Постанова Полтавський апеляційний суд № 537/1301/26

ПОЛТАВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Справа № 537/1301/26 Номер провадження 33/814/638/26Головуючий у 1-й інстанції МУРАШОВА Н. В. Доповідач ап. інст. Обідіна О. І. ПОСТАНОВА ПО СПРАВІ ПРО АДМІНПРАВОПОРУШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 13 травня 2026 року м. Полтава Суддя Полтавського апеляційного суду Обідіна О.І., За участю секретаря Дороженка Р.Г., розглянувши в судовому засіданні у м. Полтава, справу про адміністративне правопорушення за апеляційною скарг ою захисника Кожаріна Сергія Валентиновича, який діє в інтересах ОСОБА_1 на постанову судді Крюківського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 09 квітня 2026 року, ВСТАНОВИВ: Постановою судді Крюківського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 09 квітня 2026 року визнано ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого за адресою АДРЕСА_1 , винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП та піддано стягненню у виді штрафу на користь держави в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, в сумі 17000 грн. з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 рік. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь держави 665,60 грн. судового збору. Згідно з постановою судді, 26 лютого 2026 року о 01:31 год. в м. Кременчук, вул. Академіка Герасимовича, 185 водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом Hyindai 120, д.н.з. НОМЕР_1 , з ознаками наркотичного сп`яніння, а саме: звужені зіниці очей, що не реагують на світло, неприродна блідість. Від проходження огляду на стан наркотичного сп`яніння у встановленому законом порядку відмовився, чим порушив п. 2.5 Правил дорожнього руху, за що передбачена відповідальність ч. 1 ст. 130 КУпАП. Не погодившись з постановою суду першої інстанції захисник Кожарін С.В. подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову та закрити провадження в зв`язку з відсутністю в діях водія складу адміністративного правопорушення. Вважає зібрані працівниками докази неналежними, оскільки вони не узгоджуються з відеофіксацією подій. Вказує про формальність виявлення поліцейським у водія ознак наркотичного сп`яніння. Звертає увагу, що місцевий суд не взяв до уваги відсутність відмови водія від проведення огляду на місці зупинки, відсутність зазначення в протоколі видачу водію направлення на огляд. Оскільки згідно порядку направлення водіїв та інструкції про порядок виявлення у водіїв ознак сп`яніння водій направляється до закладу охорони здоров`я, вказане свідчить про можливість самостійного проходження водієм огляду, що і було здійснено ОСОБА_1 в цей же день о 03:20 год., за результатами якого ознак наркотичного сп`яніння не було виявлено. Перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, приходжу до висновку про відсутність підстав для її задоволення. Згідно ч.7 ст.294 КУпАП апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги. Відповідно до положень статті 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності. Згідно з вимогами ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Доказами в справі про адміністративне правопорушення, як це визначено у ст. 251 КУпАП, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, а також іншими документами. Водночас, положеннями ст. 252 КУпАП передбачено, що орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю. Вважаю, що суддя суду першої інстанції в даному випадку наведених вище вимог законодавства дотримався в повному обсязі. Висновки суду першої інстанції щодо доведення винуватості ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, за яке він підданий адміністративному стягненню, за обставин викладених у постанові, є обґрунтованими, відповідають фактичним обставинам провадження та підтверджуються доказами, які були досліджені під час судового розгляду та оцінені судом у відповідності до вимог статті 252 КУпАП. Зокрема такими доказами є: постанова про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серія ЕНА №6725843 від 26.02.2026 щодо не ввімкнення світлової сигналізації у разі зупинки на вимогу поліцейського (ч. 2 ст. 122 КУпАП), протокол серії ЕПР1 №600898 від 26.02.2026 про адміністративне правопорушення передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП щодо ОСОБА_1 , в зв`язку з відмовою останнього від проходження огляду на стан наркотичного сп`яніння, направлення на огляд водія до медичного закладу, рапорт працівника поліції, записи з відеореєстратора та бодікамер працівників поліції. Відхиляючи доводи апеляційної скарги необхідно зазначити, що викладені в ній обставини не спростовують висновків районного суду, не містять підстав, які виключають провадження у справі про адміністративне правопорушення та не були спростовані під час розгляду апеляційної скарги. Так, за нормативним визначеннямст.130 ч.1 КУпАП адміністративна відповідальність настає за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. Отже, ознаками об`єктивної сторони вказаного адміністративного