Постанова 4852 № 340/1104/20

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А і м е н е м У к р а ї н и 21 січня 2021 року справа № 340/1104/20 Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого - судді Баранник Н.П., суддів: Малиш Н.І., Щербака А.А., за участю секретаря судового засідання: Яковенко О.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпрі апеляційну скаргу Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики та комунальних послуг на рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 01 липня 2020 року у справі № 340/1104/20 (суддя Казанчук Г.П.) за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія Гідроенерго" до Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики та комунальних послуг про визнання протиправною та скасування постанови, зобов`язання вчинити дії, ВСТАНОВИВ: Товариство з обмеженою відповідальністю "Компанія Гідроенерго" (далі - позивач) звернулось до суду з позовом до Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики та комунальних послуг (далі відповідач), в якому просило: - визнати протиправною та скасувати постанову Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики та комунальних послуг №1255 від 11.10.2019р.; - зобов`язати Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики та комунальних послуг встановити «зелений» тариф на виробництво електричної енергії Великозаліснянською гідроелектростанцією позивача відповідно до Закону України «Про альтернативні джерела енергії», з 01.04.2018р. та коефіцієнтом «зеленого» тарифу з урахуванням введення в експлуатацію Великозаліснянської гідроелектростанції 23.12.2013р. В обґрунтування адміністративного позову позивач зазначає, що технічне переоснащення ГЕС відповідає виду будівельних робіт, що зазначені в п.16 «Переліку будівельних робіт, які не потребують документів, що дають право на їх виконання, та після закінчення яких об`єкт не підлягає прийняттю в експлуатацію», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 07.06.2017р. №406. Тому, через несвоєчасний розгляд заяви ТОВ "Компанія Гідроенерго" відбулось порушення його прав, що було встановлено судовим рішенням Третього апеляційного адміністративного суду від 02.072019р. Виконуючи рішення суду в частині зобов`язання розглянути заяву про встановлення «зеленого» тарифу, Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг винесла постанову від 11.10.2019 року №2155, якою відмовлено у задоволенні заяви про встановлення «зеленого» тарифу через відсутність у Великозаліснянської ГЕС станом на 23.12.2013 року статусу об`єкта електроенергетики через невідповідність тому ІІІ робочого проекту вимогам ДАБ А. 2.2-3-2014 та відсутність декларації про готовність об`єкту. Рішенням Кіровоградського окружного адміністративного суду від 06 липня 2020 року позовні вимоги задоволено частково: - визнано протиправною та скасовано постанову Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики від 11.10.2019 року №2155. - зобов`язано Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг встановити "зелений" тариф на виробництво електричної енергії Великозаліснянською гідроелектростанцією згідно заяви товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія Гідроенерго" від 13 лютого 2018 року. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено. Із рішенням суду не погодився відповідач та подав апеляційну скаргу. Посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, неповне з`ясування обставин справи, відповідач просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог. Апеляційна скарга обґрунтована тим, що розгляд питання щодо встановлення ТОВ "Компанія Гідроенерго" «зеленого» тарифу на виробництво електричної енергії та прийняття Національною комісією, що здійснює регулювання у сфері енергетики та комунальних послуг рішення про відмову у встановленні «зеленого» тарифу ТОВ "Компанія Гідроенерго" (Великозаліснянська ГЕС), яке знайшло своє відображення у постанові від 11.10.2019р. №2155 є цілком обґрунтованим та відповідає вимогам Порядку №1421, що не було з`ясовано судом першої інстанції при прийнятті оскарженого рішення. Позивачем подано відзив на апеляційну скаргу відповідача. У відзиві позивач стверджує, що суд встановив всі обставини справи, перевірив доводи обох сторін та надані ними докази, в результаті чого прийняв законне і обґрунтоване рішення. Просить залишити рішення суду без змін, а апеляційну скаргу відповідача без задоволення. У судовому засіданні представники відповідача підтримали доводи апеляційної скарги, просили скасувати рішення суду першої інстанції в частині задоволених позовних вимог та прийняти нове про відмову у задоволенні адміністративного позову. Представник позивача в судовому засіданні заперечував проти доводів апеляційної скарги, просив рішення суду першої інстанції залишити без змін. Заслухавши представників сторін, вивчивши матеріали справи, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, враховуючи наступне. З матеріалів справи встановлено, що ТОВ "Компанія Гідроенерго" є учасником оптового ринку електричної енергії України, що підтверджується Ліцензією Серія АЕ №575931 (вид діяльності - виробництво електричної енергії), виданою відповідачем на підставі постанови від 11.06.2019 № 1006 (а.