Постанова 4824 № 753/3645/19

справа №753/3645/19 головуючий у суді І інстанції Сирбул О.Ф. провадження № 22-ц/824/1783/2021 КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОСТАНОВА І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 26 січня 2021 року м. Київ Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: головуючого судді - Писаної Т.О. суддів - Приходька К.П., Журби С.О., за участю секретаря судового засідання - Сас Ю.В. розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Дарницького районного суду міста Києва від 19 травня 2020 року в справі за позовом ОСОБА_1 до об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Статус+» про визнання незаконними дій щодо встановлення тарифів за надання послуг з утримання будинків та прибудинкових територій, В С Т А Н О В И В: У лютому 2019 року ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до ОСББ «Статус+» про визнання незаконними дій щодо встановлення тарифів за надання послуг з утримання будинків та прибудинкових територій. В обґрунтування позовних вимог зазначав, що він є власником квартири АДРЕСА_1 . У вказаному будинку було створено ОСББ "Статус+", однак з моменту реєстрації відповідача по дату складання вказаного позову позивачем жодного разу не було проведено загальних зборів ОСББ "Статус+", на яких було б прийнято рішення про визначення розмірів внесків та платежів на утримання будинку АДРЕСА_1 а також затвердження проекту бюджету. Також, між позивачем та відповідачем не укладалось жодного договору про участь в утриманні будинку та прибудинкової території. Разом з тим, починаючи з жовтня 2016 року позивачу почали надходити від відповідача рахунки на оплату житлово-комунальних послуг, в яких зазначався, на думку позивача, безпідставно та невідомо ким, встановлений тариф, розмір якого у період з липня 2016 року по лютий 2019 року змінювався тричі, без проведення загальних зборів ОСББ "Статус+" та ухвалення відповідних рішень. Неодноразові усні та письмові звернення позивача щодо обґрунтування зазначених у рахунках на оплату житлово-комунальних послуг тарифів, керівництвом ОСББ "Статус+" залишені без відповіді. Вказував, що позивач та інші співвласники будинку АДРЕСА_1 позбавлені права в обговоренні тарифної політики ОСББ "Статус+" та права самостійно вирішувати необхідність (доцільність) отримуваних послуг, тобто співвласники вказаного будинку були просто поставлені перед фактом необґрунтованого встановлення, а згодом підвищення тарифів на оплату житлово-комунальних послуг. Оскільки вказані тарифи було включено до загального рахунку на оплату квартирної плати та комунальних послуг без відповідного рішення загальних зборів ОСББ "Статус+", це призвело до порушення прав позивача, як співвласника багатоквартирного будинку та споживача житлово-комунальних послуг. Таким чином, позивач просив суд: визнати незаконними дії ОСББ "Статус+" щодо встановлення тарифів на оплату послуг з утримання будинків та прибудинкових територій у розмірі 3,30 грн/м2 (включаючи відрахування до резервного та ремонтного фондів), у розмірі 3,19 грн/м2 та у розмірі 4,47 грн/м2; визнати недійсними запровадженні ОСББ "Статус+" тарифи на оплату послуг з утримання будинків та прибудинкових територій, введені в дію з жовтня 2016 року у розмірі 3,30 грн/м2 (включаючи відрахування до резервного та ремонтного фондів), з березня 2017 року у розмірі 3,19 грн/м2 та з липня 2017 року у розмірі 4,47 грн/м2. Рішенням Дарницького районного суду міста Києва від 19 травня 2020 року у задоволені позову ОСОБА_1 до ОСББ «Статус+» про визнання незаконними дій щодо встановлення тарифів за надання послуг з утримання будинків та прибудинкових територій відмовлено. Не погоджуючись із указаним рішенням, ОСОБА_1 звернувся до суду із апеляційною скаргою, в якій просить рішення суду першої інстанції скасувати та прийняти нове судове рішення, яким задовольнити позовні вимоги. В обґрунтування доводів апеляційної скарги зазначив, що рішення суду першої інстанції ухвалене з численними процесуальними порушеннями, без дослідження наявних в матеріалах справи письмових доказів та без з`ясування фактичних обставин справи, а тому підлягає скасуванню. Вказує, що до позовної заяви були надані всі наявні у позивача письмові докази, які обґрунтовували його позовні вимоги, а саме: посвідчені адвокатом копії рахунків ОСББ «Статус+» на сплату житлово-комунальних послуг, які відповідач пред`являв позивачу за весь період протиправного впровадження тарифів без рішення на те відповідного органу управління ОСББ, як того вимагає ст.10 ЗУ «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку» та п. 3 розділу 3 Статуту ОСББ «Статус+», докази того, що він у досудовому порядку звертався до ОСББ «Статус+» з письмовими запитами про надання рішень