Постанова 4855 № 826/13129/18

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 826/13129/18 Суддя (судді) першої інстанції: Донець В.А. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 02 лютого 2021 року м. Київ Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: Головуючого судді Оксененка О.М., суддів: Лічевецького І.О., Мельничука В.П., При секретарі: Лащевської Д.О., За участю представника позивача: Носова К.В., представника відповідача: Лягера А.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державної податкової служби України на ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 06 липня 2020 року у справі за заявою про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 06 травня 2019 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ОСТ-Енерго» до Державної податкової служби України про визнання протиправною бездіяльності, зобов`язання вчинити дії, - В С Т А Н О В И В : Товариство з обмеженою відповідальністю «ОСТ-Енерго» звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Державної податкової служби України, в якому просило: - визнати протиправною бездіяльність Державної фіскальної служби України щодо незабезпечення автоматичного збільшення суми, на яку ТОВ «ОСТ-Енерго» має право реєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, на величину від`ємного значення за червень 2015 року в сумі 56 466 622 грн у системі електронного адміністрування податку на додану вартість у визначений законом термін; - зобов`язати Державну фіскальну службу України збільшити в системі електронного адміністрування податку на додану вартість суму, на яку ТОВ «ОСТ-Енерго» має право реєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних на величину від`ємного значення за декларацією з податку на додану вартість за червень 2015 року (з урахуванням уточнюючого розрахунку від 31.05.2018 №9106277573) у сумі 56 466 622 грн. та відобразити збільшення в сумі 56 466 622 грн у витягу з системи електронного адміністрування податку на додану вартість. Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 06 травня 2019 року позовні вимоги задоволено частково. Визнано протиправною бездіяльність Державної фіскальної служби України щодо незабезпечення автоматичного збільшення суми, на яку ТОВ «ОСТ-Енерго» має право реєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, на величину від`ємного значення за червень 2015 року в сумі 56 466 622 грн. у системі електронного адміністрування податку на додану вартість: зобов`язано Державну фіскальну службу України збільшити в системі електронного адміністрування податку на додану вартість суму, на яку ТОВ «ОСТ-Енерго» має право реєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних у сумі 56 466 622 грн. Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 28.08.2019 апеляційну скаргу Державної фіскальної служби України по справі №826/13129/18 повернуто особі, яка її подала. Крім того, ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 05.11.2019 Державній фіскальній службі України відмовлено у відкритті апеляційного провадження у зазначеній справі. 04 березня 2020 року Державна податкова служба України звернулась до Окружного адміністративного суду міста Києва з заявою про перегляд рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 06.05.2019 у справі №826/13129/18 за нововиявленими обставинами. Вказана заява обґрунтована тим, що Головним управлінням ДПС у м. Києві було проведено позапланову виїзну перевірку ТОВ «Ост-Енерго» з питань законності декларування суми від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду з податку на додану вартість за червень 2015 року за результатами якої складено акт перевірки від 20.11.2019 №280/26-15-05-04-01-19442628 та прийнято податкове повідомлення-рішення від 26.12.2019 №0014990504, яким зменшено суму від`ємного значення суми податку на додану вартість за червень 2015 року у розмірі 56 466 622,00 грн. Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 06 липня 2020 року відмовлено в задоволенні заяви представника Державної податкової служби України про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 06 травня 2019 року в адміністративній справі №826/13129/18. Державна податкова служба України, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, просить скасувати вказану ухвалу та прийняти нове рішення, яким заяву про перегляд за нововиявленими обставинами - задовольнити. Апеляційна скарга обґрунтована тими ж самими обставини, що і заява про перегляд рішення Окружного адміністративного суду міста Києва за нововиявленими обставинами, а саме: проведенням позапланової виїзної перевірки Головним управлінням ДПС у м. Києві ТОВ «Ост-Енерго» з питань законності