Постанова КГС ВС № 916/24/17

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 22 січня 2021 року м. Київ Справа № 916/24/17 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду: Дроботової Т. Б. - головуючого, Багай Н. О., Чумака Ю. Я., розглянувши у порядку письмового провадження матеріали касаційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Скарбниця Бессарабії" на постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 16.09.2020 (судді: Будішевська Л. О., Таран С. В., Поліщук Л. В.) у справі за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Скарбниця Бессарабії" про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Господарського суду Одеської області від 20.08.2018 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Лагуна-Рені" до Державного підприємства "Сетам", Головного територіального управління юстиції в Одеській області в особі відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Одеській області та Товариства з обмеженою відповідальністю "Скарбниця Бессарабії" за участю прокуратури Одеської області про визнання недійсними електронних торгів, протоколу проведення електронних торгів та акта державного виконавця про реалізацію нерухомого майна, В С Т А Н О В И В:

1. Фабула справи 1.1. У січні 2017 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Лагуна-Рені" (далі -ТОВ "Лагуна-Рені") звернулося до Господарського суду Одеської області з позовом до Державного підприємства "Сетам" (далі - ДП "Сетам") і відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Одеській області (далі - ВДВС ГТУЮ в Одеській області) про визнання недійсними електронних торгів з реалізації арештованого нерухомого майна ТОВ "Лагуна-Рені", а саме майнового комплексу - нежитлової будівлі площею 562,5 м2, розташованого за адресою: Одеська область, м. Рені, вул. Дунайська,188-Б (лот № 183175), що відбулися 21.12.2016; визнання недійсним протоколу проведення електронних торгів від 21.12.2016 № 2217991; визнання недійсним акта державного виконавця про реалізацію нерухомого майна від 29.12.2016. Згідно з ухвалою Господарського суду Одеської області від 13.02.2017 залучено до участі у справі як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідачів Товариство з обмеженою відповідальністю "Скарбниця Бессарабії" (далі - ТОВ "Скарбниця Бессарабії"). Ухвалою від 22.02.2017 здійснено заміну первісного відповідача - ВДВС ГТУЮ в Одеській області на належного відповідача - Головне територіальне управління юстиції в Одеській області в особі ВДВС ГТУЮ в Одеській області. У судовому засіданні 10.05.2017 представник прокуратури Одеської області (яка 04.05.2017 подала клопотання про вступ у справу) подано заяву про допущення прокуратури до участі у справі, яка залучена судом до справи. Ухвалою від 10.05.2017 до участі у справі як іншого відповідача залучено ТОВ "Скарбниця Бессарабії", із зміною при цьому його процесуального статусу з третьої особи на іншого відповідача. 1.2. Рішенням Господарського суду Одеської області від 07.06.2017 позов задоволено, визнано недійсними електронні торги з реалізації арештованого майна ТОВ "Лагуна-Рені" - майнового комплексу (нежитлової будівлі) площею 562,5 м2, розташованого за адресою: Одеська область, м. Рені, вул. Дунайська, 188-Б (лот № 183175), що відбулися 21.12.2016; визнано недійсним протокол проведення електронних торгів від 21.12.2016 № 221791; визнано недійсним акт державного виконавця про реалізацію нерухомого майна від 29.12.2016, складений за результатами проведення електронних торгів. Постановою Одеського апеляційного господарського суду від 10.08.2017 рішення Господарського суду Одеської області від 07.06.2017 скасовано, у задоволенні позову відмовлено. Постановою Вищого господарського суду України від 05.12.2017 постанову від 10.08.2017 Одеського апеляційного господарського суду скасовано, рішення Господарського суду Одеської області від 07.06.2017 залишено в силі.

