Постанова Шостий апеляційний адміністративний суд № 320/2724/21

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 320/2724/21 Головуючий у 1-й інстанції: Крутько О.В. Суддя-доповідач: Черпак Ю.К. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 30 червня 2026 року м. Київ Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: судді-доповідача Черпака Ю.К., суддів Кобаль М.І., Терези Ю.О., за участю секретаря судового засідання Будімірової Д.О., представника позивача адвоката Андрійко О.В., представника відповідача Карапетяна А.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 23 жовтня 2025 року у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Солар Куб» до Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, про визнання протиправними дій, зобов`язання до вчинення дій, В С Т А Н О В И В: У березні 2021 року товариство з обмеженою відповідальністю «Солар Куб» (далі позивач/апелянт/ТОВ Солар Куб») звернулось до Київського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (далі відповідач/апелянт/ НКРЕКП). Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 03 червня 2021 року справу передано до Окружного адміністративного суду м. Києва. З урахуванням заяви від 16 серпня 2021 року про зміну (уточнення) позовних вимог, поданої до Окружного адміністративного суду м. Києва, позивач просив про: - визнання протиправними (незаконними) дії щодо перегляду НКРЕКП «зеленого» тарифу ТОВ «Солар Куб» 09 вересня 2020 року; - визнання протиправними (незаконними) дії по встановленню НКРЕКП для ТОВ «Солар Куб» «зеленого» тарифу на електричну енергію, вироблену суб`єктом господарювання на об`єкті електроенергетики Дахова СЕС «Карабелівка № 2», що використовує альтернативні джерела енергії, із розрахунку коефіцієнту зеленого тарифу для об`єктів або черг/пускових комплексів, введених в експлуатацію з 01 січня 2020 року по 31 грудня 2020 року відповідно до Закону України «Про альтернативні джерела енергії»; - зобов`язання НКРЕКП відновити становище ТОВ «Солар Куб», яке існувало до порушення протиправними діями НКРЕКП прав ТОВ «Солар Куб» на найближчому засіданні НКРЕКП; - зобов`язання НКРЕКП на найближчому засіданні НКРЕКП встановити ТОВ «Солар Куб» «зелений» тариф на електричну енергію, вироблену суб`єктом господарювання на об`єкті електроенергетики Дахова СЕС «Карабелівка № 2», що використовує альтернативні джерела енергії, із розрахунку коефіцієнту «зеленого» тарифу для об`єктів або черг/пускових комплексів, введених в експлуатацію з 01 січня 2017 року по 31 грудня 2019 року відповідно до Закону України «Про альтернативні джерела енергії» Позовні вимоги позивач обґрунтовував посиланням на те, що 14 січня 2020 року НКРЕКП встановила ТОВ «Солар Куб» «зелений» тариф на електричну енергію, вироблену Даховою СЕС «Карабелівка №2», із застосуванням коефіцієнта для об`єктів, введених в експлуатацію у період з 01 січня 2017 року по 31 грудня 2019 року. У 2020 році у зв`язку з виходом з ладу частини фотоелектричних модулів позивач здійснив їх заміну на інші відповідно до робочого проєкту, що призвело до незначного зменшення встановленої потужності електростанції з 1 001, 28 кВт до 971, 46 кВт. Після проведення реконструкції позивач подав до НКРЕКП заяву про перегляд «зеленого» тарифу разом із декларацією про готовність об`єкта до експлуатації після реконструкції та іншими документами, передбаченими Порядком, затвердженим постановою НКРЕКП від 30 серпня 2019 року № 1817. За результатами розгляду зазначеної заяви відповідач змінив раніше встановлений «зелений» тариф, застосувавши коефіцієнт, передбачений для об`єктів, введених в експлуатацію у 2020 році, внаслідок чого тариф було зменшено до 10, 97 євроцента за 1 кВт·год. Позивач вважав такі дії відповідача протиправними, оскільки реконструкція полягала виключно у заміні пошкодженого обладнання та не призвела до створення нового об`єкта електроенергетики чи збільшення його встановленої потужності. НКРЕКП безпідставно ототожнила реконструкцію існуючого об`єкта із введенням в експлуатацію нового об`єкта, проігнорувавши той факт, що Дахова СЕС «Карабелівка № 2» була введена в експлуатацію 11 грудня 2019 року, а відтак неправомірно застосувала до спірних правовідносин коефіцієнт «зеленого» тарифу, встановлений для об`єктів, введених в експлуатацію у 2020 році. На виконання положень пункту 2 розділу ІІ Прикінцеві та перехідні положення Закону України «Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду» від 13 грудня 2022 року № 2825-ІХ дана справа отримана Львівським окружним адміністративним судом. Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 23 жовтня 2025 року позов ТОВ Солар Куб» задоволено. Визнано протиправними дії НКРЕКП щодо встановлення для ТОВ «Солар Куб» «зеленого» тарифу на електричну енергію, вироблену суб`єктом господарювання на об`єкті електроенергетики Дахова СЕС «Карабелівка № 2», що використовує альтернативні джерела енергії, із розрахунку коефіцієнту зеленого тарифу для об`єктів або черг/пускових комплексів, введених в експлуатацію з 01 січня 2020 року по 31 грудня 2020 року відповідно до Закону України «Про альтернативні джерела енергії». Зобов`язано НКРЕКП встановити ТОВ «Солар Куб» «зелений» тариф на електричну енергію, вироблену суб`єктом господарювання на об`єкті електроенергетики Дахова СЕС «Карабелівка № 2», що використовує альтернативні джерела енергії, із розрахунку коефіцієнту зеленого тарифу для об`єктів або черг/пускових комплексів, введених в експлуатацію з 01 січня 2017 року по 31 грудня 2019 року відповідно до Закону України «Про альтернативні джерела енергії». Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань НКРЕКП на користь ТОВ «Солар Куб» судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 2 270, 00 грн. Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань НКРЕКП на користь ТОВ «Солар Куб» витрати на правову допомогу у розмірі 5 000 грн. Ухвалюючи таке рішення, суд першої інстанції дійшов висновку, що спірні правовідносини виникли у зв`язку із проведенням позивачем реконструкції об`єкта електроенергетики, яка призвела до зменшення його встановленої потужності, тоді як на момент виникнення спірних правовідносин законодавство не містило правового регулювання щодо порядку встановлення (перегляду) «зеленого» тарифу у разі проведення реконструкції без збільшення встановленої потужності об`єкта. Відповідач безпідставно застосував до позивача норми права, які регулювали порядок перегляду «зеленого» тарифу у разі збільшення встановленої потужності об`єкта електроенергетики, хоча реконструкція Дахової СЕС «Карабелівка № 2» полягала виключно у заміні пошкодженого обладнання та супроводжувалася зменшенням, а не збільшенням її потужності. Відповідач неправомірно застосував за аналогією правові норми, які не регулювали спірні правовідносини, та безпідставно визначив коефіцієнт «зеленого» тарифу виходячи з дати реєстрації декларації про готовність об`єкта після реконструкції, фактично прирівнявши реконструкцію існуючого об`єкта до введення в експлуатацію нового об`єкта електроенергетики. Водночас суд встановив, що Дахова СЕС «Карабелівка № 2» була введена в експлуатацію 11 грудня 2019 року, а проведена реконструкція не змінила факту первинного введення цього об`єкта в експлуатацію та не створила нового об`єкта електроенергетики. Неоднозначність законодавчого регулювання не могла тлумачитися на шкоду позивачу. Пославшись на правові висновки Верховного Суду та практику Європейського суду з прав людини, суд дійшов висновку про необхідність застосування найбільш сприятливого для особи тлумачення норм права, а тому визнав протиправними дії НКРЕКП щодо встановлення позивачу «зеленого» тарифу із застосуванням коефіцієнта, передбаченого для об`єктів, введених в експлуатацію у 2020 році. Суд також відхилив доводи відповідача щодо втручання у дискреційні повноваження, зазначивши, що покладення на НКРЕКП обов`язку встановити позивачу «зелений» тариф із застосуванням коефіцієнта для об`єктів, введених в експлуатацію у 2017 2019 роках, є належним способом захисту порушеного права та не підміняє дискреційних повноважень суб`єкта владних повноважень. В апеляційній скарзі НКРЕКП, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права, просить скасувати рішення суду та ухвалити нове, яким відмовити у задоволенні позовних вимог. Зазначає, що суд першої інстанції неправильно застосував положення Закону України «Про альтернативні джерела енергії» та Порядку встановлення, перегляду та припинення дії «зеленого» тарифу, безпідставно дійшовши висновку про відсутність правового регулювання порядку перегляду «зеленого» тарифу у разі проведення реконструкції об`єкта зі зменшенням його встановленої потужності. На думку апелянта, чинне законодавство пов`язує перегляд «зеленого» тарифу не зі зміною потужності об`єкта, а з фактом проведення реконструкції, яка супроводжується реєстрацією нової декларації про готовність об`єкта до експлуатації, незалежно від того, збільшилась чи зменшилась його потужність. Після проведення реконструкції позивач подав нову декларацію про готовність об`єкта до експлуатації від 09 червня 2020 року, яка відповідно до вимог законодавства підтверджує дату введення об`єкта в експлуатацію. У зв`язку із цим НКРЕКП правомірно застосувала коефіцієнт «зеленого» тарифу, передбачений для об`єктів, введених в експлуатацію у 2020 році. При цьому наголошує, що реконструкція супроводжувалася зміною технічних характеристик сонячної електростанції, зокрема заміною фотоелектричних модулів іншими за типом та потужністю, що зумовило необхідність отримання нової дозвільної документації та перегляду раніше встановленого тарифу. НКРЕКП вважає, що суд першої інстанції не надав належної оцінки наведеним у відзиві доводам відповідача, фактичним обставинам проведення реконструкції та поданню позивачем нової декларації про готовність об`єкта до експлуатації, а також помилково виходив із відсутності нормативного врегулювання спірних правовідносин. На переконання апелянта, подання нової декларації породжує нові правові наслідки щодо визначення «зеленого» тарифу, а тому висновок суду про необхідність застосування коефіцієнта, встановленого для об`єктів, введених в експлуатацію у 2019 році, є необґрунтованим. Суд першої інстанції, зобов`язавши НКРЕКП встановити позивачу «зелений» тариф із застосуванням конкретного коефіцієнта, фактично втрутився у дискреційні повноваження колегіального органу та підмінив собою суб`єкта владних повноважень, що суперечить принципу розподілу влади та усталеній практиці Верховного Суду щодо неприпустимості здійснення судами дискреційних повноважень адміністративного органу. У відзиві на апеляційну скаргу ТОВ «Солар Куб» зазначає, що доводи НКРЕКП є безпідставними, ґрунтуються на неправильному тлумаченні норм Закону України «Про альтернативні джерела енергії» та Порядку № 1817 і не спростовують правильності висновків суду першої інстанції. Позивач наголошує, що СЕС «Карабелівка № 2» введена в експлуатацію 11 грудня 2019 року, у зв`язку з чим первинно встановлений для неї «зелений» тариф із застосуванням коефіцієнта 2,79 відповідав періоду введення об`єкта в експлуатацію з 01 січня 2017 року по 31 грудня 2019 року. Водночас проведена у 2020 році заміна пошкоджених фотоелектричних модулів не призвела до збільшення встановленої потужності об`єкта, а навпаки зумовила її зменшення з 1 001,28 кВт до 971,46 кВт, тому підстав для перегляду раніше встановленого тарифу із застосуванням коефіцієнта 2,09, передбаченого для об`єктів, введених в експлуатацію у 2020 році, у відповідача не було. Позивач вказує, що чинне на момент виникнення спірних правовідносин законодавство не передбачало можливості перегляду «зеленого» тарифу у випадку зменшення потужності об`єкта, а пункт 2.3 Порядку № 1817 регулював саме випадки збільшення встановленої потужності, тому його застосування НКРЕКП до спірної ситуації є помилковим. Суб`єкт владних повноважень не може розширювати власну компетенцію шляхом застосування аналогії закону чи аналогії права, оскільки відповідно до статті 19 Конституції України зобов`язаний діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, визначені законом. Також позивач заперечує доводи апелянта про втручання суду у дискреційні повноваження НКРЕКП, оскільки за відсутності законних підстав для перегляду тарифу у відповідача не було кількох правомірних варіантів поведінки. Обраний судом першої інстанції спосіб захисту є належним та ефективним, оскільки саме зобов`язання НКРЕКП встановити «зелений» тариф із застосуванням коефіцієнта, що відповідає даті введення СЕС в експлуатацію у 2019 році, забезпечує реальне поновлення порушеного права. Згідно з частинами першою та другою статті 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. Перевіривши повноту встановлення судом першої інстанції фактичних обставин справи та їх правову оцінку, правильність застосування норм матеріального і процесуального права, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню. З матеріалів справи вбачається, що ТОВ «Солар Куб» є суб`єктом ліцензійної діяльності з виробництва електричної енергії виробленої з альтернативних джерел, на підставі Постанови НКРЕКП від 24 грудня 2019 року № 3136 на об`єкт «Дахова сонячна електростанція «Карабелівка № 2», що розташована за адресою: Вінницька область, Теплицький р-н, село Карабелівка, вулиця Гагаріна, 83а (далі СЕС «Карабелівка № 2»), який введений в експлуатацію згідно з декларацією № ВН141193450447 від 11 грудня 2019 року. 14 січня 2020 року ТОВ «Солар Куб» встановлено «зелений» тариф на підставі постанови НКРЕКП «Про встановлення «зеленого» тарифу» від 14 січня 2020 року № 132, а частиною п`ятнадцятою пункту 1 Постанови НКРЕКП від 14 січня 2020 року № 149 «Про внесення змін до додатка до постанови НКРЕКП від 24 грудня 2019 року № 3111» «зелений» тариф визначено на рівні 15, 03 євроцента/кВт*год., що відповідало 395, 34 копійок/кВтхгод. 12 березня 2020 року ТОВ «Солар Куб» повідомило НКРЕКП листом від 12 березня 2020 року вих. № 3/03-20 про факт виходу з ладу фотоелектричних модулів та необхідність їх заміни. У червні 2020 року ТОВ «Солар Куб» завершило реконструкцію на об`єкті Дахова сонячна електростанція «Карабелівка № 2», під час якої частину фотоелектричних модулів одиничною потужністю 140 Вт (у кількості 1 104 шт.) замінили на фотоелектричні модулі одиничною потужністю 55 Вт (у кількості 2 268 шт.), при цьому встановлена потужність станції зменшилась на 29, 82 кВт з 1 001, 28 кВт до 971, 46 кВт. За зверненням позивача від 18 червня 2020 року відповідач 19 серпня 2020 року прийняв Постанову НКРЕКП № 1568 «Про внесення зміни до додатка до Постанови НКРЕКП від 24 грудня 2019 року № 3136», якою змінено (зменшено) встановлену потужність СЕС «Карабелівка № 2» в ліцензії ТОВ «Солар Куб». В подальшому, ТОВ «Солар Куб» подало до НКРЕКП заяву щодо встановлення/перегляду «зеленого» тарифу, що виробляється СЕС «Карабелівка № 2», в додаток до якої, зокрема, була надана декларація про готовність до експлуатації об`єкта «Реконструкція дахової сонячної електростанції «Карабелівка № 2», зареєстрована 09 червня 2020 року № ВН 141201611098. За результатом розгляду заяви позивача відповідачем винесено Постанову НКРЕКП від 09 вересня 2020 року № 1717, яка втратила чинність на підставі постанови НКРЕКП від 30 вересня 2020 року № 1787, яка втратила чинність на підставі постанови НКРЕКП від 31 грудня 2020 року № 2877, яка втратила чинність на підставі постанови НКРЕКП від 31 березня 2021 року № 525, якими «зелений» тариф ТОВ «Солар Куб» на об`єкт електроенергетики СЕС «Карабелівка № 2» змінено (зменшено) та встановлено до рівня 10, 97 євроцента за 1кВт*год. із розрахунку коефіцієнту «зеленого» тарифу для об`єктів або черг/пускових комплексів, введених в експлуатацію з 01 січня 2020 року до 31 грудня 2020 року відповідно до Закону України «Про альтернативні джерела електроенергії». Позивач, вважаючи неправомірними дії відповідача щодо зміни коефіцієнту «зеленого» тарифу після реконструкції об`єкта електроенергетики, звернувся до суду. Колегія суддів, переглядаючи рішення суду першої інстанції в апеляційному порядку, враховує наступне. Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Закон України «Про альтернативні джерела енергії» від 20 березня 2003 року № 555-VI (далі - Закон № 555-VI) визначено правові, економічні, екологічні та організаційні засади використання альтернативних джерел енергії та сприяння розширенню їх використання у паливно-енергетичному комплексі. За визначенням, яке міститься в статті 1 Закону № 555-VI, «зелений» тариф - це спеціальний тариф, за яким закуповується електрична енергія, вироблена на об`єктах електроенергетики, зокрема на введених в експлуатацію чергах будівництва електричних станцій (пускових комплексах), з альтернативних джерел енергії (а з використанням гідроенергії - лише мікро-, міні- та малими гідроелектростанціями). Відповідно до статті 2 Закону № 555-VI законодавство України про альтернативні джерела енергії базується на Конституції України і складається з цього Закону та інших нормативно-правових актів, які регулюють відносини у цій сфері. Згідно із частиною першою статті 9-1 Закону № 555-VI «зелений» тариф встановлюється Нацкомісією у сферах енергетики та комунальних послуг, на електричну енергію, вироблену на об`єктах електроенергетики, у тому числі на введених в експлуатацію чергах будівництва електричних станцій (пускових комплексах), генеруючих установках приватних домогосподарств, споживачів, у тому числі енергетичних кооперативів, з альтернативних джерел енергії (крім доменного та коксівного газів, а з використанням гідроенергії - вироблену лише мікро-, міні- та малими гідроелектростанціями). Стимулювання виробництва електричної енергії з альтернативних джерел енергії, передбачене цією статтею, поширюється на: - суб`єктів господарювання, які виробляють електричну енергію з альтернативних джерел енергії (крім доменного та коксівного газів, а з використанням гідроенергії - лише мікро-, міні- та малі гідроелектростанції) на об`єктах електроенергетики або чергах їх будівництва (пускових комплексах), незалежно від встановленої потужності таких об`єктів, черг будівництва (пускових комплексів), що введені в експлуатацію до 1 січня 2020 року; - суб`єктів господарювання, які виробляють електричну енергію з альтернативних джерел енергії (крім доменного та коксівного газів, а з використанням гідроенергії - лише мікро-, міні- та малі гідроелектростанції) на об`єктах електроенергетики або чергах їх будівництва (пускових комплексах), що введені в експлуатацію з 1 січня 2020 року, та відповідно до статті 9-3 цього Закону не зобов`язані брати участь в аукціонах; - суб`єктів господарювання, які мають намір виробляти електричну енергію з альтернативних джерел енергії (крім доменного та коксівного газів, а з використанням гідроенергії - лише мікро-, міні- та малі гідроелектростанції) на об`єктах електроенергетики або чергах їх будівництва (пускових комплексах) та відповідно до частини четвертої статті 71 Закону України «Про ринок електричної енергії» уклали договори купівлі-продажу електричної енергії за «зеленим» тарифом до 31 грудня 2019 року і ввели такі об`єкти в експлуатацію протягом двох років з дати укладення зазначених договорів - для об`єктів, що виробляють електричну енергію з енергії сонячного випромінювання, та протягом трьох років з дати укладення зазначених договорів - для об`єктів, що виробляють електричну енергію з інших видів альтернативних джерел енергії; - споживачів електричної енергії, у тому числі енергетичні кооперативи, приватні домогосподарства, генеруючі установки яких виробляють електричну енергію з альтернативних джерел енергії та для яких встановлено «зелений» тариф (частина друга статті 9-1 Закон № 555-VI). Згідно зі статтею 9-1 Закону № 555-VI «зелений» тариф встановлюється для кожного суб`єкта господарювання, який виробляє електричну енергію з альтернативних джерел енергії, за кожним видом альтернативної енергії та для кожного об`єкта електроенергетики або для кожної черги будівництва електростанції (пускового комплексу). «Зелений» тариф для суб`єктів господарювання, які виробляють електричну енергію з енергії сонячного випромінювання, встановлюється на рівні роздрібного тарифу для споживачів другого класу напруги на січень 2009 року, помноженого на коефіцієнт «зеленого» тарифу для електричної енергії, виробленої з енергії сонячного випромінювання. Підтвердженням факту та дати введення в експлуатацію об`єкта електроенергетики, у тому числі черги будівництва електричної станції (пускового комплексу), генеруючої установки споживачів, у тому числі енергетичних кооперативів, встановлена потужність якої не перевищує 150 кВт, що виробляє електричну енергію з альтернативних джерел енергії (крім доменного та коксівного газів, а з використанням гідроенергії - лише мікро-, міні- та малими гідроелектростанціями), є виданий уповноваженим органом сертифікат, що засвідчує відповідність закінченого будівництвом об`єкта проєктній документації та підтверджує його готовність до експлуатації, або зареєстрована відповідно до законодавства декларація про готовність об`єкта до експлуатації. Для об`єктів електроенергетики, яким встановлено «зелений» тариф, після проведення реконструкції, реставрації, капітального ремонту із збільшенням встановленої потужності «зелений» тариф розраховується із застосуванням коефіцієнта «зеленого» тарифу, визначеного статтею 9-1 Закону України «Про альтернативні джерела енергії» на дату введення такого об`єкта електроенергетики, у тому числі черги будівництва електричної станції (пускового комплексу) в експлуатацію після реконструкції, реставрації, капітального ремонту, але не більшим від того, що застосовувався при встановленні «зеленого» тарифу відповідному об`єкту електроенергетики, у тому числі черги будівництва електричної станції (пускового комплексу). Таким чином, за змістом наведеної норми закону проведення реконструкції, реставрації, капітального ремонту зумовлює перерахунок «зеленого» тарифу, якщо таке призвело до збільшення встановленої потужності. Відповідно до законів України «Про альтернативні джерела енергії», «Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг» Нацкомісія постановою від 30 серпня 2019 року № 1817 затвердила Порядок встановлення, перегляду та припинення дії «зеленого» тарифу на електричну енергію для суб`єктів господарської діяльності, споживачів електричної енергії, у тому числі енергетичних кооперативів, та приватних домогосподарств, генеруючі установки яких виробляють електричну енергію з альтернативних джерел енергії, (далі - Порядок № 1817). Дія цього Порядку поширюється на: 1) суб`єктів господарювання, які отримали або мають намір отримати ліцензію на право провадження господарської діяльності з виробництва електричної енергії в установленому законодавством порядку та виробляють електричну енергію з альтернативних джерел енергії (крім доменного та коксівного газів, а з використанням гідроенергії - вироблену лише мікро-, міні- та малими гідроелектростанціями) на об`єктах електроенергетики або чергах їх будівництва (пускових комплексах) згідно з відомістю про місця та засоби провадження господарської діяльності з виробництва електричної енергії: - незалежно від встановленої потужності таких об`єктів, черг будівництва (пускових комплексів), що введені в експлуатацію до 01 січня 2020 року; - що введені в експлуатацію з 01 січня 2020 року та відповідно до статті 9-3 Закону не зобов`язані брати участь в аукціонах; - що відповідно до частини четвертої статті 71 Закону України «Про ринок електричної енергії» уклали договори купівлі-продажу електричної енергії за «зеленим» тарифом до 31 грудня 2019 року і ввели такі об`єкти в експлуатацію протягом двох років з дати укладення зазначених договорів - для об`єктів, що виробляють електричну енергію з енергії сонячного випромінювання, та протягом трьох років з дати укладення зазначених договорів - для об`єктів, що виробляють електричну енергію з інших видів альтернативних джерел енергії; 2) споживачів електричної енергії, у