаження та вивантаження входить до вартості товару. Умовами контрактів не передбачено, що всі його положення повинні дублюватися у специфікації або інвойсі. Пунктом 4 ч. 1 ст. 3 Цивільного кодексу України закріплено таку загальну засаду цивільного законодавства, як свобода підприємницької діяльності, яка не заборонена законом. Із наведеної засади випливає свобода способів ініціювання підприємницьких цивільних правовідносин, у тому числі свобода форми викладення та укладення угод. Положення контрактів, які подавався декларантом позивача при розмитненні товарів, залишилися поза увагою митного органу, що призвело до неправомірного витребування митним органом додаткових документів. Щодо посилання апелянта на включення вартості експедирування товару в межах України апеляційний суд зазначає наступне. За унормуванням п.п. 5 та 6 ч. 2. ст. 53 Митного кодексу України для підтвердження митної вартості товарів подаються: за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів. Отже, платіжні та/або бухгалтерські документи подаються за наявності. Відповідно до пункту 2 частини 11 статті 58 МК України митної вартості не включаються витрати на транспортування після ввезення за умови виділення їх з ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, що документально підтверджені та які піддаються обчисленню. На підставі пункту 7 статті 1 Конвенції ООН про морські перевезення вантажів 1978 року (гамбурзькі правила) коносамент - це документ, який підтверджує договір морського перевезення, приймання вантажу перевізником. Позивачем до митниці разом з деклараціями було надано коносаменти та довідка про транспортні витрати в якій зазначено, що транспортно-експедиційне обслуговування за межами митної території України не проводились. Матеріали справи свідчать, що на момент розмитнення в розпорядженні митниці був документ в якому зазначено, що транспортно-експедиційні послуги за межами України не надавалися. Отже, витрати на експедирування включені до задекларованої позивачем митної вартості та стосуються послуг, що надаються до порту призначення. Відтак немає необхідності у розмежуванні суми на експедирування до та після кордону. Крім того, взаємовідносини щодо оплати між експедитором та замовником регулюються нормами цивільного та господарського законодавства. Факт оплати або не оплати (всупереч зазначеній в договорі умові передплати) за послуги перевезення свідчить про належне/неналежне виконання умов договору, і не може впливати на обрання методу визначення митної вартості товарів. Отже, у митного органу не було ґрунтовних підстав вважати задекларовану митну вартість заниженою, а відповідні угоди сумнівними. Крім того стосовно посилання апелянта на застосування Методичних рекомендацій щодо роботи посадових осіб органів доходів і зборів з аналізу, виявлення та оцінки ризиків при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України, які затверджені наказом Державної фіскальної служби України від 11 вересня 2015 року № 689, суд зазначає, що застосування вказаних Методичних рекомендацій законодавством не передбачено. Вказані Методичні рекомендації не є нормативно-правовим актом в розумінні статті 117 Конституції України, оскільки не пройшли реєстрацію в Міністерстві юстиції України, а відтак не є джерелом права відповідно до частини другої статті 7 КАС України. Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 16 квітня 2019 року №815/6698/17 судового рішення в ЄДРСРУ 81180311. Щодо відсутності в інвойсі умов здійснення платежу за товар; відсутність посилання в інвойсі до специфікації Як вже зазначалося, умови оплати, що зазначені в контрактах, які подавалися при розмитненні товарів, є типовими, і лише в специфікаціях, в залежності від домовленостей сторін, умови оплати можуть змінюватися. За умовами зовнішньоекономічних договорів (контрактів), умови здійснення оплати, якими керуються сторони, визначені контрактом, та не повинні дублюватися в інвойсі, як помилково вважав відповідач. Єдине виключення, яке передбачили сторони вказані в п. 4.1.4., де зазначено, що саме в Специфікації сторони можуть домовитись про інші умови оплати, не в Інвойсі. Також, законодавством України не передбачено затвердженої форми рахунку-фактури (Іеврйсу) та вимог щодо його заповнення. Посилання апелянта на Рекомендації Європейської економічної комісії ООН «формуляр-зразок уніфікованого рахунку - для міжнародної торгівлі», суд не приймає оскільки вони носять виключно рекомендований характер та застосовується для європейських країн. Матеріли справи свідчать, що в підтвердження інформації про виробника товару, позивачем подавалась