правопорушення є зокрема свідома відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. У п.2.5 Правил дорожнього руху України зазначено, що водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. Відповідно до ч. 2 ст. 266 КУпАП, огляд водія (судноводія) на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов`язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення. З долученого до матеріалів справи відеозапису з відеореєстратора поліцейського авто вбачається зупинка керованого ОСОБА_1 автомобіля під час комендантської години, що і було повідомлено водію під час спілкування з ним як підставу зупинки. Під час перевірки документів у працівника поліції виникла підозра щодо перебування водія в стані наркотичного сп`яніння, у зв`язку з чим перевірено зіниці очей, повідомлені ознаки та було запропоновано пройти огляд в медичному закладі у лікаря-нарколога, на що ОСОБА_1 відмовився, зазначаючи, що він тверезий, нічого не вживав, готовий продути на місці та не буде залишати машину з жінкою та дитиною. Працівником поліції було роз`яснено, що огляд на стан наркотичного сп`яніння проводиться не шляхом продуття, а в закладі охорони здоров`я, та ще неодноразово було запропоновано проїхати до медичної установи, з роз`ясненням, що в разі відмови буде складено протокол за ч. 1 ст. 130 КУпАП. Відмова від проходження огляду ОСОБА_1 на стан наркотичного сп`яніння в медичному закладі стала підставою для складання протоколу за ч. 1 ст. 130 КУпАП (порушення п. 2.5 ПДР). Доводи захисника щодо неналежності доказів не заслуговують на увагу, оскільки всі зібрані працівниками поліції докази в своїй сукупності доводять факт вчинення адміністративного правопорушення інкримінованого ОСОБА_1 та в них зафіксовані всі обставини події, а долучений відеозапис містить повне спілкування поліцейських з водієм від моменту зупинки до складання протоколу та повідомлення про заборону подальшого руху. Згода водія пройти огляд на місці зупинки не береться судом до уваги, оскільки огляд на стан наркотичного сп`яніння проводиться виключно в уповноважених закладах охорони здоров`я, на відміну від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння, який проводиться на місці зупинки транспортного засобу. Помилковим вважає апеляційний суд трактування захисника щодо можливості самостійного проходження водієм огляду в медичній установі з огляду на зазначення в Порядку направлення водіїв та Інструкції про порядок виявлення у водіїв ознак сп`яніння словосполучення «поліцейський направляє», оскільки окрім направлення передбачено виписування відповідного направлення на медичний огляд та забезпечення поліцейським доставки цих осіб до медичної установи і саме в присутності працівника поліції проводиться огляд. Подальше самостійне проходження ОСОБА_1 огляду на стан наркотичного сп`яніння з його результатами про відсутність ознак сп`яніння не може бути прийнято до уваги з тих підстав, що останньому інкриміновано не керування автомобілем в стані наркотичного сп`яніння, а відмова від проходження огляду на стан наркотичного сп`яніння. В іншій частині апеляційна скарга вмотивована посиланням на практику судів України різних інстанцій щодо розгляду справ про адміністративні правопорушення за ч.1 ст.130 КУпАП, що не може бути прийнято до уваги апеляційною інстанції при розгляді даної справи. Таким чином під час апеляційного розгляду наявними у справі доказами в їх сукупності спростовуються доводи апеляційної скарги про те, що ОСОБА_1 не вчиняв адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП. Апеляційний суд приходить до висновку, що матеріали справи не містять доказів, які б свідчили про недотримання працівниками поліції вимог ст. 266 КУпАП та Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння, а наявними доказами в їх сукупності спростовуються доводи апеляційної скарги про недоведеність вчинення водієм адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП. Адміністративне стягнення на правопорушника накладено з дотриманням вимог ст. 33 КУпАП, за своїм видом і розміром є справедливим, відповідає розміру вчиненого правопорушення, особі порушника та ступеню його вини, є необхідним і достатнім для його виховання та запобігання вчиненню нових правопорушень, як самим правопорушником так й іншими особами. Порушень законодавства, які ставили б під сумнів законність судового рішення в ході апеляційного розгляду не встановлено. З огляду на викладене, апеляційний суд приходить висновку, що постанова судді про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП є законною та обґрунтованою, підстави для її скасування відсутні, а тому апеляційна скарга задоволенню не підлягає. Керуючись ст. 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу захисника Кожаріна Сергія Валентиновича, який діє в інтересах ОСОБА_1 залишити без задоволення. Постанову судді Крюківського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 09 квітня 2026 року залишити без змін. Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає. Суддя О.І. Обідіна