Постанова Дніпровський апеляційний суд № 932/12181/20

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Провадження № 33/803/181/21 Справа № 932/12181/20 Суддя у 1-й інстанції - Кудрявцева Т. О. Суддя у 2-й інстанції - Піскун О. П. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 29 січня 2021 року м. Дніпро Суддя Дніпровського апеляційного суду Піскун О.П., розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження та апеляційну скаргу захисника Марголіна Валерія Геннадійовича в інтересах особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 на постанову Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 28 грудня 2020 року у справі про адміністративне правопорушення, якою ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , визнано винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.130 КУпАП в редакції Закону № 1446-VIII від 07.07.2016 та накладено стягнення у виді штрафу в розмірі шестисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 10 200 гривень з позбавленням права керування транспортними засобами строком на один рік, ВСТАНОВИВ: Зміст оскарженого судового рішення. За обставин, детально викладених в постанові суду, 05.10.2020 року о 10 год. 30 хв. в м. Костянтинівка по вул. О. Тихого біля будинку 498 водій ОСОБА_1 керував автомобілем Hyundai НД 120 д/н НОМЕР_1 з явними ознаками алкогольного сп`яніння (бліде обличчя, почервоніння очей, виражений запах алкоголю з порожнини рота), від проходження огляду на стан сп`яніння на місці зупинки за допомогою газоаналізатора «Alkotest 6810», та у встановленому законом порядку у медичному закладі категорично відмовився в присутності двох свідків, чим скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП. Короткий зміст клопотання про поновлення строку апеляційного оскарження, вимог апеляційної скарги і узагальненні доводи особи, яка її подала. В обґрунтування клопотання про поновлення строку апеляційного оскарження постанови адвокат посилається на поважність причин його пропуску. Апеляційну скаргу було направлено поштою 08 січня 2021 року до суду першої інстанції, проте у поштовому конверті помилково зазначено отримувача Бабушкінський районний суд м. Дніпропетровська у графі відправника, а у графі отримувача був зазначений адвокат. Про даний факт дізналися лише коли отримали цей лист 15 січня 2021 року. В апеляційній скарзі адвокат просить скасувати постанову суду та закрити провадження по справі у зв`язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення. В обґрунтування апеляційних вимог посилається на невідповідність висновків суду першої інстанції, неправильне застосування норм процесуального і матеріального права. Зазначає, що справу розглянуто за відсутності ОСОБА_1 , проігнорувавши заявлене клопотання у судовому засіданні про виклик його в наступне судове засідання у зв`язку з невизнанням ним вини. Суд порушив його право на захист, позбавив можливості надати докази своєї невинуватості, необґрунтовано відмовив в задоволенні клопотання про виклик свідків в судове засідання. В матеріалах справи відсутнє підтвердження, що ОСОБА_1 були роз`ясненні його права, свідки не зазначили, що він перебував у стані сп`яніння. Протокол не відповідає вимогам ст. 256 КупАП щодо викладення суті адміністративного правопорушення. Поліцейським порушено порядок огляду на стан сп`яніння, у зв`язку з чим він вважається недійсним, а протокол недопустимим доказом. Водія не відстороняли від керування транспортним засобом в порушення вимог ст. 266 КУпАП. Позиції учасників апеляційного розгляду. В судове засідання особа, що притягається до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 та його захисник Марголін В.Г. не з`явилися, про дату, час та місце апеляційного розгляду повідомлені належним чином, заяв та клопотань про відкладення розгляду справи до апеляційного суду не надходило. У зв`язку з чим, відповідно до ст. 268 КУпАП неприбуття особи, що притягається до адміністративної відповідальності, не перешкоджає розгляду його апеляційної скарги. Мотиви апеляційного суду. Щодо строку апеляційного оскарження постанови суду першої інстанції. Відповідно до ч. 2 ст. 294 КУпАП постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником... Апеляційна скарга подана після закінчення цього строку повертається апеляційним судом особі, яка її подала, якщо вона не заявляє клопотання про поновлення цього строку, а також якщо у поновленні строку відмовлено. В матеріалах справи дійсно наявні дані, які підтверджують доводи захисника, що апеляційну скаргу було ним направлено поштою до суду першої інстанції вчасно (08 січня 2021 року), проте помилково зазначено отримувачем адвоката, а не Бабушкінський районний суд м. Дніпропетровська та 15 січня 2021 року конверт з апеляційною скаргою був отриманий адвокатом і в цей же день останній подав до суду першої інстанції апеляційну скаргу з клопотанням про поновлення пропущеного з цих підстав строку апеляційного оскарження. Тому, враховуючи вимоги п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та п. 8 ч. 3 ст. 129 Конституції України стосовно забезпечення апеляційного оскарження рішення суду, апеляційний суд дійшов висновку про необхідність задоволення клопотання та поновлення строку на апеляційне оскарження, у зв`язку з поважністю причин його пропуску та з метою забезпечення права на захист і доступ до правосуддя. Щодо апеляційної скарги по суті. Відповідно до вимог ст. ст. 245, 251, 252, 280 КУпАП, суд зобов`язаний повно, всебічно та об`єктивно