Постанова П'ятий апеляційний адміністративний суд № 420/14614/20

П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 29 січня 2021 р.м.ОдесаСправа № 420/14614/20 Головуючий в 1 інстанції: Корой С.М. П`ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: судді-доповідача: Димерлія О.О. суддів: Танасогло Т.М. , Єщенка О.В. розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства «УКРАЇНСЬКЕ ДУНАЙСЬКЕ ПАРОПЛАВСТВО» на ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 23 грудня 2020 року по справі № 420/14614/20 за позовом Приватного акціонерного товариства «УКРАЇНСЬКЕ ДУНАЙСЬКЕ ПАРОПЛАВСТВО» до Головного управління Держпраці в Одеській області про визнання протиправною та скасування постанови,- В С Т А Н О В И В: У грудні 2020 року Приватне акціонерне товариство «УКРАЇНСЬКЕ ДУНАЙСЬКЕ ПАРОПЛАВСТВО» (далі позивач, ПрАТ «УПД») звернулось до суду з позовною заявою, у якій просило визнати протиправною та скасувати постанову Головного управління Держпраці в Одеській області про накладення штрафу за порушення законодавства про працю та зайнятість населення № ОД1103/1592/НП/ПС-ФС від 26.11.2020 року. Разом із позовною заявою позивачем до суду подано заяву про забезпечення позову, в якій останній, керуючись ст.ст. 150, 151 КАС України просить суд вжити заходи забезпечення позову шляхом: - зупинення дії постанови про накладення штрафу уповноваженими особами Головного управління Держпраці в Одеській області від 26.11.2020 р.№ОД1103/1592/НП/ПС-ФС до набрання законної сили судового рішення за позовом ПрАТ «УПД» до Головного управління Держпраці в Одеській області про визнання протиправною та скасування постанови про накладення штрафу; - заборони Головному управлінню Держпраці в Одеській області пред`являти Постанову про накладення штрафу від 26.11.2020 року №ОД1103/1592/НП/ПС-ФС для примусового виконання до набрання законної сили судового рішення у справі за позовом ПрАТ «УПД» до ГУ Держпраці в Одеській області про визнання протиправною та скасування постанови про накладення штрафу за порушення законодавства про працю та зайнятість населення. В обґрунтування заяви про вжиття заходів забезпечення позову позивачем зазначено, що відповідно до постанови, на ПрАТ «УДП» накладено штраф у розмірі 15 000 грн. за недопущення до проведення перевірки з питань додержання законодавства про працю, створення перешкод у її проведенні. З посиланням на положення ч.6 п.1 ст.3, ч.1 ст.12 Закону України «Про виконавче провадження» у заяві вказано, що постановою встановлено строк сплати штрафу до Державного бюджету України протягом одного місяця з дня її прийняття, тобто - з 26.11.2020 року. Тому, вже з 26.12.2020 року, ГУ Держпраці в Одеській області, керуючись нормами Закону України «Про виконавче провадження», може пред`явити постанову про накладення штрафу від 26.11.2020 року до примусового виконання. При цьому, у разі звернення відповідача до виконавчої служби для примусового виконання оскаржуваної постанови рахунки ПрАТ «УДП» будуть арештовані, а вказана сума стягнута з ПрАТ «УДП», що в свою чергу унеможливить або ускладнить виконання рішення суду, поновлення прав та інтересів позивача у разі задоволення позову по суті заявлених вимог. Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 23 грудня 2020 року відмовлено у задоволенні заяви ПрАТ «УДП» про вжиття заходів забезпечення позову. Приймаючи спірну ухвалу, суд першої інстанції враховував фактичні обставини справи і дійшов висновку про те, що на даний час відсутні підстави для вжиття заходів забезпечення адміністративного позову передбачених частиною 2 статті 150 КАС України. Не погоджуючись з ухвалою суду першої інстанції, позивачем подано апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить судове рішення скасувати та ухвалити нове про задоволення заяви про забезпечення позову у повному обсязі. В обґрунтування вимог апеляційної скарги зазначено, що у разі звернення відповідача до примусового виконання Постанови про накладення штрафу за порушення законодавства про працю та зайнятість населення, права та законні інтереси позивача будуть порушені, і їх поновлення у подальшому буде неможливим. ПрАТ «УДП» - єдиний національний перевізник України, 100% акцій якого належать державі України в особі Міністерства інфраструктури України. ПрАТ «УДП» здійснює перевезення вантажів і пасажирів морським та річковим транспортом. Арешт коштів на рахунку ПрАТ «УДП» призведе до неможливості підприємства закуповувати нафтопродукти для суден, своєчасно сплачувати податки і заробітну плату, сплачувати рахунки за електроенергію, оренду тощо. Як наслідок, несвоєчасне виконання зобов`язань потягне за собою сплати неустойки від постачальників і штрафи від фіскальних та контролюючих органів, неотримання прибутку державою України. В силу приписів пункту 1 частини 1 статті 311 КАС України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами. Суд апеляційної інстанції заслухав суддю-доповідача, розглянув та обговорив доводи викладені в апеляційній скарзі, перевірив матеріали справи та вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню. Відповідно до ч. 2 ст. 150 КАС України, забезпечення позову допускається, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішення, дією, бездіяльністю. Згідно із ч. 1 ст. 151 КАС України позов може бути забезпечено: 1) зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта; 2) забороною відповідачу вчиняти певні дії; 3) встановленням обов`язку відповідача вчинити певні дії; 4) забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору; 5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку. Як