тому числі енергетичні кооперативи, приватні домогосподарства, генеруючі установки яких виробляють електричну енергію з альтернативних джерел енергії, визначених Законом. Відповідно до пункту 1.6. Порядку № 1817 рішення щодо встановлення «зелених» тарифів для суб`єктів господарювання, споживачів електричної енергії, у тому числі енергетичних кооперативів, приватних домогосподарств приймаються на засіданні Нацкомісії, що проводиться у формі відкритого слухання, відповідно до вимог статей 14 та 16 Закону № 1540-VIII. Перелік документів, які подає заявник до Нацкомісії для встановлення «зеленого» тарифу суб`єкт господарювання, визначений у пункту 2.1 Порядку № 1817. Якщо заява щодо встановлення/перегляду «зеленого» тарифу та додані до неї документи не відповідають вимогам цього Порядку, законів України «Про альтернативні джерела енергії», «Про ринок електричної енергії», «Про регулювання містобудівної діяльності», «Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг», Кодексу систем передачі, затвердженого постановою Нацкомісії від 14 березня 2018 року № 309, Кодексу систем розподілу, затвердженого постановою Нацкомісією від 14 березня 2018 року № 310, або містять недостовірну інформацію, заява залишається без розгляду, про що Нацкомісія письмово повідомляє ліцензіата (пункти 2.4., 2.5 Порядку № 1817). Відповідний структурний підрозділ Нацкомісії розглядає заяву щодо встановлення/перегляду «зеленого» тарифу суб`єкту господарювання та додані до неї документи, готує та подає матеріали на засідання Нацкомісії, що проводяться у формі відкритого слухання, протягом 30 календарних днів з дня їх надходження. Згідно з пунктом 2.3 Порядку № 1817 (у редакції спірного періоду) у разі збільшення загальної встановленої потужності електрогенеруючого обладнання на об`єкті електроенергетики (черзі його будівництва (пусковому комплексі)), якому встановлений або був встановлений «зелений» тариф, після проведення реконструкції, технічного переоснащення або капітального ремонту шляхом додаткового встановлення обладнання або його заміни суб`єкт господарювання зобов`язаний подати до НКРЕКП заяву щодо встановлення/перегляду «зеленого» тарифу суб`єкту господарювання та документи, визначені пунктом 2.1 цієї глави, протягом 10 робочих днів після дати реєстрації декларації про готовність об`єкта (черги його будівництва (пускового комплексу)) до експлуатації або сертифіката, що засвідчує відповідність закінченого будівництвом об`єкта (черги його будівництва (пускового комплексу)) проєктній документації та підтверджує його готовність до експлуатації. Якщо за результатами розгляду такої заяви величина «зеленого» тарифу, встановлена для відповідного об`єкта електроенергетики (черги його будівництва (пускового комплексу)), не змінюється, НКРЕКП письмово повідомляє про це заявника. При цьому сам факт подання позивачем заяви щодо встановлення/перегляду «зеленого» тарифу після проведення реконструкції не свідчить про наявність у відповідача безумовних правових підстав для зміни раніше встановленого коефіцієнта «зеленого» тарифу. Подання такої заяви є процедурною дією суб`єкта господарювання, спрямованою на повідомлення Регулятора про зміну технічних характеристик об`єкта та подання відповідних документів, однак не звільняє НКРЕКП від обов`язку діяти виключно в межах правового регулювання, чинного на момент виникнення спірних правовідносин. Отже, обов`язок суб`єкта господарювання подати заяву та документи після проведення реконструкції не є тотожним праву Регулятора змінити коефіцієнт «зеленого» тарифу у спосіб, який прямо не передбачений законом. З аналізу наведених норм Закону № 555-IV вбачається, що «зелений» тариф встановлюється окремо для кожного суб`єкта господарювання, за кожним видом альтернативного джерела енергії та щодо кожного конкретного об`єкта електроенергетики (або його черги (пускового комплексу)). При цьому визначальним критерієм для обчислення коефіцієнта «зеленого» тарифу є дата введення відповідного об`єкта електроенергетики в експлуатацію, оскільки саме із цією обставиною законодавець пов`язує розмір «зеленого» тарифу, який підлягає встановленню НКРЕКП. Частиною двадцять другою статті 9-1 Закону № 555-VI визначено, що коефіцієнт «зеленого» тарифу для електроенергії, виробленої з використанням альтернативних джерел енергії, встановлюється на рівні, зокрема, для електроенергії, виробленої з енергії сонячного випромінювання наземними об`єктами електроенергетики, встановлена потужність яких становить 10 МВт або менше для об`єктів або його черг/пускових комплексів, введених в експлуатацію з 01 січня 2017 року по 31 грудня 2019 року становить - 2, 79, а з 01 січня 2020 року по 31 грудня 2020 року - 2, 09 відповідно. З матеріалів справи слідує, що ТОВ «Солар Куб» здійснює виробництво електричної енергії на об`єкті «Дахова сонячна електростанція «Карабелівка № 2», введеному в експлуатацію 11 грудня 2019 року, у зв`язку з чим постановою НКРЕКП від 14 січня 2020 року № 132 для цього об`єкта було встановлено «зелений» тариф із застосуванням коефіцієнта 2,