с.5-6,8-9 т.2). Позивач є власником Великозаліснянської гідроелектростанції (ПЕС), яка розташована на річці Смотрич (Хмельницька область, Кам`янець-Подільський район, с.Великозалісся, вул. О. Кобилянської, 22а). Позивач звернувся до Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг із заявою щодо встановлення «зеленого» тарифу на виробництво електричної енергії від 13.02.2018 року (а.с.18 т.1), проте, відповідач у встановлений законодавством строк, не розглянув зазначену заяву. Постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 02.07.2019 року у справі № 340/273/19 (а.с.10-15 т.1): - визнано протиправною бездіяльність Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг щодо не внесення змін до ліцензійних даних ТОВ "Компанія Гідроенерго" в частині зміни встановленої потужності; - зобов`язано Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг внести зміни до ліцензійних даних ТОВ "Компанія Гідроенерго" в частині зміни встановленої потужності, згідно заяви ТОВ "Компанія Гідроенерго" від 27.12.2017 №27/12-2 та поданих до неї документами; - зобов`язано Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг розглянути питання щодо встановлення ТОВ "Компанія Гідроенерго" «зеленого» тарифу на виробництво електричної енергії. На виконання даного рішення позивач звернувся до відповідача із листом від 17.07.2019 року про розгляд комісією встановлення величини «зеленого» тарифу згідно декларації введення в експлуатацію «Великозаліснянської ГЕС». Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 11.10.2019 року №2155 відмовлено ТОВ "Компанія Гідроенерго" у встановленні «зеленого» тарифу на електричну енергію, вироблену на Великозаліснінській ГЕС (а.с.8-9 т.1). Правомірність винесення спірної постанови та зобов`язання встановити «зелений» тариф є предметом спору у даній справі. Вирішуючи спірні правовідносини між сторонами та задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що вимоги ТОВ "Компанія Гідроенерго" щодо отримання «зеленого» тарифу не вирішено протягом двох років, позивач має право на відновлення його порушених прав, шляхом зобов`язання відповідача встановити «зелений» тариф на виробництво електричної енергії Великозаліснянською гідроелектростанцією згідно заяви ТОВ "Компанія Гідроенерго" від 13 лютого 2018 року. Висновки суду першої інстанції суд апеляційної інстанції вважає обґрунтованими з наступних підстав. ТОВ «Компанія Гідроенерго» є власником Великозаліснянської гідроелектростанції (ГЕС), яка розташована на річці Смотрич (Хмельницька область, Кам`янець-Подільський район, с. Великозалісся, вул. О. Кобилянської 22а). На час отримання Ліцензії Серія АЕ №575931 на виробництво електричної енергії позивачем заявлена потужність Великозаліснянської гідроелектростанції 185кВт, що підтверджено документами, які подавались позивачем до заяви про тримання ліцензії. В подальшому позивачем придбано нове гідротехнічне обладнання (гідротурбіна поворотно-лопатева з фіксованими лопатками ZD680-LH-80 потужністю 88,9 кВт та генератор АИР АИР31588 (90/750) потужністю 90 кВт), яке змонтоване на ГЕС у 2017 році. Після проведення переоснащення гідроелектростанції, позивачем подані документи відповідачу про внесення змін до ліцензійних даних ТОВ "Компанія Гідроенерго" в частині зміни (зменшення) встановленої потужності, заява від 27.12.2017 №27/12-2. 13.02.218р. позивач звернувся до Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг із заявою щодо встановлення «зеленого» тарифу на виробництво електричної енергії (а.с.18 т.1). Проте, відповідач у встановлений законодавством строк, не розглянув зазначену заяву, що стало підставою для звернення до суду. Рішенням суду було встановлено протиправну бездіяльність щодо не розгляду заяви позивача та зобов`язано розглянути її. Спірною постановою, яку прийнято, зокрема, й на виконання рішення суду від 13.02.2019 року, відповідачем відмовлено позивачу у встановленні «зеленого» тарифу, оскільки декларація про готовність об`єкта до експлуатації після виконання визначених проектом будівельних робіт зареєстрована 23.12.2013 року за №ХМ143133581251, а договір поставки електрогенеруючого обладнання (генератор та гідротурбіна) укладений 24.02.2014 року, та через порушення ДБН А.2.2-32014 «Склад та зміст проектної документації на будівництво», які