2. Підстави перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами та короткий зміст судових рішень 2.1. 03.08.2018 до Господарського суду Одеської області надійшла заява ТОВ "Скарбниця Бессарабії" про перегляд рішення Господарського суду Одеської області від 07.06.2017 у справі № 916/24/17 за нововиявленими обставинами з посиланням на положення пункту 1 частини 2 статті 320, частину 1 статті 321, статтю 322 Господарського процесуального кодексу України, в якій товариство просило рішення скасувати, ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позову. Заяву обґрунтовано тим, що в основу судового рішення покладено факт наявності на момент проведення прилюдних торгів арешту майна згідно з ухвалою слідчого судді Приморського районного суду м. Одеси від 09.12.2016 у справі № 522/20851/16-к, у зв`язку з чим суд дійшов висновку про порушення порядку проведення прилюдних торгів і задовольнив позовні вимоги. Водночас заявник акцентує увагу на тому, що факти, встановлені ухвалою апеляційного суду Одеської області від 29.12.2017 (з урахуванням ухвали про роз`яснення від 25.07.2018) у справі № 522/20851/16-к, є істотними для справи № 916/24/17, існували на час розгляду справи і не були відомі ТОВ "Скарбниця Бессарабії". ТОВ "Скарбниця Бессарабії" також наголосило, що судовий розгляд справи № 916/24/17 було здійснено за участю представників позивача - ТОВ "Лагуна-Рені" без відповідних повноважень, що, на переконання заявника, також є підставою для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами. Так, заявник зазначає, що 13.03.2017 під час розгляду справи № 916/24/17 директором ТОВ "Лагуна-Рені" ОСОБА_1 було подано заяву про відмову від позову і того ж дня подано заяву про скасування всіх виданих раніше довіреностей від товариства будь-яким фізичним та юридичним особам. У подальшому 05.04.2017 директор ТОВ "Лагуна-Рені" ОСОБА_1 подав до суду заяву про розгляд справи за відсутністю позивача, в якій підтримано раніше подану заяву про відмову від позову. Водночас того ж дня - 05.04.2017 до суду надійшла заява від імені ТОВ "Лагуна-Рені", яку підписано директором Ходорчуком О. В., в якій він підтримав заявлені позовні вимоги. При цьому 12.04.2017 ОСОБА_1 подано до суду заяву з повідомленням про звернення до Ренійського районного суду Одеської області щодо оскарження звільнення з посади директора ТОВ "Лагуна-Рені". Згідно із заочним рішенням районного суду від 01.12.2017 у справі № 510/456/17, залишеним без змін судом апеляційної інстанції, визнано незаконним звільнення ОСОБА_1 з посади директора ТОВ "Лагуна-Рені". Отже, з 10.03.2017 ТОВ "Лагуна-Рені" у судових засіданнях представляли неналежні представники. ТОВ "Скарбниця Бессарабії" наголошувало, що про існування ухвали апеляційного суду Одеської області від 25.07.2018 (про роз`яснення ухвали апеляційного суду Одеської області від 29.12.2017) у справі № 522/20851/16-к ТОВ "Скарбниця Бессарабії" дізналося 27.07.2018 від представників Товариства з обмеженою відповідальністю "Термінал-Дунай" (далі - ТОВ "Термінал-Дунай") , а про існування судових рішень стосовно поновлення ОСОБА_1 на посаді директора ТОВ "Лагуна-Рені" стало відомо 02.08.2018 при здійсненні моніторингу судових рішень в Єдиному державному реєстрі судових рішень. Учасником цих проваджень заявник не був і про рішення у цих справах не був обізнаний. 2.2. Рішенням Господарського суду Одеської області від 20.08.2018 заяву ТОВ "Скарбниця Бессарабії" про перегляд рішення за нововиявленими обставинами задоволено, рішення Господарського суду Одеської області від 07.06.2017 скасовано, ухвалене нове рішення, яким відмовлено ТОВ "Лагуна-Рені" у задоволенні позову. Постановою Південно-західного апеляційного господарського суду від 02.10.2019 рішення Господарського суду Одеської області від 20.08.2018 скасовано, у задоволенні заяви ТОВ "Скарбниця Бессарабії" про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Господарського суду Одеської області від 07.06.2017 відмовлено, рішення Господарського суду Одеської області від 07.06.2017 залишене без змін. Постановою Верховного Суду від 15.01.2020 постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 02.10.2019 і рішення Господарського суду Одеської області від 20.08.2018 у справі № 916/24/17 скасовано, справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції. Суд касаційної інстанції зазначив, що відмова апеляційного суду у задоволенні заяви у зв`язку з відсутністю нововиявлених обставин із зазначенням як додаткової підстави сплив процесуального строку на подачу заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами, не відповідає вимогам закону. При цьому, суд касаційної інстанції акцентував увагу, що суди не з`ясовували дотримання ТОВ "Скарбниця Бессарабії" 30-денного строку, передбаченого у пункті 1 частини 1 статті 321 Господарського процесуального кодексу України, стосовно зазначеної заявником як нововиявленої обставини щодо представництва ТОВ "Лагуна-Рені" особами, не наділеними повноваженнями, що, на думку заявника, підтверджено заочним рішенням від 01.12.2017 у справі № 510/456/17. 2.3. Ухвалою Господарського суду Одеської області від 30.07.2020, залишеною без змін постановою Південно-західного апеляційного господарського суду від 16.09.2020, задоволено клопотання ТОВ "Лагуна-Рені", залишено без розгляду заяву ТОВ "Скарбниця Бессарабії" про перегляд рішення за нововиявленими обставинами у справі № 916/24/17. Суд першої інстанції, з яким погодився суд апеляційної інстанції, дійшов висновку про пропуск ТОВ "Скарбниця Бессарабії" строку на подання заяви про перегляд рішення за нововиявленими обставинами, встановленого пунктом 1 частини 1 статті 321 Господарського процесуального кодексу України, у зв`язку з чим на підставі статей 118, 119 цього Кодексу залишив заяву без розгляду через неподання заявником клопотання про поновлення строку на подання відповідної заяви.

