Постанова 4857 № 500/2157/20

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 27 січня 2021 рокуЛьвівСправа № 500/2157/20 пров. № А/857/13755/20 Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі: головуючого-судді Курильця А.Р., суддів Кушнерика М.П., Мікули О.І., з участю секретаря Ратушної М.І., представника позивача Аламбець Н.М., представника відповідача Мурованої І.Я., розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 24 вересня 2020 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Тернопільській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень,- суддя в 1-й інстанції - Бабюк П.М., час ухвалення рішення - 24.09.2020 року, 12:11 год., місце ухвалення рішення - м.Тернопіль, дата складання повного тексту рішення - 29.09.2020 року, в с т а н о в и в : ОСОБА_1 звернулася в суд з позовом до Головного управління ДПС у Тернопільській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень. Рішенням Тернопільського окружного адміністративного суду від 24 вересня 2020 року в задоволенні позову відмовлено. Не погоджуючись з таким рішенням, позивач подала апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, неповне з`ясування обставин справи та невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи, просить скасувати оскаржуване рішення та прийняти нове про задоволення позову. Вимоги апеляційної скарги обґрунтовує тим, що ПК України не передбачено такого виду перевірки як проведення негласних слідчих (розшукових) дій, а тому, прийняття оскаржуваних податкових повідомлень - рішень є незаконним, оскільки результати негласних слідчих (розшукових) дій самі по собі не можуть бути підставою для прийняття податкових повідомлень - рішень. Податкові повідомлення-рішення від 17.02.2020 не були вручені їй у встановлений законом спосіб, через що вона була позбавлена можливості здійснити захист своїх прав. Тому, немає підстав вважати такі документи належним чином врученими в розумінні ст. 42 ПК України, а це у свою чергу робить безпідставною податкову вимогу від 27.04.2020 №15924-53. Крім того, відсутній вирок суду, яким би ОСОБА_2 та/або ОСОБА_1 були визнані винуватими у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.199, ч.1 ст.204 КК України. Представник позивача в судовому засіданні апеляційну скаргу підтримав, просить рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 24 вересня 2020 року скасувати та прийняти постанову, якою позов задовольнити. Представник відповідача в судовому засіданні апеляційну скаргу заперечила, просить оскаржуване рішення суду першої інстанції залишити без змін. Заслухавши суддю-доповідача, пояснення учасників справи, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги в їх сукупності, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення з таких підстав. ОСОБА_1 зареєстрована як фізична особа - підприємець, що підтверджується свідоцтвом про державну реєстрацію серії ВО1 №043221 (аркуш справи 9). Відповідачем на підставі отриманих матеріалів від слідчого управління фінансових розслідувань від 27.01.2020 №216/19-00-23-01 винесено податкові повідомлення-рішення від 17.02.2020: №0000823200, яким за порушення ч.20 ст.15 Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального" застосовано штрафні санкції в сумі 17000,00 грн (аркуш справи 84); №0000813200, яким за порушення ст.11 Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального" застосовано штрафні санкції в сумі 17000,00 грн (аркуш справи 86); №0000793200, яким за порушення ст.11 Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального" застосовано штрафні санкції в сумі 17000,00 грн (аркуш справи 88); №0000803200, яким за порушення ч.12 ст.18 Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального" застосовано штрафні санкції в сумі 10000,00 грн (аркуш справи 90). Згідно з п. 42.2 ст. 42 ПКУ документи вважаються належним чином врученими, якщо вони надіслані у порядку, визначеному п. 42.4 ст. 42 ПКУ, надіслані за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручені платнику податків (його представнику). Вказані податкові повідомлення-рішення були надіслані на адресу позивача 18.02.2020, разом з тим, рекомендоване повідомлення повернуто 17.03.2020 з незалежних від контролюючого органу причин, - у зв`язку із закінченням терміну зберігання. Враховуючи вимоги ПК України, оскаржені рішення вважаються врученими позивачу 17.03.2020. 27 квітня 2020 року відповідачем складено та надіслано позивачу податкову вимогу №15924-53 на суму 61000,00 грн штрафних санкцій за порушення законодавства у сфері виробництва та обігу алкогольних напоїв та тютюнових виробів станом на 26.04.2020, яку отримано 15.05.2020 (а.