були допущені при складанні проекту. Тобто, є дві самостійні підстави для відмови у встановленні «зеленого» тарифу. Для отримання ліцензії, а також внесення змін до неї, подаються, в частині наявного встановленого електрогенеруючого обладнання документи аналогічні тим, які надаються при встановленні «зеленого» тарифу. Тобто, як на думку суду, одні й ті ж документи позивача, не можуть бути по різному оцінені відповідачем, в залежності від виду отримання дозвільних документів, таких як ліцензія чи та встановлення «зеленого» тарифу. Одним із недоліків документів, поданих для отримання «зеленого» тарифу, відповідач зазначає про невідповідність проектної документації робочого проекту через порушення у томі ІІІ ДБН А.2.2-32014 «Склад та зміст проектної документації на будівництво». Відповідно до частини 1 статті 1 Закону України «Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг» Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (далі - Регулятор), є постійно діючим центральним органом виконавчої влади зі спеціальним статусом, який утворюється Кабінетом Міністрів України. Особливості спеціального статусу Регулятора обумовлюються його завданнями і повноваженнями та визначаються цим Законом, іншими актами законодавства і полягають, зокрема, в особливостях організації та порядку діяльності Регулятора, в особливому порядку призначення членів Регулятора та припинення ними повноважень, у спеціальних процесуальних засадах діяльності Регулятора та гарантії незалежності в прийнятті ним рішень у межах повноважень, визначених законом, встановленні умов оплати праці членів та працівників Регулятора. Регулятор є колегіальним органом, що здійснює державне регулювання, моніторинг та контроль за діяльністю суб`єктів господарювання у сферах енергетики та комунальних послуг. Закон України «Про ринок електричної енергії» визначає правові, економічні та організаційні засади функціонування ринку електричної енергії, регулює відносини, пов`язані з виробництвом, передачею, розподілом, купівлею-продажем, постачанням електричної енергії для забезпечення надійного та безпечного постачання електричної енергії споживачам з урахуванням інтересів споживачів, розвитку ринкових відносин, мінімізації витрат на постачання електричної енергії та мінімізації негативного впливу на навколишнє природне середовище. Згідно пункту 8 частини 1 статті 1 Закону України «Про ринок електричної енергії» на ринку електричної енергії державному регулюванню підлягають"зелені" тарифи. За визначенням наведеним у статті 1 Закону України «Про альтернативні джерела енергії» "зелений" тариф - спеціальний тариф, за яким закуповується електрична енергія, вироблена на об`єктах електроенергетики, зокрема на введених в експлуатацію чергах будівництва електричних станцій (пускових комплексах), з альтернативних джерел енергії (а з використанням гідроенергії - лише мікро-, міні- та малими гідроелектростанціями). Відповідно до частини 1 статті 9-1 Закону України «Про альтернативні джерела енергії» "зелений" тариф встановлюється Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, на електричну енергію, вироблену на об`єктах електроенергетики, у тому числі на введених в експлуатацію чергах будівництва електричних станцій (пускових комплексах), генеруючих установках приватних домогосподарств, споживачів, у тому числі енергетичних кооперативів, з альтернативних джерел енергії (крім доменного та коксівного газів, а з використанням гідроенергії - вироблену лише мікро-, міні- та малими гідроелектростанціями). Станом на день звернення позивача із заявою про встановлення «зеленого» тарифу діяв Порядок встановлення, перегляду та припинення дії "зеленого" тарифу на електричну енергію для суб`єктів господарської діяльності та приватних домогосподарств, затверджений постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики 02.11.2012 №1421, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 22 листопада 2012 р. за N 1957/22269 (надалі Порядок №1421). Згідно пункту 2.1 Порядку №1421 суб`єкт господарювання подає до Національної комісії, що здійснює регулювання у сфері енергетики та комунальних послуг заяву щодо встановлення "зеленого" тарифу суб`єкту господарювання (додаток 1) і такі документи: - пояснювальну записку з детальною інформацією про суб`єкта господарювання (форма власності, установлена потужність та інші характеристики об`єкта електроенергетики); - розрахунок собівартості виробництва електричної енергії на об`єкті електроенергетики з альтернативних джерел енергії (додаток 2); - обґрунтування статей та елементів витрат собівартості виробництва електричної енергії на об`єкті електроенергетики з альтернативних джерел енергії (копії договорів на закупівлю товарів, робіт і послуг, довідку про