декларація про походження товару від китайської торгово-промислової палати. Тобто підтверджувалася країна походження товарів. Щодо наявності розбіжностей (в інвойсі та пакувальному листі) умов поставки товару, суд зазначає, що наявність певних незначних недоліків (технічних помилок, розбіжностей тощо) у первинних документах, наданих на підтвердження митної вартості товару, не повинно розцінюватися як обставина, яка виключає можливість врахування таких документів для митного оформлення товарів та не є підставою для автоматичного висновку про недостовірність усієї інформації, що ними відображена, якщо за результатами дослідження інших даних (сукупності решти відомостей, що викладені в документах) та доказів можна достовірно визначити митну вартість товару. При цьому суди врахували, що за змістом контракту та інвойсу, які в силу положень частини другої статті 53 МК України є основними документами, що підтверджують митну вартість товару, визначено однакові умови поставки, а відповідачем, своєю чергою, не доведено, що виявлені ним недоліки змісту пакувальних листів вплинули чи могли вплинути на заниження позивачем митної вартості імпортованого товару. Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 24 листопада 2021 року у справі № 520/11059/2020. Отже, в ході судового розгляду встановлено, що декларантом під час проходження процедури митного оформлення товарів надано до органу доходів і зборів документально підтверджені дані про ціну договору. Ці дані містилися у документах, поданих за переліком, передбаченим статтею 53 Митного кодексу України, та не мали розбіжностей у числових значеннях, що підтверджують складові митної вартості товарів. Подані документи ідентифікували оцінюваний товар та містили об`єктивні і достовірні дані, що піддавалися обчисленню, які підтверджували ціну товарів, що підлягала сплаті позивачем на користь продавця. Таким чином, твердження митного органу про те, що надані позивачем документи містили розбіжності та не містили всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів та відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена оскільки підлягала сплаті за товар, що в свою чергу виключало можливість перевірки органом доходів і зборів числового значення заявленої митної вартості, є необґрунтованими. До митного оформлення була надана документація, яка вичерпно підтверджувала митну вартість імпортованого товару та не викликає сумнівів у її достовірності. Водночас, правильність визначення позивачем митної вартості товару за ціною договору, а також об`єктивна неможливість застосування першого методу не були спростовані відповідачем, а тому висновки щодо документального непідтвердження позивачем митної вартості товару є необґрунтованими, а подальше коригування його вартості за допомогою іншого методу є протиправним. Щодо посилання апелянта на спрацювання системи управління ризиками АСАУР, суд зазначає, що спрацювання системи управління ризиками АСАУР є лише рекомендацією посадовій особі органу доходів і зборів більш детально проаналізувати умови зовнішньоекономічної операції, та не може бути безумовною підставою для відмови в оформленні товару за самостійно заявленою декларантом митною вартістю товарів. Різниця між вартістю товару, задекларованого особою та вартістю схожих товарів, що розмитнювались цією особою чи інтими особами у попередніх періодах також не свідчить про наявність порушень з боку декларанта і не є підставою для автоматичного збільшення митної вартості товарів до показників автоматизованої системи аналізу та управління ризиками. Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 25 лютого 2020 року у справі №260/718/19, від 04 листопада 2021 року у справі № 120/2634/19-а. Верховний Суд у цій справі зауважив, що рішення про коригування митної вартості товару не може базуватися виключно на інформації ЄАІС ДФС України, оскільки порядок її формування, ведення, отримання інформації, а також порядок використання її даних суб`єктами господарських відносин при здійсненні ними зовнішньоекономічної діяльності Митним кодексом України не передбачено. Також слід врахувати, що в ЄАІС ДФС України відсутня інформація про коригування заявленої митної вартості товарів, а також інформація щодо судових рішень з питань визначення митної вартості товарів та методів її визначення, у зв`язку з чим така інформаційна база не містить всіх об`єктивних даних щодо імпортованих в Україну товарів, які підтверджуються документально та підлягають обчисленню. Крім того, у рішенні про коригування заявленої митної вартості, митний орган повинен також навести пояснення щодо