Постанова Другий апеляційний адміністративний суд № 480/3043/19

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 27 січня 2020 р.Справа № 480/3043/19 Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії: Головуючого судді: Бегунца А.О., Суддів: Старостіна В.В. , Рєзнікової С.С. , розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Сумської митниці ДФС на рішення Сумського окружного адміністративного суду від 15.10.2019 року, головуючий суддя І інстанції: А.Б. Діска, вул. Герасима Кондратьєва, 159, м. Суми, 40021, повний текст складено 15.10.19 року по справі № 480/3043/19 за позовом ОСОБА_1 до Сумської митниці ДФС про визнання протиправними та скасування рішення та картки відмови, ВСТАНОВИВ: Позивач, ОСОБА_1 , звернулася до Сумського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Сумської митниці ДФС (далі - відповідач), в якому просила суд: визнати протиправним і скасувати рішення Сумської митниці ДФС про коригування митної вартості товарів № UА 805180/2019/000111/2 від 08.05.2019 року; визнати протиправним і скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення Сумської митниці ДФС № UА 805180/2019/00265 від 08.05.2019 року. Свої вимоги позивач мотивує тим, що у Фінляндії нею придбано легковий автомобіль, що був у користуванні, марки BMW, 2009 року випуску, з пошкодженнями за 2000 Євро. При здійсненні митного оформлення автомобіля нею визначено вартість товару за основним методом та подано відповідну митну декларацію, однак відповідачем прийнято рішення про коригування митної вартості за резервним методом на підставі ст. 64 Митного кодексу України та визначено ціну автомобіля 5750 Євро. Позивач вважає рішення митного органу незаконним, оскільки воно містить невірно встановлені факти та неправильно застосовано норми закону, відповідачем не вказано, які саме підстави дають обґрунтовану можливість вважати, що позивачем заявлено неповні чи/або недостовірні відомості щодо митної вартості заявленого до декларування товару, зокрема, не вказано які саме складові митної вартості є непідтвердженими. Рішенням Сумського окружного адміністративного суду від 15 жовтня 2019 року вказаний позов задоволено. Визнано протиправним і скасовано рішення Сумської митниці ДФС про коригування митної вартості товарів № UА 805180/2019/000111/2 від 08.05.2019 року та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення Сумської митниці ДФС № UА 805180/2019/00265 від 08.05.2019 року. Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, відповідачем подано апеляційну скаргу, згідно з якою апелянт просить суд скасувати оскаржуване рішення та прийняти нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог, посилаючись на порушення судом при вирішенні справи норм матеріального та процесуального права. Зокрема, апелянт посилався на те, що судом першої інстанції не надано жодної правової оцінки факту відсутності документів на підтвердження оплати за придбаний автомобіль як того вимагає п.4,5 ч.2 ст.53 та ч.1 ст.368 Митного кодексу України. Крім того, зазначає, що судом не враховано, що норма ч.2 ст. 53 Митного кодексу України визначає вичерпний перелік документів, які підтверджують митну вартість товарів серед яких рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа, банківські платіжні документи, інші платіжні або бухгалтерські документи, які не були подані декларантом до митного оформлення. Позивач правом на подання відзиву на апеляційну скаргу не скористався. На підставі положень п. 3 ч. 1 ст. 311 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) справа розглянута в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами. Колегія суддів заслухавши суддю-доповідача, перевіривши в межах доводів апеляційної скарги рішення суду першої інстанції вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав. Судом першої інстанції встановлено та підтверджено в суді апеляційної інстанції, що за договором купівлі-продажу від 15.06.2018 року у Фінляндії позивачем придбано легковий автомобіль, що був у користуванні; марка BMW; модель 520d; ідентифікаційний номер (VIN) НОМЕР_1 ; календарний рік виготовлення: 02/2009; модельний рік: 2009; колір - чорний; тип двигуна - дизельний; робочий об`єм циліндрів - 1995 cm3; кількість місць для сидіння включно з місцем для водія - 5; тип кузова - седан, призначений для перевезення пасажирів по дорогах загального користування; відповідає екологічним нормам не нижче «ЄВРО-4» за ціною 2000 євро. 07.05.2019 року позивачем подана до Сумської митниці ДФС митна декларація UA № 805180/2019/013032 для здійснення митного оформлення товару легкового автомобіля. Задекларована митна вартість товару становила 2000 Євро. На підтвердження митної вартості, разом з декларацією подані: 1) акт про проведення огляду транспортного засобу UA № 805030/2019/000066 від 04.05.2019, 2) свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу XUR-665 від 27.07.2009, 3) висновок про якісні характеристики товарів № 07052255 від 07.05.2019, 4) договір купівлі-продажу від 15.06.2018, 5) договір про надання послуг митного брокера № 1045 від 02.05.2019, 6) паспорт громадянки України MB НОМЕР_2 , 7) квитанцію № 184610091 від 02.05.2019 про сплату коштів. За результатами розгляду поданих декларантом документів та проведення сформованих автоматизованою системою митного оформлення "Інспектор-2006" митних формальностей за наступними кодами класифікатору: 103-1 «Вартість транспортного засобу нижча наявної цінової інформації, отриманої у тому числі із зовнішніх джерел. Обов`язкове залучення відповідного спеціалізованого підрозділу для визначення MB за VIN-кодами: WBANX31060C177889, валюта - EUR, вартість - 5750,00.», 105-2 Вартість транспортного засобу нижча наявної цінової інформації, отриманої у тому числі із зовнішніх джерел. Обов`язкове залучення відповідного спеціалізованого підрозділу для визначення MB за VIN-кодами: WBANX31060C177889, валюта - EUR, вартість - 5750,00. Можливе заниження митної вартості товару. Здійснити перевірку правильності визначення митної вартості, звернувши увагу на вартість ідентичних або подібних товарів. Перевірити дані електронного інвойсу. Провести перевірку відомостей, що містяться в документах, які підтверджують митну вартість товарів. У випадках, передбачених частинами третьою-четвертою ст. 53 Митного кодексу, здійснити запит додаткових документів. У випадках, передбачених ч. 6 ст. 55 МК України, прийняти рішення про коригування митної вартості. Ретельно опрацювати подані документи для оцінки наявності підстав для запиту додаткових документів відповідно до частин 3 та 4 ст. 53 МК України, інспектором митниці за допомогою електронних засобів зв`язку, був направлений лист про надання додаткових документів для підтвердження заявленої митної вартості. У відповідь на вказаний лист, уповноважена особа позивача - Приватна фірма "Сумизовніштранс" повідомила відповідача про відсутність інших документів ніж зазначених у митній декларації. Розглянувши митну декларацію та додані до неї документи Сумською митницею ДФС прийнято рішення про коригування митної вартості товарів №UA805180/2019/000111/2 від 08.05.2019 року та визначено митну вартість імпортованого автомобіля за ціною договору щодо ідентичних товарів у розмірі 5750 євро. У графі 33 Рішення зазначені обставини, які були підставою для його прийняття: "Спрацювання профілю ризику 105-2 "Вартість транспортного засобу нижча наявної цінової інформації, отриманої у тому числі із зовнішніх джерел. Обов`язкове залучення відповідного спеціалізованого підрозділу для визначення МВ за VIN-кодами: WBANX31060С177889, валюта - EUR, вартість - 5750,00". Рішення про проведення перевірки достовірності заявленої фактурної вартості транспортного засобу прийнято органом доходів і зборів на підставі результатів застосування системи управління ризиками за інформацією спеціалізованих видань та/або інформаційних ресурсів, які містять відомості про ціни, сформовані у відповідному регіоні світового ринку, з урахуванням марки, моделі, року випуску, об`єму циліндрів двигуна, типу пального та фактичного пробігу оцінюваного транспортного засобу. Орган доходів і зборів повідомив особі, яка декларує транспортний засіб, про можливість доведення достовірності заявленої фактурної вартості і транспортного засобу шляхом подання інформації із спеціалізованих видань та/або інформаційних ресурсів, які містять відомості про ціни, сформовані у відповідному регіоні світового ринку, або висновку про якісні та вартісні характеристики транспортного засобу, підготовленого спеціалізованими експертними організаціями, що мають відповідні повноваження згідно із законодавством. Для підтвердження заявленої митної вартості декларанту направлено запит на надання додаткових документів. Декларантом надано відповідь про відсутність запитуваних додаткових документів. Між декларантом і митним органом проведено консультацію. Підстави для визначення митної вартості: інформація спеціалізованих видань та/або інформаційних ресурсів, які містять відомості про ціни, сформовані у відповідному регіоні світового ринку, з урахуванням марки, моделі, року випуску, об`єму циліндрів двигуна, типу пального та фактичного пробігу оцінюваного транспортного засобу". Відповідно до картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA805180/2019/00265 від 08.05.2019 року позивача повідомлено про відмову у митному оформленні транспортного засобу. Не погоджуючись із рішенням про коригування митної вартості товарів та карткою відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення, позивач подала заяву від 10.05.2019 року начальнику Сумської митниці ДФС з додатковими документами на підтвердження митної вартості транспортного засобу, зокрема висновком експерта Gebrauchte Automobile Wertermittlung SCHWACHE №166275/30019722 від 07.05.2019 року. Згідно листа №3875/ДЗН/18-70-67 від 31.05.2019 р. Сумська митниця ДФС дійшла висновку про неможливість визнання заявленої митної вартості товару, оскільки позивачем в порядку ст.ст. 53, 368 МК України не надано документи, що підтверджують митну вартість транспортного засобу, якими можуть бути касові або товарні чеки, банківські платіжні документи, які містять відомості щодо вартості таких товарів. Вважаючи свої права порушеними, позивач звернулась до суду з позовом. Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що дії відповідача щодо коригування митної вартості ввезеного позивачем автомобіля на підставі інформації зі спеціалізованих видань та/або інформаційних ресурсів суперечать наведеним вимогам ст. 59 МК України. Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції з огляду на наступне. Відповідно до статті 246 МК України, метою митного оформлення є забезпечення дотримання встановленого законодавством України порядку переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, а також забезпечення статистичного обліку ввезення на митну територію України, вивезення за її межі і транзиту через її територію товарів. Митне оформлення розпочинається з моменту подання органу доходів і зборів декларантом або уповноваженою ним особою митної декларації або документа, який відповідно до законодавства її замінює, та документів, необхідних для митного оформлення, а в разі електронного декларування - з моменту отримання органом доходів і зборів від декларанта або уповноваженої ним особи електронної митної декларації або електронного документа, який відповідно до законодавства замінює митну декларацію (стаття 248 МК України). Згідно з ч. 8 ст. 257 МК України, митне оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення здійснюється органами доходів і зборів на підставі митної декларації, до якої декларантом залежно від митних формальностей, установлених цим Кодексом для митних режимів, та заявленої мети переміщення вносяться, окрім іншого, відомості щодо митної вартості товарів та методу її визначення. Митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари (стаття 49 МК України). На виконання статті 52 МК України, декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані: заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з органом доходів і зборів; подавати органу доходів і зборів достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; нести всі додаткові витрати, пов`язані з коригуванням митної вартості або наданням органу доходів і зборів додаткової інформації. Перелік документів, які подаються декларантом для підтвердження заявленої митної вартості, визначений статтею 53 МК України. До таких документів належать: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування. При цьому, частина 3 вказаної статті встановлює, що у разі якщо зазначені документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини. Відповідно до ст. 54 МК України, контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється органом доходів і зборів під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості. З метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів, орган доходів і зборів має право, зокрема, у встановлених випадках, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості; здійснювати коригування заявленої митної вартості товарів; звертатися до органів доходів і зборів інших країн із запитами щодо надання відомостей, необхідних для підтвердження достовірності заявленої митної вартості; застосовувати інші передбачені форми митного контролю (пункт 2 частини 5 статті 54 МК України). За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів орган доходів і зборів визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування (частина 3 статті 54 МК України). Відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю, орган доходів і зборів може виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі, у разі неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари (частина 6 статті 54 МК України). Згідно зі ст. 55 МК України, якщо органом доходів і зборів у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, він має право прийняти у письмовій формі рішення про коригування заявленої митної вартості товарів. Методи визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту встановлюються статтею 57 Митного кодексу України. До таких методів належать: основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); та другорядні - за ціною договору щодо ідентичних товарів; за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; на основі віднімання вартості; на основі додавання вартості (обчислена вартість); резервний. Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції). Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу (частини 2, 3 статті 57 МК України). Системний аналіз вказаних норм дає підстави для висновку, що митною вартістю товарів є ціна, яку декларант дійсно сплатив за придбаний товар, щодо якого здійснюється митне оформлення. Така ціна має бути підтверджена належними та достовірними документами, зокрема, зовнішньоекономічним договором (контрактом) або рахунком-фактурою (інвойсом). При цьому, якщо рахунок сплачено, декларант в обов`язковому порядку зобов`язаний надати банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару. Митні органи мають право здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом. Зокрема, витребування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей. Такі сумніви можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, наявності у них розбіжностей, ознак підробки, порівнянням рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено, і таке інше. Наявність у митного органу обґрунтованого сумніву у правильності визначення митної вартості є обов`язковою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів. Як вбачається з оскаржуваного рішення від 08.05.2019, підставою для проведення перевірки достовірності заявленої фактурної вартості транспортного засобу слугували результати застосування системи управління ризиками за інформацією спеціалізованих видань та/або інформаційних ресурсів, які містять відомості про ціни, сформовані у відповідному регіоні світового ринку, з урахуванням марки, моделі, року випуску, об`єму циліндрів двигуна, типу пального та фактичного пробігу оцінюваного транспортного засобу. Матеріалами справи підтверджено, що ОСОБА_1 на підставі договору купівлі-продажу від 15.06.2018 року (а.с.24), придбала для власних потреб автомобіль BMW-520d, 2009 року випуску. Обставина щодо придбання згаданого автомобіля саме для власних потреб, Сумською митницею ДФС не заперечувалась, доказів на підтвердження іншого, відповідач не надавав. Для митного оформлення придбаного позивачем автомобіля, 02.05.2019 року Сумській митниці ДФС надані: митна декларація № UA805180/2019/031032, акт про проведення огляду (переогляду) товарів, транспортних засобів, ручної поклажі та багажу UA№805030/2019/000066 від 04.05.2019 р., свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу XUR-665 від 27.07.2009 р., висновок про якісні характеристики товарів, підготовлений спеціалізованими експертними організаціями № 07052255 від 07.05.2019 р., договір купівлі-продажу від 15.06.2018 р., договір про надання послуг митного брокера № 1045 від 02.05.2019 р., паспорт громадянки України НОМЕР_3 , виданий ОСОБА_1 Буринським РВ УМВС України в Сумській області від 19.07.2005 р. з відміткою про реєстрацію місця проживання в Україні, квитанцію № 184610091 від 02.05.2019 р. про сплату коштів (а.с. 15-30). При визначенні митної вартості імпортованого для власних потреб транспортного засобу, застосована фактурна вартість, вказана в договорі купівлі-продажу - 2000 Євро. Вказані обставини свідчать про належне підтвердження ОСОБА_1 заявленої митної (фактурної) вартості автомобіля BMW-520d, 2009 року випуску. Таким чином, з огляду на ненадання відповідачем жодного доказу на підтвердження недостовірності вказаної декларантом митної вартості, а також не зазначення про існування цих доказів, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про відсутність у Сумської митниці ДФС права самостійно визначати митну вартість на підставі ціни на ідентичні або подібні (аналогічні) товари. Доводи апелянта щодо наявності такого права з посиланням на спрацювання ризиків у автоматизованій інформаційній системі "Інспектор-2006" та ненадання декларантом документів про вартість автомобіля, зазначену в касових або товарних чеках, ярликах, інших банківських платіжних документах, колегія суддів відхиляє з огляду наступне. Відповідно до ч.4 ст. 337 МК України контроль із застосуванням системи управління ризиками - це оцінка ризику шляхом аналізу (у тому числі з використанням інформаційних технологій) поданих документів у конкретному випадку переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України з метою обрання форм та обсягу митного контролю, достатніх для забезпечення додержання вимог законодавства України з питань державної митної справи. Згідно з ч.1 ст. 320 МК України форми та обсяги контролю, достатнього для забезпечення додержання законодавства з питань державної митної справи та міжнародних договорів України при митному оформленні, обираються митницями (митними постами) на підставі результатів застосування системи управління ризиками. Враховуючи наведене, спрацювання системи управління ризиками є лише рекомендацією посадовій особі органу доходів і зборів більш детально проаналізувати умови зовнішньоекономічної операції, та не може бути безумовною підставою для відмови в оформленні товару за самостійно заявленою декларантом митною вартістю товарів. Наявність в інформаційних базах даних митного органу інформації про те, що у попередні періоди аналогічні товари були розмитнені із зазначенням більшої митної вартості, жодним чином не доводить неправильність її визначення позивачем, оскільки митна вартість залежить від ряду обставин і визначається в кожному конкретному випадку. Отже, дані системи управління ризиками є підставою лише для обрання форм і методів митного контролю, однак, самі по собі не є підставою для коригування митної вартості. Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом у постановах від 21.12.2018 по справі № 815/228/17, від 19.02.2019 по справі № 805/2713/16-а. Підставою для визначення митної вартості відповідачем стала інформація спеціалізованих видань та/або інформаційних ресурсів, які містять відомості про ціни, сформовані у відповідному регіоні світового ринку, з урахуванням марки, моделі, року випуску, об`єму циліндрів двигуна, типу пального та фактичного пробігу оцінюваного транспортного засобу. При цьому, відповідачем не подано доказів наявності цінової інформації по автомобілю, пред`явленому для митного оформлення по конкретному ідентифікаційному номеру (VIN) на момент прийняття рішення про коригування митної вартості. Разом з тим, в оскаржуваному рішенні наявне посилання на ст.ст. 59 та 368 МК України. У свою чергу, відповідно до ч.ч. 1-2, 4-6 ст. 59 МК України у разі якщо митна вартість оцінюваних товарів не може бути визначена згідно з положеннями статті 58 цього Кодексу, за основу для її визначення береться вартість операції з ідентичними товарами, що продаються на експорт в Україну з тієї ж країни і час експорту яких збігається з часом експорту оцінюваних товарів або є максимально наближеним до нього. При застосуванні цього методу визначення митної вартості за основу береться прийнята органом доходів і зборів вартість операції з ідентичними товарами з дотриманням умов, зазначених у цій статті. При цьому під ідентичними розуміються товари, однакові за всіма ознаками з оцінюваними товарами, у тому числі за такими, як: 1) фізичні характеристики; 2) якість та репутація на ринку; 3) країна виробництва; 4) виробник. Ціна договору щодо ідентичних товарів береться за основу для визначення митної вартості товарів, якщо ці товари ввезено приблизно в тій же кількості та на тих же комерційних рівнях, що й оцінювані товари. У разі відсутності такого продажу використовується вартість операції з ідентичними товарами, що продавалися в Україну в іншій кількості та/або на інших комерційних рівнях. При цьому їх ціна коригується з урахуванням зазначених розбіжностей незалежно від того, чи веде це до збільшення або зменшення вартості. Інформація, що використовується при здійсненні коригування, повинна бути документально підтверджена. У разі якщо кошти та витрати, зазначені в пунктах 5 - 7 частини десятої статті 58 цього Кодексу, включаються у вартість операції, здійснюється коригування для врахування значної різниці в таких коштах і витратах між оцінюваними товарами та відповідними ідентичними товарами, що зумовлено різницею у відстанях і способах транспортування. Із наведеного вбачається, що коригування митної вартості за таким методом може бути проведено лише на підставі наявної інформації про вартість імпортованих товарів по конкретний операції і така інформація має бути документально підтверджена. Однак, ані в рішенні, яке оскаржується, ані під час розгляду справи судом першої та апеляційної інстанції відповідач таких відомостей не повідомив. При використанні узагальненої цінової інформації неможливо визначити ознак товарів та комерційних рівнів, за яких товари ввезені в Україну. Митним органом не вказано також, чи порівнюється ідентичний або подібний (аналогічний) товар, відповідно до ст.57 МК України (співпадають рік випуску, марка, модель, тип двигуна, потужність двигуна та інше). У зв`язку з чим, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що дії відповідача щодо коригування митної вартості ввезеного позивачем автомобіля, з огляду на викладене, суперечать наведеним вимогам ст. 59 МК України. Відсутність в оскаржуваному рішенні інформації, наявної у митного органу, щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів, яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості, вказує на невідповідність оскаржуваного рішення вимогам п.2 ч.2 ст.55 МКУ України. Статтею 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Відповідно до ч.2 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку. Враховуючи викладене, колегія суддів дійшла висновку, що оскаржуване рішення Сумської митниці ДФС про коригування митної вартості товарів № UА 805180/2019/000111/2 від 08.05.2019 року винесене відповідачем необґрунтовано, без урахування всіх обставин, які мали значення для її прийняття, не на підставі та не у спосіб, що передбачені Митним кодексом України, а тому є протиправним та підлягає скасуванню. Як наслідок, підлягає скасуванню і картка відмови в митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UА 805180/2019/00265 від 08.05.2019 року. З урахуванням вищевикладеного, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції повно та всебічно з`ясовано обставини в адміністративній справі, судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального при дотриманні норм процесуального права і підстав для його скасування не вбачається. Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 315, ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. На підставі викладеного, колегія суддів, погоджуючись з висновками суду першої інстанції, вважає, що суд дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення фактичних обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин норми матеріального та процесуального права. Доводи апеляційної скарги, з наведених вище підстав, висновків суду не спростовують. Керуючись ст. ст. 243, 250, 310, 311, 315, 321 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу Сумської митниці ДФС залишити без задоволення. Рішення Сумського окружного адміністративного суду від 15.10.2019 року по справі № 480/3043/19 залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України. Головуючий суддя (підпис)А.О. Бегунц Судді(підпис) (підпис) В.В. Старостін С.С. Рєзнікова