чисельність персоналу, довідку про балансову вартість основних фондів із розбивкою за групами станом на дату подання заяви щодо встановлення "зеленого" тарифу суб`єкту господарювання); - пояснювальну записку до проекту будівництва об`єктів електроенергетики з використанням альтернативних джерел енергії; - копію зареєстрованої декларації про початок виконання будівельних робіт або дозволу на виконання будівельних робіт, виданих відповідно до вимог Порядку виконання будівельних робіт, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13 квітня 2011 року N 466; - копію технічних умов приєднання до електричних мереж електроустановки, яка виробляє електричну енергію з використанням альтернативних джерел енергії; - копію зареєстрованої декларації про готовність об`єкта (або черги будівництва електростанції (пускового комплексу)) до експлуатації або сертифіката, виданих відповідно до Порядку прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13 квітня 2011 року N 461; - копію кошторисної частини проектної документації будівництва об`єктів електроенергетики з використанням альтернативних джерел енергії; Заява щодо встановлення "зеленого" тарифу та визначені цим пунктом документи до неї можуть подаватися суб`єктом господарювання одночасно із заявою на видачу ліцензії на право провадження господарської діяльності з виробництва електричної енергії. Позивачем були надані усі документи згідно зазначеного переліку, проте, відповідач наголошував на відсутності копії зареєстрованої декларації про готовність об`єкта (або черги будівництва електростанції (пускового комплексу)) до експлуатації (яка повинна була бути, як на його думку складена після проведення відповідних робіт по заміні обладнання) та відсутності належно оформленого (без порушень ДБН) тому ІІІ робочого проекту. Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо відхилення наведених доводів з огляду на таке. ТОВ «Компанія Гідроенерго» було ініційовано проведення експертного (будівельно-технічного) дослідження з питання про необхідність отримання позивачем декларації про готовність об`єкта до експлуатації, яке виконане судовим експертом ТОВ «НАУКОВО-ВИРОБНИЧЕ ПІДПРИЄМСТВО УКРСПЕЦБУДЕКСПЕРТИЗА» Хомутенко Д.Г. (експертний висновок №195 від 14.12.2018 р.), і яке було 26.12.2018 р. направлено до Національної комісієї, що здійснює регулювання у сфері енергетики та комунальних послуг (а.с.59-80 т.2). Згідно цього висновку, вид робіт з технічного переоснащення Великозаліснянської мікро ГЕС, а саме заміна існуючого гідроагрегата на гідроагрегат з вертикальною гідротурбіною ZD680-LH-80 і асинхронним генератором в комплекті з системою автоматичного керування, виконаних згідно робочого проекту 1-07.2017-ТП, відповідає типу будівельних робіт, що зазначені в п. 16 «Переліку будівельних робіт, які не потребують документів, що дають право на їх виконання, та після закінчення яких об`єкт не підлягає прийняттю в експлуатацію», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 07.06.2017 №

406. Отже, позивач не мав обов`язку після проведення заміни обладнання, отримувати нову декларацію про готовність об`єкта до експлуатації, оскільки згідно копії декларації про початок виконання будівельних робіт від 12.08.2013 року та копії декларації про готовність об`єкта до експлуатації від 23.12.2013 року, будівельні роботи були проведені на Велико-Заліснянській гідроелектростанції (а.с.48-50, 55-59 т.І), при цьому копії Ліцензій Серія АГ №500231, Серія АЕ №57931, про виробництво електричної енергії та постанова від 11.06.2020 року №1006 про видачу ліцензії на право провадження господарської діяльності з виробництва електричної енергії, свідчать про те, що Великозалізнянська гідроелектростанція введена в експлуатацію та відповідно є діючою гідроелектростанцією. Під час розгляду заяви позивача про встановлення «зеленого» тарифу від 13.02.2018 року набрав чинність новий Порядок встановлення, перегляду та припинення дії "зеленого" тарифу на електричну енергію для суб`єктів господарської діяльності, споживачів електричної енергії, у тому числі енергетичних кооперативів, та приватних домогосподарств, генеруючі установки яких виробляють електричну енергію з альтернативних джерел енергії, затверджений Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг 30 серпня 2019 року N 1817 (надалі Порядок №1817). Пунктом 2.1 Порядку №1817 (в редакції чинній на час винесення спірного рішення) викладено вимоги щодо заяви про встановлення «зеленого» тарифу в іншій редакції. Так, для встановлення "зеленого" тарифу суб`єкт господарювання подає до Національної комісії, що здійснює регулювання у сфері енергетики та комунальних послуг заяву щодо встановлення/перегляду "зеленого" тарифу суб`єкту господарювання (додаток) і такі документи: - пояснювальну записку з детальною інформацією про суб`єкта господарювання (форма власності, установлена потужність та інші характеристики об`єкта електроенергетики); - зведений кошторис будівництва об`єкта електроенергетики (вартість генеруючого обладнання, вартість будівельних та пусконалагоджувальних робіт, вартість іншого енергетичного обладнання та споруд, розташованих на об`єкті електроенергетики, що є невід`ємною частиною об`єкта електроенергетики); - копію пояснювальної записки проєкту будівництва об`єкта електроенергетики (черги його будівництва (пускового комплексу)); - копію технічних умов приєднання до електричних мереж електроустановки, яка виробляє електричну енергію з використанням альтернативних джерел енергії; - копію зареєстрованого повідомлення про початок виконання будівельних робіт або дозволу на виконання будівельних робіт, виданих відповідно до вимог Порядку виконання підготовчих та будівельних робіт, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13 квітня 2011 року N 466; - копію зареєстрованої декларації про готовність об`єкта (черги його будівництва (пускового комплексу)) до експлуатації або сертифіката, що засвідчує відповідність закінченого будівництвом об`єкта (черги його будівництва (пускового комплексу)) проєктній документації та підтверджує його готовність до експлуатації, виданих відповідно до Порядку прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13 квітня 2011 року N

461. У разі відсутності в копії декларації про готовність об`єкта електроенергетики (черги його будівництва (пускового комплексу)) відмітки про дату та/або номер її реєстрації суб`єкт господарювання для підтвердження дати введення в експлуатацію об`єкта електроенергетики подає до Національної комісії, що здійснює регулювання у сфері енергетики та комунальних послуг належним чином підписаний уповноваженою особою лист Державної архітектурно-будівельної інспекції України, в якому зазначається дата та номер реєстрації відповідної декларації; - загальну фотографію об`єкта електроенергетики (черги будівництва (пускового комплексу)) в електронному вигляді. Додатково суб`єкт господарювання має надати копію договору купівлі-продажу електричної енергії за "зеленим" тарифом, укладеного відповідно до частини четвертої статті 71 Закону України "Про ринок електричної енергії", якщо об`єкт електроенергетики (черга його будівництва (пусковий комплекс)) введений в експлуатацію після 31 грудня 2019 року та виробляє електричну енергію з енергії: сонячного випромінювання встановленою потужністю, яка більше або дорівнює 1 МВт; вітру встановленою потужністю, яка більше або дорівнює 5 МВт, або складається з трьох та більше вітроустановок незалежно від встановленої потужності. Сторінки документів, що додаються до заяви, нумеруються та завіряються підписом керівника суб`єкта господарювання (уповноваженої ним особи). Заява щодо встановлення/перегляду "зеленого" тарифу суб`єкту господарювання та визначені цим пунктом документи до неї можуть подаватися суб`єктом господарювання одночасно із заявою на видачу ліцензії на право провадження господарської діяльності з виробництва електричної енергії. Ні Порядком №1421, ні Порядком №1817 не визначено обов`язку подавати до заяви про встановлення «зеленого» тарифу проектну документацію будівельних робіт щодо заміни робочого устаткування «Робочий проект». Відповідач у спірному рішенні зазначив про невідповідність тому ІІІ робочого проекту вимогам ДБН А.2.2-32014 «Склад та зміст проектної документації на будівництво». В той же час, у відповідача відсутні повноваження давати юридичну чи то технічну оцінку відповідності робочого проекту об`єкту будівництва, оскільки такими повноваженнями наділено виключно державну архітектурно-будівельну інспекцію (ДАБІ). Доводи відповідача щодо відсутності документів на підтвердження перебування у позивача саме гідроелектростанції, суд оцінює критично, з огляду на те, що вони не ґрунтуються на об`єктивних даних. Такі доводи відповідача повністю спростовані фактом винесення відповідачем постанови від 11.06.2019 року №1006 «Про видачу ліцензії з виробництва електричної енергії ТОВ «Компанія Гідроенерго» (а.с.8-9 т.2). Враховуючи зміст вищенаведеного, суд першої інстанції правомірно дійшов висновку про скасування постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 11.10.2019 року №2155 «Про відмову у встановленні «зеленого» тарифу ТОВ «Компанія Гідроенерго» Великозаліснянська ГЕС як протиправної. Щодо вимоги про зобов`язання відповідача встановити "зелений" тариф на виробництво електричної енергії Великозаліснянською гідроелектростанцією позивача відповідно до Закону України «Про альтернативні джерела енергії», колегія суддів зазначає наступне. 13.02.2018р. позивачем подана заява щодо встановлення «зеленого» тарифу Великозаліснянській ГЕС (а.с.18 т.1), яка не була своєчасно розглянута відповідачем, що стало підставою для звернення до суду. Постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 02.07.2019 року у справі №340/273/19 (а.с.10-15 т.1) визнана протиправною бездіяльність відповідача щодо не внесення змін до ліцензійних даних ТОВ «Компанія Гідроенерго» в частині зміни встановленої потужності та, зокрема, зобов`язано розглянути питання щодо встановлення ТОВ «Компанія Гідроенерго» «зеленого» тарифу на виробництво електричної енергії. Відповідач, виконуючи обов`язок щодо вирішення питання про надання «зеленого» тарифу та на виконання постанови Третього апеляційного адміністративного суду від 02.07.2019 року, виніс спірне рішення, висновки про протиправність якого описано судом вище. Адміністративний суд, перевіряючи рішення, дію чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень на відповідність, закріпленим частиною 2 статті 2 КАС України критеріям, не втручається у дискрецію (вільний розсуд) суб`єкта владних повноважень поза межами перевірки за названими критеріями. Завдання адміністративного судочинства полягає не у забезпеченні ефективності державного управління, а в гарантуванні дотримання вимог права, інакше було б порушено принцип розподілу влади. Проте, з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини (рішення у справі Олссон проти Швеції від 24 березня 1988 року), вбачається, що запорукою вірного застосування дискреційних повноважень є високий рівень правової культури державних службовців, водночас, суди повинні відновлювати порушене право шляхом зобов`язання суб`єкта владних повноважень, у тому числі колегіальний орган, прийняти конкретне рішення про надання можливості, якщо відмова визнана неправомірною, а інших підстав для відмови не вбачається. Відповідно до пункту 23 частини 1 статті 4 КАС України похідна позовна вимога - вимога, задоволення якої залежить від задоволення іншої позовної вимоги (основної вимоги). З огляду на висновок суду про протиправність спірної постанови, вимога позивача про зобов`язання вчинити певні дії є фактично похідною. На законодавчому рівні поняття "дискреційні повноваження" суб`єкта владних повноважень відсутнє. У судовій практиці сформовано позицію щодо поняття дискреційних повноважень, під якими слід розуміти такі повноваження, коли у межах, які визначені законом, адміністративний орган має можливість самостійно (на власний розсуд) вибирати один з кількох варіантів конкретного правомірного рішення. Водночас, повноваження державних органів не є дискреційними, коли є лише один правомірний та законно обґрунтований варіант поведінки суб`єкта владних повноважень. Тобто, у разі настання визначених законодавством умов відповідач зобов`язаний прийняти конкретне рішення і, якщо він його не приймає, його можна зобов`язати до цього в судовому порядку. Тобто, дискреційне повноваження може полягати у виборі діяти, чи не діяти, а якщо діяти, то у виборі варіанту рішення чи дії серед варіантів, що прямо або опосередковано закріплені у законі. Важливою ознакою такого вибору є те, що він здійснюється без необхідності узгодження варіанту вибору будь-ким. Умови, за яких орган відмовляє у наданні «зеленого» тарифу, визначені законом та порядком. Якщо такі умови відсутні, відповідач повинен надати дозвіл прийняттям рішення про встановлення «зеленого» тарифу на виробництво електричної енергії. Враховуючи вищезазначене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що позовна вимога про зобов`язання відповідача вчинити конкретні дії підлягала задоволенню, з огляду на таке. Суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку, що належним способом відновлення порушеного права позивача в межах даного спору є зобов`язання відповідача встановити "зелений" тариф на виробництво електричної енергії Великозаліснянською гідроелектростанцією згідно заяви ТОВ "Компанія Гідроенерго" від 13 лютого 2018 року. Інші доводи, наведені відповідачем в апеляційній скарзі не спростовують висновків суду першої інстанції. Суд ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, підстави для його скасування відсутні. Керуючись п.1 ч.1 ст.315, ч.1 ст.316, ст.ст.322, 325, 329 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики та комунальних послуг - залишити без задоволення. Рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 01 липня 2020 року у справі № 340/1104/20 - залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду у випадках та в строки, визначені статтями 328, 329 КАС України. Вступну та резолютивну частини постанови проголошено 21.01.2021р. Повний текст постанови виготовлено 29.01.2021р. Головуючий - суддя Н.П. Баранник суддя Н.І. Малиш суддя А.А. Щербак