Ухвала КЦС ВС № 642/1311/20

У х в а л а 01 лютого 2021 року м. Київ справа № 642/1311/20-ц провадження № 61-1020 ск 21 Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Гулька Б. І. (суддя-доповідач), Коломієць Г. В., Луспеника Д. Д., розглянув касаційну скаргу Головного управління Державної податкової служби у Харківській області, утвореного на правах відокремленого підрозділу Державної податкової служби України, на постанову Харківського апеляційного суду від 02 грудня 2020 року у справі за позовом Головного управління Державної податкової служби у Харківській області до ОСОБА_1 про стягнення боргу, ВСТАНОВИВ : У березні 2020 року Головне управління Державної податкової служби у Харківській області звернулось до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення боргу у розмірі 134 006 грн 13 коп. Рішенням Ленінського районного суду м. Харкова від 05 червня 2020 року позов Головного управління Державної податкової служби у Харківській області задоволено. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Головного управління Державної податкової служби у Харківській області суму у розмірі 134 006 грн 13 коп. на рахунок НОМЕР_1 , відкритий в Державній казначейській службі України. Вирішено питання розподілу судових витрат. Постановою Харківського апеляційного суду від 02 грудня 2020 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено. Рішення Ленінського районного суду м. Харкова від 05 червня 2020 року скасовано. У задоволенні позову Головного управління Державної податкової служби у Харківській області відмовлено. У січні 2021 року до Верховного Суду надійшла касаційна скарга Головного управління Державної податкової служби у Харківській області, утвореного на правах відокремленого підрозділу Державної податкової служби України, на зазначене судове рішення, в якій, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить постанову апеляційної інстанцій скасувати рішення суду першої інстанції залишити в силі. Частиною третьою статті 3 ЦПК України передбачено, що провадження у цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи. Крім того, до касаційної скарги Головним управлінням Державної податкової служби у Харківській області, утвореного на правах відокремленого підрозділу Державної податкової служби України, додано клопотання про залучення їх до участі у справі як правонаступника Головного управління Державної податкової служби у Харківській області. Клопотання обґрунтованого тим, що постановою Кабінету Міністрів України від 30 вересня 2020 року № 893 «Деякі питання територіальних органів Державної податкової служби» ліквідовано як юридичні особи публічного права територіальні органи Державної податкової служби за переліком згідно з додатком, до якого у тому числі, включено Головного управління Державної податкової служби у Харківській області. Наказом Державної податкової служби України від 24 грудня 2020 року № 755 з 01 січня 2021 року розпочато здійснення територіальними органами Державної податкової служби України, утвореними як її відокремлені підрозділи, повноважень і функцій територіальних органів Державної податкової служби України, що ліквідуються відповідно до зазначеної постанови Кабінету Міністрів України. На підтвердження вищенаведених обставин надано копії документів, зокрема, Наказом Державної податкової служби України від 24 грудня 2020 року № 755 та копію витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань щодо Головного управління Державної податкової служби у Харківській області, як відокремленого підрозділу Державної податкової служби України. Відповідно до частини першої статті 55 ЦПК України у разі смерті фізичної особи, припинення юридичної особи, заміни кредитора чи боржника у зобов`язанні, а також в інших випадках заміни особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд залучає до участі у справі правонаступника відповідної сторони або третьої особи на будь-якій стадії судового процесу. Ураховуючи викладене, колегія суддів вважає, що наявні передбачені частиною першою статті 55 ЦПК України підстави для задоволення вказаного клопотання. Вивчивши касаційну скаргу та додані до неї матеріали, Верховний Суд дійшов висновку про відмову у відкритті касаційного провадження, оскільки вона подана на судові рішення у малозначній справі, що не підлягають касаційному оскарженню. Стаття 129 Конституції України серед основних засад судочинства визначає забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення (пункт 8). Згідно з пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах та у справах з ціною позову, що не перевищує двохсот п`ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім випадків, зазначених у цій же нормі ЦПК України. Прожитковий мінімум для працездатних осіб вираховується станом на 1 січня календарного року, в якому подається скарга (частина дев`ята статті 19 ЦПК України). Ціна позову у даній справі становить 134 006 грн 13 коп. (стягнення грошових коштів), яка станом на 01 січня 2021 року не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (2 270 *100=227 