Постанова Рівненський апеляційний суд № 572/1449/20

П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 02 лютого 2021 року м. Рівне Справа № 572/1449/20 Провадження № 22-ц/4815/138/21 Головуючий у суді першої інстанції: суддя Березень Ю.В. Час, дата і місце ухвалення рішення Сарненським районним судом Рівненської області: 09 год. 20 хв. 03.11.2020 в м. Сарни Рівненської області Повний текст рішення складено: 03.11.2020 Рівненський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: головуючий: суддя Хилевич С.В. судді: Ковальчук Н.М., Шимків С.С. секретар судового засідання: Пиляй І.С. учасники справи: позивач: ОСОБА_1 ; відповідачі: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , Стрільська сільська рада Сарненського району Рівненської області; за участі: учасники справи та їх представники відсутні, розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Сарненського районного суду Рівненської області від 03 листопада 2020 року у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , Стрільської сільської ради Сарненського району Рівненської області про визнання права власності на земельні ділянки в порядку спадкування за законом, в с т а н о в и в : У червні 2020 року в суд звернулася ОСОБА_1 з позовом до ОСОБА_3 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , Стрільської сільської ради Сарненського району Рівненської області про визнання права власності на земельні ділянки в порядку спадкування за законом. Мотивуючи вимоги, вказувалося про те, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер її чоловік ОСОБА_7 , після смерті якого залишилося спадкове майно - дві земельні ділянки, що належали йому на підставі Державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯБ № 065005 загальною площею 2,47 гектарів, розташовані на території Стрільської сільської ради Сарненського району, та призначені для ведення особистого селянського господарства, на які спадкодавець заповіту не залишив. Окрім позивача, спадкоємцями першої черги за законом є їхні діти, відповідачі в справі, які вимог на спадщину не заявляли. З метою оформлення спадщини позивач звернулася до державного нотаріуса Сарненської районної державної нотаріальної контори Рівненської області Соколовської М.В. із заявою про прийняття спадщини, однак у видачі свідоцтва про право на спадщину було відмовлено, адже від інших спадкоємців першої черги не надходили заяви про відмову від прийняття спадщини, а відтак частка кожного у спадковому майні складає по 1/6. Позивач вважала, що відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України № 449 від 02 квітня 2002 "Про затвердження форм державного акта на право власності на земельну ділянку та державного акта на право постійного користування земельною ділянкою" Державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯБ, виданий 30 серпня 2004 року, є чинним правовстановлюючим документом, що підтверджує право власності на земельні ділянки загальною площею 2,47 га. В листі Відділу у Сарненському районі Головного управління Держгеокадастру у Рівненській області Л-31/0-0.32-31/145-20 від 21 травня 2020 року зазначено, що згідно з державним актом на право власності на земельну ділянку серії ЯБ № 065005, виданого 30 серпня 2004 року на підставі розпорядження голови Сарненської райдержадміністрації від 16 серпня 2004 р. № 319, зареєстрованого в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю № 299, земельні ділянки для ведення особистого селянського господарства площею 1,52 га з кадастровим номером 5625487200:03:002:0179 та площею 0,95 га з кадастровим номером 5625487200:06:001:0432, які розташовані на території Стрільської сільської ради належали ОСОБА_7 . Однак за життя він не реєстрував своє право власності на земельні ділянки у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та не вносив відомостей до Державного земельного кадастру і на даний час зареєструвати таке право реєстрі та внести відомості земельного кадастру на ім`я спадкодавця є неможливим у зв`язку з його смертю. З наведених підстав просила визнати за нею право власності на спадкове майно в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_7 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , а саме на дві земельні ділянки: площею 1,5209 га, кадастровий номер 5625487200:03:002:0179, та площею 0,9484 га, кадастровий номер 5625487200:06:001:0432, призначені для ведення особистого селянського господарства, розташовані на території Стрільської сільської ради Сарненського району Рівненської області, на підставі Державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯБ № 065005, виданого 30.08.2004 року згідно з розпорядженням голови Сарненської райдержадміністрації від 16 серпня 2004 року № 319, зареєстрованого в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі №

299. Рішенням Сарненського районного суду Рівненської області від 03 листопада 2020 року позов задоволено частково. Визнано за ОСОБА_1 право власності на 1/6 частину земельних ділянок для ведення особистого селянського господарства на території Стрільської сільської ради Сарненського району Рівненської області (Державний акт серії ЯБ №065005) в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_7 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 . У задоволенні решти позовних вимог відмовлено. На рішення суду позивачем подано апеляційну скарну, де вона покликалася на його незаконність та необґрунтованість, які полягали в неповному з`ясуванні обставин, що мають значення для справи, порушенні норм процесуального права та неправильному застосуванні норм матеріального права. На її обґрунтування зазначала,що звернення до суду з позовом про визнання за нею права власності на спадкове майно в порядку спадкування за законом після смерті чоловіка є належним та ефективним способом захисту порушених прав та не вимагає від суду визначення іншого способу захисту відповідно до закону. Однак суд на власний розсуд визначив неефективність способу захисту її прав та предмет спору, що не входить до його повноважень, та прийняв рішення не по суті спірних відносин. Визнання права власності на 1/6 частину земельних ділянок для ведення особистого селянського господарства на території Стрільської сільської ради Сарненського району Рівненської області (Державний акт серії ЯБ № 065005) в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_7 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , не відповідає заявленій позовній вимозі. Вказувала, що спадкові земельні ділянки, право на які підтверджується Державним актом на право власності на земельну ділянку серії ЯБ № 065005 від 30 серпня 2004 року, на теперішній час є сформованими, виступають окремим об`єктом цивільних прав, а тому захист її прав має відбуватися виключно шляхом прийняття рішення судом за позовною вимогою та визначеним предметом спору. З викладених спонукань просила оскаржуване рішення суду скасувати та ухвалити нове, яким задовольнити позовні вимоги повністю. Інші учасники судового процесу не скористались правом подати відзив на апеляційну скаргу, заперечень щодо її вимог і змісту до суду не направили. Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи заявника, колегія суддів дійшла висновку про часткове задоволення апеляційної скарги. Як з`ясовано матеріалами справи, позивач є дружиною ОСОБА_7 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 , що стверджується копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 (а.с. 8-10). Відповідно до Державного акту на право власності на земельну ділянку серія ЯБ №065005 від 30 серпня 2004 року ОСОБА_7 належать земельні ділянки на території Стрільської сільської ради Сарненського району Рівненської області для ведення особистого селянського господарства, загальною площею 2,47 га. Даний акт зареєстровано в Книзі записів реєстрації державних актів на право вланості на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за №299 (а.с. 21-21,зв.). Позивач, яка відповідно до положень ст. 1261 ЦК України належить до першої черги спадкоємців за законом після смерті ОСОБА_7 , вважається такою, що прийняла спадщину, адже на момент смерті спадкодавців на час відкриття спадщини проживала та була зареєстрована разом із спадкодавцем. Так, згідно із ч.ч. 3, 5 ст. 1268 ЦК України спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї. Незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини. З довідки Стрільської сільської ради Сарненського району Рівненської області №321 від 31 січня 2020 року видно, що на час смерті ОСОБА_7 з ним проживали та були зареєстровані: дружина ОСОБА_1 , син ОСОБА_3 , дочка ОСОБА_3 , дочка ОСОБА_8 , син ОСОБА_5 , дочка ОСОБА_9 (а.с. 23). Постановою державного нотаріуса Сарненської районної державної нотаріальної контори Соколовської М. В. від 30 січня 2020 року ОСОБА_1 відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину на цілу частку спадкового майна, адже разом із позивачем - дружиною спадкодавця, спадкоємцями є й спільні діти, тобто усім спадкоємцям належить по 1/6 частки спадкової маси (а.с. 22). За правилами ст. 