встановлено матеріалами справи, ПрАТ «УПД» звернулось до суду з заявою про забезпечення позову, зі змісту якої убачається, що наявна очевидна небезпека заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення по справі № 420/14614/20, оскільки оскарженою постановою на позивача накладено штраф у сумі 15 000 грн. У разі звернення відповідача до примусового виконання Постанови про накладення штрафу за порушення законодавства про працю та зайнятість населення призведе до неможливості підприємства закуповувати нафтопродукти для суден, своєчасно сплачувати податки і заробітну плату, рахунки за електроенергію, оренду тощо. Тобто робота підприємства фактично буде паралізовано, як наслідок позивач втратить змогу здійснювати будь-які виплати та проводити розрахунки. На думку позивача, необхідність застосування заходів забезпечення позову у вигляді зупинення дії оскаржуваної постанови до набрання законної сили рішення суду відповідним судовим рішенням у цій справі зумовлена тим, що невжиття заходів забезпечення позову спричинить шкоду майновим правам позивача , оскільки у разі примусового стягнення на підставі оскаржуваної постанови до винесення рішення по справі по суті заявлених вимог, підприємство не зможе здійснювати господарську діяльність і буде припинено. Відповідно до ч.1 ст.9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. На підставі ч.1 ст.77 названого Кодексу кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги. Разом з цим, ПрАТ «УПД» не надано жодного доказу на підтвердження того, що існує очевидна небезпека заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі, та що захист прав, свобод та інтересів позивача стане неможливим без застосування заходів забезпечення позову, або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат, а також щодо наявності ознак очевидної протиправності рішення суб`єкта владних повноважень. Зокрема, позивач у своїй заяві про забезпечення позову не наводить належних та достатніх доказів очевидності ознак протиправності оскаржуваної ним постанови, а саме, постанови про накладення штрафу за порушення законодавства про працю та зайнятість населення № ОД1103/1592/НП/ПС-ФС від 26.11.2020 року. До того ж, судова колегія зазначає, що питання, пов`язані зі сплатою ПрАТ «УПД» штрафів на підставі спірної постанови ГУ Держпраці, не входять до предмету доказування у даній справі, який безпосередньо пов`язаний з перевіркою дотримання відповідачем, під час їх прийняття, вимог законодавства та у свою чергу не створює передумов для висновку, що невжиття заходів забезпечення даного позову може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, як учасника публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду. Крім того, наслідки від незабезпечення даного позову жодним чином не вплинуть на можливість ефективного захисту або поновлення Товариством порушених чи оспорюваних прав або інтересів, оскільки, навіть після звернення спірної постанови до примусового виконання і відкриття виконавчого провадження, заявник не позбавлений можливості порушувати питання про відстрочення або розстрочення їх виконання в порядку, передбаченому статтею 33 Закону України «Про виконавче провадження» № 1404-VIII від 02.06.2016 року, а в разі задоволення позову звертатись за поверненням сплачених ним (стягнутих) коштів з Державного бюджету України згідно законодавства, зокрема, відповідно до Порядку повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до державного та місцевих бюджетів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 03.09.2013 року № 787, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 25.09.2013 року за № 1650/24182. Разом з тим, колегія суддів звертає увагу на те, що відповідно до положень ч.3 ст. 56 Закону України «Про виконавче провадження» № 1404-VIII від 02.06.2016 року, арешт накладається у розмірі суми стягнення з урахуванням виконавчого збору, витрат виконавчого провадження, штрафів та основної винагороди приватного виконавця на все майно боржника або на окремі речі. Крім того, апеляційний суд зауважує, що забезпечення позову шляхом визнання правомірності чи неправомірності оскаржуваної позивачем постанови про накладення уповноваженими посадовими особами не передбачено положеннями Кодексу адміністративного судочинства України. При цьому забезпечення позову шляхом зупинення дії постанови про накладення штрафу за порушення законодавства про працю та зайнятість населення № ОД1103/1592/НП/ПС-ФС від 26.11.2020 року є вирішенням наперед справи по суті позовних вимог, що суперечить меті інституту забезпечення позову в адміністративній справі. Інші доводи апеляційної скарги є не суттєвими та висновків суду не спростовують. Із врахуванням викладеного, апеляційний суд приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення заяви Приватного акціонерного товариства «УКРАЇНСЬКЕ ДУНАЙСЬКЕ ПАРОПЛАВСТВО» про вжиття заходів забезпечення позову, а відтак рішення окружного адміністративного суду про відмову у задоволенні названої заяви позивача, є правильним. Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Керуючись ст.ст. 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328, апеляційний суд, - П О С Т А Н О В И В: Апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства «УКРАЇНСЬКЕ ДУНАЙСЬКЕ ПАРОПЛАВСТВО» - залишити без задоволення, а ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 23 грудня 2020 року по справі № 420/14614/20 - залишити без змін. Постанова суду набирає законної сили з дати її підписання суддями та оскарженню не підлягає. Суддя-доповідач Димерлій О.О. Судді Танасогло Т.М. Єщенко О.В.