3. Короткий зміст касаційної скарги і заперечень на неї 3.1. Не погоджуючись із постановою Південно-західного апеляційного господарського суду від 16.09.2020, ТОВ "Скарбниця Бессарабії" у касаційній скарзі просить її скасувати та направити справу на новий розгляд до суду апеляційної інстанції, обґрунтовуючи доводи касаційної скарги неправильним застосуванням судами попередніх інстанцій норм процесуального права, зокрема частини 3 статті 325 Господарського процесуального кодексу України, а також неправильним застосуванням норм матеріального права. Скаржник вважає необґрунтованим висновок судів попередніх інстанцій про пропуск строку на подання заяви про перегляд рішення за нововиявленими обставинами, вказуючи на надання заявником документів на підтвердження своїх доводів у строк, передбачений законодавством для звернення із заявою про перегляд рішення за нововиявленими обставинами. На переконання заявника касаційної скарги, суди не взяли до уваги вказівки Верховного Суду, викладені у постанові від 15.01.2020, в якій звернуто увагу, що судами не досліджувалося питання стосовно дотримання строків щодо звернення ТОВ "Скарбниця Бессарабії" із заявою про перегляд рішення з підстав, які заявник вважає нововиявленими, а саме щодо наявності факту незаконності арешту на майно встановлених ухвалою Апеляційного суду Одеської області від 25.07.2018 та представництва ТОВ "Лагуна-Рені" особами, не наділеними повноваженнями, що підтверджено заочним рішенням від 01.12.2017 у справі № 510/456/17. Скаржник також акцентує увагу на тому, що судове засідання в суді апеляційної інстанції на 16.09.2020 було призначено згідно з ухвалою Південно-західного господарського суду від 10.09.2020, копії якої направлено учасникам справи, у тому числі електронною поштою. Так, ухвала суду апеляційної інстанції від 10.09.2020 надійшла на електронну пошту ТОВ "Скарбниця Бессарабії" 11.09.2020, а засобами поштового зв`язку - 14.09.2020 і отримана товариством 18.09.2020. Ураховуючи норми процесуального законодавства, скаржник вважає, що оскільки ухвалу суду направлено на адресу ТОВ "Скарбниця Бессарабії" 11.09.2020, першим днем для відліку п`ятиденного строку, необхідного для підготовки до участі у судовому розгляді, мало стати 12.09.2020, а тому останній день п`ятиденного строку, після якого відповідно до частини 4 статті 120 Господарського процесуального кодексу України суд мав призначити справу до розгляду є 16.09.2020. Проте суд апеляційної інстанції розглянув справу 16.09.2020 за відсутності представника ТОВ "Скарбниця Бессарабії", якого не повідомлено належним чином про розгляд справи. При цьому суд апеляційної інстанції залишив без задоволення клопотання товариства про відкладення розгляду справи у зв`язку з хворобою представника товариства. 3.2. Головне територіальне управленні юстиції в Одеській області ВДВС ГТУЮ в Одеській області просить касаційну скаргу задовольнити, посилаючись на ухвалення судом апеляційної інстанції постанови при неправильному застосуванні норм матеріального права, порушенні норм процесуального права та доведеності аргументів скаржника. 3.3. ТОВ "Лагуна-Рені" у відзиві на касаційну скаргу просить відмовити у її задоволенні, наголошуючи на безпідставності доводів скаржника про неправильне застосування судами частини 3 статті 325 Господарського процесуального кодексу України, яка визначає перелік судових рішень, які можуть бути прийняті за результатами перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами, оскільки частиною 2 статті 118 зазначеного Кодексу чітко передбачено, що заяви, скарги і документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених Кодексом. Оскільки при поданні заяви про перегляд за нововиявленими обставинами судового рішення ТОВ "Скарбниця Бессарабії" не було дотримано вимог пункту 1 частини 1 статті 321 Господарського процесуального кодексу України (заяву подано з пропуском строку) та пункту 6 частини 3 статті 322 цього Кодексу (до заяви не надано клопотання про поновлення строку на подання заяви), підлягали застосуванню саме положення частини 2 статті 118 Господарського процесуального кодексу України, а не частини 3 статті 325 цього Кодексу. У касаційній скарзі ТОВ "Скарбниця Бессарабії" вказує на неправильне застосування судами норм матеріального права, однак не наводить жодної норми, яка застосована судами неправильно. 