Постанова 4806 № 309/1747/20

Справа № 309/1747/20 П О С Т А Н О В А Іменем України 02 лютого 2021 року м. Ужгород Колегія суддів Судової палати у цивільних справах Закарпатського апеляційного суду в складі: головуючого-судді: Собослой Г.Г., суддів: Готра Т.Ю., Мацунич М.В.. розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи та без проведення судового засідання цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Хустського районного суду від 06 жовтня 2020 року у справі № 309/1747/20 (Головуючий: Волощук О.Я.), - В С Т А Н О В И Л А : У липні 2020 року ОСОБА_2 звернулася в суд із позовом до ОСОБА_1 про стягнення аліментів, мотивуючи тим, 15 квітня 2006 року між нею та відповідачем було укладено шлюб. За період спільного проживання у них народилося двоє дітей: син ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та донька ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . 22 жовтня 2018 року шлюб між сторонами розірвано.Діти проживають разом із позивачем, знаходяться на її утриманні та вихованні.Відповідач не надає належного матеріального утримання дітям, не буре участі у їх вихованні. Батько дітей не навідує, не цікавиться ними, їхнім здоров`ям та потребами. Посилаючись на дані обставини позивач просила ухвалити рішення яким стягнути з ОСОБА_1 на її користь аліменти на утримання неповнолітнього сина ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та доньки ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 у розмірі по 2 500 грн. на кожну дитину до досягнення ними повнолітнього віку. Рішенням Хустського районного суду від 06 жовтня 2020 року позов ОСОБА_2 задоволено частково. Стягнуто із ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 на користь ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 аліменти на утримання неповнолітніх дітей: сина ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та доньки ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 у розмірі по 2000 гривень щомісячно до досягнення ними повноліття, але не менше 50 % від прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку, починаючи із ІНФОРМАЦІЯ_5 . Допущено негайне виконання рішення у межах суми платежу за один місяць в частині стягнення аліментів на утримання ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та доньки ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Стягнуто із ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 на користь держави 840, 80 грн. судового збору. Не погоджуючись із рішенням суду ОСОБА_1 звернувся до суду апеляційної інстанції з апеляційною скаргою у якій просить рішення Хустського районного суду від 16 жовтня 2020 року скасувати та постановити нове рішення, яким розов ОСОБА_2 задовольнити частково, призначивши аліменти на утримання дітей у розмірі 50 % прожиткового мінімуму для дітей відповідного віку до досягнення ними повноліття. Доводи апеляційної скарги зводяться до того, що відповідач є інвалідом ІІІ групи, інвалідом з дитинства з діагнозом парціальна симптоматична епілепсія на тлі церебрального арахноїдиту. У зв`язку з цією хворобою не має можливості працевлаштуватися, оскільки періодично стаються напади, які відповідач не може контролювати та передбачати. Через наявну хворобу постійно має проходити лікування. ОСОБА_1 зазначає, що єдиним джерелом доходів є державна соціальна допомога у розмірі 1 712 гривень щомісяця.Визначений судом розмір аліментів ставить його в ще більш скрутне матеріальне становище. Ухвалою Закарпатського апеляційного суду від 10 грудня 2020 року відкрито апеляційне провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи та надано учасникам справи строк для надання відзиву на апеляційну скаргу, яким сторони не скористалися. Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи, судова колегія вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню із наступних підстав. Згідно ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції перевіряє справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Встановлено, 15 квітня 2006 року між сторонами було укладено шлюб. За час перебування в шлюбі у них народилося двоє дітей: син ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та донька ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Рішенням Хустського районного суду Закарпатської області від 22.10.2018 року шлюб між сторонами розірвано. Діти проживають разом із позивачем, знаходяться на її утриманні та вихованні. Відповідач не надає належне матеріальне утримання дітям. Між сторонами не досягнуто згоди з приводу матеріального утримання дітей. Відповідач ОСОБА_1 не заперечив щодо стягнення з нього аліментів на утримання дітей: сина ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та доньки ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 в розмірі 50 % прожиткового мінімуму для дітей відповідного віку до досягнення ними повноліття. Відповідно до ст. 180 СК України батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття. Згідно з ч. 3 ст. 181 СК України за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина. Згідно з ч.1 ст.182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує: 1 стан здоров`я та матеріальне становище дитини; 2) стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; 3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; 3-1) наявність рухомого та нерухомого майна, грошових коштів; 3-2) доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; 4) інші обставини, що мають істотне значення. Частинами 1, 2 статті 27 Конвенції ООН про права дитини від 20 листопада 1989 року, яка ратифікована Постановою Верховної Ради України № 789-ХІІ від 27 лютого 1991 року та набула чинності для України 27 вересня 1991 року визначено, що держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини. Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 аліменти у розмірі по 2 000 грн. щомісячно на кожну дитину, оскільки відповідач є молодою, працездатною людиною, на його утриманні немає інших дітей чи непрацездатних батьків, а тому рішення суду є законним та обґрунтованим і підстав для його зміни чи скасування не має. ОСОБА_1 є інвалідом ІІ групи, інвалідом з дитинства, що підтверджується довідкою серії НОМЕР_1 , знаходиться на обліку в Управлінні соціального захисту населення Хустської РДА. ОСОБА_1 протипоказана робота на висоті, вогню, водоймі, рухомих механізмів, проте дані обмеження не виключають працездатність. Інші доводи апеляційної скарги, судова колегія до уваги не приймає, так як вони не ґрунтуються на вимогах закону та фактичних обставинах справи і не спростовують висновки суду першої інстанції. Керуючись ст. ст. 374, 375, 381-384 ЦПК України, судова колегія, П О С Т А Н О В И Л А : Апеляційну скаргу ОСОБА_5 залишити без задоволення. Рішення Хустського районного суду від 06 жовтня 2020 року залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення. Повний текст постанови складено 02 лютого 2021 року. Головуючий Судді: