Постанова Третій апеляційний адміністративний суд № 280/7232/20

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А і м е н е м У к р а ї н и 01 лютого 2021 року м. Дніпросправа № 280/7232/20 Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого - судді Мельника В.В. (доповідач), суддів: Сафронової С.В., Чепурнова Д.В., розглянувши в порядку письмового провадження в м. Дніпро апеляційну скаргу Великоновосілківського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 10 листопада 2020 року (головуючий суддя Сацький Р.В.) в адміністративній справі за позовом Великоновосілківського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області до Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) про визнання протиправною та скасування постанови про накладення штрафу, - ВСТАНОВИВ: Великоновосілківське об`єднане управління Пенсійного фонду України Донецької області (далі - Позивач) звернулось до Запорізького окружного адміністративного суду із позовом до Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) (далі Відповідач), в якому просило суд: - визнати протиправною та скасувати постанову про накладення штрафу від 23.09.2020 у розмірі 10200,00 грн по ВП №60943500, винесену старшим державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Донецькій області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Харків) при примусовому виконанні виконавчого листа №280/2142/19, виданого Запорізьким окружним адміністративним судом 30.10.2019 року. В обґрунтування позовної заяви зазначено про те, що, на думку Позивача, останній сумлінно ставиться до виконання покладеного на нього обов`язку вчинити певні дії, встановлені рішенням по справі №280/2142/19, зокрема: щотижня до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області направляється заява на фінансування коштів для виплати пенсії стягувачу ОСОБА_1 ; у липні 2020 року здійснено негайне виконання рішення по справі у вигляді виплати пенсії в межах суми за 1 місяць в розмірі 3842,20 грн. Окрім того, Позивач посилається на те, що 18.09.2020 року він направив усі необхідні документи на електронну адресу ВПВР Управління забезпечення примусового виконання рішень у Донецькій області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків). 21.09.2020 року на офіційну поштову адресу надіслано оригінал відповіді. Документи направлено у встановлений у вимозі державного виконавця строк. Проте, державний виконавець не дочекавшись отримання відповіді передчасно виніс постанову про накладення повторного штрафу на управління, чим порушив приписи Закону №1404. З урахуванням того, що, на думку Позивача, Відповідачем не здійснено перевірку стану виконання рішення суду та встановлення факту відсутності поважних причин його невиконання, останній просив суд задовольнити позов у повному обсязі. Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 10 листопада 2020 року по справі №280/7232/20 у задоволенні позовної заяви Великоновосілківського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області до Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) про визнання протиправною та скасування постанови про накладення штрафу - відмовлено (а.с. 100-104). Позивач, не погодившись з рішенням суду першої інстанції, оскаржив його в апеляційному порядку (а.с. 109-115). В апеляційній скарзі Позивач, посилаючись на неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права та неповне встановлення фактичних обставин справи, просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове, яким позовні вимоги задовольнити. Вимоги апеляційної скарги мотивовано, зокрема тим, що судом першої інстанції не надано належної оцінки доводам Позивача про те, що невиконання судового рішення в частині виплати грошових коштів за відсутності відповідних повноважень для здійснення такої виплати, відсутності фінансового забезпечення та фактичної відсутності коштів, не може вважатись невиконанням судового рішення без поважних причин, а накладення штрафу у такому випадку жодним чином не захищає право особи на отримання бюджетних коштів. Обґрунтовуючи апеляційну скаргу Позивач вказав і про те, що факт проведення державним виконавцем перевірки стану виконання рішення суду та встановлення факту відсутності поважних причин його невиконання не підтверджений належним чином. Відповідач правом на подання відзиву на апеляційну скаргу не скористався. Розгляд справи здійснено в порядку письмового провадження у відповідності до приписів ст. 311 КАС України. Проаналізувавши вимоги та підстави апеляційної скарги, вивчивши матеріали справи в їх сукупності, проаналізувавши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла таких висновків. Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 15.07.2019 по справі №280/2142/19 задоволено адміністративний позов ОСОБА_1 до Центрального об`єднаного управління Пенсійного фонду України м. Запоріжжя; визнано протиправною бездіяльність Центрального об`єднаного управління Пенсійного фонду України м. Запоріжжя, яка полягає у не виплаті за період з 01.03.2019 та надалі пенсії ОСОБА_1 та зобов`язано Центральне об`єднане управління Пенсійного фонду України м. Запоріжжя відновити виплати за період з 01.03.2019 та надалі пенсію ОСОБА_1 на визначений нею раніше рахунок. 