декларування суми від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду з податку на додану вартість за червень 2015 року за результатами якої складено акт перевірки від 20.11.2019 №280/26-15-05-04-01-19442628 та прийнято податкове повідомлення-рішення від 26.12.2019 №0014990504, яким зменшено суму від`ємного значення суми податку на додану вартість за червень 2015 року у розмірі 56 466 622 грн. На думку апелянта, вищевказані обставини впливають на предмет доказування по справі і мають істотне значення для предмету спору, оскільки є беззаперечним доказом недостовірності показників податкової декларації ТОВ «Ост-Енерго» за червень 2015 року. У відзиві на апеляційну скаргу позивачем зазначено, що обставини, які вважає заявник ново виявленими є предметом спору у іншій судовій справі, тобто останні є штучно створеними податковим органом для уникнення обов`язку по виконанню законного судового рішення. При цьому, позивач звертає увагу на те, що відділом примусового виконання рішень Департаменту Державної виконавчої служби Міністерства юстиції України відкрито виконавче провадження з примусового виконання рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 06.05.2019 по даній справі. При цьому, 13.01.2020 в Єдиному реєстрі досудових розслідувань зареєстровано кримінальне провадження №12020100100000358 за фактом умисного невиконання службовими особами ДФС України виконавчого листа Окружного адміністративного сувду міста Києва від 26.09.2019 у межах даної справи. Перевіривши повноту встановлення судом першої інстанції фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального і процесуального права, заслухавши пояснення представників сторін, колегія суддів встановила наступне. Відмовляючи у задоволення заяви про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 06 травня 2019 року, суд першої інстанції виходив з того, що акт перевірки від 21.11.2019 №280/26-15-05-04-01-19442628 та податкове повідомлення-рішення від 26.12.2019 №0014990504, яким зменшено суму від`ємного значення суми податку на додану вартість за червень 2015 року в розмірі 56 466 622,00 грн, не є нововиявленими обставинами в адміністративній справі №826/13129/18. Колегія суддів погоджується з наведеними висновками суду першої інстанції з огляду на таке. У силу вимог частини першої статті 361 Кодексу адміністративного судочинства України підставами для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами є: 1) істотні для справи обставини, що не були встановлені судом та не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи; 2) встановлення вироком суду або ухвалою про закриття кримінального провадження та звільнення особи від кримінальної відповідальності, що набрали законної сили, завідомо неправдивих показань свідка, завідомо неправильного висновку експерта, завідомо неправильного перекладу, фальшивості письмових, речових чи електронних доказів, що потягли за собою ухвалення незаконного рішення у цій справі; 3) скасування судового рішення, яке стало підставою для ухвалення судового рішення, яке підлягає перегляду. З аналізу викладеного вбачається, що нововиявлені обставини - це факти, від яких залежить виникнення, зміна чи припинення прав і обов`язків осіб, що беруть участь у справі, тобто юридичні факти. Нововиявлені обставини за своєю юридичною суттю є фактичними даними, що в установленому порядку спростовують факти, які було покладено в основу судового рішення, та породжують процесуальні наслідки, впливають на законність і обґрунтованість ухваленого без їх врахування судового рішення. Тобто, за своєю юридичною природою нововиявлені обставини є фактичними даними, що в установленому порядку спростовують факти, які покладено в основу судового рішення. Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом в постановах від 06 лютого 2018 року у справі № 816/4947/14, від 13 лютого 2018 року у справі № 815/756/14, від 14 травня 2019 року у справі №826/14797/15. Втім, нова обставина, що з`явилася або змінилася після розгляду справи, не є підставою для перегляду справ. Не вважаються нововиявленими нові обставини, які виявлені після ухвалення судом рішення, а також зміна правової позиції суду в інших подібних справах. Не можуть вважатися нововиявленими ті обставини, що встановлюються на підставі доказів, які не були своєчасно подані сторонами чи іншими особами, які беруть участь у справі. Вказане узгоджується з висновком Верховного Суду, висловленим в постанові від 19.03.2019 у справі №204/153/16-а. У відповідності до постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України «Про узагальнення судової практики розгляду адміністративними судами заяв про перегляд судових рішень у зв`язку