Ухвала КЦС ВС № 2-2795/09

Ухвала 01 лютого 2021 року м. Київ справа № 2-2795/09 провадження № 61-155ск21 Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Литвиненко І. В., розглянувши касаційну скаргу ОСОБА_1 , подану адвокатом Пацалюк Альоною Валеріївною, на постанову Київського апеляційного суду від 08 грудня 2020 року у справі за позовом ОСОБА_2 , правонаступником якої є ОСОБА_1 , до Товариства з обмеженою відповідальністю науково-виробнича фірма «Вест», третя особа - ОСОБА_3 , про визнання майнового права на отримання в натурі об`єкту будівництва, ВСТАНОВИВ: 04 січня 2021 року ОСОБА_1 через адвоката Пацалюк А. В.,звернувся до Верховного суду із касаційною скаргою на постанову Київського апеляційного суду від 08 грудня 2020 року у вказаній вище справі. Подана касаційна скарга не може бути прийнята касаційним судом до розгляду, а отже, питання про відкриття касаційного провадження не може бути вирішене, оскільки в порушення вимог пункту 3 частини четвертої статті 392 ЦПК України заявником не сплачено судовий збір. Водночас, у касаційній скарзі заявник просить відстрочити сплату судового збору посилаючись на те, що з 01 січня 2021 року змінюються реквізити рахунків для зарахування надходжень до державного та місцевих бюджетів відповідно до стандарту IBAN, у зв`язку з чим неможливо здійснити сплату судового збору. Однак, клопотання не підлягає задоволенню з таких підстав. Згідно з частинами першою та третьою статті 136 ЦПК України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на визначений строк у порядку, передбаченому законом, але не більше як до ухвалення судового рішення у справі. З підстав, зазначених у частині першій цієї статті, суд у порядку, передбаченому законом, може зменшити розмір належних до оплати судових витрат, пов`язаних з розглядом справи, або звільнити від їх сплати. Відповідно до статті 8 Закону України «Про судовий збір», враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю. Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті. Звільнення від сплати судового збору, його відстрочення чи розстрочення є правом, а не обов`язком суду, який, вирішуючи це питання, враховує майновий стан сторони, що є оціночним та залежить від доказів, якими обґрунтовується клопотання. З огляду на викладене, а також відсутність передбачених частиною першою статті 8 Закону України «Про судовий збір» підстав для відстрочення від сплати судового збору, клопотання про відстрочення сплати судового збору за подання касаційної скарги не підлягає задоволенню. У зв`язку з наведеним заявнику необхідно сплатити судовий збір за подання касаційної скарги. Відповідно до частини третьої статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи. Згідно з підпунктом 7 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» за подання касаційної скарги на рішення суду сплачується судовий збір у розмірі 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги в розмірі оспорюваної суми. Ціна позову у позовах про визнання права власності на майно визначається вартістю майна (пункт 2 частини першої статті 176 ЦПК України). Відповідно до статті 190 ЦК України майном як особливим об`єктом вважаються окрема річ, сукупність речей, а також майнові права та обов`язки. Позов пред`явлений у 2009 році та містить майнову вимогу (визнання майнового права на отримання в натурі об`єкту будівництва). Суд враховує, що на момент подання позовної заяви розмір державного мита за звернення з позовами та іншими заявами до суду встановлювався відповідно до Декрету Кабінету Міністрів України «Про державне мито» від 21 січня 1993 року № 7-93. З набранням 01 листопада 2011 року чинності Законом України «Про судовий збір» стягнення державного мита за звернення до суду з позовами та іншими заявами у відповідних нормативно-правових актах змінено на стягнення судового збору. Згідно із пунктом «а» частини першої статті 3 Декрету Кабінету Міністрів України «Про державне мито» від 21 січня 1993 року № 7-93 ставки за подання заяв і скарг встановлюються в таких розмірах: 1 відсоток ціни позову, але не менше 3 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і не більше 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. З огляду на положення наведених норм законів, за позовну вимогу майнового характеру заявнику необхідно сплатити судовий збір відповідно до пункту «а» частини першої статті 3 Декрету Кабінету Міністрів України «Про державне мито», а саме 1 відсоток від ціни позову, але не менше 3 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і не більше 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян Х 200 відсотків за подання касаційної скарги на рішення суду. Станом на 01 січня 2009 року неоподаткований мінімум доходів громадян був встановлений у розмірі 17 грн. Отже, розмір судового збору за подання касаційної скарги становить 3 064,32 грн (153 216 грн * 1 %) * 200 %. Судовий збір за подання касаційної скарги до Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду має бути перераховано або внесено до ГУК у м. Києві/Печерс. р-н/22030102, ЄДРПОУ - 37993783, банк отримувача - Казначейство України (ЕАП), номер рахунку отримувача (стандарт IBAN) UA288999980313151207000026007, ККДБ - 22030102, найменування податку, збору, платежу - «Судовий збір (Верховний Суд, 055)». На підтвердження сплати судового збору необхідно суду надати документ, що підтверджує його сплату, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону. Відповідно до вимог частини другої статті 393 ЦПК України у разі, якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 392 цього Кодексу, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу, про що суддею постановляється відповідна ухвала. Ураховуючи наведене, касаційну скаргу слід залишити без руху та встановити заявникові строк для усунення вказаних недоліків. На підставі наведеного, керуючись статтями 185, 392, 393 ЦПК України,

УХВАЛИВ: У задоволенні клопотання ОСОБА_1 , подане адвокатом Пацалюк Альоною Валеріївною, про відстрочення сплати судового збору відмовити. Касаційну скаргу ОСОБА_1 , подану адвокатом Пацалюк Альоною Валеріївною, на постанову Київського апеляційного суду від 08 грудня 2020 року у справі за позовом ОСОБА_2 , правонаступником якої є ОСОБА_1 , до Товариства з обмеженою відповідальністю науково-виробнича фірма «Вест», третя особа - ОСОБА_3 , про визнання майнового права на отримання в натурі об`єкту будівництва залишити без руху. Надати для усунення зазначеного вище недоліку строк до 04 березня 2021 року, але який не може перевищувати десяти днів з дня вручення цієї ухвали. У разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали настають наслідки, передбачені процесуальним законом. Ухвала оскарженню не підлягає. Суддя І. В. Литвиненко