000). Отже, зазначена справа є малозначною у силу вимог закону. Касаційна скарга містить посилання на випадки, передбачені підпунктом а) пункту 2 частини третьої статті 389 ЦПК України, за наявності яких судові рішення у малозначній справі підлягають касаційному оскарженню, а саме: стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовної практики. За змістом підпункту а) пункту 2 частини третьої статті 389 ЦПК України судові рішення у малозначних справах підлягають касаційному оскарженню, якщо касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики. Проте, наведені заявником у касаційній скарзі доводи та аналіз оскаржуваних судових рішень у справі не дають підстав для висновку про те, що касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики, оскільки наведені мотиви самі по собі не можуть бути підставою, що підпадає під дію підпункту а) пункту 2 частини третьої статті 389 ЦПК України, інших мотивувань немає. Отже, у Верховного Суду відсутні підстави для відкриття касаційного провадження. Інших підстав, які б спростовували віднесення цієї справи до категорії малозначних, касаційна скарги не містить і суд касаційної інстанції їх не встановив. Відповідно до вимог пункту 1 частини другої статті 394 ЦПК України суд відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню. Зазначене відповідає Рекомендаціям № R (95) 5 Комітету Міністрів Ради Європи від 7 лютого 1995 року, який рекомендував державам-членам вживати заходи щодо визначення кола питань, які виключаються з права на апеляцію та касацію, щодо попередження будь-яких зловживань системою оскарження. Відповідно до частини «с» статті 7 цієї Рекомендації скарги до суду третьої інстанції мають передусім подаватися відносно тих справ, які заслуговують на третій судовий розгляд, наприклад справ, які розвиватимуть право або сприятимуть однаковому тлумаченню закону. Вони також можуть бути обмежені скаргами у тих справах, де питання права мають значення для широкого загалу. Від особи, яка подає скаргу, слід вимагати обґрунтування причин, з яких її справа сприятиме досягненню таких цілей. Відповідно до прецедентної практики Європейського суду з прав людини, яка є джерелом права (стаття 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини»), умови прийнятності касаційної скарги, відповідно до норм законодавства, можуть бути суворішими, ніж для звичайної заяви. Зважаючи на особливий статус суду касаційної інстанції, процесуальні процедури у суді касаційної інстанції можуть бути більш формальними, особливо, якщо провадження здійснюється судом після їх розгляду судом першої інстанції, а потім судом апеляційної інстанції (рішення у справах: «Levages Prestations Services v. France» (Леваж Престасьон Сервіс проти Франції) від 23 жовтня 1996 року, § 45; «Brualla Gomez de la Torre v. Spain» (Бруалья Ґомес де ла Торре проти Іспанії) від 19 грудня 1997 року, § 37). При цьому, застосування передбаченого законодавством порогу ratione valoris (ціна позову) для подання скарг до верховного суду є правомірною та обґрунтованою вимогою, враховуючи саму суть повноважень верховного суду щодо розгляду лише справ відповідного рівня значущості («Brualla Gomez de la Torre v. Spain» (Бруалья Ґомес де ла Торре проти Іспанії) від 19 грудня 1997 року, § 36). З урахуванням наведеного, оскільки Головне управління Державної податкової служби у Харківській області, утвореного на правах відокремленого підрозділу Державної податкової служби України, подало касаційну скаргу на судове рішення у малозначній справі, що не підлягає касаційному оскарженню, у відкритті касаційного провадження у справі слід відмовити. Керуючись статтею 129 Конституції України, пунктом 1 частини шостої, частиною дев`ятою статті 19, пунктом 2 частини третьої статті 389, пунктом 1 частини другої статті 394 ЦПК України, Верховний Суд УХВАЛИВ: Клопотання Головного управління Державної податкової служби у Харківській області, утвореного на правах відокремленого підрозділу Державної податкової служби України, задовольнити. Замінити позивача Головне управління Державної податкової служби у Харківській області, у справі за позовом Головного управління Державної податкової служби у Харківській області до ОСОБА_1 про стягнення боргу, правонаступником - Головним управлінням Державної податкової служби у Харківській області, утвореного на правах відокремленого підрозділу Державної податкової служби України. У відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Головного управління Державної податкової служби у Харківській області, утвореного на правах відокремленого підрозділу Державної податкової служби України (правонаступник - Головного управління Державної податкової служби у Харківській області), на постанову Харківського апеляційного суду від 02 грудня 2020 року у справі за позовом Головного управління Державної податкової служби у Харківській області до ОСОБА_1 про стягнення боргу відмовити. Копію ухвали та додані до скарги матеріали надіслати заявникові. Ухвала суду касаційної інстанції оскарженню не підлягає. Судді: Б. І. Гулько Г. В. Коломієць Д. Д. Луспеник