загальних зборів об`єднання, якими повинні були встановлюватись такі тарифи, клопотання адвоката позивача від 29 березня 2019 року про витребування від ОСББ «Статус+» ряду суттєвих письмових доказів. Проте, ОСББ «Статус+» не скористалась наданою можливістю та правом спростувати обставини, які доводив позивач відповідно до ст. 81 ЦПК України. Відповідач ОСББ «Статус+» своїм правом на подання відзиву на апеляційну скаргу не скористалось. Учасники справи в судове засідання не з`явились, про день, час та місце розгляду справи повідомлені судом належним чином, шляхом телефонограми. На підставі ст. 372 ЦПК України колегія суддів прийшла до висновку про можливість розгляду справи за відсутності сторін, що не з`явились. Переглянувши справу за наявними в ній доказами, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції прийшов до висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав. Судом встановлено, що позивач є власником квартири АДРЕСА_1 . Управління вказаним житловим будинком здійснювалося ОСББ «Статус+» з 14 липня 2016 року, що вбачається з виписки Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань. Позивач вважав незаконними дії відповідача, які полягають у встановленні відповідачем тарифів, які було включено до загального рахунку на оплату квартирної плати та комунальних послуг, без відповідного рішення загальних зборів ОСББ "Статус+", що призвело до порушення прав позивача, як співвласника багатоквартирного будинку та споживача житлово-комунальних послуг. Відмовляючи у задоволенні позову суд першої інстанції вказував на відсутність правових підстав для задоволення цього позову, оскільки позивачем не було обґрунтовано належним чином позовні вимоги. Колегія суддів не може погодитись з висновками суду першої інстанції щодо наявності підстав для розгляду цього спору у порядку цивільного судочинства з огляду на таке. Відповідно до вимог статті 15 ЦПК України суди розглядають в порядку цивільного судочинства справи щодо захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають із цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин, а також з інших правовідносин, крім випадків, коли розгляд таких справ проводиться за правилами іншого судочинства. Пунктом 4 частини першої статті 12 ГПК України (у редакції, чинній на час пред`явлення позову) встановлено, що господарським судам підвідомчі справи, що виникають з корпоративних відносин у спорах між юридичною особою та її учасниками (засновниками, акціонерами, членами), у тому числі учасником, який вибув, а також між учасниками (засновниками, акціонерами, членами) юридичної особи, пов`язаними із створенням, діяльністю, управлінням та припиненням діяльності такої особи, правами та обов`язками учасників (засновників, акціонерів, членів) такої особи, крім трудових спорів. Зазначені приписи кореспондуються з положеннями пункту 3 частини першої статті 20 ГПК України у чинній редакції. Законом України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку» (далі - Закон) визначено правові та організаційні засади створення, функціонування, реорганізації та ліквідації об`єднань власників житлових та нежитлових приміщень багатоквартирного будинку, захисту їхніх прав та виконання обов`язків щодо спільного утримання багатоквартирного будинку. Відповідно до частини другої статті 1 указаного Закону об`єднання співвласників багатоквартирного будинку (далі - об`єднання) - юридична особа, створена власниками квартир та/або нежитлових приміщень багатоквартирного будинку для сприяння використанню їхнього власного майна та управління, утримання і використання спільного майна. Частиною 2 та 7 статті 4 Закону встановлено, що об`єднання створюється як непідприємницьке товариство для здійснення функцій, визначених законом. Порядок надходження і використання коштів об`єднання визначається цим Законом та іншими законами України. Об`єднання є неприбутковою організацією і не має на меті одержання прибутку для його розподілу між співвласниками. Згідно з частиною першою статті 85 ЦК України непідприємницькими товариствами є товариства, які не мають на меті одержання прибутку для його наступного розподілу між учасниками. Загальні збори учасників товариства мають право приймати рішення з усіх питань діяльності товариства, у тому числі і з тих, що належать до компетенції інших органів товариства. Загальні збори товариства своїм рішенням створюють виконавчий орган та встановлюють його компетенцію і склад (частина перша статті 98, частина перша статті 99 ЦК України). Отже, зазначений Закон визначає ОСББ як юридичну особу, створену власниками для сприяння використання їх власного майна, управління, утримання і використання неподільного та загального майна. Як убачається із матеріалів справи, позивач є власником квартири