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). До складу спадщини відповідно до ст. 1218 ЦК України входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті. Згідно і з п. "г" ч. 1 ст. 81 ЗК України громадяни України набувають права власності на земельні ділянки на підставі прийняття спадщини. У пункті 10 постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 2008 року № 7 "Про судову практику у справах про спадкування" роз`яснено, що відповідно до ст. 1225 ЦК України право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців за загальними правилами спадкування при підтвердженні цього права спадкодавця державним актом на право власності на землю або іншим правовстановлюючим документом. Норми статті 125 ЗК України в редакції, яка діяла на час виникнення спірних відносин, вказують, що право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав. Право власності та право постійного користування на земельну ділянку виникає після одержання її власником або користувачем документа, що посвідчує право власності чи право постійного користування земельною ділянкою, та його державної реєстрації. Приходячи до переконання про скасування оскаржуваного рішення, колегія суддів бере до уваги, що набуття права власності на земельну ділянку та перехід права власності на земельну ділянку в порядку спадкування має місце за наявності таких юридичних фактів у їх сукупності: ухвалення рішення компетентного органу про передачу у власність земельної ділянки спадкодавцю, укладення спадкодавцем правочинів щодо набуття права власності на земельні ділянки; виготовлення технічної документації на земельні ділянки; визначення меж земельної ділянки в натурі; погодження із суміжними землевласниками та землекористувачами; одержання у встановленому порядку державного акта на землю; реєстрація права власності на земельну ділянку. Якщо зазначені вимоги спадкодавцем не дотримано, тоді право власності на конкретні земельні ділянки не виникає та відповідно до ст. 1216 ЦК не переходить до спадкоємців у порядку спадкування, за винятком встановлених випадків, на які поширюється дія пункту 1 розділу X "Перехідні положення" Земельного кодексу України. Між тим, як встановлено матеріалами справи, і це сторонами не заперечується та визнається, спадкодавець, не додержавши вимог закону, не здійснив у встановленому законом порядку державну реєстрацію свого права власності на земельну ділянку, а тому не реалізував свого права власності в розумінні ст. 125 ЗК України, з огляду на що відповідно до ст. 1218 ЦК України воно не може входити до складу спадщини та успадковуватися спадкоємцями. Умовою для переходу в порядку спадкування права власності на об`єкти нерухомості, в т.ч. житловий будинок, інші споруди, земельну ділянку тощо є набуття спадкодавцем зазначеного права у встановленому законом порядку. Якщо за життя спадкодавець не набув права власності на житловий будинок, земельну ділянку, то спадкоємець також не набуває права власності у порядку спадкування. До спадкоємця переходять лише визначені майнові права, які належали спадкодавцеві на час відкриття спадщини. Для набуття права власності у встановленому законодавством порядку спадкоємець повинен здійснити дії, які необхідні для набуття права власності на визначене нерухоме майно. Як убачається, суд першої інстанції при вирішенні спірних правовідносин уваги на наведені обставини не звернув, що призвело до ухвалення рішення, яке не може залишатися чинним. Відповідно до ч. 4 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. Мотивом для ухвалення нової постанови - про відмову в задоволенні позову відповідно до пунктів 3, 4 ч. 1 ст. 376 ЦПК України є невідповідність висновків суду обставинам справи, що спонукало до неправильного застосування норм матеріального права. На підставі ст.ст. 1216, 1218, 1225 ЦК України, п. "г" ч. 1 ст. 81, ст. 125 ЗК України, керуючись ст.ст. 374, 376, 381-384, 389-391 ЦПК України, апеляційний суд п о с т а н о в и в : Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково. Рішенням Сарненського районного суду Рівненської області від 03 листопада 2020 року скасувати. ОСОБА_1 відмовити в задоволенні позову до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , Стрільської сільської ради Сарненського району Рівненської області про визнання права власності на земельні ділянки в порядку спадкування за законом. Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її постановлення і може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Головуючий: С.В. Хилевич Судді: Н.М. Ковальчук С.С. Шимків