з`ясувати всі обставини справи, встановити чи було вчинене адміністративне правопорушення та чи винна особа у його вчиненні, дослідити наявні у справі докази, дати їм належну правову оцінку і в залежності від встановленого, прийняти законне, обґрунтоване і вмотивоване рішення. Апеляційний суд вважає, що зазначених вимог закону суд дотримався в повній мірі, а викладений в постанові висновок про доведеність винуватості ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, а саме у відмові особи, яка керує транспортним засобом, від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння, відповідає фактичним обставинам справи, є законним та обґрунтованим. Вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП повністю підтверджується доказами, наявними в матеріалах справи, в їх сукупності, а саме: - протоколом про адміністративне правопорушення серії ДПР18 № 440825 від 05 жовтня 2020 року, який складений уповноваженою особою з дотриманням вимог, передбачених ст. ст. 254 - 256 КУпАП; - письмовими поясненнями свідків ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , які підтвердили факт відмови водія ОСОБА_1 від проходження медичного огляду на стан алкогольного сп`яніння у встановленому законом порядку за допомогою драгеру або у закладі охорони здоров`я; - відеозаписом з нагрудної камери поліцейського, з якого слідує, що ОСОБА_1 в присутності двох свідків запропоновано пройти огляд на місці зупинки транспортного засобу за допомогою газоаналізатора драгер або проїхати до закладу охорони здоров`я на стан алкогольного сп`яніння, проте останній категорично відмовився, мотивуючи це тим, що поспішає вивантажити товар. Зазначені в протоколі про адміністративне правопорушення обставини повністю підтверджуються вказаними письмовими поясненнями свідків та відеозаписом з нагрудної камери поліцейського, будь-яких суперечностей між собою не містять і сумнівів не викликають. Твердження захисника, що матеріали справи не містять підтвердження, що ОСОБА_1 роз`яснювалися його права, а свідки не зазначили, що він перебував у стані сп`яніння, були предметом розгляду в суді першої інстанції і їм надана належна оцінка, з якою погоджується і суд апеляційної інстанції. Клопотання захисника про виклик свідків також було розглянуто судом першої інстанції в судовому засіданні і, з наведенням відповідних мотивів, суд відмовив в його задоволенні. Крім того, письмові пояснення свідків можуть бути допустимими доказами в розумінні ст. 251 КУпАП та їх зміст узгоджується з іншими доказами, наявними у справі, жодних суперечностей між собою та сумнівів в їх достовірності не викликають. Доводи апеляційної скарги про порушення працівниками патрульної поліції порядку огляду на стан сп`яніння, у зв`язку з чим він вважається недійсним, а протокол недопустимим доказом, є неспроможними. Пунктом 2, 7 розділу І Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої спільним наказом МОЗ і МВС № 1452/735 від 09.11.2015 року (Далі - Інструкція), передбачено, що огляду на стан сп`яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України (далі поліцейський) є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп`яніння згідно з ознаками такого стану. У разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейським, такий огляд проводиться в найближчому закладі охорони здоров`я, якому надано право на його проведення відповідно до статті 266 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі заклад охорони здоров`я). Згідно з пунктом 8 Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України 17 грудня 2008 року №1103 (далі - Порядок), у разі відмови водія транспортного засобу від проведення огляду в закладі охорони здоров`я поліцейський в присутності двох свідків складає протокол про адміністративне правопорушення, у якому зазначає ознаки сп`яніння і дії водія щодо ухилення від огляду. З матеріалів справи слідує, що працівниками поліції дотримані дані вимоги законодавства та вищезазначеними наявними доказами підтверджується, що 05.10.2020 року о 10 год. 30 хв. в м. Костянтинівка по вул. О. Тихого біля будинку 498 водій ОСОБА_1 керував автомобілем Hyundai НД 120 д/н НОМЕР_1 з явними ознаками алкогольного сп`яніння (бліде обличчя, почервоніння очей, виражений запах алкоголю з порожнини рота), від проходження огляду на стан сп`яніння відповідно до встановленого порядку на місці зупинки за допомогою газоаналізатора драгер або у закладі охорони здоров`я ОСОБА_1 відмовився в присутності двох свідків. Після чого був складений протокол про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 130 КУпАП. Дана інформація повністю узгоджується з поясненнями свідків ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , а також відеозаписом з нагрудної камери поліцейського. Відповідальність за ч. 1 ст. 130 КУпАП настає в тому числі і за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. Вказані положення повністю кореспондуються з положеннями п. 2.5. Правил дорожнього руху України, згідно з якими водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. У зв`язку з чим, твердження захисника в апеляційній скарзі про відсутність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, повністю спростовуються дослідженими матеріалами справи. Оцінюючи зазначені вище докази, апеляційний суд доходить висновку, що вони є належними, достовірними та допустимими, узгоджуються між собою і є достатніми для прийняття обґрунтованого рішення. Під час апеляційного провадження істотних порушень положення ст. 266 