АДРЕСА_3 в багатоквартирному будинку, а спір стосується захисту його права як співвласника майна багатоквартирного будинку щодо управлінням спільним майном, порушеного, на думку позивача, установленими тарифами на оплату послуг з утримання будинків та прибудинкових територій, які він вважає необґрунтованими та недоведеними. Ураховуючи викладене, даний позов не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства, а повинен розглядатися в порядку господарського судочинства. Відповідно до частини четвертої статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Висновок про необхідність розгляду зазначеної категорії справ у порядку господарського судочинства викладений в постановах Великої Палати Верховного Суду від 06 лютого 2019 року у справі № 462/2646/17 (провадження № 11-1272апп18), від 02 жовтня 2019 року у справі № 501/1571/16-ц (провадження № 14-472цс19), від 26 лютого 2020 року у справі №473/2005/19 (провадження №14-634цс19), у постанові Верховного Суду від 22 квітня 2020 року у справі № 234/15132/17 (провадження № 61-38371св18). Виходячи з наведеного, оскільки спір виник у зв`язку із діяльністю ОСББ щодо управління спільним майном, під час вирішення якого підлягає перевірці чинність його рішень з приводу обґрунтованості тарифів, які затверджуються зборами, то такий спір підлягає розгляду господарським судом, як це передбачено п.3 ч.1 ст. 20 ГПК України. Таким чином, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції у порушення вимог ст.ст. 263, 264 ЦПК України на вказані вище обставини справи та правові висновки Верховного Суду уваги не звернув, внаслідок чого помилково розглянув даний позов в порядку цивільного судочинства. Пунктом 1 частини 1 статті 255 ЦПК України передбачено, що суд закриває провадження у справі, якщо справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства. Частиною 1 статті 377 ЦПК України визначено, що судове рішення першої інстанції, яким закінчено розгляд справи, підлягає скасуванню в апеляційному порядку повністю або частково з закриттям провадження у справі або залишенням позову без розгляду у відповідній частині з підстав, передбачених статтями 255 та 257 цього Кодексу. Порушення правил юрисдикції загальних судів визначених статтями 19-22 цього Кодексу, є обов`язковою підставою для скасування рішення незалежно від доводів апеляційної скарги (ч.2 ст.377 ЦПК України). У частині 1 статті 256 ЦПК України зазначено, якщо провадження у справі закривається з підстави, визначеної пунктом 1 частини першої статті 255 цього Кодексу, суд повинен роз`яснити позивачеві, до юрисдикції якого суду віднесено розгляд справи. Суд апеляційної або касаційної інстанції повинен також роз`яснити позивачеві про наявність у нього права протягом десяти днів з дня отримання ним відповідної постанови звернутися до суду із заявою про направлення справи за встановленою юрисдикцією, крім випадків об`єднання в одне провадження кількох вимог, які підлягають розгляду в порядку різного судочинства. Заява подається до суду, який прийняв постанову про закриття провадження у справі. Частиною 4 статті 377 ЦПК України передбачено, що у разі закриття судом апеляційної інстанції провадження у справі на підставі пункту 1 частини першої статті 255 цього Кодексу суд за заявою позивача в порядку письмового провадження постановляє ухвалу про передачу справи до суду першої інстанції, до юрисдикції якого віднесено розгляд такої справи, крім випадків об`єднання в одне провадження кількох вимог, які підлягають розгляду в порядку різного судочинства. У разі наявності підстав для підсудності справи за вибором позивача у його заяві має бути зазначено лише один суд, до підсудності якого відноситься вирішення спору. Таким чином, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню з закриттям провадження у справі. З огляду на те, що рішення по суті спору не ухвалено, правові підстави для розподілу судових витрат в порядку ст. 141 ЦПК України відсутні. Керуючись ст. 367, 374, 377, 382 ЦПК України, апеляційний суд, ПОСТАНОВИВ : Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково. Рішення Дарницького районного суду міста Києва від 19 травня 2020 року скасувати. Провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Статус+» про визнання незаконними дій щодо встановлення тарифів за надання послуг з утримання будинків та прибудинкових територій закрити. Роз`яснити ОСОБА_1 , що розгляд справи віднесено до юрисдикції господарського суду. Протягом десяти днів з дня отримання постанови позивач має право звернутися до суду із заявою про направлення справи за встановленою юрисдикцією. Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення. Повне судове рішення складено 29 січня 2021 року. Головуючий Т.О. Писана Судді К.П. Приходько С.О. Журба