30.10.2019 року Запорізьким окружним адміністративним судом видано виконавчий лист по справі №280/2142/19 (а.с. 53). Ухвалою Запорізького окружного адміністративного суду від 29.11.2019 року замінено сторону виконавчого провадження (боржника) у виконавчому листі Запорізького окружного адміністративного суду, виданому 30.10.2019 у справі №280/2142/19 з Центрального об`єднаного управління Пенсійного фонду України м. Запоріжжя на його правонаступника - Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (пр. Соборний, 158-б, м. Запоріжжя, 69057, код ЄДРПОУ 20490012) (а.с.54-55). 03.01.2020 Головним державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Запорізькій області Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) Юлдашевим А.А. відкрито виконавче провадження №60943500 з виконання виконавчого листа №280/2142/19 від 30.10.2019 (а.с. 56). Ухвалою суду від 30.04.2020 замінено сторону виконавчого провадження (боржника) у виконавчому листі Запорізького окружного адміністративного суду, виданому 30.10.2019 у справі №280/2142/19 з Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (пр. Соборний, 158-Б, м. Запоріжжя, 69057, код ЄДРПОУ 20490012) на Великоновосілківське об`єднане управління Пенсійного фонду України Донецької області (вул. Центральна, буд. 103, смт Велика Новосілка, Донецька область, код ЄДРПОУ 42171290) (а.с. 69-70). Постановою заступника начальника відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Запорізькій області Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) Половніковим P.C. від 12.05.2020 замінено сторону (боржника) у виконавчому провадженні №60943500 з Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області на Великоновосілківське об`єднане управління Пенсійного фонду України Донецької області (а.с. 73). Постановою заступника начальника відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Запорізькій області Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) Половніковим P.C. від 12.05.2020 про передачу виконавчого провадження №60943500, до Великоновосілківського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області передано виконавчий лист по справі №280/2142/19 (а.с. 74 зв. бік 75). Постановою державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Донецькій області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) Масалаб А.І. від 19.05.2020 прийнято виконавче провадження №60943500 з примусового виконання виконавчого листа №280/2142/19, виданого 30.10.2019 (а.с. 76 зв. бік 77). 25.05.2020 до Великоновосілківського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області надійшла постанова старшого державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Донецькій області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) Масалаб А.І. про прийняття виконавчого провадження №60943500. 09.06.2020 на адресу Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Донецькій області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) надійшов лист Великоновосілківського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області від 04.06.2020 за вих. №0575-11-8/546 щодо виконання рішення суду по справі №280/2142/19. У листі вказано, що на виконання рішення суду ОСОБА_1 поновлено нарахування та виплату пенсії за період з 01.03.2019, здійснено відповідне нарахування пенсії в сумі 46664,67 грн, що підтверджується документами з електронної підсистеми призначення та виплати пенсії та пенсійної справи стягувача, сформовано потребу в коштах та буде направлено заявку для фінансування виплати пенсії (а.с. 77 зв. бік- 79). Постановою старшого державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Донецькій області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) Масалаб А.І. від 25.08.2020 за невиконання без поважних причин у встановлений державним виконавцем строк рішення, що зобов`язує боржника виконати певні дії, на боржника Великоновосілківське об`єднане управління Пенсійного фонду України Донецької області накладено штраф у розмірі 5100 грн. (а.с. 81 зв. бік- 82). 14.09.2020 старшим державним виконавцем на адресу боржника було направлено вимогу за вих. № 16975 для надання останнім відомостей стосовно виконання рішення суду. На адресу відділу надійшов лист від Великоновосілківського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області (далі - управління) за вих. № 0575-11-8/7023 від 18.09.2020 в якому боржник повідомив, що рішення суду виконано частково, а саме: поновлено нарахування пенсії за період з 01.03.2019 у розмірі 46664,67 грн, вищевказану виплату буде здійснено тільки після отримання відповідного фінансового ресурсу (а.с. 85 зв. бік-86). Постановою старшого державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Донецькій області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) Масалаб А.І. від 23.09.2020 за невиконання без поважних причин у встановлений державним виконавцем строк рішення, що зобов`язує боржника виконати певні дії, на боржника Великоновосілківське об`єднане управління Пенсійного фонду України Донецької області накладено штраф у розмірі 10200,00 грн. (а.