зроблених коригувань на обсяги партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо та зазначити докладну інформацію і джерела, які використовувалися митним органом при визначенні митної вартості оцінюваних толарів із застосуванням другорядних методів. Отже, відомості з інформаційних систем фіскальних органів не можуть слугувати беззаперечним джерелом інформації про митну вартість конкретного товару. Необхідно зауважити, що імпортовані позивачем товари мають свої особливості, як і кожен транспортний засіб має свої особливості. Таким чином вказані відповідачем відомості, щодо митної вартості є інформативними і не можуть бути повністю достовірними, оскільки митна вартість товару залежить від багатьох факторів. Для її визначення є обов`язковим залучення відповідного спеціалізованого підрозділу. Посилання на використання цінової бази Єдиної автоматизованої інформаційної системи Держмитслужби у Рішенні допускається тільки при визначенні митної вартості відповідно до положень статей 59, 60 та 64 Кодексу з обов`язковим зазначенням номера та дати митної декларації, яка була взята за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, з поясненнями щодо зроблених коригувань на обсяг партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо. У випадку визначення митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу (стаття 64 Кодексу) зазначаються докладна інформація та джерела, які використовувалися митним органом при її визначенні. Проте, текст оскарженого рішення про коригування митної вартості не містить жодних відомостей про будь-які характеристики ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, обсяги партій, умов поставки, комерційних умов тощо. Застосування Митницею з причини спрацювання модуля АСАУР ціни за відомостями спеціалізованої бази даних Єдиної автоматизованої інформаційної системи Держмитслужби України суд вважає необґрунтованим, позаяк самі по собі відомості згаданої системи не містять жодних параметрів, об`єктивно необхідних для судження про схожість, подібність, аналогічність чи ідентичність товарів. Потрібні для такого судження характеристики товару можуть бути з`ясовані лише у спосіб порівняння змісту поданих до митного оформлення документів з документами про властивості раніше імпортованого товару. Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 09 листопада 2022 року у справі № 520/10381/2020 Таким чином, під час розгляду справи встановлено, що позивачем під час митного оформлення було надано всі документи, передбачені ч. 2 ст.53 Митного кодексу України, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення за ціною договору, та необґрунтованість висновку митного органу щодо наявності розбіжностей в поданих документах . Згідно з ч. 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. За таких підстав, суд вважає, що відповідачем не доведена законність та правомірність прийняття спірних рішень. З урахуванням вищевикладеного, суд погоджується з висновком суду першої інстанції, що позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню. За таких обставин, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про задоволення адміністративного позову. Доводи апеляційної скарги зроблених висновків не спростовують. Статтею 316 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Враховуючи викладене, суд дійшов до висновку, що рішення суду першої інстанції ухвалене з дотриманням норм матеріального та процесуального права, з повним з`ясуванням обставин, що мають значення для справи, у зв`язку з чим підстави для скасування або зміни рішення суду першої інстанції відсутні, тому, при таких обставинах, апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а рішення суду - без змін Керуючись статями 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу Одеської митниці (відокремлений підрозділ Державної митної служби України) на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 10 листопада 2021 р. у справі № 200/8671/21 - залишити без задоволення. Рішення Донецького окружного адміністративного суду від 10 листопада 2021 р. у справі № 200/8671/21 - залишити без змін. Постанова суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду набирає законної сили з дати її прийняття та відповідно до ст.328 Кодексу адміністративного судочинства України може бути оскаржена до Верхового суду протягом тридцяти днів з дати проголошення. Повне судове рішення складено та підписано колегією суддів 07 березня 2023 року. Суддя-доповідач: Е.Г. Казначеєв Судді: Т.Г. Гаврищук І.В. Сіваченко

релевантний фрагмент

Посилання у тексті:

· понад 3 посилання поспіль згортаються у «+N»