с.10). Не погоджуючись із зазначеною податковою вимогою, ОСОБА_1 17.05.2020 звернулась зі скаргою до ГУ ДПС у Тернопільській області, вимагаючи її скасування, а у разі відмови у задоволенні - надати копії документів, якими обґрунтовується податкова вимога (аркуш справи 11). Листом ГУ ДПС у Тернопільській області №407/6/19-00-08-01-06/12192 від 29.05.2020, який позивач отримала 01.06.2020, скаргу залишено без розгляду і повернуто скаржнику. Також, повідомлено позивача про те, що борг, визначений у податковій вимозі, виник унаслідок несплати нею штрафних санкцій, визначених податковими повідомленнями - рішеннями ГУ ДПС в Тернопільській області від 17.02.2020 №№0000793200, 0000813200, 0000803200, 0000823200, які направлялись на адресу позивача (аркуш справи 12). Позивач, не погоджуючись із вказаними рішеннями, оскаржив їх в адміністративному порядку (аркуш справи 13). Рішенням ДПС України від 31.07.2020 №24363/6/99-00-06-02-06-06 про результати розгляду скарги податкові повідомлення-рішення ГУ ДПС у Тернопільській області від 17.02.2020 №№0000793200, 0000813200, 0000803200, 0000823200 залишено без змін, а скаргу - без задоволення (аркуші справи 14-15). Згідно з підпунктом 20.1.18 пункту 20.1 статті 20 ПК України органи державної податкової служби мають право застосовувати до платників податків передбачені законом фінансові (штрафні) санкції (штрафи) за порушення податкового чи іншого законодавства, контроль за додержанням якого покладено на контролюючі органи; стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми грошових зобов`язань та/або податкового боргу у випадках, порядку та розмірі, встановлених цим Кодексом та іншими законами України. За змістом підпункту 54.3.3 пункту 54.3 статті 54 ПК України контролюючий орган зобов`язаний самостійно визначити суму грошових зобов`язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток або від`ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо згідно з податковим та іншим законодавством особою, відповідальною за нарахування сум податкових зобов`язань з окремого податку або збору, застосування штрафних (фінансових) санкцій та пені, тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, є контролюючий орган. Основні засади державної політики щодо регулювання виробництва, експорту, імпорту, оптової і роздрібної торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, дистилятом виноградним спиртовим, спиртом-сирцем плодовим, алкогольними напоями та тютюновими виробами, забезпечення їх високої якості та захисту здоров`я громадян, а також посилення боротьби з незаконним виробництвом та обігом алкогольних напоїв і тютюнових виробів на території України визначає Закон України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів та пального" від 19.12/1995 № 481/95-ВР (далі - Закон №481/95-ВР). Відповідно до ч. 1 ст.16 Закону №481/95-ВР контроль за дотриманням норм цього Закону здійснюють органи, які видають ліцензії, а також інші органи в межах компетенції, визначеної законами України. Згідно постанови Кабінету Міністрів України від 05.08.2015 №609 "Про затвердження переліку органів ліцензування та визнання таким, що втратили чинність, деяких постанов Кабінету Міністрів України" в редакції, чинній на дату здійснення перевірки зазначено, що органом, який здійснює ліцензування роздрібної торгівлі алкогольними напоями, тютюновими виробами та пальним, зберігання пального є територіальні органи ДФС. Порядком, який визначає механізм застосування фінансових санкцій, передбачених статтею 17 Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів" є Порядок застосування фінансових санкцій, передбачених статтею 17 Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів", затверджений постановою Кабінету Міністрів України №790 від 02.06.2003 (далі - Порядок №790). Відповідно до п. 5 Порядку №790 підставою для прийняття рішення про застосування фінансових санкцій, зокрема, є: матеріали правоохоронних, податкових та інших органів виконавчої влади щодо недотримання суб`єктами підприємницької діяльності вимог законодавчих та інших нормативно-правових актів про виробництво та обіг спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів. Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, що органи державної податкової служби мають право застосовувати до платників податків передбачені законом фінансові (штрафні) санкції (штрафи) за порушення податкового чи іншого законодавства на підставі матеріалів правоохоронних органів. А тому, суд вважає помилковим твердження позивача, що підставою для прийняття податкових повідомлень-рішень є лише акт проведення перевірки. Колегією суддів встановлено, що 13.06.2019, 15.08.2019, 04.10.2019 у будівлі торгівельного комплексу з підсобними приміщеннями, які розташовані за адресою: Тернопільська область, Гусятинський район, смт. Гусятин, вул. Б.Лепкого, 8Д проведено обшуки, за результатами якого виявлено та вилучено незаконно виготовлені алкогольні напої, спирт та тютюнові вироби без марок акцизного податку. В ході розслідування даного кримінального провадження, призначено ряд судових експертиз матеріалів, речовин та виробів, за результатами яких встановлено, що вище вказані вилучені алкогольні напої не відповідають вимогам ДСТУ "Горілки і горілки особливі. Технічні умови", та ДСТУ 4221:2003 "Спирт етиловий ректифікований. Технічні умови" (аркуші справи 113-176). Колегія суддів зазначає, що органи державної податкової служби мають право застосовувати до платників податків передбачені законом фінансові (штрафні) санкції (штрафи) за порушення податкового чи іншого законодавства на підставі матеріалів правоохоронних органів, відтак покликання позивача, що лише наявність вироку в кримінальному провадженні є підставою для застосування штрафних санкцій не є вірним. Згідно із ст.17 Закону №481/95-ВР за порушення норм цього Закону щодо виробництва і торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим, спритом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, спиртом-сирцем виноградним, спиртом-сирцем плодовим, алкогольними напоями та тютюновими виробами посадові особи і громадяни притягаються до відповідальності згідно з чинним законодавством. До суб`єктів господарювання застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафів зокрема за виробництво, зберігання, транспортування, реалізацію фальсифікованих алкогольних напоїв чи тютюнових виробів, алкогольних напоїв чи тютюнових виробів без марок акцизного податку встановленого зразка або з підробленими марками акцизного податку, а саме: - виробництво, зберігання, транспортування, реалізації фальсифікованих алкогольних напоїв чи тютюнових виробів; алкогольних напоїв чи тютюнових виробів без марок акцизного податку встановленого зразка або з підробленими марками акцизного податку тягне за собою застосування фінансових санкцій у вигляді штрафів у розмірі 200 відсотків вартості товару, але не менше 17000 гривень (абз.19 ч.2 ст.17 Закону №481/95-ВР); - оптова і роздрібна торгівля спиртом етиловим, коньячним і плодовим та зерновим дистилятом, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, біоетанолом, алкогольними напоями та тютюновими виробами без наявності ліцензій (крім випадків, передбачених цим Законом) - 200 відсотків вартості отриманої партії товару, але не менше 17000 гривень (абз.6 ч.2 ст.17 Закону №481/95-ВР); - оптова або роздрібна торгівля коньяком, алкогольними напоями, горілкою, лікеро- горілчаними виробами та вином за цінами, нижчими за встановлені мінімальні оптово-відпускні або роздрібні ціни на такі напої - 100 відсотків вартості отриманої партії товару, розрахованої виходячи з мінімальних оптово-відпускних або роздрібних цін, але не менше 10000 гривень (абз.17 ч.2 ст.17 Закону №481/95-ВР). На підставі отриманих матеріалів від Слідчого управління фінансових розслідувань від 27.01.2020 №216/19-00-23-01 ГУ ДПС у Тернопільській області винесено податкові повідомлення - рішення від 17.02.2020 №0000793200; №0000813200; №0000803200; №0000823200. Вірними є висновки суду першої інстанції щодо помилковості тверджень позивача, що оскаржувані податкові повідомлення - рішення не були їй вручені, оскільки, як випливає із матеріалів справи, зазначені податкові повідомлення-рішення надіслано ГУ ДПС у Тернопільській області на адресу ФОП ОСОБА_1 , яка співпадає з податковою адресою платника ( АДРЕСА_1 ) 18.02.2020 поштою з повідомленням про вручення поштового відправлення. Поштовою службою в повідомленні про вручення щодо причини повернення зазначено: "за закінченням терміну зберігання" 17.03.2020 (повідомлення про вручення поштового відправлення 4602162788413) (аркуш справи 186). Покликання апелянта, що суду не надано повного тексту експертиз колегією суддів відхиляються, оскільки в матеріалах справи наявні повні тексти експертних висновків. Твердження про те, що порушення, встановлені Законом України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів" мають встановлюватися показаннями свідків, яких суд першої інстанції не встановив та не допитав, колегія суддів відхиляє, оскільки в позивача ліцензія на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями у вказаному торговому об`єкті відсутня, факт вчинення порушення Закону доводиться письмовими доказами і таких клопотань про допит свідків в суді першої інстанції позивач не заявляла. Покликання апелянта на відсутність в матеріалах справи ухвал слідчих-суддів колегія суддів відхиляє, оскільки вказані процесуальні документи є доказами в кримінальному провадженні, а не способом доказування порушення позивачем вимог Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів" Решта доводів та заперечень учасників справи, висновків суду по суті позовних вимог не спростовують. Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини, зокрема у рішенні у справі "Серявін та інші проти України" від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відображено принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" від 9 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п.29). Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а рішення суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. З огляду на викладене колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції правильно встановив фактичні обставини справи та надав їм належну правову оцінку, доводами апеляційної скарги висновки, викладені в судовому рішенні не спростовуються і підстав для його скасування немає. Враховуючи вищевикладене, апеляційну скаргу ОСОБА_1 слід залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін. Керуючись ст.ст.308,311,315,316,321,322,325,328,329 КАС України, суд, - п о с т а н о в и в : Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 24 вересня 2020 року у справі № 500/2157/20 - без змін. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного суду лише з підстав, визначених ст. 328 КАС України, протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Головуючий суддя А. Р. Курилець судді М. П. Кушнерик О. І. Мікула Повне судове рішення складено 01 лютого 2021 року.