с. 83-84). Правомірність винесення посадовою особою Відповідача постанови від 23.09.2020 про накладення на Позивача штрафу у розмірі 10200 грн. є предметом судового розгляд у даній справі. Разом з цим, відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Приймаючи рішення по суті заявлених позовних вимог суд першої інстанції виходив з того, що матеріали даної справи не містять належних доказів наявності у Позивача поважних причин для своєчасного невиконання рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 15.07.2019 по справі №280/2142/19. Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції, з огляду на таке. Відповідно до частини 5 статті 124 Конституції України, судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов`язковими до виконання на всій території України. Згідно з пунктом 9 частини 3 статті 129 Конституції України, до основних засад судочинства віднесено обов`язковість рішень суду. Відповідно до частини 1 статті 370 Кодексу адміністративного судочинства України, судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами. Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку визначає Закон України «Про виконавче провадження». Згідно зі статтею 1 зазначеного Закону, виконавче провадження, як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, зазначених у цьому Законі, спрямованих на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які здійснюються на підставах, у спосіб та в межах повноважень, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, виданими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню (далі - рішення). Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 3 Закону України «Про виконавче провадження», підлягають примусовому виконанню рішення на підставі виконавчих листів та наказів, що видаються судами у передбачених законом випадках на підставі судових рішень, рішень третейського суду, рішень міжнародного комерційного арбітражу, рішень іноземних судів та на інших підставах, визначених законом або міжнародним договором України. Відповідно до частини 1 статті 18 Закону України «Про виконавче провадження», виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії. Пунктами 1, 16 частини 3 статті 18 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право проводити перевірку виконання боржниками рішень, що підлягають виконанню відповідно до цього Закону; накладати стягнення у вигляді штрафу на фізичних, юридичних та посадових осіб у випадках, передбачених законом. За рішенням немайнового характеру виконавець у постанові про відкриття виконавчого провадження зазначає про необхідність виконання боржником рішення протягом 10 робочих днів (частина 6 статті 26 Закону України «Про виконавче провадження»). Водночас, у частині 4 статті 19 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що сторони зобов`язані невідкладно, не пізніше наступного робочого дня після настання відповідних обставин, письмово повідомити виконавцю про повне чи часткове самостійне виконання рішення боржником, а також про виникнення обставин, що обумовлюють обов`язкове зупинення вчинення виконавчих дій, про встановлення відстрочки або розстрочки виконання, зміну способу і порядку виконання рішення, зміну місця проживання чи перебування (у тому числі зміну їх реєстрації) або місцезнаходження, а боржник - фізична особа - також про зміну місця роботи. Відповідно до частин 1, 2 статті 63 Закону України «Про виконавче провадження», за рішеннями, за якими боржник зобов`язаний особисто вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, визначеного частиною шостою статті 26 цього Закону, перевіряє виконання рішення боржником. Якщо рішення підлягає негайному виконанню, виконавець перевіряє виконання рішення не пізніш як на третій робочий день після відкриття виконавчого провадження. У разі невиконання без поважних причин боржником рішення виконавець виносить постанову про накладення на боржника штрафу, в якій також зазначаються вимога виконати рішення протягом 10 робочих днів (за рішенням, що підлягає негайному виконанню, - протягом трьох робочих днів) та попередження про кримінальну відповідальність. Статтею 75 Закону України «Про виконавче провадження» встановлено, що у разі невиконання без поважних причин у встановлений виконавцем строк рішення, що зобов`язує боржника виконати певні дії, та рішення про поновлення на роботі виконавець виносить постанову про накладення штрафу на боржника - фізичну особу у розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на посадових осіб - 200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на боржника - юридичну особу - 300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та встановлює новий строк виконання. Тобто, правовою підставою для накладення державним виконавцем на боржника штрафу у межах виконавчого провадження є невиконання ним судового рішення у встановлений строк без поважних причин. При цьому, застосування такого заходу реагування є обов`язком державного виконавця і націлено на забезпечення реалізації мети виконавчого провадження, як завершальної стадії судового провадження. Судом першої інстанції встановлено та скаржником не заперечується, що рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 15.07.2019 у справі №280/2142/19 Позивачем не виконано в повному обсязі. Зокрема, не здійснено виплату частини донарахованої суми пенсії ОСОБА_1 у розмірі 42822,47 грн. За приписами п.п. 3,4- 5, 8 п. 4 Положення про управління Пенсійного фонду України в районах, містах, районах у містах, а також про об`єднані управління, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 22.12.2014 №28-2, управління Фонду відповідно до покладених на нього завдань: планує доходи та видатки коштів Фонду в районі (місті), у межах своєї компетенції забезпечує виконання бюджету Фонду; забезпечує ведення бухгалтерського обліку з виконання доходів і видатків, кошторису видатків на утримання управління Фонду та своєчасно складає і в установленому порядку подає затверджену звітність головним управлінням Фонду; забезпечує своєчасне і в повному обсязі фінансування та виплату пенсій, щомісячного довічного утримання суддям у відставці, допомоги на поховання та інших виплат, які згідно із законодавством здійснюються за рахунок коштів Фонду та інших джерел, визначених законодавством. Порядок розроблення, затвердження та виконання бюджету Пенсійного фонду встановлюється правлінням Пенсійного Фонду. Тобто, виплати пенсій здійснюються виключно за рахунок Фонду та інших джерел, визначених законодавством, інших фінансових можливостей, крім зазначених, для здійснення виплат управління не має. Отже, невиконання судового рішення скаржником в частині виплати грошових коштів, за відсутності відповідного фінансового забезпечення та фактичної відсутності коштів, не може вважатись невиконанням судового рішення без поважних причин, а накладення штрафу, у такому випадку, жодним чином не захищає право особи на отримання бюджетних коштів. Даний правовий висновок викладено в постанові Верховного Суду від 24 січня 2018 року у справі № 405/3663/13-а (К/9901/1598/18). З аналізу вищенаведеного суд апеляційної інстанції дійшов висновку про те, що оскільки фінансування виплати заборгованості пенсій здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету, тому, за умови наявності належних доказів, відсутність відповідного фінансового забезпечення та, як наслідок відсутність коштів на рахунках територіального пенсійного органу, може бути визнана поважною причиною для своєчасного невиконання судового рішення. Однак, суд першої інстанції правильно зазначив про неможливість застосування такої практики Верховного Суду до спірних правовідносин, оскільки матеріали позовної заяви Великоновосілківського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області у даній справі не містять доказів відсутності коштів для виконання останнім судового рішення в частині виплати ОСОБА_1 донарахованої пенсії у розмірі у розмірі 42822,47 грн. на момент накладення штрафу на боржника спірною постановою. Вказані докази не долучено Позивачем, також, і до матеріалів апеляційної скарги. З огляду на вищевикладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо безпідставності посилання Позивача на відсутність бюджетних асигнувань для виплати нарахованої конкретним судовим рішенням пенсії, як на обставину, що звільняє його від відповідальності за невиконання судового рішення, так як такі посилання не підтверджені жодним належним доказом, яким можливо встановити обсяги відповідних фінансувань, плани їх надходження та графік погашення вказаних виплат, тощо. Європейський суд з прав людини вказав, що пункт перший статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними, залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (PRONINA v. UKRAINE, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року). Суд враховує й те, що згідно п. 41 висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд. За даних обставин колегія суддів вважає, що суд першої інстанції під час розгляду даної справи об`єктивно, повно, всебічно дослідив обставини, які мають суттєве значення для вирішення справи, застосував до правовідносин, які виникли між сторонами у справі, норми права які регулюють саме ці правовідносини, зроблені судом першої інстанції висновки відповідають фактичним обставинам справи та підтверджуються належними письмовими доказами, які зібрані та досліджені судом під час розгляду даної адміністративної справи, рішення суду першої інстанції у даній справі про відмову в задоволенні адміністративного позову прийнято без порушення норм процесуального та матеріального права, і тому рішення суду першої інстанції у даній адміністративній справі від 10 листопада 2020 року необхідно залишити без змін. Доводи апеляційної скарги Позивача спростовуються дослідженими у справі доказами і не можуть бути підставою для скасування рішення суду, а тому апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення. На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 243, 311, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу Великоновосілківського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області залишити без задоволення. Рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 10 листопада 2020 року по справі №280/7232/20 залишити без змін. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня її проголошення. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення. Головуючий - суддя В.В. Мельник суддя С.В. Сафронова суддя Д.В. Чепурнов