КУпАП, Інструкції та Порядку, які б могли потягнути докази недопустимими, не виявлено. Водночас, слушними є доводи захисника, що ОСОБА_1 не був відсторонений від керування транспортним засобом після складення протоколу про адміністративне правопорушення, що може свідчити про неналежне виконання поліцейським своїх обов`язків, однак дані обставини не спростовують факт відмови правопорушника від проходження огляду на стан сп`яніння на вимогу інспектора, враховуючи усі наявні докази в матеріалах справи. Що стосується доводів апелянта про порушення судом вимог ст.268 КУпАП у зв`язку з тим, що розгляд справи відбувся без участі ОСОБА_1 за наявності клопотання захисника про відкладення розгляду справи, апеляційний суд зважає на таке. Відповідно до ч. 1 ст. 268 КУпАП справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце та час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи. За матеріалами справи, суд першої інстанції повідомив ОСОБА_1 шляхом направлення йому смс-повістки про виклик в судове засідання на 09 годину 18 грудня 2020 року, однак 17 грудня 2020 року в його інтересах захисник Марголін В.Г. звернувся з заявою про відкладення розгляду справи у зв`язку з хворобою ОСОБА_1 та в підтвердження долучив до заяви копію лікарняного листа. Розгляд справи був відкладений на 10 годину 28 грудня 2020 року з поважних причин та на зазначений час та дату в судове засідання з`явився захисник Марголін В.Г. і знову подав клопотання про відкладення розгляду справи у зв`язку з хворобою ОСОБА_1 , однак жодних медичних документів, які б підтверджували ці відомості щодо неможливості останнього приймати участь в судовому засіданні за станом здоров`я суду не надано. Суд першої інстанції розгляду справу 28 грудня 2020 року за відсутністю ОСОБА_4 та за участю його захисника Марголіна В.Г. З огляду на вимоги ст. 277 КУпАП, якими встановлено, що справа про адміністративне правопорушення розглядається у п`ятнадцятиденний строк з дня одержання органом (посадовою особою), правомочним розглядати справу, протоколу про адміністративне правопорушення та інших матеріалів справи, а також з метою недопущення необґрунтованого затягування розгляду справи, внаслідок чого може сплинути строк накладення адміністративного стягнення, визначений ст. 38 КУпАП, апеляційний суд вважає, що суд першої інстанції обґрунтовано розглянув справу за відсутності ОСОБА_1 , забезпечивши участь його захисника, оскільки останнім не було надано належних підтверджень тому, що ОСОБА_1 станом на 28 грудня 2020 року дійсно хворів, що унеможливлювало його участь в судовому засіданні за станом здоров`я. Апеляційний суд також зважає і на практику Європейського суду з прав людини, який у своїх рішеннях, вказує, що кожна сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у справі за його участю, добросовісно користуватися належними йому процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки. Крім того, апеляційний суд поновив захиснику строк на апеляційне оскарження постанови суду та забезпечив можливість реалізації ОСОБА_1 своїх процесуальних прав, які він вважав порушеними в суді першій інстанції. Проте, будучи належним чином повідомленим про час і дату судового засідання в суді апеляційної інстанції на 29 січня 2021 року, в якому б мав можливість реалізувати свої процесуальні права, ОСОБА_1 не з`явився. Відповідно до ч. 2 ст. 268 КУпАП при розгляді справ про адміністративні правопорушення, передбачені частиною першою статті 44, статтями 51, 146, 160, 172-4 - 172-9, 173, 173-2, частиною третьою статті 178, статтями 185, 185-1, статтями 185-7, 187 цього Кодексу, присутність особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, є обов`язковою. Стаття 130 КупАП не відноситься до категорій справ, при розгляді яких обов`язкова присутність особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. З огляду на викладене, апеляційний суд вважає, що за таких обставин судом не було допущено істотних порушень прав ОСОБА_1 , які могли б вплинути на правильність висновків місцевого суду щодо доведення його вини у вчиненні даного адміністративного правопорушення та законність прийнятого рішення. Отже, при розгляді справи порушень вимог ст. ст. 279, 280 КУпАП не допущено, докази перевірені на їх допустимість, належність та достатність відповідно до ст. 252 КУпАП, а всі обставини, що мають значення для вирішення справи, суд з наведенням відповідних мотивів встановив та правильно кваліфікував вчинене правопорушення, а саме за ч. 1 ст. 130 КУпАП в редакції Закону № 1446-VIII від 07.07.2016. Неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права, які були б підставою для скасування постанови судді та закриття провадження у справі, апеляційним переглядом не встановлено. Керуючись ст. 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суд - П О С Т А Н О В И В: Клопотання захисника Марголіна Валерія Геннадійовича про поновлення строку на апеляційне оскарження постанови Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 28 грудня 2020 року задовольнити та поновити строк на апеляційне оскарження. Апеляційну скаргу захисника Марголіна Валерія Геннадійовича залишити без задоволення. Постанову Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 28 грудня 2020 року стосовно ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 130 КУпАП в редакції Закону № 1446-VIII від 07.07.2016 залишити без змін. Постанова набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною і оскарженню не підлягає. Суддя О.П. Піскун