Постанова Київський апеляційний суд № 757/35359/20-п

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Справа № 757/35359/20-п Провадження № 33/824/376/2021 Головуючий в суді першої інстанції: Карабань В.М. Доповідач: Трясун Ю.Р. П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 18 січня 2021 року місто Київ Суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду Трясун Ю.Р., розглянувши апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову судді Печерського районного суду міста Києва від 08 вересня 2020 року про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП,- за участю особи, притягнутої до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , захисника Астрюхіна К.В. В С Т А Н О В И В: Постановою судді Печерського районного суду міста Києва від 08 вересня 2020 року ОСОБА_1 визнано винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та на нього накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 10200 грн. з позбавленням права керування транспортними засобами строком на один рік. Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ДПР18 № 080886, 11 серпня 2020 року о 01 год. 30 хв. в м. Києві по вул. Набережно-Печерська, 10-г, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом «Мерседес-Бенз», з державним номерним знаком НОМЕР_1 , з ознаками алкогольного сп`яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, нечітка мова, поведінка, що не відповідає обстановці. Від проходження огляду на стан сп`яніння у встановленому законом порядку водій відмовився в присутності двох свідків, чим порушив п. 2.5 Правил дорожнього руху України (далі - ПДР України), за що передбачена відповідальність ч. 1 ст. 130 КУпАП. В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати постанову Печерського районного суду міста Києва від 08 вересня 2020 року, та закрити провадження у справі, у зв`язку із відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення. Одночасно апелянт ставить питання про поновлення йому строку на апеляційне оскарження постанови, оскільки вважає, що він його пропустив із поважних причин. ОСОБА_1 зазначає, що копію оскаржуваної постанови не отримував із її змістом ознайомився з Єдиного реєстру судових рішень 16 жовтня 2020 року, а тому вважає, що строк на апеляційне оскарження пропущений з поважних причин. В доводах апеляційної скарги апелянт вважає, що постанова є такою, що постановлена з порушенням норм матеріального та процесуального права. Вважає, що провадження у справі підлягає закриттю у зв`язку з тим, що він не перебував у стані алкогольного сп`яніння та не керував транспортним засобом у такому стані. ОСОБА_1 зазначає, що працівники поліції зупинили його безпідставно, йому не було роз`яснено його прав, передбачених ст.ст. 55, 56, 59 Конституції України та ст. 268 КУпАП. Апелянт звертає увагу на те, що працівники поліції не пропонували йому пройти огляд на стан сп`яніння за допомогою спеціальних технічних засобів у присутності двох свідків, також, що у поліцейський був відсутній такий пристрій. Вважає, що наявний в матеріалах справи протокол про адміністративне правопорушення складений із порушенням Інструкції з оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення в органах поліції, а саме: відсутня інформація про притягнення його до адміністративної відповідальності протягом року; не зазначено місце роботи; зазначені працівником поліції ознаки сп`яніння такі як «нечітка хода» та «нечітка мова» не є ознаками алкогольного сп`яніння відповідно до Інструкції «Про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції» (далі - Інструкція); в графі «свідки чи потерпілі» не зазначено в якому статусі перебували вказані там особи. Дослідивши доводи клопотання про поновлення строку, апеляційний суд вважає, що ОСОБА_1 пропустив строк на апеляційне оскарження постанови суду з поважних причин. Як вбачається із матеріалів справи про адміністративне правопорушення, у них відсутні відомості про отримання ОСОБА_1 копії постанови. З урахуванням положень ст. 6 Європейської Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод про право кожного на справедливий, публічний судовий розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, апеляційний суд вважає, що апелянт пропустив строк на оскарження постанови з поважних причин, а тому його апеляційна скарга підлягає розгляду. Переглянувши справу за апеляційною скаргою, заслухавши пояснення ОСОБА_1 та його захисника Астрюхіна К.В., які підтримали апеляційну скаргу та просили її задовольнити, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає. Відповідно до ст. 252 КУпАП, орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх доказів в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю. На думку апеляційного суду, суддя першої інстанції, розглядаючи справу про вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, в повній мірі дотримався вимог закону. Щодо доводів ОСОБА_2 про те, що в день складання відносно нього протоколу про адміністративне правопорушення він не перебував у стані алкогольного сп`яніння та не керував транспортним засобом у такому стані, то апеляційний суд не бере їх до уваги, оскільки в межах даного провадження йому інкриміновано порушення п. 2.5 ПДР України, а саме відмова від проходження огляду. Із протоколу про адміністративне правопорушення серії ДПР18 № 080886 від 11 серпня 2020 року вбачається, що ОСОБА_2 