3.4. Одеська обласна прокуратура у відзиві на касаційну скаргу, також заперечуючи проти її задоволення, просить залишити без змін оскаржувану у справі постанову суду апеляційної інстанції, акцентуючи увагу на безпідставності доводів скаржника про порушення судом норм процесуального права, що полягає у прийнятті непередбаченого статтею 325 Господарського процесуального кодексу України рішення за результатами розгляду заяви за нововиявленими обставинами, а також наголошуючи на недотриманні ТОВ "Скарбниця Бессарабії" вимог пункту 1 частини 1 статті 321 цього Кодексу та пропуск строку на подання заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами.

4. Розгляд касаційної скарги та позиція Верховного Суду 4.1. Переглянувши оскаржену у справі постанову, дослідивши наведені у касаційній скарзі доводи і заперечення на неї, перевіривши наявні матеріали справи щодо правильності застосування судами норм матеріального і процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційну скаргу слід залишити без задоволення з таких підстав. 4.2. За змістом частини 1 статті 320 Господарського процесуального кодексу України рішення, постанови та ухвали господарського суду, Вищого суду з питань інтелектуальної власності, якими закінчено розгляд справи, а також ухвали у справах про банкрутство (неплатоспроможність), які підлягають оскарженню у випадках, передбачених Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", що набрали законної сили, можуть бути переглянуті за нововиявленими або виключними обставинами. Перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами - це окрема процесуальна форма судового процесу, яка визначається юридичною природою цих обставин. До нововиявлених обставин у розумінні наведених положень належать матеріально-правові факти, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші факти, які мають значення для правильного вирішення спору. При цьому необхідними ознаками нововиявлених обставин є їх наявність на час розгляду справи; те, що ці обставини не могли бути відомі заявникові на час розгляду справи; істотність таких обставин для розгляду справи. Відповідно до статей 1, 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують як джерело права при розгляді справи положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) та Європейської комісії з прав людини. Згідно з практикою ЄСПЛ процедура поновлення розгляду справи за нововиявленими обставинами на вимогу сторони провадження для виправлення помилок правосуддя, як така, не суперечить положенням Конвенції за умови відсутності зловживання (пункти 27-28 рішення від 18.11.2004 у справі "Правєдная проти Росії", заява № 69529/01 і пункт 46 рішення від 06.12.2005 у справі "Попов проти Молдови" № 2). Принцип юридичної визначеності вимагає поваги до принципу res judicata, тобто поваги до остаточного рішення суду. Згідно з цим принципом жодна сторона не має права вимагати перегляду остаточного та обов`язкового до виконання рішення суду лише з однією метою - домогтися повторного розгляду та винесення нового рішення у справі. Повноваження судів вищого рівня з перегляду судових рішень мають здійснюватися для виправлення судових помилок і недоліків, а не задля нового розгляду справи. Таку контрольну функцію не слід розглядати як замасковане оскарження, і сама лише ймовірність існування двох думок стосовно предмета спору не може бути підставою для нового розгляду справи. Відхід від цього принципу можливий лише тоді, коли цього вимагають відповідні вагомі й непереборні обставини (рішення ЄСПЛ у справі "Рябих проти Росії", заява № 52854/39); у справі "Желтяков проти України", заява № 4994/04). Процедура скасування остаточного судового рішення у зв`язку з нововиявленими обставинами передбачає наявність доказу, недоступного раніше, який однак міг би призвести до іншого результату судового розгляду. Особа, яка звертається із заявою про скасування рішення, повинна довести, що в неї не було можливості представити цей доказ на остаточному судовому слуханні, а також те, що цей доказ є вирішальним (пункти 27- 34 рішення ЄСПЛ від 18.11.2004 у справі "Праведная проти Росії"). 