з нововиявленими обставинами» №7 від 22.05.2015 під нововиявленими обставинами слід розуміти юридичні факти (фактичні обставини) справи, які мають істотне значення для вирішення справи по суті; існували в період первинного провадження і ухвалення судового акта, але не були і не могли бути відомі ні сторонам, третім особам, їхнім представникам, ні іншим учасникам адміністративного процесу, ні суду, за умови виконання ними всіх вимог закону для об`єктивного повного і всебічного розгляду справи та ухвалення законного й обґрунтованого судового рішення. Істотність обставини означає те, що якби суд її міг урахувати при вирішенні справи, то це вплинуло б на результат вирішення справи. До критеріїв визначення обставин нововиявленими варто віднести: 1) можливість спричинити виникнення, зміну або припинення правовідносин; 2) істотність цих обставин для розгляду справи (тобто коли врахування цих обставин судом мало б наслідком ухвалення іншого судового рішення, ніж те, яке було ухвалено); 3) об`єктивне існування цих обставин на момент первинного провадження і прийняття судового акта, але неврахування їх при вирішенні справи з незалежних від суду підстав, а не в результаті помилки суду; 4) невідомість про ці обставини ні особі, яка заявила по це, ні суду, в провадженні якого перебувала справа; 5) перебування в причинному зв`язку з іншими елементами предмета доказування у справі; 6) виявлення лише після набрання судовим рішенням законної сили. Не вважаються нововиявленими нові обставини, які виявлені після ухвалення судом рішення, а також зміна правової позиції суду в інших подібних справах. Не можуть вважатися нововиявленими ті обставини, що встановлюються на підставі доказів, які не були своєчасно подані сторонами чи іншими особами, які беруть участь у справі. Обставини, що виникли чи змінилися після ухвалення судом рішення, а також обставини, на які посилався учасник судового процесу у своїх поясненнях, касаційній скарзі, або які могли бути встановлені в разі виконання судом вимог процесуального закону, теж не можуть визнаватися нововиявленими. Таким чином, судове рішення, яке набрало законної сили, може бути переглянуто на підставі істотних для справи обставин, що не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи. Частиною четвертою статті 361 КАС України визначено, що не є підставою для перегляду рішення суду за нововиявленими обставинами: 1) переоцінка доказів, оцінених судом у процесі розгляду справи; 2) докази, які не оцінювалися судом, стосовно обставин, що були встановлені судом. Нова обставина, що з`явилася або змінилася після розгляду справи, не є підставою для перегляду справ. Не вважаються нововиявленими нові обставини, які виявлені після ухвалення судом рішення, а також зміна правової позиції суду в інших подібних справах. Зазначена правова позиція була висловлена Верховним Судом у постановах від 02.05.2018 у справі № 303/3535/16 та від 30.01.2020 у справі № 127/2-а-4944/11. При цьому, частиною шостою ст. 361 КАС України передбачено, що при перегляді судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами суд не може виходити за межі тих вимог, які були предметом розгляду при ухваленні судового рішення, яке переглядається, розглядати інші вимоги або інші підстави позову. Згідно з практикою ЄСПЛ процедура скасування остаточного судового рішення у зв`язку з нововиявленими обставинами передбачає, наявність доказу, недоступного раніше, який однак міг би призвести до іншого результату судового розгляду. Особа, яка звертається із заявою про скасування рішення, повинна довести, що в неї не було можливості представити цей доказ на остаточному судовому слуханні, а також те, що цей доказ є вирішальним (пункти 27-34 рішення у справі «Праведная проти Росії», заява № 69529/01). Подаючи заяву про перегляд рішення суду першої інстанції за нововиявленими обставинами, податковий орган виходив з того, що обставина встановлення в акті перевірки від 20.11.2019 №280/26-15-05-04-01-19442628 та прийняття податкового повідомлення-рішення від 26.12.2019 №0014990504, яким зменшено ТОВ «ОСТ-Енерго» суму від`ємного значення суми податку на додану вартість за червень 2015 року у розмірі 56 466 622,00 грн. є підставою для перегляду рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 06.05.2019 за нововиявленими обставинами. Однак, під час розгляду даної справи судом не встановлювалось інших обставин наявності чи відсутності підстав у ТОВ «ОСТ-Енерго» права відображення суми 56 466 622 грн у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, ніж підстав щодо подання уточнюючого розрахунку податкових зобов`язань з податку на додану вартість у зв`язку з виправленням самостійно виявлених помилок за червень 2015 року та не відображення відповідачем суми 56 466 622 грн. у системі електронного адміністрування податку на додану вартість. Крім того, колегія суддів звертає увагу на те, що правильність відображення показників у податковій звітності ТОВ «ОСТ-Енерго» є предметом розгляду справи Харківським окружним адміністративним судо в адміністративній справі №520/3094/2020 за позовом ТОВ «ОСТ-Енерго» до Головного управління ДПС у м. Києві про визнання дій протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень. Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що обставини, на які відповідач посилається як на нововиявлені, не є такими, оскільки, по-перше, вони виникли і стали відомі вже після ухвалення рішення суду; по-друге, відповідачем не підтверджено істотність наведених обставин для даної справи, оскільки питання правильності відображення показників у податковій звітності ТОВ «ОСТ-Енерго» не є спірним питанням у даній справі. При цьому, відповідачем ні в суді першої інстанції, ні в суді апеляційної інстанції не було повідомлено нових фактів, які б в установленому порядку спростовували факти, що були покладені в основу рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 06.05.2019. З урахуванням наведеного, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що акт перевірки від 20.11.2019 №280/26-15-05-04-01-19442628 та податкове повідомлення-рішення від 26.12.2019 №0014990504, яким зменшено суму від`ємного значення суми податку на додану вартість за червень 2015 року в розмірі 56.466.622,00 грн., не є нововиявленими обставинами у розумінні вимог статті 361 КАС України. Відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи впродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом. Європейський суд з прав людини, юрисдикція якого поширюється на всі питання тлумачення і застосування цієї Конвенції, в рішенні від 28.11.1999 у справі «Brumarescu v. Romania» наголосив, що «право на справедливий судовий розгляд, гарантоване пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950, слід тлумачити в контексті Преамбули Конвенції, яка, зокрема, проголошує верховенство права як складову частину спільної спадщини Договірних держав. Одним з основоположних аспектів верховенства права є принцип юридичної визначеності, згідно з яким у разі остаточного вирішення спору судами їхнє рішення, що набрало законної сили, не може ставитись під сумнів». «Принцип юридичної визначеності вимагає поваги до принципу res judicata, тобто поваги до остаточного рішення суду. Згідно з цим принципом жодна сторона не має права вимагати перегляду остаточного та обов`язкового до виконання рішення суду лише з однією метою - домогтись повторного розгляду та винесення нового рішення у справі» (рішення Європейського суду з прав людини у справі «Ryabykh v. Russia» від 24.07.2003). Таким чином, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що заява про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами є необґрунтованою, наведені в ній обставини не є нововиявленими в розумінні положень положень Кодексу адміністративного судочинства України, тому підстави для скасування ухвали Окружного адміністративного суду міста Києва від 06 липня 2020 року відсутні. Відповідно до п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. Щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд, що і вчинено судом у даній справі. Жодного спростування інформації, викладеної судом в оскаржуваній ухвалі, податковим органом в апеляційній скарзі не наведено, як і не обґрунтовано його незгоду із таким висновком, будь-яких інших доводів, відмінних від наведених в суді першої інстанції, відповідачем в апеляційній скарзі не зазначено, порушення суд норм права не доведено. За таких обставин, рішення суду першої інстанції є законним та обґрунтованим, і доводи апелянта, викладені у скарзі, не свідчать про порушення судом норм матеріального чи процесуального права, які могли б призвести до неправильного вирішення справи. Отже при ухваленні оскаржуваної постанови судом першої інстанції було дотримано всіх вимог законодавства, а тому відсутні підстави для її скасування. За правилами статті 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Керуючись ст. ст. 242, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329, 361 КАС України суд, ПОСТАНОВИВ : Апеляційну скаргу Державної податкової служби України залишити без задоволення. Ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 06 липня 2020 року залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду у порядку та строки, визначені ст.ст. 329-331 КАС України. Головуючий суддя О.М. Оксененко Судді І.О. Лічевецький В.П. Мельничук