79. У 2020 році позивач здійснив реконструкцію зазначеного об`єкта, яка полягала у заміні частини фотоелектричних модулів та призвела до зменшення його встановленої потужності. За результатами розгляду заяви позивача НКРЕКП переглянула «зелений» тариф, застосувавши коефіцієнт, передбачений для об`єктів, введених в експлуатацію у 2020 році, внаслідок чого розмір тарифу було зменшено. Колегія суддів відхиляє доводи апелянта про те, що реєстрація декларації про готовність об`єкта до експлуатації після реконструкції нівелює правове значення раніше зареєстрованої декларації від 11 грудня 2019 року. Така декларація підтверджує завершення будівельних робіт з реконструкції вже існуючого об`єкта, однак не свідчить про створення нового об`єкта електроенергетики та не змінює юридичного факту первинного введення Дахової СЕС «Карабелівка №2» в експлуатацію. Інше тлумачення фактично означало б, що будь-яка реконструкція або технічна заміна обладнання автоматично змінює дату введення об`єкта електроенергетики в експлуатацію для цілей визначення «зеленого» тарифу, хоча такого правового наслідку законодавство, чинне на момент виникнення спірних правовідносин, не передбачало. Посилання апелянта на зміну технічних характеристик обладнання внаслідок заміни фотоелектричних модулів не змінює правової оцінки спірних правовідносин. Така заміна відбулася в межах вже існуючого об`єкта електроенергетики, без зміни його місця розташування, суб`єкта господарювання, виду альтернативного джерела енергії та без збільшення встановленої потужності. Матеріали справи не містять доказів того, що внаслідок проведеної реконструкції було створено новий об`єкт електроенергетики або нову чергу/пусковий комплекс електростанції. Відтак зміна окремих елементів обладнання в межах реконструкції існуючої СЕС без збільшення встановленої потужності не є підставою для застосування коефіцієнта «зеленого» тарифу, передбаченого для об`єктів, введених в експлуатацію у 2020 році. Процедура визначення розміру коефіцієнта «зеленого» тарифу у разі проведення на об`єкті електроенергетики, якому встановлено «зелений» тариф, будівельних робіт, що призвели до зменшення його встановленої потужності та як наслідок реєстрації дозвільних документів, що дають право на початок виконання будівельних робіт та їх завершення, не була врегульована у спірний період. Натомість, пункт 2.3 глави 2 Порядку № 1817 було доповнено новим абзацом другим згідно з Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг № 138 від 03 лютого 2021 року, згідно з яким у разі зменшення загальної встановленої потужності електрогенеруючого обладнання на об`єкті електроенергетики (черзі його будівництва (пусковому комплексі)), якому був встановлений «зелений» тариф, після проведення реконструкції, технічного переоснащення або капітального ремонту «зелений» тариф встановлюється з урахуванням положень статей 9-1, 9-4 Закону та цього Порядку, але на рівні не більше діючого. Також Законом № 3220-IX від 30 червня 2023 року статтю 9-1 Закону № 555-VI доповнено новою частиною, згідно з якою для об`єктів електроенергетики, у тому числі черг їх будівництва (пускових комплексів), генеруючих установок приватних домогосподарств, споживачів, яким встановлено «зелений» тариф, після проведення реконструкції, реставрації, капітального ремонту, технічного переоснащення без збільшення встановленої потужності відповідного об`єкта електроенергетики, генеруючої установки «зелений» тариф встановлюється із застосуванням коефіцієнта «зеленого» тарифу та понижуючого коефіцієнта, що застосовувалися при встановленні «зеленого» тарифу для такого об`єкта електроенергетики, у тому числі черг його будівництва (пускового комплексу), генеруючих установок приватних домогосподарств та споживачів до такої реконструкції, реставрації, капітального ремонту, технічного переоснащення. Правильним є висновок суду першої інстанції про те, що чинне на час виникнення спірних правовідносин законодавство не передбачало перегляду «зеленого» тарифу у разі проведення реконструкції об`єкта електроенергетики, наслідком якої стало зменшення його встановленої потужності. Отже, у відповідача були відсутні правові підстави застосовувати до позивача порядок перегляду «зеленого» тарифу, встановлений для випадків збільшення потужності об`єкта, фактично поширивши дію відповідних норм на правовідносини, які ними не врегульовані. Верховний Суд в постанові від 13 квітня 2022 року у справі № 500/2782/19 сформував правовий висновок, згідно з яким, у разі існування неоднозначного або множинного тлумачення прав та обов`язків