4.3. Підставами для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами згідно з пунктом 1 частини 2 статті 320 цього Кодексу є істотні для справи обставини, що не були встановлені судом та не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи. Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 321 Господарського процесуального кодексу України заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами може бути подано з підстави, визначеної пунктом 1 частини другої статті 320 цього Кодексу, - учасниками справи протягом тридцяти днів з дня, коли особа дізналася або могла дізнатися про існування обставин, що стали підставою для перегляду судового рішення. Верховний Суд у постанові від 15.01.2020, скасовуючи судові рішення у справі, ухвалені за результатами перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами, акцентував увагу на тому, що суди не з`ясовували дотримання ТОВ "Скарбниця Бессарабії" 30-денного строку, передбаченого у пункті 1 частини 1 статті 321 Господарського процесуального кодексу України, щодо обставин, зазначених заявником. Здійснюючи новий розгляд справи, суд першої інстанції, з яким погодився суд апеляційної інстанції, установив пропуск ТОВ "Скарбниця Бессарабії" 30-денного строку, передбаченого у пункті 1 частини 1 статті 321 Господарського процесуального кодексу України, щодо обставин, зазначених заявником у заяві про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами, та дійшов висновку, посилаючись на положення статей 118, 119 та пункт 1 частини 1 статті 321 зазначеного Кодексу, про залишення заяви ТОВ "Скарбниця Бессарабії" без розгляду у зв`язку із пропуском строку на звернення та відсутністю клопотання про поновлення такого строку. 4.4. Як свідчать матеріали справи, ТОВ "Скарбниця Бессарабії" посилається як на нововиявлену обставину встановлення ухвалою Апеляційного суду Одеської області від 25.07.2018 (про роз`яснення ухвали апеляційного суду Одеської області від 29.12.2017) у справі № 522/20851/16-к відсутності підстав для накладення арешту, який накладено згідно з ухвалою Приморського районного суду м. Одеси від 09.12.2016 через порушення процесуального законодавства, про що заявникові не могло бути відомо під час розгляду справи № 916/24/17, а про існування цих ухвал апеляційного суду Одеської області товариство дізналося з листа ТОВ "Термінал Дунай" від 27.07.2018 вих. № 01-07.18. Проте суди установили, що доказів про направлення ТОВ "Термінал Дунай" листа від 27.07.2018 вих. №01-07.18 ТОВ "Скарбниця Бессарабії" заявником не надано. ТОВ "Скарбниця Бессарабії" не зазначило дати, коли йому стало відомо про існування ухвали Апеляційного суду Одеської області від 29.12.2017. Водночас, як установили суди, з наявної у матеріалах справи копії апеляційної скарги ТОВ "Скарбниця Бессарабії" на вирок Київського районного суду м. Одеси у справі № 520/1470/18 (том 6, а.с. 208- 219), підписаної товариством 20.03.2018, убачається, що ТОВ "Скарбниця Бессарабії" посилається на ухвалу Апеляційного суду Одеської області від 29.12.2017. Зазначене свідчить, що станом на 20.03.2018 ТОВ "Скарбниця Бессарабії" було обізнано про існування ухвали Апеляційного суду Одеської області від 29.12.2017, на яку посилається як на нововиявлену обставину. При цьому доводи ТОВ "Скарбниця Бессарабії" стосовно того, що обставини та висновки ухвал Апеляційного суду Одеської області від 29.12.2017 та від 25.07.2018 необхідно розглядати лише у сукупності, суд апеляційної інстанції визнав безпідставними, оскільки ухвалою Апеляційного суду Одеської області від 25.07.2018 у справі № 522/20851/16-к за заявою ТОВ "Термінал Дунай" було роз`яснено ухвалу Апеляційного суду Одеської області від 29.12.2017 і ухвала від 29.12.2017 по суті відтворює зміст ухвали від 29.12.2017 та не містить жодної нової інформації. Крім того, ухвала Апеляційного суду Одеської області від 25.07.2018 не може містити нових обставин, порівняно з ухвалою від 29.12.2017, оскільки згідно із частиною 1 статті 380 Кримінального процесуального кодексу України суд роз`яснює своє рішення, якщо воно є незрозумілим, не змінюючи при цьому його зміст. Суди попередніх інстанцій установили, що ТОВ "Скарбниця Бессарабії" про обставини, які на думку заявника, свідчать про незаконність ухвали Приморського районного суду м. Одеси від 09.12.2016 у справі №522/20851/16-к (про накладення арешту на