Ухвала КАС ВС № 520/8038/19

УХВАЛА 23 липня 2020 року м. Київ справа № 520/8038/19 адміністративне провадження № К/9901/17693/20 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача Хохуляка В.В., суддів: Бившевої Л.І., Шипуліної Т.М., перевіривши касаційну скаргу Головного управління Державної податкової служби у Харківській області на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 16 жовтня 2019 року та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 24 лютого 2020 року у справі №520/8038/19 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Державної фіскальної служби у Харківській області про скасування наказу, УСТАНОВИВ: ОСОБА_1 звернувся до адміністративного суду з позовом до Головного управління Державної фіскальної служби у Харківській області про скасування наказу Головного управління Державної фіскальної служби у Харківській області №4683 від 04 липня 2019 року про проведення документальної планової виїзної перевірки платника податків фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 . Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 16 жовтня 2019 року, залишеним без змін постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 24 лютого 2020 року, позов задоволено повністю. Не погоджуючись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій Головне управління Державної податкової служби у Харківській області 16 липня 2020 року, тобто в межах строку на касаційне оскарження встановленого пунктом 3 Розділу VI «Прикінцеві положення» Кодексу адміністративного судочинства України в редакції відповідно до Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)» від 17 червня 2020 року №720-IX, звернулось з касаційною скаргою до Верховного Суду. При вирішенні питання про відкриття касаційного провадження за зазначеною касаційною скаргою суд виходить з наступного. Статтею 129 Конституції України однією із основних засад судочинства визначено забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення. Наведеним конституційним положенням кореспондує стаття 14 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 02 червня 2016 року №1402-VIII. Згідно з частиною першою статті 13 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення. Відповідно до частини першої статті 328 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом. Аналіз наведеного законодавства дозволяє дійти висновку про те, що особи, які беруть участь у справі, у разі, якщо не погоджуються із ухваленими судовими рішеннями після їх перегляду в апеляційному порядку, можуть скористатися правом їх оскарження у касаційному порядку лише у визначених законом випадках. Відповідно до частини третьої статті 3 КАС України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи. Відповідно до пункту 2 частини п`ятої статті 328 КАС України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності, крім випадків, якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково. Частиною шостою статті 12 КАС України передбачено перелік категорій справ, які відносяться до справ незначної складності. Такий перелік не є вичерпним. Зі змісту пункту 10 частини шостої статті 12 КАС України можна зробити висновок про те, що суд має право віднести до категорії справ незначної складності справу, яка не передбачена у вищезазначеному переліку, за винятком справ, які не можуть бути розглянуті за правилами спрощеного позовного провадження. За правилами спрощеного позовного провадження не можуть бути розглянуті справи, які підлягають розгляду за правилами загального позовного провадження у виключному порядку (частина четверта статті 12 КАС України), а також через складність та інші обставини. Відповідно до пункту 20 частини першої статті 4 КАС України адміністративна справа незначної складності (малозначна справа) - адміністративна справа, у якій характер спірних правовідносин, предмет доказування та склад учасників тощо не вимагають проведення підготовчого провадження та (або) судового засідання для повного та всебічного встановлення її обставин. Системний аналіз вищезазначених положень процесуального закону дає підстави для висновку про те, що суд має право віднести справу до категорії малозначних за результатами оцінки характеру спірних правовідносин, предмету доказування, складу учасників та інших обставин, крім випадків, передбачених пунктом 2 частини п`ятої статті 328 КАС України, а також крім справ, які підлягають розгляду в порядку загального позовного провадження. З матеріалів касаційної скарги та оскаржуваних судових рішень вбачається, що предметом розгляду у справі №520/8038/19 є вимоги про скасування наказу Головного управління Державної фіскальної служби у Харківській області №4683 від 04 липня 2019 року про проведення документальної планової виїзної перевірки платника податків фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 . Задовольняючи позовні вимоги, суди першої та апеляційної інстанцій виходили з того, що на час прийняття оскаржуваного наказу від 04 липня 2019 року №4683 фізична особа-підприємець ОСОБА_1 припинив підприємницьку діяльність, а тому у відповідача були відсутні підстави для прийняття даного наказу про проведення планової документальної перевірки даного суб`єкта підприємницької діяльності. Випадків, які б виключали можливість застосування положень пункту 2 частини п`ятої статті 328 КАС України, не вбачається. Суд за результатами оцінки елементів спору у справі №520/8038/19 дійшов висновку про те, що така справа є справою незначної складності. Обставини, які є критерієм для віднесення вказаної справи до категорії таких, які підлягають розгляду за правилами загального позовного провадження у розумінні частин третьої та четвертої статті 12 Кодексу адміністративного судочинства України, а також випадки, які б виключали можливість застосування положень частини другої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України, відсутні. Отже, постанова Другого апеляційного адміністративного суду від 24 лютого 2020 року, ухвалена за результатами апеляційного перегляду рішення Харківського окружного адміністративного суду від 16 жовтня 2019 року у справі щодо скасування наказу, не підлягає касаційному оскарженню. Згідно з пунктом 1 частини першої статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного оскарження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню. Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про необхідність відмови у відкритті касаційного провадження. Крім того, разом з касаційною скаргою відповідачем заявлено клопотання у якому податковий орган просив суд замінити Головне управління Державної фіскальної служби у Харківській області його правонаступником - Головним управлінням Державної податкової служби у Харківській області. Відповідно до статті 52 КАС України у разі вибуття або заміни сторони чи третьої особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд допускає на будь-якій стадії адміністративного процесу заміну відповідної сторони чи третьої особи її правонаступником. Усі дії, вчинені в адміністративному процесі до вступу правонаступника, обов`язкові для нього в такій самій мірі, у якій вони були б обов`язкові для особи, яку він замінив. Керуючись статтею 52, пунктом 2 частини п`ятої статті 328, пунктом 1 частини першої статті 333 КАС України, - УХВАЛИВ: Клопотання Головного управління Державної податкової служби у Харківській області про заміну відповідача його правонаступником задовольнити. Замінити Головне управління Державної фіскальної служби у Харківській області його правонаступником - Головним управлінням Державної податкової служби у Харківській області. Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Головного управління Державної податкової служби у Харківській області на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 16 жовтня 2019 року та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 24 лютого 2020 року у справі №520/8038/19 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Державної податкової служби у Харківській області про скасування наказу. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями, є остаточною та не може бути оскаржена. СуддіВ.В. Хохуляк Л.І. Бившева Т.М. Шипуліна