особи в національному законодавстві, органи державної влади зобов`язані застосувати підхід, який був би найбільш сприятливим для особи. Зазначений висновок також відповідає позиції Великої Палати Верховного Суду в постанові від 19 лютого 2020 року в справі № 520/15025/16-а. За таких обставин колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що відповідач, за відсутності чіткого правового регулювання спірних правовідносин, обрав найменш сприятливе для позивача тлумачення норм законодавства, наслідком чого стало зменшення раніше встановленого «зеленого» тарифу. Такий підхід відповідає принципам правової визначеності, належного урядування та заборони свавільного втручання держави у майнові права особи. Натомість у цій справі НКРЕКП фактично поширила на позивача правове регулювання, яке стосувалося перегляду «зеленого» тарифу у зв`язку зі збільшенням потужності об`єкта, хоча реконструкція СЕС «Карабелівка № 2» супроводжувалася зменшенням її встановленої потужності. Щодо доводів апеляційної скарги про втручання суду першої інстанції у дискреційні повноваження НКРЕКП, колегія суддів зазначає таке. Дискреційними є такі повноваження суб`єкта владних повноважень, за яких він у межах, визначених законом, має можливість обрати один із кількох юридично допустимих варіантів рішення. Водночас дискреція не означає право суб`єкта владних повноважень діяти поза межами закону або застосовувати до особи правове регулювання, яке не охоплює відповідні правовідносини. Адміністративний суд, здійснюючи перевірку рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, не перебирає на себе його адміністративні функції, а здійснює контроль за їх відповідністю критеріям законності, обґрунтованості, розсудливості та пропорційності. Водночас у разі встановлення протиправності дій суб`єкта владних повноважень суд має обрати такий спосіб захисту, який є ефективним та забезпечує реальне поновлення порушеного права позивача. У цій справі встановлені обставини свідчать про те, що правомірним варіантом поведінки відповідача є визначення ТОВ «Солар Куб» «зеленого» тарифу із застосуванням коефіцієнта, передбаченого для об`єктів електроенергетики, введених в експлуатацію у період з 01 січня 2017 року по 31 грудня 2019 року, оскільки саме у цей період було введено в експлуатацію об`єкт позивача - Дахову СЕС «Карабелівка № 2». Отже, зобов`язання НКРЕКП встановити позивачу «зелений» тариф із застосуванням відповідного коефіцієнта не є підміною судом дискреційних повноважень відповідача, оскільки за фактичних обставин у НКРЕКП відсутній вибір між кількома правомірними варіантами поведінки. Такий спосіб захисту спрямований не на втручання у діяльність регулятора, а на відновлення порушеного права позивача та усунення наслідків протиправного застосування відповідачем іншого коефіцієнта «зеленого» тарифу. Колегія суддів також враховує принцип належного урядування, відповідно до якого ризик помилки або неоднозначного застосування законодавства суб`єктом владних повноважень не може покладатися на особу, яка добросовісно діяла на підставі раніше встановленого державним органом правового режиму. Тому зменшення позивачу «зеленого» тарифу за відсутності чіткої правової підстави є непропорційним втручанням у його права та не відповідає вимогам належного урядування. З огляду на викладене, колегія суддів вважає обґрунтованим висновок суду першої інстанції про те, що задоволення позовних вимог шляхом зобов`язання НКРЕКП встановити ТОВ «Солар Куб» «зелений» тариф із розрахунку коефіцієнта для об`єктів, введених в експлуатацію з 01 січня 2017 року по 31 грудня 2019 року, є належним та ефективним способом захисту порушеного права позивача. Щодо стягнення судом першої інстанції на користь позивача витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 5 000, 00 грн, колегія суддів зазначає, що апеляційна скарга не містить доводів незгоди з рішенням суду в цій частині. З огляду на межі апеляційного перегляду, визначені статтею 308 КАС України, рішення суду першої інстанції у зазначеній частині апеляційним судом не перевіряється. Оскільки суд першої інстанції правильно і повно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, то колегія суддів згідно із статтею 316 Кодексу адміністративного судочинства України за наслідками розгляду апеляційної скарги залишає її без задоволення, а рішення суду - без змін. Керуючись статтями 308, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд П О С Т А Н О В И В: Апеляційну скаргу Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, залишити без задоволення, а рішення Львівського окружного адміністративного суду від 23 жовтня 2025 року без змін. Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду. Суддя-доповідач: Черпак Ю.К. Судді: Кобаль М.І. Тереза Ю.О. Повний текст постанови виготовлено 01.07.2026.