майно), фактично було відомо з 20.03.2018. Разом з цим із заявою про перегляд рішення Господарського суду Одеської області від 07.06.2017 у справі № 916/24/17 за нововиявленими обставинами ТОВ "Скарбниця Бессарабії" звернулося 03.08.2018, у зв`язку з чим суди дійшли висновку, що заявником пропущено строк для подання заяви про перегляд за нововиявленими обставинами рішення з підстав постановлення Апеляційним судом Одеської області ухвал від 29.12.2017 та 25.07.2018 у справі № 522/20851/16-к. 4.5. Щодо посилань ТОВ "Скарбниця Бессарабії" як на нововиявлену обставину на існування судових рішень стосовно поновлення ОСОБА_1 на посаді директора ТОВ "Лагуна-Рені" (заочне рішення Ренійського районного суду Одеської області від 01.12.2017 у справі № 510/456/17, залишене без змін постановою Апеляційного суду Одеської області від 22.05.2018), про які заявник дізнався з Єдиного державного реєстру судових рішень, суди попередніх інстанцій на виконання вказівок, викладених у постанові Верховного Суду від 15.01.2020, установили таке. Під час розгляду справи по суті 05.04.2017 позивач - ТОВ "Лагуна-Рені" подало заяву вх. № 2-1901/17 про відмову у позові і припиненні провадження у справі № 916/24/17 за підписом директора товариства - ОСОБА_1 05.04.2017 ТОВ "Лагуна-Рені" подало до суду заяву вх. №8069/17, в якій підтримало позовні вимоги в поновному обсязі, яку підписано директором товариства - Ходорчуком О. В. Суди попередніх інстанцій установили, що у судовому засіданні 05.04.2017 під час дослідження зазначених заяв ТОВ "Лагуна-Рені" був присутній представник ТОВ "Скарбниця Бессарабії" Кузьменко В.В., що підтверджується протоколом судового засідання та не спростовано учасниками справи. 12.04.2017 ТОВ "Лагуна-Рені" в особі ОСОБА_1 подало до суду заяву про приєднання до матеріалів справи ухвали Ренійського районного суду Одеської області від 11.04.2017 про відкриття провадження у справі № 510/456/17 щодо визнання незаконним звільнення ОСОБА_1 з посади директора ТОВ "Лагуна-Рені" (том 2, а.с. 58, 59). Водночас, як свідчать матеріали справи 18.04.2017 представник ТОВ "Скарбниця Бессарабії" Кузьменко В. В. ознайомився з матеріалами справи № 916/24/17, про що свідчить відмітка на клопотанні про ознайомлення (том 2, а.с. 77). Ураховуючи зазначене, суди попередніх інстанцій установили, що про наявність в провадженні Ренійського районного суду Одеської області справи № 510/456/17 ТОВ "Скарбниця Бессарабії" було відомо щонайменше з 18.04.2017, отже товариство пропустило тридцятиденний строк на подання заяви про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Господарського суду Одеської області від 07.06.2017 у справі № 916/24/17, встановлений пунктом 1 частини 1 статті 321 Господарського процесуального кодексу України без надання відповідного клопотання про поновлення такого строку. 4.6. За змістом частини 1 статті 118 Господарського процесуального кодексу України право на вчинення процесуальних дій втрачається із закінченням встановленого законом або призначеного судом строку. Статтею 321 Господарського процесуального кодексу України встановлений порядок і строк подання заяви про перегляд судових рішень за нововиявленими або виключними обставинами, пунктом 1 частини 1 якої передбачено, що заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами може бути подано з підстави, визначеної пунктом 1 частини другої статті 320 цього Кодексу, - учасниками справи протягом тридцяти днів з дня, коли особа дізналася або могла дізнатися про існування обставин, що стали підставою для перегляду судового рішення. Згідно із частиною 1 статті 322 Господарського процесуального кодексу України заяви про перегляд судових рішень за нововиявленими або виключними обставинами за формою і змістом повинні відповідати вимогам цього Кодексу щодо оформлення позовних заяв до суду першої інстанції. При цьому у частині 3 зазначеної норми визначено перелік документів, які додаються до заяви, зокрема, у разі пропуску строку на подання заяви - клопотання про його поновлення (пункт 5 частини 3 статті 322 Господарського процесуального кодексу України). Згідно із частиною 1 статті 119 Господарського процесуального кодексу України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення. Суди попередніх інстанцій установили, що ТОВ "Скарбниця Бессарабії" пропустило строк, встановлений пунктом 1 частини 1 статті 321 Господарського процесуального кодексу України, клопотання про поновлення такого строку не подало. При цьому, нормами Господарського процесуального кодексу України не передбачено обов`язку суду автоматично відновлювати пропущений строк навіть за наявності відповідного клопотання заявника, оскільки у кожному випадку суд має чітко визначити, з якої саме поважної причини такий строк було порушено скаржником, та чи підлягає він відновленню. Відповідно до частини 2 статті 118 Господарського процесуального кодексу України заяви, скарги і документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом. Ураховуючи наведене, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги ТОВ "Скарбниця Бессарабії" з підстав, заявлених заявником, а також з урахуванням встановлення судами, на виконання вказівок Верховного Суду, викладених у постанові від 15.01.2020, обставин щодо пропуску товариством строку на звернення із заявою про перегляд судового рішення у справі за нововиявленими обставинами. При цьому інші доводи скаржника не свідчать про наявність підстав для скасування оскаржуваної постанови Південно-західного апеляційного господарського суду від 16.09.2020 з урахуванням викладеного. Доводи скаржника про порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права щодо неналежного повідомлення ТОВ "Скарбниця Бессарабії" про розгляд справи та ухвалення постанови за відсутності представника заявника, не повідомленого належним чином, колегія суддів не бере до уваги, оскільки, як свідчать матеріали справи, суд апеляційної інстанції за клопотанням ТОВ "Скарбниця Бессарабії" відклав розгляд справи з 10.09.2020 на 16.09.2020, надіславши ухвалу, у тому числі заявникові, як засобами поштового зв`язку, так і на електронну адресу ТОВ "Скарбниця Бессарабії" (sbessarabii@gmail.com), та на електронну адресу представника товариства ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ). 16.09.2020 від представника ТОВ "Скарбниця Бессарабії" вдруге було подано клопотання про відкладення розгляду справи, яке залишено без задоволення з огляду на положення пункту 2 частини 3 статті 202 Господарського процесуального кодексу України.

5. Висновки Верховного Суду 5.1. Згідно зі статтею 300 Господарського процесуального кодексу України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази. За змістом частин 1, 3 статті 304 Господарського процесуального кодексу України ухвали судів першої та апеляційної інстанцій можуть бути оскаржені в касаційному порядку у випадках, передбачених пунктами 2 і 3 частини першої статті 287 цього Кодексу. Касаційні скарги на ухвали судів першої чи апеляційної інстанції розглядаються у порядку, передбаченому для розгляду касаційних скарг на рішення суду першої інстанції, постанови суду апеляційної інстанції. 5.2. Пунктом 1 частини 1 статті 308 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення судів першої інстанції та апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення. Суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо судове рішення, переглянуте в передбачених статтею 300 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань (стаття 309 цього Кодексу). 5.3. Ураховуючи викладене, беручи до уваги обставини, встановлені судами, а також те, що судами першої та апеляційної інстанцій правильно застосовано норми процесуального права, колегія суддів не вбачає правових підстав для скасування оскарженої у справі постанови та задоволення касаційної скарги.

6. Розподіл судових витрат 6.1. Оскільки підстав для скасування судових рішень, а також задоволення касаційної скарги немає, судовий збір за подання касаційної скарги слід покласти на скаржника. Керуючись статтями 300, 301, пунктом 1 частини 1 статті 308, статтями 309, 314, 315, 317, 320 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд П О С Т А Н О В И В :

1. Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Скарбниця Бессарабії" залишити без задоволення.

2. Постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 16.09.2020 у справі № 916/24/17 залишити без змін. Постанова набирає законної сили з моменту її підписання, є остаточною та оскарженню не підлягає. Головуючий Т. Б. Дроботова Судді Н. О. Багай Ю. Я. Чумак