інкриміновано порушення п. 2.5 ПДР України, а саме: керував транспортним засобом з ознаками алкогольного сп`яніння: запах алкоголю з порожнини рота, нечітка мова, поведінка, що не відповідає обстановці. Від огляду на стан сп`яніння у встановленому законом порядку за допомогою приладу «Драгер» або у лікаря-нарколога водій відмовився у присутності двох свідків. Так, ч. 1 ст. 130 КУпАП серед іншого передбачено, що відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадські роботи на строк від сорока до шістдесяти годин, з позбавленням права керування всіма видами плавучих засобів на строк від одного до трьох років. Отже, відмова водія від проходження відповідно до п. 2.5 ПДР України огляду з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, є самостійним складом адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП. Таким чином, ОСОБА_2 повинен був виконати вимоги інспектора патрульної поліції пройти огляд на стан сп`яніння. Не виконавши це, він вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП, про що судом першої інстанції зроблений правильний висновок. Щодо наявності в постанові суду першої інстанції вказівки про те, що ОСОБА_2 перебував у стані алкогольного сп`яніння, то апеляційний суд вважає зазначене опискою, оскільки із подальшого тексту постанови вбачається, що суд притягнув ОСОБА_2 до адмніністративної відповідальності саме за відмову від проходження огляду. Оскаржуючи судове рішення, ОСОБА_2 також зазначає, що йому не було роз`яснено його прав та обов`язків. З такими доводами не погоджується апеляційний суд, оскільки в протоколі міститься підпис правопорушника про те, що ОСОБА_2 роз`яснено зміст ст. 63 Конституції України та ст. 268 КУпАП. Крім того, апеляційним судом був досліджений відеозапис з нагрудної камери працівника поліції із якого вбачається, що працівник поліції в повному обсязі роз`яснив ОСОБА_2 наведені положення закону. Щодо доводів апелянта про безпідставність зупинки, то апеляційний суд вважає їх необґрунтованими, оскільки із дослідженого відеозапису з нагрудної камери працівника поліції вбачається, що ОСОБА_2 поліцейський повідомляє, що причиною зупинки стало керування ним транспортним засобом без увімкненого ближнього світла фар. Доводи ОСОБА_2 щодо невідповідності складеного щодо нього протоколу про адміністративне правопорушення вимогам Інструкції з оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення в органах поліції апеляційний суд вважає безпідставними. Так, в протоколі в графі місце роботи зазначаються лише ті відомості, які повідомила особа, яка притягається до адміністративної відповідальності. Щодо відсутності в протоколі інформації про притягнення ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності протягом року, то апеляційний суд зазначає, що така інформація зазначається у разі наявності відповідної графи у протоколі, однак у даному випадку така графа відсутня. При цьому апеляційний суд звертає увагу на те, що всі вказані у протоколі ознаки сп`яніння відповідають передбаченим Інструкцією ознакам сп`яніння, зокрема, «нечітка мова» відповідає такій ознаці, як «порушення мови». Таким чином протокол серії ДПР18 № 080886 від 11 серпня 2020 року складений у відповідності до вимог КУпАП та Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої Наказом МВС від 07.11.2015 № 1395, а отже, відповідає вимогам діючого законодавства. Крім того ОСОБА_2 був ознайомлений із змістом такого протоколу про що свідчить його підпис у відповідній графі, при цьому будь - яких зауважень щодо його змісту апелянтом у протоколі не зазначено. Також, зазначені в протоколі обставини підтверджуються письмовими поясненнями свідків ОСОБА_3 та ОСОБА_4 відповідно до яких ОСОБА_2 у їх присутності відмовився від проходження огляду на стан сп`яніння як за допомогою приладу «Драгер», так і у медичному закладі. Із дослідженого апеляційним судом відеозапису з нагрудної камери працівника поліції вбачається, що працівники поліції у присутності двох свідків пропонують ОСОБА_2 пройти огляд за допомогою приладу «Драгер», що свідчить про наявність такого приладу у працівників поліції, а також в медичному закладі у лікаря-нарколога, однак ОСОБА_2 відмовився від проходження будь-якого огляду. Апеляційний суд звертає увагу, що ОСОБА_2 було запропоновано пройти огляд на стан сп`яніння у встановленому законом порядку в присутності двох свідків, як того і вимагають вимоги ст. 266 КУпАП та Інструкції «Про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції». Досліджені під час розгляду в справі про адміністративне правопорушення докази повністю узгоджуються між собою та є такими, що не викликають сумніву. Відповідно до ст. 245 КУпАП, завданням провадження у справі про адміністративне правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом. Апеляційний суд вважає, що суд цих вимог закону дотримався в повній мірі та ухвалив рішення, яке є вмотивованим, а викладені в ньому висновки відповідають фактичним обставинам справи, відтак підстав для скасування оскаржуваної постанови немає. Керуючись ст. 294 КУпАП, суд,- П ОС Т АН О ВИ В : Апеляційну скаргу ОСОБА_2 залишити без задоволення. Постанову судді Печерського районного суду міста Києва від 08 вересня 2020 року про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, залишити без змін. Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає. Суддя Ю.Р.Трясун